Ухвала

від 20.01.2014 по справі 407/3119/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий суду 1 інстанції - Бабічева Л.П.

Доповідач - Оробцова Р.І.

Справа № 407/3119/13-ц

Провадження № 22ц/782/5092/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :

головуючого: Оробцової Р.І.

суддів: Карташова О.Ю., Дронської І.О.

при секретарі : Скоробогатовій Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі

на рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 22 жовтня 2013 року

за позовом ОСОБА_2 до Державного відкритого акціонерного товариства «Шахтобудівельне монтажне управління», третя особа - Управління пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі про встановлення факту роботи у важких і шкідливих умовах праці, -

ВСТАНОВИЛА :

У червні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до ДВАТ «Шахтобудівельне монтажне управління» про встановлення факту роботи у важких та шкідливих умовах праці.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 19.12.1989 р. він був прийнятий на роботу підземним гірничо-монтажником з повним робочим днем під землею до Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання Антрацитівського виробничого об'єднання по видобутку антрациту «Антрацит» МУП УРСР.

Потім протягом 1995 р. вказане Управління було реорганізоване шляхом виділення зі складу Антрацитівського виробничого об'єднання у самостійне Державне підприємство «Шахтобудівельне монтажне управління».

У подальшому, 04 червня 1996 року відповідно до Указів Президента України №210/93 «Про корпоратизацію державних підприємств», та №116 від 07.02.1996р. «Про структурну перебудову вугільної промисловості», та відповідного Наказу Міністерства вугільної промисловості України № 228 від 04.06. 1996р. - Державне підприємство «Шахтобудівельне монтажне управління» було перетворено - у Державне відкрите акціонерне товариство « Шахтобудівельне монтажне управління». Про всі вказані зміни у своїй назві та організаційно правовій формі відповідач вчасно у відповідності до Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників» необхідні записи у трудових книжках своїх працівників не робив, і не зробив цього запису у фактичному дублікаті його трудової книжки серії БТ - 2 №6984018, заповненої вперше 19.12.1989 року.

Трудова книжка серії БТ - 2 №6984018 фактично була дублікатом (надалі новою книжкою), але запису «дублікат» у відповідності до п.5.1. Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», на першій сторінці цієї книжки відділом кадрів відповідача також не було зроблено.

При звільненні з роботи 21.12.1999 року за власним бажанням він отримав на руки саме цю «нову» трудову книжку серії БТ - 2 №6984018, яку у 2006 році він втратив шляхом пошкодження водою. Загублену раніше станом на 19.12.1989 року трудову книжку серії НОМЕР_1 він знайшов лише у 2000 році, тому деякий проміжок часу в нього на руках було дві трудові книжки: оригінальна та фактичний дублікат.

Після пошкодження у 2006 році нової трудової книжки, позивач звернувся до відповідача з заявою про внесення записів про свою роботу до першої трудової книжки. Відповідач в особі директора Распопова В.М. зробив записи у його трудовій книжці про його дійсний період роботи за робочою спеціальністю гірничого монтажника 4-го розряду, з 19.12.1989 р. по 21.12.1999 року, на підставі первинних документів, що підтверджують його виходи, але відповідач зробив ці записи знов у порушення Інструкції з ведення трудових книжок працівників ( записи №15 та 16). Не вказав факту зміни назви підприємства і факту правонаступництва між підприємством попередньої назви і того, що існує зараз і існувало у 2006 році. Але саме головне, що відповідач «скріпив» власні записи печаткою підприємства, що має назву відмінну від дійсної назви відповідача: «Державне акціонерне товариство «Антрацитівське шахтобудівельне монтажне управління» код 24188221, а потрібно б було зазначити «Державне відкрите акціонерне товариство «Шахтобудівельне монтажне управління».

У березні 2009 року після досягнення 50-ти річного віку він звернувся до третьої особи по справі з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, і 19.03.2009 року йому рішенням відділення УПФУ у м. Антрацит та Антрацитівському районі було призначено таку пенсію.

18.07.2012 року третя особа Розпорядженням №134514 припинила виплату йому пенсії з приводу не відповідностей записів №15, №16 у його - оригінальній трудовій книжці фактичній назві підприємства яку воно мало у 1989 році - «Управление по монтажу, демонтажу и ремонту горношахтного оборудования Антрациговского производственного обьединения по добыче антрацита «Антрацит» МУП УССР». Та відсутності на ряді шахт міста Антрацита, табельного обліку спуска його в шахту по дільниці УМДР за період з 19.12.1989 р. по 21.12.1999 р.

Він оскаржив дане розпорядження третьої особи шляхом подання адміністративного позову. Однак, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 року йому було відмовлено у задоволенні позову з тих підстав, що не було надано належних доказів про його роботу із шкідливими умовами праці, а головне визначена невідповідність записів №15,16 у його оригінальній трудовій книжці вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

Питання встановлення факту його роботи у шкідливих та важких умовах праці у період з 19.12.1989 року по 21.12.1999 року предметом розгляду судів не було. Не спростовано факт такої роботи будь-яким чином третьою особою.

Позивач просив встановити факт його роботи у період з 19.12.1989 року по 21.12.1999 року у шкідливих і важких умовах праці по професії за Списком №1, затвердженого Постановою КМУ №36 від 16.01.2003 р. та атестацією робочих місць Державного відкритого акціонерного товариства «Шахтобудівельне монтажне управління» та зобов'язати відповідача зробити у відповідності до Інструкції з ведення трудових книжок працівників записи у його трудовій книжці про встановлений факт його роботи.

Оскаржуваним рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_2 до Державного відкритого акціонерного товариства «Шахтобудівельне монтажне управління» про встановлення факту роботи у важких і шкідливих умовах праці - задоволено повністю, встановлено факт роботи ОСОБА_2 у якості гірничомонтажника в період з 19.12.1989 року по 21.12.1999 року у шкідливих та важких умовах праці по професії за Списком №1, затвердженого Постановою КМУ №36 від 16.01.2003 p., та атестацією робочих місць Державного відкритого акціонерного товариства «Шахтобудівельне монтажне управління».

В апеляційній скарзі апелянт вважає, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, судом не сприйнято до уваги й не досліджено як слід усі вагомі докази, які були надані ПФУ в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області, а тому просить задовольнити апеляційну скаргу управління, рішення суду першої інстанції скасувати та винести нове рішення.

Вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що встановлені судом обставини у повному обсязі відповідають матеріалам справи, оскільки судом встановлено, що у трудовій книжці НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 є запис за № 15 від 19.12.1989 року про прийняття на роботу до Антрацитівського щахтобудівельного монтажного управління гірничомонтажником підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею згідно Наказу № 49 к від 25.12.1989 року, та запис № 16 від 21.12.1999 року про звільнення за власним бажанням за ст.. 38 КЗпП України згідно наказу № 61 к від 21.12.1999 року, запис посвідчено печаткою Державного акціонерного товариства «Антрацитівське шахтобудівельне монтажне управління» ( а.с. 10).

Місцевим судом під час розгляду справи досліджено оригінал наказу начальника Управління по монтажу, демонтажу і ремонту ГШО виробничого об'єднання по видобутку антрацита «Антрацит» № 49-к від 25.12.1989 року. Згідно даного наказу позивач ОСОБА_2, таб. №104, був прийнятий на роботу до Управління по монтажу, демонтажу і ремонту ГШО виробничого об'єднання по видобутку антрацита «Антрацит» гірничомонтажником 4 розряду з повним робочим днем під землею з 19.12.1989 року (а.с. 131).

У трудовій книжці позивача НОМЕР_1 запис про його роботу за №15 вчинено на підставі саме вказаного наказу № 49к від 25.12.1989 року.

В копії трудової книжки ОСОБА_2, яка завірена печаткою відповідача, є запис про прийняття позивача на роботу до Управління по монтажу, демонтажу і ремонту гірничошахтного обладнання виробничого об'єднання по видобутку антрацита «Антрацит», вчинений згідно наказу №49-к від 25.12.1989 року ( а.с. 7).

З копії особової картки на ім'я позивача ОСОБА_2, оригінал якої було досліджено у судовому засіданні суду першої інстанції, вбачається, що позивач працював гірничомонтажником 4 розряду з 19.12.1989 року згідно наказу №49к від 25.12.1989 року, звільнений 21.12.1999 року згідно наказу №61 к за ст.38 КЗпП ( а.с. 8).

У довідці ДВАТ «Шахтобудівельне монтажне управління» від 07.06.2013 р. зазначено, що позивач ОСОБА_2 працював в період з 19.12.1989 року по 21.12.1999 року у якості підземного гірничомонтажника 4 розряду з повним робочим днем під землею та вказані виходи на підземну роботу по Шахтобудівельному монтажному управлінню (а.с. 30).

П. 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві...

Місцевим судом були допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4, який пояснив, що він з 23.03.1992 року по 02.06.1994 року працював гірничомонтажником в Управлінні по монтажу, демонтажу і ремонту гірничошахтного обладнання в/о «Антрацит». Разом з ним на одній дільниці працював позивач ОСОБА_2, він також працював гірничомонтажником. Виконували роботи згідно наряду по шахті «Комсомольській».

З трудової книжки на ім'я ОСОБА_4 вбачається, що останній дійсно з 23.03.1992 року по 02.06.1994 року працював гірничомонтажником з повним робочим днем під землею в Управлінні по монтажу, демонтажу і ремонту гірничошахтного обладнання в/о «Антрацит» (а.с. 130).

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що він з 01.01.1987 року по 21.09.1992 року він працював гірничомонтажником підземним в УМДР ГШО в/о «Антрацит». Разом з ним працював ОСОБА_2, виконували роботи в підземних умовах на шахтах в/о «Антрацит», зокрема, працювали на шахті «Комсомольській», «Партизанській», « 50 річчя Радянської України». ОСОБА_2 працював на суміжній дільниці.

З трудової книжки на ім'я ОСОБА_6 вбачається, що останній дійсно з 01.01.1987 року по 21.09.1992 року працював гірничомонтажником підземним в Управлінні по монтажу, демонтажу і ремонту гірничошахтного обладнання в/о «Антрацит» ( а.с. 128-129).

З довідки ДВАТ «Антрацитівське шахтобудівельне монтажне управління» від 12.02.2009 року №59 вбачається, що УМДР ГШО перейменоване в шахтобудівельномонтажне управління згідно Наказу №96 від 31.10.1995р. Шахтобудівельномонтажне управління було перейменовано у ДВАТ «АШСМУ» згідно наказу № 228 від 04.06.1996 p. Дана довідка завірена печаткою Антрацитівського шахтобудівельного монтажного управління, де зазначено код - 24188221 (а.с. 61).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 25.07.2013 року в реєстрі юридичних осіб зареєстровано ДВАТ «Шахтобудівельне монтажне управління», ДВАТ «ШБМУ», код 24188221 ( а.с. 82-83). При цьому з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 25.07.2013 року вбачається, що відсутні відомості в державному реєстрі юридичних осіб щодо юридичної особи - Антрацитівське шахтобудівельне монтажне управління, код-24188221 ( а.с. 81).

Колегія апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції стосовно належності та достовірності доказів того факту, що з 19.12.1989 року позивач був прийнятий на роботу у якості гірничимонтажника з повним робочим днем під землею в УМДР ГШО в/о «Антрацит», яке згодом було перейменовано в Шахтобудівельне монтажне управління та був звільнений з роботи 21.12.1999 року. Позивач у спірний період з 19.12.1989 року по 21.12.1999 року перебував у трудових відносинах з УМДР ГШО в/о «Антрацит» та працював гірничимонтажником з повним робочим днем під землею.

Довідки, видані 08.08.2012 р. ВП «шахта «Комсомольська» та 13.08.2012 р. ВП шахта «Партизанська» про те, що в табелях ОСОБА_2 не значиться ( а.с. 62-63), на які посилається третя особа, не являються належними доказами того, що позивач ОСОБА_2 не працював в УМДР ГШО у якості гірничомонтажника з повним робочим днем під землею з 19.12.1989 року по 21.12.1999 року.

Представник відповідача по справі визнав позов.

Дана робота позивача передбачена Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад та показників із шкідливими та тяжкими умовами праці, затвердженого Постановою КМУ від 16.01.2003 p. №36.

Місцевим судом обґрунтовано зроблено висновок, що матеріали справи містять законні підстави для задоволення позову, а тому визнано за необхідне встановити факт роботи позивача ОСОБА_2 у якості гірничомонтажника в період з 19.12.1989 року по 11.12.1999 року у шкідливих та важких умовах праці по професії за Списком №1 затвердженого Постановою КМУ №36 від 16.01.2003 р. та атестацією робочих місць Державного відкритого акціонерного товариства «Шахтобудівельне монтажне управління».

Зважаючи на викладене, доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість рішення суду слід вважати такими, що не заслуговують на увагу.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду відповідає вимогам закону, порушень процесуального законодавства при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі відхилити.

Рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 22 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий :

Судді :