Ухвала

від 22.01.2014 по справі 806/7392/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Панкеєва В.А.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"22" січня 2014 р. Справа № 806/7392/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

при секретарі Соморовій В.А. ,

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "15" листопада 2013 р. у справі за поданням Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області до Виробничо-збутового товариства з обмеженою відповідальністю "Побутгазсервіс" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ,

ВСТАНОВИВ:

Коростишівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області звернулася до адміністративного суду з поданням, в якому просила підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна Виробничо-збутового товариства з обмеженою відповідальністю "Побутгазсервіс".

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2013 року у задоволенні подання відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою, податковий орган подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити вказане подання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції від 01.11.2013 року № 134 призначено документальну позапланову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.10.2013 року.

Працівниками податкового органу 04.11.2013 року здійснено виїзд на перевірку за фактичним місцезнаходженням відповідача. Даний наказ та направлення на проведення перевірки були пред'явленні керівнику ВЗ ТОВ "Побутгазсервіс" під розписку 04.11.2013 р.

04.11.2013 року посадових осіб податкового органу допущено до перевірки, однак на порушення вимог п.п. 20.1.8 п. 20.1 ст. 20, п. 85.2 ст. 85 ПК України директором підприємства не надано первинні бухгалтерські та податкові документи. У зв'язку з викладеним був складений акт від 04.11.2013 року про відмову у наданні первинних документів ( а.с. 36).

06.11.2013 року директором підприємства також відмовлено у наданні вищевказаних документів, про що складений відповідний акт від 06.11.2013 року.

06.11.2013 року податковий орган звернувся до відповідача з листами щодо надання документів для проведення документальної перевірки ( а.с. 38, 39).

07.11.2013 року відповідачем документи надані не були.

08.11.2013 року при виїзді на адресу відповідача, посадові особи були відсутні, про що складений акт від 08.11.2013 року ( а.с. 40).

08.11.2013 при повторному виїзді на адресу відповідача посадових осіб до проведення перевірки не допустили, про що складений акт ( а.с. 41).

Вищевикладене призвело до неможливості проведення позапланової виїзної перевірки.

За викладених обставин, рішенням начальника Коросттишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків № 4 від 12 листопада 2013 року.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні подання, виходив з того, що застосування умовного адміністративного арешту майна є необґрунтованим та безпідставним.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Приписами п.16.1.9 ст.16 Податкового кодексу України визначено обов'язки платника податків, серед яких, зокрема, є обов'язок не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Відповідно до пп.16.1.13 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (окрім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Порядок та особливості проведення документальних позапланових перевірок визначено положеннями ст.ст.78, 79 Податкового кодексу України.

Як вбачається зі змісту наказу від 01.11.2013 року № 134, підставою для його прийняття позивач зазначив пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 п. 75.1 ст. 75 та пп. 78.1.1, 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Відповідно до ст.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону

Як встановлено судом першої інстанції, прийняттю вищевказаного наказу передувала постанова старшого слідчого Головного слідчого управління СБУ від 11.10.2013 року щодо призначення вищевказаної перевірки.

Згідно п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючий орган має право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Згідно п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючий орган має право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п.80.5 ст.80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення фактичної перевірки здійснюється з дотриманням вимог статті 81 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2, 3 п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України:

- посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки;

- непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Відповідно до п.81.2 ст.81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Згідно пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 4.1. Розділу 4 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1042 «Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків», керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених пунктом 3.1 розділу 3 цього Порядку, та на підставі звернення відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Відповідно до п.94.5 ст.94 Податкового кодексу України арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником органу державної податкової служби, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Таким чином, дії податкового органу щодо застосування арешту майна є правомірним та обґрунтованим.

Крім того, колегія суддів зазначає, що не допуск посадових осіб до перевірки з підстав обідньої перерви на підприємстві є безпідставним, оскільки, як зазначалося вище, відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому пункту 81.1 ст. 81 ПК України, не дозволяється.

З огляду на викладене та з урахуванням усіх обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення подання.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "15" листопада 2013 р. - скасувати та ухвалити нове рішення.

Подання Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області задовольнити.

Підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Виробничо-збутового товариства з обмеженою відповідальністю "Побутгазсервіс", застосованого на підставі рішення начальника Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 04 від 12 листопада 2013 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Є.В.Одемчук

судді: (підпис) А.Ю.Бучик

(підпис) Г.І. Майор

З оригіналом згідно: суддя

Повний текст cудового рішення виготовлено "22" січня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Коростишівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул.Шевченка,1,м.Коростишів,Житомирська область,12501

3- відповідачу/відповідачам: Виробничо-збутове товариство з обмеженою відповідальністю "Побутгазсервіс" вул.Гвіардійська,42,м.Коростишів,Житомирська область,12501