Постанова

від 12.12.2007 по справі 8/130-1557

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/130-1557

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

12.12.07                                                                                           Справа  № 8/130-1557

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді                                                  Галушко Н.А.

суддів                                                                      Краєвської М.В.

Орищин Г.В.

розглянув апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Підволочиському районі, смт. Підволочиськ № 4886/10 від 05.09.2006 року (далі ДПІ у Підволочиському районі, смт. Підволочиськ)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.07.2006 року

у справі № 8/130-1557

за позовом: ДПІ у Підволочиському районі, смт. Підволочиськ

до відповідача 1: Унітарного приватного підприємства «Укртехмаш»,        м. Тернопіль (далі УПП «Укртехмаш», м. Тернопіль)

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Надзбруччя хліб», смт. Підволочиськ (далі ТзОВ «Надзбруччя хліб», смт. Підволочиськ)

про визнання недійсним господарського зобов'язання

За участю представників сторін:

від позивача –Свірська А.О. –старший державний податковий інспектор

від відповідача 1 –не з'явився

від відповідача 2 –Якимів У.М.- представник

Права та обов'язки представникам сторін відповідно до ст. 22 ГПК України роз'яснено.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 13.07.2006 року у справі № 8/130-1557 відмовлено у задоволенні позовних вимог ДПІ у Підволочиському районі, смт. Підволочиськ про визнання недійсним господарського зобов'язання з продажу та поставки борошна першого сорту в кількості 14,9999 тонн, яке виникло 09.08.2005 року на підставі договору постачання борошна № 17 від 03.01.2005 року, укладеного між УПП «Укртехмаш», м. Тернопіль та ТзОВ «Надзбруччя хліб», смт. Підволочиськ, та застосування наслідків, передбачених ч. 1 ст. 208 ГК України.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не встановлено порушень УПП «Укртехмаш»вимог законодавства з питань оподаткування при визначенні, обчисленні та відображенні у документах податкової звітності податкового зобов'язання з податку на додану вартість, не доведено належними та допустимими доказами умислу в діях відповідачів на ухилення від сплати податків та в чому полягала завідомо суперечна інтересам держави та суспільства мета укладення господарського зобов'язання.

ДПІ у Підволочиському районі звернулася із апеляційною скаргою на вищевказане рішення до Львівського апеляційного господарського суду. Просить рішення суду скасувати, позовні вимоги задоволити з підстав, наведених в апеляційній скарзі. Зокрема скаржник стверджує, що судом першої інстанції при розгляді справи та прийнятті судового рішення не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Ухвалою від 21.11.2006р. було зупинено провадження у справі №8/130-1557 у зв”язку із порушенням Прокурором Чортківського району кримінальної справи відносно службових осіб ТУ АКІБ «Укрсиббанк»за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та по факту фіктивного підприємництва УПП «Укртехмаш»за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, а також порушенням заступником Прокурора м.Тернополя кримінальної справи по факту службового підроблення, тобто внесення службовими особами ТзОВ «Поділля-Транс»до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та по факту фіктивного підприємництва, зокрема незаконного придбання останніми суб'єкта підприємницької діяльності –УПП «Укртехмаш», з метою прикриття своєї незаконної діяльності, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 306 та ч. 1 ст. 205 КК України та порушенням Прокурором Підволочиського району  кримінальної справи за фактом службового підроблення та фіктивного підприємництва УПП «Укртехмаш»за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 306 та ч. 1 ст. 205 КК України до завершення розслідування вказаних кримінальних справ.

Ухвалою від 30.10.2007р. поновлено провадження у справі у зв”язку із закриттям кримінальної справи порушеної Прокурором Чортківського району відносно службових осіб ТУ АКІБ «Укрсиббанк»по факту фіктивного підприємництва УПП «Укртехмаш»за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

Гусятинською МДПІ Тернопільської області 22.03.2006 року проведено виїзну планову документальну перевірку фінансово - господарської діяльності ТзОВ "Надзбруччя хліб", ідентифікаційний код № 31273795 за період з 01.07.2004 року по 31.11.2005 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

За результатами перевірки складено Акт від 22.03.2006 року №397/23/31273795, яким встановлено, що за перід, що перевірявся ТзОВ „Надзбруччя-хліб" отримало від УПП „Укртехмаш" товарно-матеріальні цінності на загальну суму 393 975,72 грн в т.ч. ПДВ –65 662,62 грн., в тому числі 14,9999 тонн борошна на суму 12 750,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2 125,00 грн.

Унітарне приватне підприємство "Укртехмаш", м.Тернопіль, зареєстроване як юридична особа, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи від 16.06.2004 року, згідно довідки Головного управління статистики у Тернопільській області № 07/3089 від 12.04.2006 року підприємство значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за ідентифікаційним кодом 33011784.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Надзбруччя хліб", смт. Підволочиськ Тернопільської області, зареєстроване, як юридична особа відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи від 20.02.2002 року, згідно довідки Головного управління статистики у Тернопільській області № 07/3089 від 12.04.2006 року значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за ідентифікаційним кодом 31273795.

Згідно із ст.65 ГК України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу; власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів; для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства; керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Відповідно до ч.4 ст.63 Господарського кодексу України унітарне підприємство - це підприємство, яке створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Відповідно до установчих документів УПП «Укртехмаш», м. Тернопіль власник та керівник зазначеного підприємства є Гнатюк Михайло Євгенович.

Згідно довідки Скалатської міської Ради народних депутатів Підволочиського району Гнатюк Михайло Євгенович помер, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено відповідний запис №20 від 12.07.2005 року.

У зв'язку із смертю засновника та директора УПП „Укртехмаш" Гнатюка Михайла Євгеновича, про що свідчить довідка видана виконкомом Скалатської міської ради №1553 від 08.12.2005 року припинено право управління та власності даного підприємства.

Як вбачається із матеріалів справи, між УПП "Укртехмаш" (в особі директора підприємства Гнатюка М.Є.) та ТзОВ „Надзбруччя-хліб" (в особі директора товариства Паюка М.М ) 03.01.2005 року укладено договір поставки № 17, терміном дії до 31.12.2005 року, згідно якого УПП "Укртехмаш” зобов'язалося поставити, а ТзОВ „Надзбруччя-хліб" отримати та оплатити на протязі 2005 року борошно пшеничне вищого ґатунку за ціною 1 120грн. (без ПДВ) за тонну, борошно першого ґатунку за ціною 958 грн. (без ПДВ) за тонну, борошно другого ґатунку за ціною 791,67грн. (без ПДВ) за тонну. Договором сторони передбачили, що поставка борошна проводиться згідно заявки погодженої в усній або письмовій формі.

Згідно із ст. 712 ЦК України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Як зазначено судом першої інстанції, на виконання даного договору 09.08.2005 року УПП "Укртехмаш" поставлено (продано) ТзОВ „Надзбруччя-хліб" борошно першого сорту в кількості 14,9999 тонн на суму 12 750,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2 125,00 грн., що підтверджено накладною №0908-01 від 09.08.2005 року, яку підписано з боку продавця - УПП "Укртехмаш", директором Гнатюком М.Є з боку покупця - ТзОВ „Надзбруччя-хліб", керівником товариства.

На підтвердження виконання даної господарської операції, Продавець (відповідач - 1) виписав накладну №0908-01 від 09.08.2005 року та податкову накладну від 09.08.2005 року №9 на суму 12 750,00 грн. (в тому числі ПДВ 2 125,00 грн.). Покупець (ТзОВ „Надзбруччя-хліб"), в свою чергу, підписав накладну №0908-01 від 09.08.2005 року про отримання борошна, оплатив вартість одержаного борошна, що підтверджено актом перевірки.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі , в межах та у спосіб . що передбачені Конституцією та законами України .

Згідно із п.11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують, в тому числі функцію подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до ст. 207 Господарського Кодексу України господарське зобов'язання, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно п.2, п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978р. №3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" (із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України N 13 від 25.12.92 р., N 15 від 25.05.98 р.) угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. До угод, які укладені з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою тощо. При цьому у пункті 8 даної Постанови констатовано, що якщо така угода була укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, відповідні наслідки застосовуються до сторони, яка діяла умисно. У тих випадках, коли сторона діяла умисно в угоді, що укладалася з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, суд все належне з неї другій стороні у відшкодування одержаного звертає в доход держави (п.17 Постанови).

Судова колегія погоджується з судом першої інстанції, що позивач не представив доказів, які б свідчили про те, що сторони за даною угодою діяли з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Як вбачається з матеріалів справи, невідомі особи своєчасно подають звітність до податкового органу (поштою) про діяльність УПП "Укртехмаш”, сплачують податки, заборгованості по податках та обов'язкових платежах за УПП „Укртехмаш" не значиться, що підтверджується копіями податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень, жовтень 2005 року, які подавались УПП «Укртехмаш»і прийняті податковим органом.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не представлено доказів того, що УПП «Укртехмаш»не включив суму податку на додану вартість -2 125,00 грн. (з спірної господарської операції) в податкове зобов'язання, тобто позивачем не доведено факту укладення УПП „Укртехмаш", як юридичною особою, угоди та проведення господарської операції 09.08.2005 року з метою ухилення від сплати податку. Не доведено позивачем і умислу ТзОВ „Надзбруччя-хліб" на отримання незаконного бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п.1.7 ст.1, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку з операцій поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України, не підтверджених податковими накладними (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7).

Вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю платником податку-продавцем, визначено підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165, яким передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця (пункт 6); усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця (пункт 18).

Як вбачається із матеріалів справи, ТзОВ „Надзбруччя-хліб" включив суму ПДВ 2 125,00 грн. до податкового кредиту лише після отримання податкової накладної № 9 від 09.08.2005 року , що відповідає вимогам Закону України "Про податок на додану вартість". Податкова накладна підписана від імені уповноваженої платником податку (УПП „Укртехмаш) факсимільним підписом Гнатюка М.Є., даний підпис скріплено печаткою юридичної особи платника податку.

Окрім того, Постановою від 02.04.2007р.про закриття кримінальної справи №165724 слідчого СВ Чортківського РВ УМВС України у Тернопільській області, порушеної по факту фіктивного підприємництва УПП «Укртехмаш»за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.205 КК України, встановлено, що будь-яких даних, що свідчили б про те, що фінансові операції, зокрема, між УПП «Укртехмаш»та ТзОВ «Надзбруччя хліб»проведені не були не виявлено

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом не встановлено порушень УПП „Укртехмаш", вимог законодавства з питань оподаткування при визначенні, обчисленні та відображенні у документах податкової звітності податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податковим органом не доведено належними та допустимими доказами умислу у відповідачів на ухилення від сплати податків.

Однак, слід зазначити, що при винесенні рішення господарським судом застосовано норми Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 17 КАС України визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про  державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції мають право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до ч. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, судова колегія приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції помилково застосовано норми Господарського процесуального кодексу України при вирішенні даного спору.

Відповідно до ст. 201 КАС України у випадку правильного вирішення по суті справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права, судове рішення підлягає зміні.

Отже, судова колегія прийшла до висновку, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.07.2006 року слід змінити в частині застосування норм Господарського процесуального кодексу України, в решті судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 86, 198, 201, 205, 207 КАС України, -

Львівський апеляційний господарський суд  П О С Т А Н О В И В:

1.          Змінити рішення господарського суду Тернопільської області від 13.07.2006 року у справі № 8/130-1557 в частині застосування норм Господарського процесуального кодексу України, застосувавши норми Кодексу адміністративного судочинства України.

2.          Прийняти судове рішення у формі постанови.

3.          В решті судове рішення залишити без змін.

4.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно із ст.212 КАС України.

5.          Справу направити у Господарський суд Тернопільської області.

Головуючий-суддя                                                                      Галушко Н.А.

Суддя                                                                                Краєвська М.В.

          Суддя                                                                                          Орищин Г.В.