Рішення

від 13.07.2006 по справі 8/130-1557

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/130-1557

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2006 р.Справа № 8/130-1557

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Жук Г.А.             

Розглянув справу

за позовом:  Державної податкової інспекції у Підволочиському районі, вул. Зелена, 1, смт. Підволочиськ, Тернопільської області, 47800, ідентифікаційний код 34040622.           

до відповідача:

1. Унітарного приватного підприємства "Укртехмаш", вул. Тролейбусна, 16, м.Тернопіль, 46000, ідентифікаційний код 33011784.    

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Надзбруччя хліб", вул. 22 Січня, 7, смт.Підволочиськ, Тернопільської області, 47800, ідентифікаційний код 31273795.            

про  визнання недійсним господарського зобов'язання

За участю представників сторін:

позивача: Іванців Ю.С. - довіреність №109 від 07.04.2006року; Свірська А.О.  –довіреність № 105 від 07.04.2006 року

відповідача 1: не з'явився;

відповідача 2: Бабий С.А. - довіреність від 01.06.2006року

В судовому засіданні присутнім представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені  статтями 20, 22,81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:

Державна податкова інспекція  у Підволочиському  районі,  Тернопільської області звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовом до Унітарного приватного підприємства "Укртехмаш", м. Тернопіль, та  Товариства з обмеженою відповідальністю "Надзбруччя хліб", смт. Підволочиськ, Тернопільської області про визнання недійсним господарського зобов'язання, яке виникло між Унітарним приватним підприємством „Укртехмаш” та Товариством з обмеженою відповідальністю "Надзбруччя хліб" 09.08.2005 року, стягнення з Унітарного приватного підприємства „Укртехмаш” в дохід державного бюджету коштів  в розмірі 12 750,00 грн. одержаних за борошно першого сорту, та стягнення  з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Надзбруччя хліб", смт. Підволочиськ, в дохід державного бюджету  борошна першого сорту в кількості 14,9999 тонн, а у разі неможливості стягнення в натурі –стягнення його вартості  грошима в розмірі 12 750,00 грн.

19.06.2006 року  позивач звернувся до суду  із заявою, в порядку ст. 22 ГПК України , про уточнення позовних вимог, просить визнати недійсним господарське зобов'язання з продажу та поставки борошна першого сорту в кількості 14,9999 тонн, яке виникло 09.08.2005 року на підставі договору постачання борошна від 03.01.2005 року № 17, укладеного між Унітарним приватним підприємством „Укртехмаш” та  Товариством з обмеженою відповідальністю "Надзбруччя хліб", смт. Підволочиськ; стягнути з Унітарного приватного підприємства „Укртехмаш” в дохід державного бюджету кошти  в розмірі 12 750,00 грн. одержані за борошно першого сорту, та стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Надзбруччя хліб", смт. Підволочиськ, в дохід державного бюджету  борошно першого сорту в кількості 14,9999 тонн, а у разі неможливості стягнення в натурі –стягнення його вартості  грошима в розмірі 12 750,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст.175, 193, 207, 208 Господарського кодексу України. Стверджує, що  оспорюване господарське зобов'язання суперечить інтересам держави, укладене за наявності умислу на ухилення від сплати податків зі сторони обидвох його учасників, що полягає в тому, що операція з поставки борошна проведена після смерті засновника Унітарного приватного підприємства „Укртехмаш”, який згідно поданих до податкового органу звітів не мав найманих працівників, первинні бухгалтерські документи підписані (як  значиться в самих документах) директором Унітарного приватного підприємства "Укртехмаш" Гнатюком М.Є., крім того, не власноручно, а з використанням факсимільного відтворення  підпису, що, в свою чергу, викликає сумніви у державної податкової інспекції стосовно того, чи уповноважена особа продавця особисто брала участь у вчиненні господарської операції, а також, чи мала вона намір прийняти на себе зобов'язання відповідно до змісту укладеного договору.

Представник відповідача 1 –Унітарного приватного підприємства „Укртехмаш” в судові засідання не з'являвся, відзиву на позов не представив, хоча про час і місце слухання справи Унітарне приватне підприємство „Укртехмаш” було повідомлено належним чином, в порядку ст. 64, 77 ГПК України (ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи надсилалися відповідачу на адресу яка значиться в установчих документах підприємства та указана в довідці статуправління про включення підприємства до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відомостей про зміну місця знаходження підприємства реєструючому органу не надавалося). За таких обставин, справа розглядається  без участі даного відповідача за правилами статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у ній матеріалами.  

Представник відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Надзбруччя хліб", смт. Підволочиськ, проти позовних вимог заперечив, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими посилаючись на те,  що Гнатюк Михайло Євгенович, засновник Унітарного приватного підприємства одночасно був засновником, директором та бухгалтером  підприємства, що при укладенні угоди на поставку борошна між ним та ТОВ "Надзбруччя хліб", смт. Підволочиськ було укладено  угоду від 30.07.2004 року на використання факсимільного підпису Гнатюка М.Є., що керівництво при оформленні первинних бухгалтерських документів на одержане 09.08.2005 року борошно не знало про смерть Гнатюка, тому прийняло документи за його підписом без застережень. Крім того, як  УПП „Укртехмаш” так і  ТзОВ "Надзбруччя хліб" всі взяті на себе зобов'язання по поставці борошна та оплаті вартості отриманого борошна виконали в повному обсязі у встановленому договором поставки  та законом  порядку. В  підтвердження заперечень на даний позов відповідач-2 представив Спотовий біржовий контракт № 1-П/01 від 03.08.2004 року, укладений на Тернопільській агропромисловій біржі між УПП „Укртехмаш” та ТОВ „Надзбруччя хліб” на поставку жита гр. „А” (копія), Акт приймання передачі контракту від 07.08. 2004 року (копія), письмову згоду сторін на використання факсимільного підпису директора та засновника УПП ”Укртехмаш” Гнатюка М.Є. при здійсненні господарських операцій між сторонами - відповідачами у справі (копія),договір на поставку борошна № 17 від 03.01.2005 року (копія), платіжні доручення та виписки банку про оплату вартості отриманої від УПП ”Укртехмаш” продукції протягом 2004-2005 років( копії знаходяться в матеріалах справи № 8/126-1553).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи   позивача, відповідача - 2, оцінивши представлені докази в їх сукупності господарський суд  в с т а н о в и в:  

22 березня 2006 року Гусятинською міжрайонною державною податковою інспекцією Тернопільської області проведено виїзну планову документальну перевірку фінансово - господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Надзбруччя хліб", ідентифікаційний код № 31273795 за період з 01.07.2004 року по 31.11.2005 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.   

За результатами даної перевірки  державною податковою інспекцією складено Акт від 22.03.2006 року № 397/23/31273795, яким встановлено, що за перевіряємий період ТОВ „Надзбруччя-хліб” отримало від УПП „Укртехмаш” товарно матеріальні цінності на загальну суму 393975,72 грн. в т.ч. ПДВ –65662,62 грн. (аркуш 16 акта перевірки) в тому числі 14,9999 тонн  борошна на суму 12 750,00 грн., в т.ч. ПДВ –2 125,00 грн.

Унітарне приватне підприємство "Укртехмаш", м. Тернопіль,  зареєстроване як юридична особа, про що свідчить представлена в матеріалах справи копія Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності –юридичної особи від 16.06.2004 року, згідно довідки Головного управління статистики у Тернопільської області № 07/3089 від 12 квітня 2006 року  станом на час розгляду справи в суді значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за ідентифікаційним кодом 33011784.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Надзбруччя хліб", смт. Підволочиськ, Тернопільської області, зареєстроване, як юридична особа, про що свідчить представлена в матеріалах справи копія Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності –юридичної особи від 20.02.2002 року, згідно довідки Головного управління статистики у Тернопільської області № 07/3089 від 12 квітня 2006 року  станом на час розгляду справи в суді значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за ідентифікаційним кодом 31273795.

Статтею 65 ГК України визначено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу; власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів; для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства; керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Відповідно до ч.4 ст.63 Господарського кодексу України унітарне підприємство - це підприємство, яке створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Відповідно до установчих документів відповідача 1 власник та керівник зазначеного підприємства є однією і тією ж особою - Гнатюк Михайло Євгенович.

Згідно довідки Скалатської міської Ради народних депутатів Підволочиського району Гнатюк Михайло Євгенович помер, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено відповідний запис №20 від 12.07.2005 року.

У зв'язку із смертю засновника та директора УПП „Укртехмаш" Гнатюка Михайла Євгеновича, про що свідчить довідка видана виконкомом Скалатської міської ради №1553 від 08.12.2005 року припинено право управління та власності даного підприємства.

Матеріали справи свідчать про те, що 03.01.2005 року між УПП "Укртехмаш" (в особі директора підприємства Гнатюка М.Є.) та ТОВ „Надзбруччя-хліб” (в особі директора товариства Паюка М.М.)  укладено договір поставки № 17, терміном дії до 31.12.2005 року, згідно якого УПП "Укртехмаш" зобов'язалося поставити, а ТОВ „Надзбруччя-хліб” отримати та оплатити на протязі 2005 року борошно пшеничне вищого ґатунку за ціною 1120грн. (без ПДВ) за тонну,  борошно першого ґатунку за ціною 958 грн. (без ПДВ) за тонну, борошно другого ґатунку за ціною 791,67грн. (без ПДВ) за тонну. Договором сторони передбачили, що поставка борошна проводиться  згідно заявки погодженої в усній або письмовій формі.

Таким чином, між відповідачами у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору поставки згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання даного договору 09.08.2005 року УПП "Укртехмаш" поставило (продало), а ТОВ „Надзбруччя-хліб” купило,  борошно першого сорту  в кількості 14,9999 тонн на суму 12 750,00 грн., в т.ч. ПДВ –2 125,00 грн.,  що підтверджено представленою  в матеріалах справи  накладною № 0908-01 від 09.08.2005 року, яку підписано з боку продавця - УПП "Укртехмаш", директором Гнатюком М.Є., з боку покупця - ТОВ „Надзбруччя-хліб”, керівником товариства.

На підтвердження виконання даної господарської операції, Продавець (відповідач - 1) виписав накладну № 0908-01 від 09.08.2005 року та податкову накладну від 09.08.2005 року № 9 на суму 12 750,00 грн. (в тому числі ПДВ 2 125,00 грн.). Покупець (відповідач - 2), в свою чергу,  підписав накладну № 0908-01 від 09.08.2005 року про отримання борошна, оплатив вартість одержаного борошна, що підтверджено актом перевірки, поясненнями відповідача -2 в судовому засіданні та не заперечено представником позивача.

Наведений вище правочин оспорюються контролюючим органом у судовому порядку з огляду на те, що Продавець (відповідач - 1) виписав накладну № 0908-01 від 09.08.2005 року та податкову накладну від 09.08.2005 року № 9 на суму 12 750,00 грн. і фактично здійснив господарську операцію після смерті  директора Гнатюка М.Є., від імені якого підписано всі первинні бухгалтерські документи.

Наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним державна податкова інспекція обґрунтовує тим, що: зі сторони Продавця, в порушення ч. 4 ст. 203, ст.207  Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, накладну і податкову накладну підписано не особисто уповноваженою особою юридичної особі (УПП „Укртехмаш”), а із використанням аналогу відтворення власного підпису - факсимільного підпису директора Гнатюка М.Є., який не міг бути присутнім на час вчинення правочину (з причини його смерті) та в силу ст.ст. 25, 203 Цивільного кодексу України, директор Гнатюк М.Є. не міг виявити намір прийняти на себе зобов'язання відповідно до змісту укладеного договору; стверджує, що          оспорюваний правочин підлягає визнанню недійсним з тих підстав, що волевиявлення уповноваженої особи однієї із сторін договірних відносин, а саме - директора Унітарного приватного підприємства "Укртехмаш", при укладенні договору не відповідало його внутрішній волі.

Посилаючись на  ст. 207 Господарського кодексу України позивач стверджує, що сторони діяли з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, що є підставою на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнання господарського зобов'язання недійсним повністю або в частині, просить визнати недійсним господарське зобов'язання з продажу та поставки борошна першого сорту в кількості 14,9999 тонн, яке виникло 09.08.2005 року на підставі договору постачання борошна від 03.01.2005 року № 17, укладеного між Унітарним приватним підприємством „Укртехмаш” та  Товариством з обмеженою відповідальністю "Надзбруччя хліб", смт. Підволочиськ та, у відповідності до вимог ч.1 ст. 208 Господарського кодексу України, стягнути з Унітарного приватного підприємства „Укртехмаш” в дохід державного бюджету кошти  в розмірі 12 750,00 грн., одержані за борошно першого сорту, та стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Надзбруччя хліб", смт. Підволочиськ, в дохід державного бюджету  борошно першого сорту в кількості 14,9999 тонн, а у разі неможливості стягнення в натурі –стягнути його вартість  грошима в розмірі 12 750,00 грн.

          В силу частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі , в межах та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України .

Статус Державної податкової інспекції в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України „Про державну податкову службу в Україні”. Згідно з п.11 ст. 10 даного Закону державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, в тому числі  функцію подання до судів позовів до  підприємств,  установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими  фондами  за  рахунок  їх майна.

Відповідно до ст. 207 Господарського Кодексу України господарське зобов'язання, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно п.2, п. 6 Постанови  Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 р. № 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" (із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України N 13 від 25.12.92 р., N 15 від 25.05.98 р.) угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. До угод, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою тощо. При цьому у пункті 8 даної Постанови  констатовано, що якщо така угода була укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, відповідні наслідки застосовуються до сторони, яка діяла умисно. У тих випадках, коли сторона діяла умисно в угоді, що укладалася з метою, завідомо  суперечною інтересам держави і суспільства, суд все належне з неї другій стороні у відшкодування одержаного звертає в доход держави (п.17 Постанови).

Однак, позивач не представив доказів, які б свідчили про те, що сторони за даною угодою діяли з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, навпаки, стверджує, що невідомі особи своєчасно подають звітність до податкового органу (поштою) про діяльність УПП ”Укртехмаш”, сплачують податки, що станом на час слухання справи заборгованості по податках та обов'язкових платежах за УПП „Укртехмаш” не значиться (протокол судового засідання від 05.06.2006 року, від 22.06.2006 року). На вимогу суду податковим органом представлено копії податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень, жовтень 2005 року,  (за період в якому проведено спірну господарську операцію), які подавались відповідачем 1 і прийняті податковим органом. Доказів того, що даний відповідач не включив суму податку на додану вартість -2 125,00 грн. (з спірної господарської операції) в податкове зобов'язання позивачем не представлено, тобто позивачем не доведено факту укладення УПП „Укртехмаш”, як юридичною особою, угоди та проведення господарської операції 09.08.2005 року з метою ухилення від сплати податку.  

Не доведено позивачем і умислу іншої сторони (відповідача 2) на отримання незаконного бюджетного відшкодування.

Нормами підпункту 1.7 статті 1, підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", дано визначення терміну "податковий кредит" та правила включення витрат по сплаті податку до податкового кредиту, визначено дату виникнення права платника податку на податковий кредит.

Так, даний Закон визначає податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити  податкове зобов'язання звітного періоду.  Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у  зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7). Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку з операцій поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України, не підтверджених податковими накладними (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7).

Вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю платником податку-продавцем, визначено підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165, яким передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця (пункт 6); усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця (пункт 18).

Матеріалами справи доведено та не заперечене позивачем, що відповідач-2 включив суму ПДВ 2 125,00 грн. до податкового кредиту лише після отримання податкової накладної № 9 від 09.08.2005 року , що відповідає вимогам Закону України "Про податок на додану вартість". Податкова накладна підписана від імені уповноваженої платником податку (УПП „Укртехмаш) факсимільним підписом Гнатюка М.Є., даний підпис скріплено печаткою юридичної особи платника податку. При цьому слід зазначити, що чинне законодавство України не містить прямої заборони використання факсимільного підпису при підписанні первинних бухгалтерських документів та документів податкової звітності.

В судових засіданнях у даній справі з'ясовувалися питання хто підписував документи при здійсненні господарських операцій від імені  УПП „Уркртехмаш”, хто подає звітність та сплачує податки за дане підприємство, хто отримав кошти у банківський установі від імені померлого Гнатюка М.Є. однак, ні позивач, ні відповідач-2 на дані питання відповіді не надали. Позивач представив суду копії Постанов від 23.05.2006 року про порушення прокуратурою м. Тернополя та прокуратурою Підволочиського району Тернопільської області кримінальної справи по факту фіктивного підприємництва УПП „Укртехмаш”.

Системний аналіз законодавства, що регламентує спірні правовідносини, дає підстави стверджувати, що наявність умислу у сторін (або однієї із сторін) означає, що вони, виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, яка укладається, і суперечність її мети інтересам держави та суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків, в тому числі і у вигляді безпідставного отримання прибутків (доходу) та ухилення від сплати податків, обов'язкових платежів до бюджету або до державних цільових фондів від результатів своєї діяльності

Відповідно до вимог статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.  

З представлених позивачем документів вбачається, що податковим органом не встановлено порушень УПП „Укртехмаш”, вимог законодавства з питань оподаткування при визначенні, обчисленні та відображенні у документах податкової звітності податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Податковим органом не доведено належними та допустимими доказами умислу в діях відповідачів на ухилення від сплати податків.

За даних обставин, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Підволочиському районі про визнання недійсним господарського зобов'язання з продажу та поставки борошна першого сорту в кількості 14,9999 тонн, яке виникло 09.08.2005 року на підставі договору постачання борошна від 03.01.2005 року № 17, укладеного між Унітарним приватним підприємством „Укртехмаш” та  Товариством з обмеженою відповідальністю "Надзбруччя хліб", смт. Підволочиськ, з підстав його вчинення з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, згідно статті 207 Господарського кодексу України, із застосуванням наслідків, передбачених статею 208 Господарського кодексу України, суд визнає необґрунтованим, неправомірним, таким що не підлягає до задоволення.

Згідно з ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати не стягуються.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1,2,4,12,22,32,43,44-49,69,75,82,84,85,115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          В задоволенні позовних вимог  відмовити.

2.          Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

3.          Сторони вправі подати апеляційну скаргу , а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало  законної сили протягом десяти днів з дня його  прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.

Рішення підписано___28 серпня 2006 року____

Суддя                                                                                          Г.А. Жук