Постанова

від 14.11.2006 по справі 391/18-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

391/18-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"14" листопада 2006 р.                                                             Справа №     391/18-06

м. Київ, вул. Комінтерну, 16

(зал судових засідань №  1)

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді А.Ю. Кошика при секретарі  Кантарія Д.Ю. розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетерів"

до  Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції

про      зобов'язання вчинення дій

За участю представників:

Позивач -  Довбик М.О., Козін  А.В.

Відповідач -  Кривошея О.Г.,  Яременко З.І., Коваленко О.В., Діденко  І.В.

від прокуратури Київської області -  Голденок  Т.А.

Суть спору:

       Товариство з обмеженою відповідальністю «Тетерів»(далі - позивач)  звернулось до господарського суду Київської області з позовом до  Іванівської міжрайонної  державної податкової інспекції (далі - відповідач) про зобов'язання повернути безпідставно отримане майна, а саме  податкових простих векселів: простий   вексель  №   3229602477  від    29 вересня 2005 року на суму 646000, 00 грн., датою погашення 27 грудня 2006 року;   простий   вексель   №   3229602478 від     10 жовтня 2005 року на суму 510000  грн., датою погашення 9січня2006року;    простий   вексель   №   3229602482 від   31 жовтня 2005 року на суму 510000 грн., датою погашення 27 січня 2006 року;   простий   вексель   №   3229602479 від  13 жовтня 2005 року на суму 510000 грн., датою погашення 12 січня 2006 року; простий   вексель   №   3229602480 від   13 жовтня 2005 року на суму 510000 грн., датою погашення 12 січня 2006 року;   простий   вексель   №   3229602481  від 19 жовтня 2005 року на суму 510000 грн., датою погашення 16 січня 2006 року; простий вексель № 3229602465  від   04 листопада 2005 року на суму 476000 грн., датою погашення 02 лютого 2006 року;   простий вексель № 3229602466  від  04 листопада 2005 року на суму 476000 грн., датою погашення 02 лютого 2006 року;  простий   вексель  №   3229602468 від   09 листопада 2005 року на суму 510000 грн., дата погашення 08 лютого 2006 року;  простий   вексель  №   3229602469 від     14 листопада 2005 року на суму   467500,00   грн., датою погашення 10 лютого 2006 року;   простий вексель № 3229602470 від  14 листопада 2005 року на суму   467500,00   грн., датою погашення 10 лютого 2006 року;   простий вексель № 3229602472 від  21 листопада 2005 року на суму   467500,00 грн., датою погашення 17 лютого 2006 року.

 Оскільки зі змісту позову вбачається, що позивач оскаржує дії  податкового органу по протиправному  утриманню його майна (простих податкових векселів), на підставі чого ставить вимогу про   повернення відповідно майна,  відповідно до п. 1 частини першої ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України), який набрав чинності 01.09.2005р., компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Крім того, позов подано до  органу державної влади, уповноваженого  владно керувати поведінкою іншого суб'єкта щодо  обов'язку видачі податкових векселів, а позивач відповідно зобов'язаний  виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта, тому, як зазначено в  Інформаційному листі Верховного суду України від 26.12.2005 року № 3.2.-2005, такий спір є публічно-правовим і  підпадає під адміністративну юрисдикцію. В зв'язку з наведеним,  даний позов є адміністративним і на підставі п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) його розгляд покладено на господарські суди відповідно до норм та правил КАС України. За таких обставин  подальший розгляд справи має відбуватись за правилами КАС України.

  Провадження у справі було відкрите відповідно до ухвали від 25.09.2006 року  за правилами Кодексу адміністративного судочинства України та призначено попереднє судове засідання на 17.10.2006 року.  Розгляд справи відкладався  в судових засіданнях  17.10.2006 року,  03.11.2006 року,  14.11.2006 року.

  Прокуратурою Київської області 03.11.2006 року було надано повідомлення   про вступ у справу  з метою представництва інтересів держави.

   В судовому засіданні  14.11.2006 року  представник позивача позовні вимоги підтримав. В обґрунтування  позову зазначає, що податкові векселі  були  виписані помилково і не  підлягають погашенню у зв'язку з застосування  передбаченої ст. 7 Закону України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”    пільги по оподаткуванню.

Відповідач у відзиві позовні вимоги заперечив, посилаючись на відсутність  у позивача   пільги щодо сплати акцизного збору,  оскільки стаття 7 Закону України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”  не передбачає  пільг з оподаткування, крім того ч. 1  зазначеної статті, яка  звільняє від   оподаткування,  виключена  з моменту опублікування  31.03.2005 року  Закону України «Про внесення змін  до Закону України «Про державний бюджет  України на 2005 рік».  На думку  відповідача, оскільки згідно частини третьої статті 1 Закону України “Про систему оподаткування” пільги стосовно оподаткування не можуть встановлюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування, а Закон України “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби”, який встановлює особливості нарахування та сплати акцизного збору, не визначає пільг для виробників алкогольних виробів, розташованих в зоні гарантованого відселення, то у позивача відсутні пільги щодо сплати акцизного збору і він повинен сплачувати акцизний збір з вироблених ним алкогольних напоїв. Крім того,  оскільки  ст. 16 Закону України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”, який був чинний на момент  державної реєстрації підприємства позивача, заборонено  будівництво нових, розширення діючих підприємств, безпосередньо не пов'язаних із забезпеченням  радіоекологічного контролю,  соціального  захисту населення, умов його  життя і праці,  позивач же  за видами діяльності не відноситься до встановленої в ст. 16  категорії підприємств, тому його діяльність порушує зазначену статтю. Вважає, що встановлена в ст. 7 пільга розповсюджується на підприємства, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тобто  які існували на момент прийняття Закону. Крім того, чинним законодавством не передбачено  повернення  непогашених податкових веселів.

В судовому засіданні 14.11.2006 року позивач подав клопотання про уточнення предмету спору, в якому просить зобов'язати відповідача повернути наступні   податкові прості векселі: простий   вексель  №   3229602477  від    29 вересня 2005 року на суму 646000, 00 грн., датою погашення 27 грудня 2006 року;   простий   вексель   №   3229602478 від     10 жовтня 2005 року на суму 510000  грн., датою погашення 9січня2006року;    простий   вексель   №   3229602482 від   31 жовтня 2005 року на суму 510000 грн., датою погашення 27 січня 2006 року;   простий   вексель   №   3229602479 від  13 жовтня 2005 року на суму 510000 грн., датою погашення 12 січня 2006 року; простий   вексель   №   3229602480 від   13 жовтня 2005 року на суму 510000 грн., датою погашення 12 січня 2006 року;   простий   вексель   №   3229602481  від 19 жовтня 2005 року на суму 510000 грн., датою погашення 16 січня 2006 року; простий вексель № 3229602465  від   04 листопада 2005 року на суму 476000 грн., датою погашення 02 лютого 2006 року;   простий вексель № 3229602466  від  04 листопада 2005 року на суму 476000 грн., датою погашення 02 лютого 2006 року;  простий   вексель  №   3229602468 від   09 листопада 2005 року на суму 510000 грн., дата погашення 08 лютого 2006 року;  простий   вексель  №   3229602469 від     14 листопада 2005 року на суму   467500,00   грн., датою погашення 10 лютого 2006 року;   простий вексель № 3229602470 від  14 листопада 2005 року на суму   467500,00   грн., датою погашення 10 лютого 2006 року.

Відповідачем зазначене клопотання було підтримане, оскільки вимога про повернення простого векселя № 3229602472 від  21 листопада 2005 року на суму   467500,00 грн., датою погашення 17 лютого 2006 року розглядалась  господарським судом Київської області  в матеріалах адміністративної справи   № 127/18-06.

Розглянувши  матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено.

Відповідно до ліцензії департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів серії АА №126308 від 14.12.2001року ТОВ “Тетерів” є виробником алкогольних напоїв  та платником акцизного збору згідно до  статті 2 Закону України “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби”.

Відповідно до абзацу першого частини 1 статті 7 Закону України “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” при отриманні суб'єктами підприємницької діяльності спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію, такі платники зобов'язані видати органу державної податкової служби України податковий вексель, авальований банком, або надати іншу банківську гарантію, які підтверджують зобов'язання платника податку у термін до 90 календарних днів починаючи від дня видачі векселя або надання іншої банківської гарантії сплатити суму акцизного збору, яка розрахована за ставками для цієї продукції. Відповідно до абзацу третього пункту 13 Порядку видачі та погашення податкових векселів, що підтверджують зобов'язання із сплати акцизного збору і видаються суб'єктами підприємницької діяльності у разі отримання спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.1999року №275, сума акцизного збору, зазначена у векселі, погашається на суму фактичних втрат спирту етилового в процесі виробництва готової продукції в межах норм, затверджених у встановленому порядку.

На виконання  зазначених вимог  позивачем за період з  29.09.2005 року по  21.11.2005 року  були  видані податкові векселі:   простий   вексель  №   3229602477  від    29 вересня 2005 року на суму 646000, 00 грн., датою погашення 27 грудня 2006 року;   простий   вексель   №   3229602478 від     10 жовтня 2005 року на суму 510000  грн., датою погашення 9січня2006року;    простий   вексель   №   3229602482 від   31 жовтня 2005 року на суму 510000 грн., датою погашення 27 січня 2006 року;   простий   вексель   №   3229602479 від  13 жовтня 2005 року на суму 510000 грн., датою погашення 12 січня 2006 року; простий   вексель   №   3229602480 від   13 жовтня 2005 року на суму 510000 грн., датою погашення 12 січня 2006 року;   простий   вексель   №   3229602481  від 19 жовтня 2005 року на суму 510000 грн., датою погашення 16 січня 2006 року; простий вексель № 3229602465  від   04 листопада 2005 року на суму 476000 грн., датою погашення 02 лютого 2006 року;   простий вексель № 3229602466  від  04 листопада 2005 року на суму 476000 грн., датою погашення 02 лютого 2006 року;  простий   вексель  №   3229602468 від   09 листопада 2005 року на суму 510000 грн., дата погашення 08 лютого 2006 року;  простий   вексель  №   3229602469 від     14 листопада 2005 року на суму   467500,00   грн., датою погашення 10 лютого 2006 року;   простий вексель № 3229602470 від  14 листопада 2005 року на суму   467500,00   грн., датою погашення 10 лютого 2006 року, які на день подання позову не погашені. Загальна  сума векселів складає  6706500 грн.

          Підприємство позивача розташоване  в смт. Іванків Київської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №091512, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 09.09.2004року № 3436/2004 та ліцензією департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів серії АА №126308 від 14.12.2001року. смт. Іванків Київської області, відповідно до переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991року №106, віднесене до зони гарантованого добровільного відселення.

Таким чином, позивач вважає, що  відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 27.02.1991року “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  його підприємства, розташовані у зоні гарантованого добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю, звільняється від оподаткування, зокрема,  від  сплати  акцизного збору, який включений до  системи загальнодержавних податків і зборів і сплачується до державного бюджету.

Оскільки, виписані позивачем спірні податкові векселі передбачають зобов'язання зі сплати сум акцизного збору, від якого  підприємство звільнене  на підставі ст. 7 Закону України від 27.02.1991року “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”, вважає, що  податкові векселі  виписані  помилково і утримуються відповідачем  без наявності передбачених законодавством підстав.

Враховуючи, що відповідач добровільно відмовляється повернути  податкові векселі і безпідставно  утримує їх у себе,   позивач  просить  зобов'язати відповідача  повернути йому податкові векселі  як безпідставно отримане майно.

В обґрунтування своєї вимоги   посилається на ст. 1212 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 1212 ЦК України  особа, яка набула майно  без достатньої правової підстави  зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення зазначеної статті  застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття  було результатом поведінки  набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.    

При  дослідженні обставин спору судом встановлено, що   звільнення від оподаткування  передбачене ч. 1 ст. 7  Закону України від 27.02.1991року “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  однак відповідна ч. 1  зазначеної статті, яка  звільняє від   оподаткування,  виключена  з моменту опублікування  31.03.2005 року  Закону України «Про внесення змін  до Закону України «Про державний бюджет  України на 2005 рік».  

 Отже,    на  момент  виписання спірних  податкових векселів  з вересня 2005 року,  норма ст. 7  Закону України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”  про звільнення від оподаткування  не діяла,  тому  посилання позивача на ч.1 ст. 7  Закону України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” не обґрунтовує правомірність  позовних вимог.

        Крім того,  необхідно враховувати, що ст. 7  Закону України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” під звільненням від оподаткування передбачала не податкову пільгу, яка може встановлюватись лише законами про оподаткування, а  встановлювала   певний  режим  господарської діяльності у відповідних  екологічних зонах,  тому не стосується  правил оподаткування  та формування  державного   бюджету.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що посилання позивача  на звільнення його від сплати акцизного збору необґрунтовані, відповідачем спростовані, безпідставність  отримання  податкових векселів позивачем не доведена, тому  позов  про повернення  безпідставного отриманого майна  задоволенню не підлягає.        

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України,

п  о  с  т  а  н  о  в  и  в  :

          В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження постанови не буде подана. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, в двадцятиденний строк після надання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                                 Кошик А. Ю.