Постанова

від 03.12.2013 по справі 825/892/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/892/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді : Собківа Я.М.,

суддів: Ключковича В.Ю.,Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "ГЕОРЕСУРСИ" до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю НВП "ГЕОРЕСУРСИ" звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби (далі - ДПІ у м.Чернігові ДПС), в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 01 листопада 2012 року №0004172320, №0004182320 та №0004192320.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року позов задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби від 01 листопада 2012 року №0004172320, №0004182320 та №0004192320.

Стягнуто з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, код 38054398, отримувач: УК у м.Чернігові, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "ГЕОРЕСУРСИ" (код ЄДРПОУ 35108691) судові витрати в сумі 2 329,00 грн.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Працівниками ДПІ у м. Чернігові ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "ГЕОРЕСУРСИ" (далі - ТОВ "НВП "ГЕОРЕСУРСИ") з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість за жовтень 2011 року, грудень 2011 року при проведенні господарських операцій з ТОВ "Хозстройсервіс", за травень 2012 року при проведенні господарських операцій з ТОВ "Онікс-Транс ЛТД" та у деклараціях з податку на прибуток підприємства за відповідні періоді, за результатами якої складено акт перевірки №2087/22/35108691 від 16.10.2012 (а.с.20-35).

Перевіркою було встановлено наступні порушення:

- п.44.1, п.44.2, ст. 44, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 495468,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2011 року в сумі 229617,00 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 265851,00 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п.п.3.1.2 розділу 3 акта перевірки.

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість всього на 439972,00 грн., в т.ч. за жовтень 2011 року на 14667,00 грн., за грудень 2011 року на 185000,00 грн., за травень 2012 року на 240305,00 грн.

- Завищено залишок від'ємного значення ПДВ, ряд.24 Декларації за травень 2012 року на суму 12886,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 01 листопада 2012 року №0004182320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 549 965,00 грн., №0004172320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 561 931,00 грн. та №0004192320, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 12 886,00 грн.

Позивач заперечує правомірність спірних податкових повідомлень-рішень відповідача, у зв'язку з чим просить визнати їх протиправними та скасувати.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також права та обов'язки платників податків і зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України, який вступив в силу з 01.01.2011 року.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пп. а) п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) або послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до абз. 1, 2, 4 п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного оподатковуваного періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів було встановлено, що 10.10.2011 між ТОВ "НВП "ГЕОРЕСУРСИ" (Замовник) та ТОВ "Хозстройсервіс" (Виконавець) було укладено договір на виконання роботи по наданню послуг №12Д/10 (далі - Договір №12Д/10) (том №2, а.с.58-59).

Відповідно до п.п.1.1 вказаного Договору, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботу по наданню послуги: «збір геолого-геофізичних матеріалів по свердловинах Свиридівського газоконденсатного родовища».

Згідно п.п.1.2 Договору №12Д/10, за виконану роботу по наданню послуги Замовник перераховує Виконавцю згідно протоколу погодження договірної ціни, що є невід'ємною частиною цього договору, 358500,00 грн. (триста п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 59750,00 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

За умовами п.п.2.2 Договору №12Д/10, оплата робіт проводиться Замовником по виконанню роботи по кожному етапу на підставі акту здавання-приймання встановленої форми.

Разом з тим, 02.12.2011 між ТОВ "НВП "ГЕОРЕСУРСИ" (Замовник) та ТОВ "Хозстройсервіс" (Виконавець) було укладено договір на виконання роботи по наданню послуг №12А/11 (далі - Договір №12Д/10) (том №2, а.с.91-92).

Відповідно до п.п.1.1 вказаного Договору, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботу по наданню послуг: «Зібрати промислово-геофізичні матеріали для характеристики басейнів України, перспективних на нетрадиційний газ».

Згідно п.п.2.1. Договору №12Д/10, за виконану роботу по наданню послуги Замовник перераховує Виконавцю згідно протоколу погодження договірної ціни, що є невід'ємною частиною цього договору 365000,00 грн. (триста шістдесят п'ять тисяч грн.. 00 коп.), в тому числі ПДВ 60833,33 грн. (шістдесят тисяч вісімсот тридцять три грн. 33 коп.).

Заперечуючи проти вимог даного позову відповідач вказує на нікчемність укладених позивачем правочинів, які на його думку є фіктивними та не створюють жодних юридичних наслідків, крім тих, які пов'язані з їх недійсністю.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Приписами статті 203 Цивільного кодексу України установлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Дії, вчинені у межах нікчемного правочину, не можна вважати господарськими операціями, оскільки зазначений правочин не створює інших юридичних наслідків, окрім пов'язаних з його недійсністю.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина: 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Положенням статті 234 ЦК України передбачено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається недійсним в судовому порядку. В розумінні даної норми цивільного закону характеризуючими ознаками фіктивного правочину є те, що сторони вчиняють його лише для вигляду, знаючи заздалегідь що він не буде виконаний. Тобто, при вчинені фіктивного правочину учасники мають інші цілі, ніж ті що передбачені самим правочином, не маючи на меті встановлення його правових наслідків. При цьому, фіктивним можна визнати правочин тільки за умови, що обидві сторони діяли без наміру як створення так і досягнення відповідних цивільно-правових наслідків.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевіряти фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть також свідчити і результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, які фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Так, на підтвердження виконаня господарських зобов'язань позивачем суду були надані копії актів здавання-приймання роботи по наданню послуги від 31.10.2011, від 23.11.2011, від 06.12.2011, від 20.12.2011, від 22.12.2011, від 27.12.2011, від 28.12.2011, від 29.02.2012, з яких зокрема вбачається, що результатом проведеної роботи є зібрані на електронних носіях геолого-геофізичні та геолого-промислові матеріали по свердловинам та родовищам (том №2, а.с.41 оборот, 43 оборот, 45 оборот, 47 оборот, 49 оборот, 51 оборот, 54,56) та підтверджуються вибірково роздрукованими звітами за договорами, оскільки є комерційною таємницею (том №2, а.с.61-73,94-125).

Контрагентом позивача - Товариством з обмеженою відповідальністю "Хозстройсервіс" були видані податкові накладні від 31.10.2011, від 16.11.2011, від 23.11.2011, від 06.12.2011, від 20.12.2011, від 22.12.2011, від 26.12.2011, від 28.12.2012, від 29.02.2012 (том №2, а.с.41,43,45,47,49,51, 53,55).

На підтвердження оплати наданих послуг позивачем були надані копії платіжних доручень від 31.10.2011, від 23.11.2011, від 06.12.2011, від 20.12.2011, від 22.12.2011, від 26.12.2011, від 28.12.2011 та виписків по рахунку (том №2, а.с.42,44,46.48,50,52,57).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ "ОНІКС-ТРАНС ЛТД" було укладено договір на придбання товарно-матеріальних цінностей, піддонів та надання послуг.

На підтвердження придбання ззазначених товарів позивачем суду були надані копії видаткових накладних від 15.05.2012, від 24.05.2012, від 28.05.2012, від 31.05.2012 (том №1, а.с.153-155,166-168), а придбання заготівок для піддонів підтверджується копіями видаткових накладних від 03.05.2012, від 04.05.2012, від 07.05.2012, від 08.05.2012, від 10.05.2012, від 11.05.2012, від 14.05.2012, від 15.05.2012, від 16.05.2012, від 18.05.2012, від 21.05.2012, від 23.05.2012, від 25.05.2012, від 28.05.2012, від 29.05.2012, від 30.05.2012, від 31.05.2012 (том №1, а.с.156-165).

ТОВ "ОНІКС-ТРАНС ЛТД" були видані податкові накладні на придбаний товар від 15.05.2012, від 24.05.2012, 28.05.2012, від 31.05.2012, (том №1, а.с.113,133,135,142-147) та видаткові накладні від 03.05.2012, від 04.05.2012, від 07.05.2012, від 08.05.2012, від 10.05.2012, від 11.05.2012, від 14.05.2012, від 15.05.2012, від 16.05.2012, від 18.05.2012, від 21.05.2012, від 23.05.2012, від 25.05.2012, від 28.05.2012, від 29.05.2012, від 30.05.2012, від 31.05.2012 (том №1, а.с.156-165).

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю "ОНІКС-ТРАНС ЛТД" були видані податкові накладні на послуги по валці дерев, на автотранспортні послуги, на розпиловку пиловника від 16.05.2012, від 17.05.2012, від 29.05.2012, від 30.05.2012 (том №1, а.с.126-128,138-139).

Позивачем на момент здійснення операцій з купівлі-продажу була проведена часткова оплата товарів та послуг, наданих ТОВ "ОНІКС-ТРАНС ЛТД", що підтверджується копіями квитанцій до прибуткового касового ордеру за травень, червень 2012 року (том №2, а.с.139-146) та виписками з банку (том №2, а.с.15-28, повна оплата була проведена у вересні 2012 р.).

Придбані заготовки для піддонів було в подальшому реалізовано ПП "АВК-БУД" та ФОП ОСОБА_2, що підтверджується рахунками-фактурами, видатковими накладними та податковими накладними (том №1, а.с.181-218).

Послуги у Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНІКС-ТРАНС ЛТД" були замовлені на виконання договору від 03.04.2012 №3/4 про виконання послуг, що був укладений між ТОВ "НВП "ГЕОРЕСУРСИ" (Виконавець) та ФОП ОСОБА_2 (Замовник) (том №2, а.с.135-136).

На підтвердження надання послуг ФОП ОСОБА_2 позивачем суду були надані копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000007, №ОУ-0000008, рахунків-фактур від 16.05.2012, від 21.05.2012 та копію видаткової накладної від 21.05.2012 (том №1, а.с.220-221,223,225).

Відповідно до п.п. 201.1, 201.4, 201.7, 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну; податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг; податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс); право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Законодавцем визначено єдину підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Податковим кодексом України, та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Так, заперечуючи проти вимог даного позову відповідач серед іншого зазначає, що під час проведення перевірки позивачем не були надані документи, які підтверджують фактичний рух товару від постачальника до покупця, та не надано доказів на підтвердження надання послуг, передбачених умовами вищевказаних договорів.

Крім того, відповідач посилається на Систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, де станом на момент складання акту перевірки обліковується розбіжність між даними розшифровки податкового кредиту TOB "НВП "ГЕОРЕСУРСИ" та даними розшифровок податкових зобов'язань TOB «Хозстройсервіс» за грудень 2011 року в сумі 185 000,00 грн.

Так, згідно довідки №73/224/31154791 від 20.07.2012р. про результати проведення зустрічної звірки TOB «Хозстройсервіс» (ЄДРПОУ 31154791) щодо документального підтвердження господарських відносин із TOB «Антарес конференс груп» (код за ЄДРПОУ 37266982) їх реальності та повноти відображення в обліку за період: грудень 2011 року, березень 2012 року, вбачається, що службовими особами податкового органу було складено акт №2246/22-9/37266982 від 05.06.2012 р. про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Антарес конференс груп» (код за ЄДРПОУ 37266982) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 07.09.2010 року по 31.05.2012 року.

Між тим, в ході проведення перевірки не було встановлено факту отримання товарів (послуг) TOB «Антарес конференс груп» від контрагентів-продавців по причині відсутності (не надання для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів даного підприємства.

Також, відповідач посилається на матріали кримінальної справи №64129006 по обвинуваченню директора TOB «Антарес конферанс груп» ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.366, ч.З ст.212 Кримінального кодексу України. В ході проведення слідства було встановлено, що упродовж 2011 - 2012 років в різних регіонах України на ім'я гр. ОСОБА_3 було зареєстровано ряд підприємств, які використовувалися в схемах по незаконному формуванню податкового кредиту з ПДВ та введення грошових коштів в тіньовий сектор економіки. Згідно податкової звітності TOB «Антарес конферанс груп» формувало податковий кредит з ПДВ від підприємств-контрагентів, зокрема TOB «Компанія «Борей», не звітуючи про це до податкових органів.

Крім того, матеріали даної справи не містять доказів наявності первинних документів на підтвердження оплати та транспортування товарів при виконанні договорів, укладених між TOB "НВП "ГЕОРЕСУРСИ" та ТОВ "ОНІКС-ТРАНС ЛТД".

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем були надані лише роздруківки банківських виписок, які за своїм змістом не відповідали вимогам щодо їх належного оформлення. Так, зазначені в них реквізити не відображали призначення платежу, а надані позивачем документи бухгалтерського обліку (роздруківки 1-С за 2011-2012 роки) підтверджували наявність виникнення заборгованості.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, де зокрема передбачено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

При цьому, господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту, а тому право платника ПДВ на податковий кредит може визнаватися лише у разі, якщо відповідні товари ним реально придбавалися, або ж у разі реального понесення ним витрат на таке придбання.

Як свідчать наявні в справі докази, господарські операції між позивачем та його контрагентами не містять за своїм змістом розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та надання послуг Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Крім того, матеріали даної справи не містять доказів існування необхідних умов для здійснення господарської діяльності, а також наявності основних фондів, трудових ресурсів, виробничого обладнання, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів.

Таким чином, за наявності вказаних обставин, дії платника податку ТОВ "НВП "ГЕОРЕСУРСИ", на думку колегії суддів, вказують на його недобросовісність, а вчинені ним господарські операції викликають сумнів у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Отже, укладені позивачем угоди не мали на меті настання реальних правових наслідків, що в свою чергу вказує на безтоварність господарських операцій позивача упродовж періоду, що перевірявся.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю" НВП "ГЕОРЕСУРСИ" до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, слід відмовити.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю" НВП "ГЕОРЕСУРСИ" до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків В.Ю. Ключкович І.Й. Петрик

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Ключкович В.Ю.

Петрик І.Й.