Справа №173/1760/13-ц
Провадження №2/173/859/2013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2013 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
у складі:
головуючого судді Трофимової Н.А.
при секретареві Зубачевській О.А.
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Заричанської сільської ради, треті особи: Управління держземагенства у Верхньодніпровському районі, Верхньодніпровське районне управління юстиції Дніпропетровської області, в особі: реєстраційної служби - відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно, про визнання права власності на земельну ділянку,
В С Т А Н О В И В:
08 липня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Зарічанської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, третя особа: Управління держземагентства у Верхньодніпровському районі та відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом. Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_2. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки, площею 4.305гп, яка розташована на території Зарічанської сільської ради Верхньодніпровського району. 30.05.2013р. він звернувся до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори для видачі Свідоцтва про право на спадщину, але йому було відмовлено у зв'язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ. Батько за життя склав заповіт на все належне йому майно, де б воно не знаходилося та з чого б не складалося, на підставі чого просить визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 4,305 га пай № 156, яка розташована на території Зарічанської сільської ради Верхньодніпровського району, в порядку спадкування за заповітом після смерті його батька ОСОБА_2
Позивач в судове засідання з'явився позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, вказаних в позовній заяві.
Представник позивача в судове засідання з'явився позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, вказаних в позовній заяві. Додатково суду пояснив, що Державний акт на право власності на земельну ділянку, який був виписаний на ім'я спадкодавця, втрачений, тому, на його думку, документом, підтверджуючим право власності спадкодавця на спірну ділянку є сертифікат.
Відповідач - Заричанська сільська рада, в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Надав суду клопотання про розгляд справи за відсутністю представника відповідача та вирішити справу на розсуд суду. Зазначав, що заперечень проти позову не має (а.с. 28).
Третя особа: Управління держземагенства у Верхньодніпровському районі, в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце судового засідання повідомлена належним чином. Надала суду листа з проханням розглядати справу за відсутністю представника управління (а.с. 16).
Третя особа: Верхньодніпровське районне управління юстиції Дніпропетровської області, в особі: реєстраційної служби - відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно, в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце судового засідання повідомлена належним чином. Надала суду клопотання з проханням розглядати справу за відсутністю представника управління (а.с. 17; 35).
Суд, заслухавши позивача та його представника, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що зустрічний позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що відповідно до Копії Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ДП №074752, виданого 07 травня 2007 року, ОСОБА_2, належала земельна ділянка на праві власності, площею 4,305 га, на території Зарічанської сільської ради (а.с. 6).
Відповідно листа Управління Держземагенства у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області від 13.12.2013р. №5/18-2652, станом на 31.12.2012 року на ім'я ОСОБА_2 дійсно зареєстрований Державний акт, серії ДП №074752, виданого 07.05.2007 року, на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Зарічанської сільської ради Верхньодніпровського району, площею 4,305 га, з кадастровим номером 1221085500-01-016-0156. Одночасно повідомляємо, що за даними «Книги записів державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку фізичних осіб» Верхньодніпровського РВ ДРФ ДП «Центру державного земельного кадастру», вищезазначений державний кт був виданий 10.07.2007 року гр.. ОСОБА_3 (а.с.44).
26.11.2009 року ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі №1558, відповідно до якого усе належне заповідачу майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалось (в тому числі заощадження, що знаходяться на зберіганні в банках України та пайову землю) усі майнові права то обов'язки, які належать йому на час посвідчення заповіту, а також ті майнові права та обов'язки, які належатимуть йому на день смерті, він заповів гр.. ОСОБА_1 (ідн. НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Верхньодніпровська, Дніпропетровської області (а.с.7).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим 04 травня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Верхньодніпровського районного управління юстиції в Дніпропетровській області (а.с. 8).
За відомостями Верхньодніпровської державної нотаріальної контри за №910/01-16 від 21.10.2013 р., після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2, заяву про прийняття спадщини подав син ОСОБА_1, що зареєстрований в АДРЕСА_1, заяву про відмову від спадщини подала дружина ОСОБА_7, що зареєстрована в АДРЕСА_2 (а.с. 34).
30 травня 2013 року позивач звернувся до нотаріальної контори з заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2.
Постановою від 30.05.2013 року державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Малашова Г.В. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, що розташована на території Зарічанської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, яка залишилась після смерті гр.. ОСОБА_2 (а.с. 12).
В силу ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).
Відповідно до ст. 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:
- цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;
- свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1 і ч. 2 ст. 126 ЗК).
Як убачається із матеріалів справи та пояснень позивача і його представника, на ім'я спадкодавця був виданий державний акт та він (акт) отриманий у 2007 році, а підставою у відмові в видачі свідоцтва про право на спадщину стало не спір про право, а відсутність оригіналу акту.
Проте, відповідно до п. 4.11 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22 червня 2009 року № 325, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 6 серпня 2009 року за № 735/16751, зі змінами згідно з наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 30 серпня 2010 року № 631, новий державний акт (на ім'я спадкодавця) взамін зіпсованого, втраченого (пошкодженого) видається також спадкоємцю на запит нотаріуса щодо витребовування документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій, відповідно до ст. 4 Закону України "Про нотаріат". Видача акта здійснюється протягом 15 робочих днів з дня отримання відповідних матеріалів, зазначених в п. 4.8 цієї Інструкції (у разі втрати державного акта), та запиту нотаріуса. Новий державний акт взамін зіпсованого, втраченого (пошкодженого) видається за наявності в територіальному органі Держкомзему другого примірника відповідного державного акта та/або документації Державного фонду документації із землеустрою, відомостей щодо земельної ділянки та її власника (користувача) в державному реєстрі земель та за умови дотримання вимог абз. 3 п. 4.8 цієї Інструкції (у разі втрати державного акта).
Наведене свідчить, що з 30 серпня 2010 року спадкоємці повинні звертатися до нотаріуса з вимогою зробити відповідний запит до органів державного земельного кадастру щодо видачі державного акта замість втраченого. Відмова територіальних органів Державного комітету земельних ресурсів у видачі дублікату державного акта про право власності на земельну ділянку підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до Листа Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», у справах про спадкування права власності на нерухоме майно суди не повинні задовольняти позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом чи за заповітом за відсутності спору між спадкоємцями стосовно спадщини, оскільки реалізація прав позивачів має інші механізми: звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, встановлення факту прийняття спадщини, продовження строку прийняття спадщини (у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем щодо правовідносин, які виникли після набрання чинності ЦК.
Оскільки позивачем не доведено наявність спору про право стосовно спадщини, не надані докази неможливості реалізації права позивача зі застосуванням інших механізмів, передбачених діючим законодавством, зокрема шляхом звернення до нотаріуса з вимогою зробити відповідний запит до органів державного земельного кадастру щодо видачі державного акта замість втраченого, то позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Суд не приймає до уваги ствердження представника позивача, про те що у разі втрати державного акту, правовстановлюючим документом є сертифікат про право на земельну частку (пай), оскільки відповідно до п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Отже після видачі на ім'я спадкодавця акту на право власності на земельну ділянку, раніше виданий йому сертифікат втрачає дію.
Керуючись ст. ст. 10 , 11 , 60, 61, 88, 209 , 214 - 215 , 217 - 218 ЦПК України , суд,
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Заричанської сільської ради, треті особи: Управління держземагенства у Верхньодніпровському районі, Верхньодніпровське районне управління юстиції Дніпропетровської області, в особі: реєстраційної служби - відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно, про визнання права власності на земельну ділянку, - відмовити в повному обсязі.
Вступну та резолютивну частини рішення проголошено 24.12.2013р., повний текст рішення буде виготовлено 29.12.2013р.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н.А. Трофимова
Суд | Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2013 |
Оприлюднено | 25.01.2014 |
Номер документу | 36756962 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Трофимова Н. А.
Цивільне
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Трофимова Н. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні