Постанова

від 22.01.2014 по справі 812/9222/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Дибова О.А.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 року справа №812/9222/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів :

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Гайдар А.В., Ханова Р.Ф.

при секретарі судового засідання Левченко Г.О.

за участю представника позивача Бугулян О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року по адміністративній справі № 812/9222/13-а за позовом Державного підприємства «Шахта «Перевальська» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Луганській області про зобов'язання звільнити активи з податкової застави та подати заяви про припинення обтяжень, -

ВСТАНОВИВ :

Звертаючись з позовом до суду позивач, в обґрунтування заявлених вимог зазначив, що відповідно до наказу Міністерства вугільної промисловості України (Мінвеглепром) від 11 грудня 2007 року № 550 прийнято рішення про припинення підприємства шляхом ліквідації, утворена ліквідаційна комісія. Порядок ліквідації позивача відбувається відповідно до ст. 110-112 ЦК України. 28 грудня 2010 року в газеті «Наша газета» № 145 було надруковано оголошення про ліквідацію ДП «ш. «Перевальська» та строк прийому заяв та претензій кредиторів. Недостатність грошових коштів для задоволення грошових вимог кредиторів позивача підтверджується бухгалтерською довідкою від 01.11.2013.

Підприємство зверталось до відповідача з проханням звільнити майно з податкової застави, проте відповідач повідомив про відсутність підстав для звільнення майна з податкової застави посилаючись на пункт 93.1 статті 93 Податкового кодексу України.

Позивач, з підстав визначених ст.97 ПК України, ст.ст.111-112 ЦК України, що стосується задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, з огляду на те, що вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів) здійснюється у третю чергу, внаслідок чого податкова застава підлягає скасуванню.

Позивач зазначив, що наявність податкової застави унеможливлює законну діяльність ліквідаційної комісії та погашення вимог кредиторів другої черги (у тому числі із заробітної плати). Тому погашення зазначених першочергових вимог здійснюється ліквідаційною комісією, що виключає право податкового органу проводити реалізацію активів, що перебувають у податковій заставі.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року позов задоволений у повному обсязі.

Зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію Головного Управління Міндоходів у Луганській області звільнити з податкової застави всі активи Державного підприємства «Шахта «Перевальська», які знаходяться у податковій заставі, та подати до Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяви про припинення публічного обтяження - податкової застави всіх активів Державного підприємства «Шахта «Перевальська» (94301, Луганська обл., м. Перевальськ, вул. Технічна, 1, код ЄДРПОУ 26497452) (а.с.66-69).

Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції, з огляду на положення пункту 95.1 статті 95, пункту 97.2 статті 97 ПК України, статтям 111, 112 Цивільного кодексу України, враховую пріоритет ст.97, як спеціальної норми над 93 ПК України, прийшов до висновку, що після погашення вимог кредиторів 1 та 2 черги за рахунок коштів, одержаних ліквідаційною комісією від продажу майна платника податків, можуть бути задоволені вимоги відповідача про відшкодування заборгованості перед бюджетом зі сплати податків та зборів. З огляду на можливість задоволення за рахунок майна позивача в порядку черговості визначених ст.ст.111-112 ЦК України вимог кредиторів, враховуючи те, що податкова застава забезпечує сплату саме податкового боргу, що не відповідає визначеній законодавством черговості погашення вимог кредиторів, її чинність також не відповідає статті 97 Податкового кодексу України та статтям 111, 112 Цивільного кодексу України, суд прийшов до переконання про наявність підстав для зняття встановленої податковим органом податкової застави. Обґрунтовуючи рішення щодо зобов'язання відповідача подати до держреєстру обтяжень рухомого майна заяву про повне припинення публічного обтяження - податкової застави, суд виходив з необхідності забезпечення ефективного та реального захисту порушених прав.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права - статей 88-90, 93 ПК України, Закону України від 18.11.2003 року «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», просив ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги у повному обсязі. (а.с.76-79). В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що судом не встановлена протиправність дій податкового пов'язана із забезпеченням податковою заставою майна позивача. Жодних правових підстав, в тому числі передбачених ст.93 ПК України, якою. Визначені підстави звільнення від податкової застави не було. Судом помилково врахований правовий режим правил щодо черговості погашення податкової застави забезпеченого майном.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги. Надані письмові заперечення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Від апелянта надійшла письмова заява про розгляд справи у їх відсутність, на вимогах апеляційної скарги наполягали.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Державне підприємство «Шахта «Перевальська» перебуває на обліку в Алчевській об'єднаній державній податковій інспекції Головного Управління Міндоходів у Луганській області, як платник податків (а.с. 8)

Відповідно до Статуту ДП «ш. «Перевалська», затвердженого Міністром палива та енергетики 03.03.2004 підприємство є юридичною особою, права та обов'язки юридичної особи набуває з дня його реєстрації. Підприємство має право укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки. Майно підприємства є державною власністю і закріпляється за ним на праві повного господарського відання. (п.п. 3.1, 3.8, 4.2)

Наказом Міністерства вугільної промисловості України від 11 грудня 2007 року № 550 прийнято рішення про припинення діяльності ДП «Шахата «Перевальська» шляхом ліквідації, та створено ліквідаційну комісію. Термін ліквідації - 15 січня 2008 року. В термін до 10 лютого 2008 року вжити заходів щодо зупинення права податкової застави на майно шахти, яке необхідне для виконання робіт з ліквідації. Провести інвентаризацію основних фондів і товарно - матеріальних цінностей та передати їх ДП «Луганськвеглереструктуризація» відповідно до Проекту ліквідації підприємства, подати Мінвуглепрому на затвердження передавальний баланс (а.с. 15).

Відповідно до наказу Мінвуглепром від 15.12.2010 № 529 внесено зміни в Наказ від 11.12.2007 № 550 - «п.п. 1.4. провести інвентаризацію основних фондів і товарно - матеріальних цінностей станом на 01 березня 2011 року та передати їх ДП Луганськвеглереструктуризація» відповідно до Проекту ліквідації підприємства, подати Мінвуглепрому на затвердження передавальний баланс. Термін - 20 березня 2011 року». (а.с. 17)

Відповідно до оголошення опублікованого у газеті «Наша газета» від 28.12.2010 № 145 повідомляється про припинення ДП «ш. «Перевальська», заяви кредиторів про претензії до підприємства приймаються комісією з ліквідації підприємства (а.с. 22)

Відповідно до Наказу Мінвуглепром від 19.04.2011 № 74 внесено зміни в Наказ від 11.12.2007 № 550 - затверджено новий склад ліквідаційної комісії. (а.с. 18)

Наказом Мінвуглепром від 04.11.2011 № 686 внесено зміни в Наказ від 11.12.2007 № 550 - продовжено строк ліквідації шахти до 01.07.2012 (а.с. 19)

Наказом Мінвуглепром від 30.07.2012 № 547 внесено зміни в Наказ від 11.12.2007 № 550 - продовжено строк ліквідації шахти до 01.07.2013 (а.с. 20)

Наказом Мінвуглепром від 13.09.2012 № 672 внесено зміни в Наказ від 11.12.2007 № 550 - продовжено строк ліквідації шахти до 01.07.2014 (а.с. 21)

Відповідно до Витягу з ЄДРЮОФОП серії АЄ № 869893 внесено запис, що ДП «шахта «Перевальска» знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності. (а.с. 63) Тобто, ДП «ш. «Перевальська» перебуває в стані припинення ліквідації діяльності.

Як встановлено судом першої інстанції, проміжний ліквідаційний баланс станом на 31 грудня 2012 року був затверджений заступником Міністра енергетики та вугільної промисловості України. До нього увійшли заявлені та визнані вимоги кредиторів (вимоги управління пенсійного фонду України і державної податкової інспекції по сплаті податків, зборів, обов'язкових платежів, вимоги працівників, що пов'язані із трудовими відносинами та інше). (а.с. 60).

Залишок грошових коштів на рахунках ДП «ш. «Перевальська» станом на 01.11.2013 становить 1465,35 грн., що підтверджується довідкою від 01.11.2013 (а.с. 53)

З довідки відповідача станом на 03.07.2013 сума податкового боргу позивача складає 20500435,44 грн., в тому числі пеня - 767539,73 грн., штрафна санкція - 2517198,01 грн. (а.с. 62)

У зв'язку з наявністю триваючого податкового боргу, відповідно до статті 89 Податкового кодексу України відповідачем вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків - ДП «ш. «Перевальська».

Відповідно до акта опису майна від 18.02.2011 № 5300/240 податковим керуючим проведено опис майна позивача на загальну суму 13603887,00 грн. (а.с. 23 - 40)

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 10.06.2013 № 40912692 активи платника податків згідно з актами опису майна від 18.02.2011 № 5300/240 знаходяться у податковій заставі. (а.с. 54 - 55)

З огляду на предмет спірних правовідносин та підстав визначених позивачем звернення до суду за захистом на його думку порушеного права, спірним питанням з огляду на встановлені фактичні обставини справи є наявність підстав для звільнення майна із встановленої податковим органом податкової застави платника податків, який має податковий борг, який перебуває у стадії припинення господарської діяльності не пов'язаної з банкрутством.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Податкового кодексу України, які потрібно розглядати у сукупності з іншими актами.

Так, відповідно до п.87.2 ст.87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

П.п.14.1.155. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (ПК України) визначено, що податкова застава, це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Відповідно до ст.88 ПК України, зміст податкової застави полягає у меті, яка складає її суть, а саме з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. 8.2. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Виникнення права податкової застави, майно на яке поширюється, на яке не поширюється право податкової застави, оформлення майна на яке поширюється та підлягає податкової застави, її реєстрація у держреєстрі обтяжень, визначено положеннями ст.89 ПК України.

Як було встановлено, що позивач мав податковий борг, з огляду на що, податковий орган склав акт опису майна, яке передано у податкову заставу, яке було внесено до держреєстру обтяжень рухомого майна.

Позивач звертався до відповідача листами від 31.07.2012 № 01-209, від 29.04.2013 № 01-267, 01-268, 01-269, 01-270, в яких просив звільнити майно, описане податковим керуючим актом опису майна від 18.02.2011 № 5300/240 з податкової застави з метою погашення кредиторських вимог та на виконання вимог статей 104-105, 110-112 Цивільного кодексу України, статей 59-61 Господарського кодексу України. (а.с. 41 - 46)

Листом від 16.05.2013 року № 13613/190 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для звільнення майна з податкової застави, посилаючись на пункт 93.1 статті 93 Податкового кодексу України. (а.с. 47).

В той же час позивач звертався до Алчевської ОДПІ і з іншими листами щодо надання дозволу на здійснення операцій з майном (лист від 12.11.2013 №01-301, лист від 12.11.2013 №01-3) на які Алчевською ОДПІ надана позитивна відповідь.

Колегія суддів зазначає, що не є спірним питанням правовий режим наявності у позивача на час розгляду справи податкового боргу, правових підстав виникнення податкової застави, опису за кількісними та якісними показниками майна, порядку застосування такої застави, внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, яке було описане за актом опису від 18.02.2011 року. На такі порушення не вказує позивач, не зазначає про це в своєму судовому рішенні і суд першої інстанції.

З огляду на положення п.97.4 ст.97 ПК України, не є спірним питанням, що особою відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу стосовно платника податків, який ліквідується є ліквідаційна комісія, інший орган, що проводить ліквідацію згідно із законодавством України.

Відповідно до п.41.1 статті 41 ПКУ контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.

Відповідно до п.41.2 статті 41 ПКУ органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Орган державної податкової служби, (як і податковий керуючий, який наділений своїми функціональними правовими можливостями-ст.91 ПКУ), здійснюють за платника податків заходи щодо погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, а у разі їх недостатності, шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі (п.95.1 ст.95 ПКУ).

Різниця між даними особами ліквідаційною комісією та податковим органом в даному випадку складає у функціональній спрямованості та межах виконання та реалізації своїх прав та обов'язків, заходів спрямованих на досягнення кінцевого результату щодо погашення податкового боргу у визначений та встановлений законом спосіб.

В той же час, колегія суддів звертає увагу та зазначає, що в даному випадку на час звернення з позовом до суду не відбуваються заходи щодо погашення податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, а тому підстави визначати пріоритет контролюючого органу в особі відповідача або ліквідаційної комісії з приводу організації реалізації майна юридичної особи відсутні. Такого спору між зазначеними особами не має. Спір полягає у правовій можливості звільнити майно від податкової застави.

Підстави для звільнення майна платника податків з-під податкової застави визначені ст.93 ПК України.

Так, підпунктами 93.1.1 - 93.1.4 пункту 93.1 статті 93 розділу II ПКУ встановлені підстави, а саме: 93.1 1. отримання органом державної податкової служби підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; 93.1.2. визнання податкового боргу безнадійним; 93.1.3. набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутство; 93.1.4. отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1 - 93.1.4 пункту 93.1 статті 93 розділу II Кодексу.

Жодних документів для підтвердження підстав звільнення майна з податкової застави позивач не надав ані до суду, ані до Алчевської ОДПІ, яке є кредитором.

Згідно з п.97.2.статті 97 ПК України, у разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов'язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України. Тобто, питання щодо такого майна регулюються відповідними законами.

З огляду на положення Розділу VI Закону України від 18.11.2003, № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» податкова застава відноситься до публічних обтяжень.

При публічному обтяженні обтяжувачем є уповноважений орган. Права і обов'язки суб'єктів публічного обтяження встановлюються законом. Якщо інше не встановлено законом та не суперечить змісту публічного обтяження, обтяжувач за публічним обтяженням або інша особа, на користь якої встановлено публічне обтяження, також має права, передбачені статтею 23 цього Закону для обтяжувача за забезпечувальним обтяженням (ст.39 ч.1,2 Закону).

Пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації. Зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту (ст.39 Закону).

Перед судом не доведено та не надано доказів, що зазначене у акті опису майно також перебуває у іншій заставі, що в свою чергу з огляду на положення ст.90 ПК України, податкова застава має пріоритет щодо інших обтяжень.

Крім того, як передбачено частиною 9 статті 111 Цивільного кодексу України, виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

Положеннями частини 1 статі 112 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.02.2013 по справі №913/507/13-г прийнята заява ДП «Шахта «Перевальська» про порушення провадження у справі про власне банкрутство на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 №4212-УІ.

Ухвалою господарського суду від 04.03.2013 відмовлено боржнику Державному підприємству "Шахта "Перевальська" в порушенні провадження у справі про його банкрутство, так як боржником не надано суду належних доказів додержання ним вимог процедури ліквідації, дотримання яких є обов'язковим для порушення провадження у справі банкрутство в порядку встановленому ст. 95 Закону України «Про відновлена платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Так, боржником не надано суду доказів затвердження проміжного ліквідаційного балансу учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи в порядку встановленому ст. 111 Цивільного кодексу України. Також, боржником не надано суду доказів оцінки наявного майна суб'єкта господарювання, який ліквідується, достовірність та повнота ліквідаційного балансу, що повинно бути перевірено у встановленому законодавством порядку (ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України).

Крім того, в заяві боржника про порушення справи про банкрутство відсутні посилання на направлення до органів Державної податкової служби заяви за формою 8-ОПП, а також до вказаної заяви не додано докази дотримання заявником вимог пункту 11.1.1 Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 09.12.2011 N 1588, в частині повідомлення Державної податкової інспекції про свою ліквідацію.

Ліквідація позивача здійснюється відповідно до Порядку ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості, що ліквідуються, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1997 року N 939. Отже позивача ніяким чином не можна віднести до платоспроможної юридичної особи, щоб відносно нього діяла статті 112 Цивільного кодексу України щодо черговості задоволення вимог кредиторів.

Крім того, колегія суддів не ставить під сумнів, що положення п.97.2 ст.97 ПК України є спеціальною нормою, яка черговість використання майна платника майна, яке ліквідується не пов'язано з банкрутством, пов'язує з іншими законами України, які регулюють зазначене питання.

Але ж, як вбачається з наведених положень Розділу VI Закону України від 18.11.2003, № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», частини 1 статі 112 ЦК України встановлено, що у першу чергу задовольняються вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом. Тобто, вимоги кредиторів забезпечені заставою мають пріоритет над черговістю задоволення перед вимогами інших кредиторів.

Колегія суддів виходячи із системного аналізу та правового змісту положень нормативно - правових актів, що регулюють питання податкової застави, підстави та порядок його зняття, враховуючи, що податкова застава є публічним обтяженням, майно яке перебуває у податковій заставі описаного за актом опису майна від 18.02.2011 року №5300/240 та внесено до держреєстру рухомого майна по якому ставиться питання про зняття, тому підстав для його звільнення від застави немає.

На підставі викладеного, з огляду в тому числі на те, що заходи погашення податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі не відбуваються, та не вирішується в зв'язку з цим питання щодо черговості задоволення вимог кредиторів за рахунок такого майна, колегія суддів зазначає, що правових підстав для задоволення позовних вимог, з підстав визначених позивачем відсутні. Підстави звільнення майна, яке перебуває у податковій заставі та питання щодо використання майна у черговості задоволення вимог кредиторів, як підстава для такого звільнення від застави має різне правове навантаження. Суд першої інстанції задовольняючи вимоги безпідставно прийняв позицію позивача, надавши неналежну правову оцінку спірним правовідносинам.

Доводи апелянта спростовують правильність прийнятого судом першої інстанції рішення.

З огляду на вищенаведене та з урахуванням ст.202 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, внаслідок чого постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Луганської області - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року по адміністративній справі № 812/9222/13-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволені адміністративного позову Державного підприємства «Шахта «Перевальська» - відмовити у повному обсязі.

Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 22 січня 2014 року. У повному обсязі складена 23 січня 2014 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді А.В. Гайдар

Р.Ф. Ханова