cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
15 січня 2014 р. Справа № 5004/1068/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Транс Ліс", м. Луцьк
до відповідача: Державного підприємства "Ківерцівське лісове господарство", смт. Ківерці Волинської області
про стягнення 114 822,10грн.
об'єднана з справою № 903/344/13
за позовом Державного підприємства "Ківерцівське лісове господарство"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Транс Ліс"
про стягнення 236 269,33грн. заборгованості.
Головуюча суддя Черняк Л.О.
Суддя Кравчук А.М.
Суддя Якушева І.О.
При секретарі Хомич О.В.
За участю представників сторін:
від ТзОВ "Волинь Транс Ліс": Драганчук Ю.В. - представник (дов. №28/11 від 25.11.2013р.)
від ДП "Ківерцівське лісове господарство": Хотинець М.У. - адвокат (дог. про надання юридичних послуг №39 від 17.07.2013р.); Романова Н.Л. - представник (дов. від 15.01.2014р.)
Розпорядженням голови господарського суду Волинської області №01-4/157 від 28.08.2013р., у зв'язку із складністю розгляду справи та на підставі ст.4-6ГПК України, призначено її розгляд в колегіальному складі суду.
Розпорядженням голови господарського суду Волинської області № 01-4/182 від 07.10.2013р., в процесі розгляду справи суддю Костюк С.В. замінено на суддю Якушеву І.О.
Оскільки представники сторін не заявили клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 - 1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.
Згідно ст.77ГПК в засіданні суду 14.01.2014р. оголошено перерву до 15.01.2014р. до 16.30год. для подачі додаткових доказів по справі.
Суть спору: позивач - ТзОВ "Волинь Транс Ліс" (надалі - позивач, товариство) в позовній заяві просить стягнути з ДП "Ківерцівське лісове господарство" (надалі - відповідач, Ківерцівське господарство) 153 591,57грн. заборгованості (з врахуванням зменшення позовних вимог), 4 998,89грн. - 3% річних та витрати по судовому збору.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що товариство на виконання умов договору №171 від 01.07.2010р., укладеного між ДП "Ківерцівське лісове господарство" та ТзОВ "Волинь Транс Ліс" надало послуги по вивезенню (переміщенню) лісо продукції на загальну суму 796 899,04грн., що підтверджується висновком в аудиторському звіті за результатами дебіторської заборгованості підприємства на користь товариства "Волинь Транс Ліс" від 21.09.2011р. Висновком економічного експертного дослідження Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз за листом директора товариства "Волинь Транс Ліс" від 10.08.2012р. документально підтверджується заборгованість в сумі 153 591,57грн.
Відповідач у відзиві проти позову заперечив, зазначивши, що вивезення деревини відповідно до укладеного договору здійснювалося позивачем автотранспортом, орендованим у відповідача, у зв'язку з чим між сторонами укладено договір оренди №35 від 25.06.2010р. Крім цього, відповідач проводив ремонт переданого в оренду позивачеві автотранспорту та реалізовував позивачеві паливно-мастильні матеріали.
Станом на 21.10.2012р. сума боргу підприємства перед товариством за надані послуги за договором №171 від 01.07.2010р. складає 12 293,76грн., а саме, за період з 21.09.2011р. по 16.05.2012р. товариством погашено заборгованість в сумі 43000,00грн., що підтверджується банківськими платіжними дорученнями за даний період, з них 5 000,00грн. сплачено шляхом переводу боргу товариством «ВЛК-Експорт» в рахунок погашення заборгованості перед товариством "Волинь Транс Ліс". Частина боргу на суму 98 297,81грн. сплачена шляхом зарахування однорідних грошових вимог. Відповідно до ст.601 ЦК України, підприємство "Ківерцівське лісове господарство" заявило про зарахування однорідних грошових вимог від 04.10.2012р. №409, повідомило товариство про припинення вищезазначених зобов'язань за згаданими договорами на суму 98 297,81грн. (т.1, а.с.84).
30.10.2012р. позивач ТзОВ"Волинь Транс Ліс" відповідно до ст.22 ГПК України, звернувся із збільшенням позовних вимог та просить стягнути з відповідача ще 55 835,70грн. за надані послуги підприємству по навантаженні лісо продукції, 4 998,80грн. - 3% річних, всього просить стягнути 214 426,07грн. (т.1, а.с. 124).
Ухвалою господарського суду від 30.10.2012р., за клопотанням позивача, призначено судову бухгалтерську економічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. А також даною ухвалою задоволено клопотання позивача про збільшення позову на суму 55 835,70грн. (т.1, а.с.145-150).
14.03.2013р. Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз матеріали даної справи (5004/1068/12 в 2-х томах та матеріали додатково подані згідно супровідного листа від 24.12.2013р.) повернуто у зв'язку з непроплатою рахунку №92 від 30.01.2013р. вартості експертизи (т.2, а.с.65).
Ухвалою суду від 25.03.2013р. провадження у справі поновлено та призначено до слухання на 08.04.2013р. (т.2, а.с.67).
08.04.2013р. представник ТзОВ "Волинь Транс Ліс" через канцелярію суду звернувся із заявою про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 114 822,10грн. заборгованості, а також не наполягає на стягненні 3% річних. Дане зменшення обґрунтовує товарно-транспортними накладними, шляховими листами, актами здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг, т.2, а.с. 72).
Ухвалами господарського суду від 08.04.2013р., від 17.04.2013р. розгляд справи відкладався та зобов'язувалося провести взаємоперевірку розрахунків, однак вказані ухвали сторонами не виконані, взаємозвірка не проведена (т.2, а.с. 78, 81).
03.04.2013р. до суду надійшла позовна заява ДП "Ківерцівське лісове господарство" до ТзОВ "Волинь Транс Ліс" про стягнення 191 289,13грн. заборгованості (справа №903/344/13). Заяву підприємство обґрунтовує тим, що в період з липня 2010 року по січень 2012р., останнє здійснювало товариству реалізацію паливно-мастильних матеріалів, автозапчастин та фанерної сировини відповідно до видаткових накладних (надається реєстр цих накладних) однак, станом на 18.09.2012р. розрахунки за надану продукцію не проведені.
В заяві від 04.06.2013р., відповідно до ст.22 ГПК України, підприємство "Ківерцівське лісове господарство" збільшило позовні вимоги на суму 44 980,20грн. за реалізовані товариству пиломатеріали по товаро-транспортних накладних №20, №26 відповідно від 25.05.2011р.
Просить стягнути з товариства всього заборгованості 236 269,33грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 4 725,38грн.
Згідно ст.22 ГПК України позивач вправі до прийнятя рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору, передбачених ст.5 ГПК. України.
Згідно п.3.10.Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 (з наступними змінами та доповненнями) у разі прийняття судом зміни (збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
Суд приймає збільшення позовних вимог. Спір вирішується судом стосовно нової ціни позову - 236 269,33грн.
24.04.2013р. позивач - ТзОВ "Волинь Транс Ліс" через канцелярію суду звернувся з клопотанням про об'єднання справи №5004/1068/12 за позовом ТзОВ "Волинь Транс Ліс" до ДП "Ківерцівське лісове господарство" про стягнення заборгованості в сумі 114 822,10грн. та справи №903/344/13 за позовом ДП "Ківерцівське лісове господарство" до ТзОВ "Волинь Транс Ліс" про стягнення 191 289,13грн. в одне провадження, а також просить суд по об'єднаних справах призначити бухгалтерсько-економічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: яким, станом на день надання висновку експерта, є розмір заборгованості ДП "Ківерцівське лісове господарство" перед ТзОВ "Волинь Транс Ліс" за надані послуги по перевезенню лісо продукції за період з липня 2010р. по березень 2011р. згідно умов договору №171 від 01.07.2010р. зі змінами згідно правочину від 31.12.2010р. з врахуванням фактичного обсягу наданих послуг (об'єму навантаженої і перевезеної згідно договору лісопродукції)?; Яким, станом на день надання висновку експерта, є розмір заборгованості ТзОВ "Волинь Транс Ліс" перед ДП "Ківерцівське лісове господарство" за позадоговірними відносинами в період з липня 2010р. по березень 2011 року? (т.2, а.с.85)
Ухвалою суду від 25.04.2013р. клопотання про об'єднання справ в одне провадження відхилено, а про призначення судової бухгалтерсько-економічної експертизи по справі №5004/1068/12 - задоволено (т.2, а.с. 151-152).
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.07.2013р. апеляційну скаргу ДП "Ківерцівське лісове господарство" задоволено, ухвалу господарського суду Волинської області від 04.06.2013р. про зупинення провадження у справі 903/344/13 скасовано. Дану справу передано на розгляд господарського суду Волинської області. В постанові апеляційна інстанція зазначила, що клопотання товариства про об'єднання справ обґрунтоване тим, що справи №5004/1068/12 та №903/344/13 пов'язані спільним предметом доказування - щодо розрахунків між сторонами та зустрічними однорідними вимогами (т.2, а.с.184-188).
Ухвалою господарського суду від 28.08.2013р. справи №5004/1068/12 та №903/344/13 об'єднані в одне провадження, присвоєно справі №5004/1068/12 (т.3, а.с.147), а також ухвалою від 28.08.2013р. (т.3, а.с.149) судом у даній справі призначено судову бухгалтерсько-економічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено (т.3, а.с. 150-152).
Згідно ухвали господарського суду від 11.10.2013р. у справі №5004/1068/12, на виконання клопотання експерта №3176 від 27.09.2013р. судом надіслано інституту документи необхідні для проведення судової експертизи (т.3, а.с. 166-168).
Ухвалою господарського суду від 30.12.2013р. провадження у справі №5004/1068/12 поновлено. Згідно листа Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 18.12.2013р. (надійшов до суду 30.12.2013р.) товариством "Волинь Транс Ліс" рахунок №1188 від 21.10.2013р. за виконання експертизи не проплачено, в зв'язку з чим інститутом матеріали справи повернуто без проведення експертизи.
Представник ДП «Ківерцівського ЛГ» в засіданні суду та в заяві №335 від 11.10.2013р. просить суд застосувати спеціальний строк позовної давності, посилаючись на те, що товариство надало послуги за договором №171 від 01.07.2010р. (який за своєю правовою природою є договором перевезення вантажу), востаннє 15.04.2011р. (останній акт виконаних робіт), а тому шестимісячний строк для пред'явлення перевізником до вантажовідправника позовних вимог спливає 16.10.2011р., а позов пред'явлено 27.08.2012р. Просить суд відмовити в позові повністю.
В судовому засіданні та в письмовому запереченні від 15.01.2014р. представник ТзОВ «Волинь Транс Ліс» вказує, що заява ДП «Ківерцівський ЛГ» про застосування строків позовної давності є безпідставною і задоволенню не підлягає. Зазначає, що договір від 01.07.2010р. являється змішаним договором, який містить елементи договору транспортного експедирування, адже до змісту послуги по вивезенню лісопродукції входить не просто перевезення лісопродукції. Предмет договору становить саме організацію такого перевезення, так як включає в себе зобов'язання товариства по навантаженню, що повністю узгоджується з положеннями ч.1 ст.929 ЦК України. До вимог, що випливають з договорів надання послуг, в т.ч., транспортного експедирування, не застосовується спеціальний строк позовної давності, визначений ч.5 ст.315 ГК України.
Із досліджених матеріалів справи та пояснень представників сторін, господарський суд, -
в с т а н о в и в:
Між позивачем - ДП "Ківерцівське лісове господарство" (замовник) та ТзОВ "Волинь Транс Ліс" (виконавець) 01.07.2010р. укладено договір №171 про надання послуг з вивезення лісопродукції з верхніх складів замовника до цехів переробки та нижніх складів.
Відповідно до розділу 1 договору вартість паливно-мастильних матеріалів включається у вартість послуг та окремо замовником не відшкодовується. Послуги вважаються наданими після підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі надання послуг. Послуги надаються транспортними засобами виконавця.
Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 договору передбачено, що про надані послуги ТзОВ «Волинь Транс Ліс » (виконавець за договором) складає акт приймання-передачі наданих послуг, який підписується, уповноваженими представниками сторін, в ньому зазначається інформація про об'єм вивезеної лісо продукції. Акти приймання-передачі наданих послуг складаються до п'ятого числа місяця наступного за звітним або в інший встановлений за спільною згодою сторін термін. Відомості зазначені в акті приймання-передачі наданих послуг підтверджуються шляховими листами, ТТН або іншими проїзними документами, підписаними уповноваженими представниками сторін.
Розділом 3 договору встановлено, що замовник зобов'язаний оплачувати надані послуги на підставі актів приймання-передачі наданих послуг, підписаних уповноваженими представниками сторін згідно встановленого виконавцем рахунку. Замовник проводить розрахунок з виконавцем протягом 15 днів після підписання акту приймання-передачі наданих послуг шляхом готівкового або безготівкового розрахунку. Оплата послуг здійснюється згідно наступного розрахунку: за 1куб.м вивезеної лісопродукції замовник сплачує виконавцеві 58,50грн. з урахуванням ПДВ.
31.12.2010 року між замовником - підприємством та виконавцем - товариством укладено правочин про зміну умов договору №171 від 01.07.2010р., яким в п.1.1 та 1.2 внесено зміни, які викладені в наступній редакції:
п.1.1 виконавець зобов'язується за завданням замовника на власний ризик надати обумовлені даним договором послуги, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги. Замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги:
- вивезення лісо продукції з верхніх складів замовника до цехів переробки та нижніх складів;
- навантаження лісо продукції на інший транспорт за завданням замовника.
Згідно пункту 3.3 оплата послуг здійснюється згідно наступного розрахунку: за 1 куб.м лісопродукції перевезеної на відстань один кілометр замовник сплачує виконавцеві 2,00грн. в тому числі ПДВ 0,33грн.(т.1, а.с. 133).
На виконання умов укладеного договору ТзОВ "Волинь Транс Ліс" протягом періоду з липня місяця 2010 року по березень місяць 2011 року надавало підприємству послуги по перевезенні лісо продукції, про що в кінці кожного звітного місяця складали акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), у яких відображалася кількість перевезеної лісопродукції та вартість наданих послуг.
За період з липня місяця 2010 року по березень 2011 року товариство надало ДП "Ківерцівське лісове господарство" таких послуг на загальну суму 785 591,57грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаними та скріпленими печатками обох сторін, реєстрами.
ТзОВ «Волинь Транс Ліс» 08.04.2013р., відповідно до ст.22 ГПК України звернувся із заявою про зменшення позовних вимог, посилаючись на те, що підприємством йому сплачено 675 000,00грн., із них 632 000,00грн. згідно банківських виписок та 43 000,00грн. згідно доданих до відзиву підприємства платіжних доручень. Тому просить стягнути з відповідача - підприємства 114 822,10грн. На стягнені пені не наполягає (т.2, а.с.71,72). При цьому, останнім додано реєстр платежів ДП «Ківерцівське лісове господарство» в користь ТзОВ «Волинь Транс Ліс» згідно договору №171 від 01.07.2010р. (т.2, а.с.100) та копії платіжних доручень (а.с. 101-148). В судовому засіданні представник товариства підтримав позовні вимоги лише в стягненні боргу 114 822,10грн. без стягнення 3% річних.
Представник ДП «Ківерцівське ЛГ» проти стягнення за заявою товариства зменшеної суми позову - 114 822,10грн. заперечила, пояснивши, що за даними бухгалтерського та податкового обліку підприємства рахується заборгованість лише на суму 12 293,76грн.(а.с. 149).
Щодо позовних вимог ДП «Ківерцівського ЛГ» до ТзОВ «Волинь Транс Ліс», то суд виходить із такого. Державне підприємство "Ківерцівське лісове господарство" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Транс Ліс" 191 289,13грн. заборгованості.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що підприємство згідно усної домовленості з відповідачем реалізувало паливно-мастильні матеріали, автозапчастини та фанерну сировину, відповідно до видаткових накладних за період з 30.07.2010р. по 12.03.2011р на загальну суму 191 289,16грн.(копії видаткових накладних в кількості 16 шт. додає до позовної заяви). Проте відповідач станом на 27.12.2012р. оплату за товар не здійснив. Позивач направляв письмову вимогу про погашення заборгованості в сумі 191 289,16грн. на адресу відповідача, яка останнім залишена без відповіді. В результаті чого станом на момент звернення позивача до суду сума заборгованості становить 191 289,16грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на норми чинного законодавства, а саме ст.ст. 202, 205, 509, 526, 655, 692, 712 ЦК України та ст.173, 174, 179, 181, 193 ГК України.
В заяві (№04/06 від 04.06.2013р.) підприємство збільшило позовні вимоги на суму 44980,20грн., посилаючись на те, що згідно усної домовленості здійснило реалізацію товариству пиломатеріалів на зазначену суму. Всього просить стягнути 236 269,33грн.
По накладних, підписаних сторонами в період з 30.07.2010р. по 12.03.2011р., згідно усної домовленості підприємство реалізувало товариству «Волинь Транс Ліс» паливно-мастильні матеріали, автозапчастини та фанерну сировину, всього на суму 191 289,16грн. (т.3, а.с.10-26). По товарно-транспортних накладних від 02.06.2011р., 23.03.2011р., довіреностей від 25.05.2011р., 15.08.2011р. (т.3, а.с.55-58) підприємством поставлено відповідно пиломатеріалів на суму 44 980,20грн. Товариство щодо даної поставки не заперечило (оригінали надданих документів оглянуто в засіданні суду).
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Водночас, ДП «Ківерцівське ЛГ» просить суд застосувати позовну давність та відмовити у позові з підстав спливу строку для пред'явлення позову, встановленого ч.5 ст. 315 ГК України. Зазначає, що згідно договору та останнього акту виконаних робіт (наданих послуг) від 31.03.2011р. оплата за транспортні послуги мала відбутись до 15.04.2011р. Шестимісячний строк для пред'явлення позову по даній справі слід відраховувати від 16.04.2011р., відповідно цей термін сплив 16.10.2011р., а позов пред'явлено 27.08.2012р.
Позовна давність - це встановлений законом строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України).
Відповідно до ст. 257, ч.1 ст.258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Загальні строки позовної давності поширюються на всі цивільні правовідносини.
Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Пункт 3 статті 925 ЦК України передбачає, що до вимог, які випливають із договору перевезення вантажу, застосовується позовна давність в один рік. Одночасно, ч. 5 статті 315 ГК України встановлено, що для пред'явлення перевізником до вантажовідправника та вантажоодержувача позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
В частині, що стосується перевезення вантажів автомобільним транспортом, спеціальним законом - Законом України "Про автомобільний транспорт" визначені істотні умови договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом, згідно ст. 50 даного закону ними є, зокрема, такі умови: - найменування та кількість вантажу, його пакування; - умови та термін перевезення: - місце та час навантаження і розвантаження.
Зазначених умов в повному обсязі договір від 01.07.2010 р. не містить. Так, в договорі не визначена кількість вантажу та його пакування, не встановлений конкретний термін перевезення, не визначено конкретний час навантаження і розвантаження. Крім того, правова конструкція норм ч. 1 ст. 909 ЦК України, ч. 1 ст. 307 ГК України відносить договори перевезення вантажів до категорії договорів на користь третьої особи, яка не є стороною договору (ст. 636 ЦК України) - вантажоодержувача. Така особа у договорі від 01.07.2010 р. також не визначена.
Більше того, слід враховувати, що предметом договору від 01.07.2010р. (п. 1.1) визначено надання послуг з вивезення лісопродукції. При цьому, п. 4.2.3. договору на Виконавця покладено обов'язок здійснювати навантаження лісопродукції, в той час коли згідно ч. 2 ст. 51 Закону України "Про автомобільний транспорт" здійснення вантажних операції відноситься до зобов'язань Замовника за договором про перевезення вантажу автомобільним транспортом.
В даному випадку послуга "вивезення лісопродукції" про надання якої сторони домовились у договорі від 01.07.2010 р. включає в себе три елемента: 1) навантаження лісопродукції; 2) її перевезення; 3) розвантаження. Наявність в комплексі послуг, визначених договором від 01.07.2010 р. самого по собі перевезення, не змінює правову природу цього договору як домовленості про надання послуг з "вивезення лісопродукції" на виключно договір про перевезення вантажів.
Згідно ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Договір від 01.07.2010р. про надання транспортних послуг, укладений між сторонами, є змішаним договором, який містить елементи договору транспортного експедирування, адже до змісту послуги по вивезенню лісопродукції входить не просто перевезення позивачем лісопродукції. Предмет договору становить саме організацію такого перевезення, так як включає в себе зобов'язання позивача по навантаженню, що повністю узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 929 ЦК України.
Згідно ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні визначені Законом України від 01.07.2004 року №1955-IV "Про транспортно-експедиторську діяльність".
Згідно зі ст.1 вказаного Закону транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор є субєктом господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиційних послуг, визначених договором транспортного експедирування, а транспортно-експедиторською послугою є робота, що безпосередньо повязана з організацією та забезпеченням перевезень.
На вимогу щодо стягнення заборгованості за договором про надання послуг транспортного експедирування поширюються загальні строки позовної давності тривалістю у три роки.
Враховуючи вищезазначене, ТзОВ «Волинь Транс Ліс» не пропущено строк звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості за договором від 01.07.2010р. про надання транспорнтих послуг, а тому позов підлягає до задоволення.
Про розмежування договорів перевезення та договорів транспортного експедирування, в тому числі і щодо строків позовної давності за вимогами по таких договорах свідчить судова практика Вищого господарського суду України при розгляді аналогічних справ (Постанова ВГСУ від 23.06.2011р. у справі 10/261).
Враховуючи норми чинного законодавства, дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТзОВ "Волинь Транс Ліс" до ДП "Ківерцівське лісове господарство" про стягнення 114 822,10грн. та позовні вимоги ДП "Ківерцівське лісове господарство" до ТзОВ "Волинь Транс Ліс" про стягнення 236 269,33грн. заборгованості, правомірні, обґрунтовані та підлягають до задоволення в повному об'ємі.
Витрати понесені ТзОВ «Волинь Транс Ліс» по оплаті судового збору в розмірі 2 296,44грн. (з урахуванням зменшення позовних вимог), відповідно до ст.49 ГПК України, необхідно покласти на ДП «Ківерцівське лісове господарство». А решту сплаченого судового збору в сумі 1 992,08грн., відповідно до ст. 49 ГПК, п.1 ч.1 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» та п. 3.10 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 12.12.2011р.(з наступними змінами і доповненнями, зайво сплачена сума судового збору повертається позивачу в разі зменшення розміру позовних вимог) необхідно повернути ТзОВ «Волинь Транс Ліс» з держбюджету.
Витрати понесені ДП «Ківерцівське лісове господарство» по оплаті судового збору в розмірі 4 725,38грн., відповідно до ст. 49 ГПК України, необхідно покласти на ТзОВ «Волинь Транс Ліс».
Керуючись ст.ст. 11, 256, 257, 258, 599, 625, 626, 628, 629, 901, 909, 929 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 307 Господарського кодексу України, Законом України "Про автомобільний транспорт", Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність", ст.ст. 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
в и р і ш и в:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Транс Ліс" до Державного підприємства "Ківерцівське лісове господарство" про стягнення 114 822,10грн., задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Ківерцівське лісове господарство" (45200, Волинська область, смт. Ківерці, вул.. Кузнецова, 6, код 00991551) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Транс Ліс" (43016, м.Луцьк, вул.. Кафедральна,11, код 37068293) 114 822,10грн. заборгованості та 2 296,44грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.
3. Позов Державного підприємства "Ківерцівське лісове господарство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Транс Ліс" про стягнення 236 269,33грн.,задовольнити повністю.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Транс Ліс" (43016, м.Луцьк, вул. Кафедральна,11, код 37068293) в користь Державного підприємства "Ківерцівське лісове господарство" (45200, Волинська область, смт. Ківерці, вул. Кузнецова, 6, код 00991551) 236 269,33грн. та 4 725,38грн . витрат по сплаті судового збору.
5. Управлінню ДКСУ у м. Луцьку повернути Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Транс Ліс" (43016, м.Луцьк, вул. Кафедральна,11, код 37068293) 1 992,08грн. зайво сплаченого судового збору, у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог, згідно квитанції №052710020 від 27.08.2012р. та меморіального ордеру №7 від 30.10.2012р. (оригінали платіжних документів знаходяться в матеріалах справи).
Повний текст рішення складено
20.01.14
Головуюча суддя Л.О. Черняк
Суддя А.М.Кравчук
Суддя І.О. Якушева
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 20.01.2014 |
Оприлюднено | 23.01.2014 |
Номер документу | 36763103 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Черняк Любов Олександрівна
Господарське
Господарський суд Волинської області
Черняк Любов Олександрівна
Господарське
Господарський суд Волинської області
Черняк Любов Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні