Постанова

від 11.03.2008 по справі а18/674-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А18/674-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"11" березня 2008 р.                                                             Справа №     А18/674-07

м. Київ, вул. Комінтерну, 16

(зал судових засідань №  1)

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді А.Ю. Кошика при секретарі  Кантарія Д.Ю. розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом  Відкритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеролюкс"

до  Державної податкової інспекції у м.Кіровограді

про      визнання нечинним податкового повідомлення - рішення

За участю представників:

Позивач -  Тер-Товмасян Ю.Г.

Відповідач -  Скрипник О.М.

                                                               Суть спору:

До господарського суду Київської області надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Авіакомпанія Аеролюкс»(далі - позивач)  до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді (далі - відповідач)  про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення ДПІ у м. Кіровограді від 26.11.2007 року №0000542300\3 яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб та фінансових санкцій у сумі 1273552,92 грн. (424517,64 грн. основний платіж, 849035,28 грн. - штрафні санкції).

Провадження  в адміністративній справі № А18/674-07 було відкрите відповідно до ухвали від  15.01.2008 року.

Позивач  в ході розгляду спору позовні вимоги підтримав, в обґрунтування позову зазначив, що відповідач неправомірно відніс літаки до нерухомого майна, на операції з яким нараховані спірні податкові зобов'язання.

Відповідач надав суду заперечення проти позову,  в яких посилається на норму ст. ст. 181 Цивільного кодексу України, закон України «Про іпотеку», які передбачають можливість надання повітряним суднам статусу нерухомої речі.

Розглянувши матеріали  справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані ними докази, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді  проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ВАТ «АК «Кіровоградські авіалінії», правонаступником якого згідно Статуту ВАТ «АК «Аеролюкс», затвердженого загальними зборами акціонерів ВАТ «АК «Кіровоградські авіалінії»(Протокол № 1 від 10.05.2007 року), зареєстрованого Реєстраційною палатою Виконавчого комітету Кіровоградської міської Ради 08.06.2007 року є позивач, вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 31.12.2006 року, за результатами якої складено акт перевірки № 37/23-10/01130609 від 12.04.2007 року.

В ході проведення перевірки встановлено, що ВАТ «Авіакомпанія «Аеролюкс»укладено договір №1 від 05.04.2004 року з Limited», Кіпр щодо оренди літака Боїнг 737-400. На виконання даної угоди підприємство за період, що перевіряється, перерахувало 676855,5 дол. США ( 3354991,82 грн.).

Як вбачається  з акту перевірки, ВАТ «АК «Кіровоградські авіалінії»при перерахуванні на користь нерезидента фірми Limited», Кіпр орендних платежів за договором оренди № 1 від 05.04.2004 року у період, що перевіряється  не утримало та не перерахувало до бюджету податок з доходів нерезидентів із джерелом походження з України в розмірі, передбаченому п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За порушення п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ВАТ «АК «Кіровоградські авіалінії»відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000542300/0 від 26.04.2007 року донараховано податок на прибуток іноземних юридичних осіб - 503248,77 грн.; нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1006497,54 грн. (загальна сума 1509746,31 грн.).

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене  позивачем  в адміністративному порядку у відповідності до п. 5.2.2 п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». За наслідками такого оскарження рішенням Державної податкової адміністрації України № 11477/6/25-0115 від 16.11.2007 року про результати розгляду вказаної скарги було скасоване податкове повідомлення-рішення №0000542300/0 від 26.04.2007 року в частині донарахованого податку на прибуток іноземних юридичних осіб по отриманому нерезидентом  доходу з джерелом його походження з України після 14.01.2006 року, у відповідній частині застосовану штрафну санкцію, у зв'язку з зазначеним ДПІ у м. Кіровограді було прийняте нове податкове повідомлення-рішення № 0000542300/3 від 26.11.2007 року, згідно якого ВАТ «АК «Аеролюкс»було нараховано податок на прибуток іноземних юридичних осіб - 424 571,64 грн.; штрафні (фінансові) санкції в сумі 849035,28 грн. (на загальну суму 1 273 552,92 грн.).

Відповідно до п. 6.5. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове повідомлення-рішення № 0000542300/0 від 26.04.2007 року вважається відкликаним від дня отримання ВАТ «АК «Аеролюкс»нового податкового повідомлення-рішення № 0000542300/3 від 26.11.2007 року.

Зі спірним  податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Кіровограді № 0000542300/3 від 26.11.2007 року ВАТ «АК «Аеролюкс»не згодне, вважає його незаконним та таким, що підлягає визнанню нечинним.

Відповідно до п.п. «а»-«й»п.13.1. ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено перелік доходів з джерелом їх походження з України, зокрема, для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти і лізингову (орендну) плату, що сплачується (нараховується) резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента-лізингодавця (орендодавця).

Пунктом  13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності крім доходів, зазначених у п.13.3- 13.6 зобов'язанні утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статі, за ставкою у розмірі 15 % від їх суми та за їх рахунок який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Як роз'яснено у листі Державної податкової адміністрації України № 961/7/12-0117 від 20.01.2007 року відповідно до статті 7 Закону України «Про правонаступництво України»Україна застосовує договори СРСР про уникнення подвійного оподаткування, що діють до набуття чинності новими договорами. Договори СРСР діють, зокрема, у відносинах України з Кіпром. Таким договором є Угода між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна, що була підписана 29.10.1982 року та вступила в силу 26.08.1983 року (далі - Угода).

Згідно з ст.10 Угоди про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна від 29.10.1982 року доходи, отримуванні особою з постійним місцеперебуванням в одній державі від продажу, обміну, оренди або будь-яких інших видів використання нерухомого майна, яке знаходиться в іншій державі, підлягає оподаткування тільки в цій іншій державі.

Позивач стверджує, що за нормою ст. 181 Цивільного кодексу України  повітряні судна можуть бути віднесені до нерухомого майна лише у випадку, якщо це прямо передбачено Законом України.

При цьому позивач вважає, що  віднесення повітряних суден до нерухомого майна ДПІ та ДПА у Кіровоградській області з посиланням на ст. 1 Закону України «Про іпотеку», є необґрунтованим, оскільки податковими законами не визначено поняття нерухомого майна та вважає, що положення інших законів, зокрема, Закону України «Про іпотеку», Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані у правовідносинах з оподаткування, оскільки відповідно до статті 1 вказаного Закону значення термінів, встановлених в ній, передбачені для вживання у цьому Законі, і не передбачено їх застосування для цілей оподаткування.

В той же час, позивач вважає, що має застосовуватись поняття «нерухоме майно (нерухомість)»визначене у п. 1.10. ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», відповідно до якого нерухоме майно (нерухомість) - об'єкти майна, які розташовуються на землі і не можуть бути переміщені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей), а також земля.

Таким чином, враховуючи зміст поняття «нерухоме майно», визначене у законі з питань оподаткування, до такого майна не можуть бути віднесені повітряні судна та режим нерухомої речі на вказане майно не поширюється.

Також позивач наполягає на застосуванні судом норми пп. 4.1.1. п. 4.4. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вбачаючи  наявність в законодавстві можливості неоднозначного тлумачення поняття  нерухомості.

Відповідно п. 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування (далі - Порядок № 470), затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 470 від 06.06.2001 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14.05.2001 року за № 18726/2001, звільнення від оподаткування доходу нерезидента з джерелом його походження з України є подання довідки про те, що нерезидент є резидентом країни, з якою Україна має міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування.

За період, що перевіряється ДШ у м. Кіровограді, нерезидентом «Brassbox Limited»було надано ВАТ «АК «Кіровоградські авіалінії»сертифікат платника податку від 28.01.2005 року та сертифікат резидентства від 18.01.2006 року, видані уповноваженим органом республіки Кіпр - Міністерством фінансів та легалізовані і перекладені відповідно до чинного законодавства України, якими підтверджується статус assbox Limited»як резидента республіки Кіпр.

Отже, оскільки чинними Законами України з питань оподаткування на повітряні судна не поширено режим нерухомого майна, ВАТ «АК «Аеролюкс» вважає, що ВАТ «АК «Кіровоградські авіалінії» правомірно не утримало та не перерахувало до бюджету податок з доходів нерезидента при здійсненні розрахунків за договором оренди № 1 від 05.04.2004 року у період, що перевіряється.

При вирішенні спору суд враховує, що податковими законами регулюються виключно  питання оподаткування, зокрема, доходів  від господарської діяльності суб'єктів підприємництва. При цьому з поняття господарської діяльності  вбачається, що підприємництво передбачає використання матеріальних засобів з метою отримання прибутку, укладення господарських договорів, проведення фінансових операцій, тобто  ряд цивільно-правових відносин, які  визначають  передумови оподаткування, однак не регулюються податковими законами. Речі, майно є об'єктом  цивільних прав і підпадають під регулювання  в першу чергу цивільного права, в той час, як об'єктом регулювання податкового права є  податкові відносини  зі сплати, нарахування, стягнення податків.

Таким чином,  основним законом, який визначає поняття та правовий статус  речей, в тому числі  в господарському обороті,  є Цивільний кодекс України.  Так, ст.ст. 179, 181 ЦК України визначено, що річ це предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права і обов'язки, речі  поділяються на рухомі  і нерухомі.

Відповідно до ст. 181 Цивільного кодексу України  режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Права на  повітряні судна підлягають обов'язковій державній реєстрації, що не спростовано  позивачем, судом встановлено, що спірний літак зареєстрований  на території України у встановленому чинним законодавством порядку.

Стаття 25 Повітряного кодексу України, який безпосередньо визначає  правовий статус повітряних суден в Україні, передбачає обов'язковість державної реєстрації повітряних суден  в одній державі. При цьому державна реєстрація повітряного судна  є фактом  його національної приналежності, свідчить про  перебування  під юрисдикцією України.

Обов'язковою умовою допуску повітряного судна до експлуатації в Україні відповідно до ст. 27 Повітряного кодексу України є його державна реєстрація.

З огляду на зазначені норми законодавства, саме державна реєстрація надає  повітряному судну статус  речі, яка допущена до експлуатації, в тому числі  в цивільному обороті. Проаналізувавши норму ст. 181 Цивільного кодексу України щодо нерухомих речей законодавець  передбачав  як фактичне переміщення речі  в просторі, так і юридичне переміщення речі (перереєстрація, зняття з реєстрації)  за межі юрисдикції України, як відособленого  суспільно-територіального утворення, а саме, зняття  повітряного судна з реєстрації в Україні свідчить про  зміну  його правового статусу для України,  а відтак  і юридичного призначення з точки зору законодавства України.

Таким чином, належним чином зареєстроване  в Україні повітряне судно   має статус нерухомої речі.

Щодо ст.1 Закону України «Про іпотеку», така стаття також посилається на відповідні норми  Повітряного кодексу України, що не суперечить чинному законодавству України.

З огляду на встановлені судом обставини, висновки контролюючого органу є обґрунтованими та правомірними, оскільки спірне  повітряне судно за законодавством України має статус нерухомої речі,  тому отримання доходів має оподатковуватись  у відповідності до 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України  в адміністративних справах  про протиправність  рішень, дій чи бездіяльності  суб'єкта владних повноважень  обов'язок щодо доказування  правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності  покладається на відповідача,  якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки, предмет позову  складає вимога про визнання нечинним податкового  повідомлення-рішення у зв'язку   з протиправність та необґрунтованістю   застосованої відповідальності, встановлені судом по суті спірних порушень обставини є підставою для  відмови в задоволенні позовних вимог.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов  висновку, що позовні вимоги позивачем не доведені та не обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому  підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 71,  94,  158-163  КАС України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження постанови не буде подана. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, в двадцятиденний строк після надання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

         Суддя                                                                                      Кошик А. Ю.