cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
У Х В А Л А
23 січня 2014 р. Справа № 902/1711/13
Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фермерського господарства "Україна", с.Стара Прилука Липовецького району Вінницької області
про стягнення 71 765,86 грн. згідно договору № 66 від 03.07.2013 року
За участю секретаря судового засідання Миколюк М.Г.
За участю представників:
позивача: Подух Л.В., довіреність від 20.01.2014 року, паспорт серії АВ № 984982, виданий Староміським РВ УМВС України у Вінницькій області 09.04.2012 року.
відповідача: Дмитрійчук А.А., довіреність від 09.12.2013 року, паспорт серії СН № 915847, виданий Московським РУГУ МВС України у м.Києві 12.11.1998 року.
В С Т А Н О В И В :
19.12.2013 року до господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітлинецьке" про стягнення 71 765,86 грн., з яких 67 550,00 грн. боргу, 3 377,50 грн. штрафу, 838,36 грн. 3 % річних в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо проведення оплати за виконані сільськогосподарські роботи згідно договору № 66 від 03.07.2013 року.
Ухвалою від 19.12.2013 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1711/13 з призначенням судового засідання на 23.01.2014 року.
23.01.2014 року до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, які знаходяться на поточному рахунку останнього № 26002013035748 в ПАТ "ВТБ Банк", м.Київ, МФО 321767.
За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.
В судовому засіданні представник відповідача в усному поясненні заперечив щодо задоволення клопотання позивача про забезпечення позову посилаючись на його необгрунтованість та безпідставність вказавши при цьому, що ТОВ "Мітлинецьке" є діючим підприємством, не перебуває в стані припинення тощо.
Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд враховує наступне.
Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Як зазначається в п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин , з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги , зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
В п.3 вказаної постанови зазначається, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення , що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин , з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається . Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову ; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Враховуючи те, що позивачем не обґрунтовано належним чином необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, не надано жодного доказу в підтвердження імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів суд дійшов висновку про відхилення заяви про забезпечення позову в повному обсязі.
Відхиляючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що відповідно до п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 66, 67, 86, 87, 115 ГПК України, суд -
У Х В А Л И В :
1. Заяву Фермерського господарства "Україна" про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, які знаходяться на поточному рахунку останнього № 26002013035748 в ПАТ "ВТБ Банк", м.Київ, МФО 321767 відхилити.
Суддя Банасько О.О.
віддрук. 1 прим.:
1 - до справи.
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2014 |
Оприлюднено | 24.01.2014 |
Номер документу | 36766039 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Банасько О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні