Рішення

від 11.02.2008 по справі 05/05-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

05/05-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2008 р.                                                            Справа № 05/05-08

вх. № 194/5-05

Суддя господарського суду Ольшанченко В.І. 

при секретарі судового засідання Єрьоміна О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Вовк Д.О. (довіреність від 14.12.07 р.),  відповідача - Галієвої І.Ю. (довіреність від 30.11.07 р.),

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства „ВВС” (м. Харків)  

до  Державного підприємства „Хлібна база № 85” (Харківська обл., м. Барвінкове)  

про стягнення 39420,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь основний борг в сумі 39420,00 грн. за товар відпущений по видатковій накладній № 216 від 30.12.04 р. Свої позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем вимог ст.ст.525, 526 ЦК України.

Відповідач, в відзиві на позов, заперечує проти позовних вимог та просить залишити позов позивача без задоволення, посилаючись на те, що в видатковій накладній № 216 від 30.12.04 р. та в акті звірки не має печатки відповідача, позивачем не надано довіреності на отримання відповідачем ТМЦ, позивач пропустив трирічний строк на звернення з позовом.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

30.12.04 р. позивач по видатковій накладній № 216 відпустив відповідачу пічне паливо на суму 39420,00 грн., що підтверджується підписом та штампом відповідача на накладній, актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.12.05 р., а також не заперечується представником відповідача.

Як пояснили в судовому засіданні представники сторін, довіреність на отримання товару відповідачем не видавалася.

Договір в письмовій формі між сторонами не укладався і строки оплати товару не визначалися.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 11 ЦК України, ст. 144 ГК України.

В даному випадку зобов'язання відповідача оплатити отриманий товар виникло внаслідок отримання товару по накладним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 692 ЦК покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив відповідачу листа від 14.12.07 р. з вимогою оплатити отриманий по накладній № 216 від 30.12.04 р. товар, яку відповідач отримав 14.12.07 р., про що свідчить підпис та печатка відповідача на цьому листі.

Оскільки названою статтею не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання претензії, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою тощо. При цьому боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором. Таким днем слід вважати дату одержання вимоги боржником. Таким чином, останнім днем строку виконання відповідачем зобов'язання є 21.12.07 р., але відповідач у вказаний строк не оплатив товар і відповіді не дав.

Як свідчать пояснення представника відповідача товар був використаний відповідачем і заборгованість в сумі 39420,00 грн., яка у нього рахувалася, була списана ним в зв'язку з закінченням трьохрічного строку давності, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.08 р.

Посилання відповідача на те, що в видатковій накладній № 216 від 30.12.04 р. та в акті звірки не має печатки відповідача не відповідає дійсності і спростовується матеріалами справи.

Посилання відповідача на те, що позивачем не надано довіреності на отримання відповідачем ТМЦ, як на підставу того, що ним такий товар не отримувався, суд вважає безпідставним, оскільки довіреність не є виключним доказом отримання товару, поряд з цим існують також і інші докази отримання товару. До того ж товар міг бути отриманий особою, яка дії від імені відповідача без довіреності.

Посилання відповідача на те, що позивач пропустив трирічний строк на звернення з позовом, суд також вважає безпідставними, оскільки перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, тобто з моменту закінчення строку на оплату товару, визначеного в ст. 530 ЦК України.

Відповідач не надав суду, відповідно до ст. 33 ГПК України, докази оплати отриманого товару.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 144, 193 ГК України, ст.ст. 33-35, 43, 46, 49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства „Хлібна база № 85” (64700 Харківська обл., м. Барвінкове, вул. Київська, 2. Код ЄДРПОУ 22675081. П/р № 2600562345 в ХОД „Райффайзенбанк Аваль” м. Київ, МФО 380805) на користь Приватного підприємства „ВВС” (61139 м. Харків, вул. Алмазна, 1. Код ЄДРПОУ 30882857. П/р № 26007278020005 у Відділенні № 2 ХГРУ „Приватбанк” м. Харкова, МФО 351353) заборгованість по оплаті отриманого товару за накладною № 216 від 30.12.04 р. в сумі 39420,00 грн., державне мито в сумі 394,20 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            Ольшанченко В.І.

Повний текст рішення підписаний 12.02.08 р.