Ухвала

від 23.12.2013 по справі 905/1936/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

23.12.2013р. Справа № 905/1936/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Уханьової О.О., при секретарі судового засідання Андрєєвої М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали:

скарги - Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко-Ізол"

м. Докучаєвськ

до примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України

по справі:

за позовом - Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний

банк України" м. Київ

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко-Ізол"

м. Докучаєвськ

про стягнення заборгованості за генеральною угодою №151107N4 від 25.06.2007р. та укладеними в її межах кредитними договорами №151107К38 від 25.06.2007р. та №151107К51 від 19.10.2007р. в розмірі 14338149,22євро, 134483,40доларів США та 22341715,06грн.,

за участю представників сторін:

від позивача (стягувача) - Полякова М.А. - довіреність №010-01/7026 від 03.09.2012р.,

від відповідача (скаржника) - Єфремов С.В. - довіреність від 16.10.2013р.,

від ВДВС - Васіна І.О. - довіреність №2.7-4.4/4.4/1143 від 03.10.2013р.,

суть заяви:

29.10.2013р. до господарського суду звернулось ТОВ "Данко-Ізол" м. Докучаєвськ зі скаргою б/н від 29.10.2013р., в якій просить скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про розшук майна боржника від 07.10.2013р. ВП №38822139.

В обґрунтування своєї скарги скаржник посилається на порушення приписів ч.4 ст.20, ст.59 Закону України "Про виконавче провадження".

В підтвердження викладених обставин скаржник надав копію постанови про розшук майна боржника від 07.10.2013р. ВП №38822139.

27.11.2013р. через канцелярію господарського суду від позивача (стягувача) надійшли письмові пояснення по скарзі, в якій останній проти скарги заперечив у повному обсязі та зазначив, що винесення постанови про розшук майна боржника він вважає такою, що відповідає вимогам норм Закону України "Про виконавче провадження" та підлягає виконанню.

10.12.2013р. від скаржника надійшли додаткові документи, які залучені до матеріалів справи.

18.12.2013р. до канцелярії суду від ВПВПР ДВС України надійшли витребувані судом документи, які також залучені до матеріалів справи та письмові заперечення стосовно скарги боржника на дії органу ДВС, в яких останній просить суд відмовити в задоволенні скарги, посилаючись на п.2 ст.40 Закону України "Про виконавче провадження".

2

23.12.2013р. в судовому засіданні скаржником надані суду додаткові документи, які залучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

встановив:

ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" м. Київ звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "Данко-Ізол" м. Докучаєвськ заборгованості за генеральною угодою №151107N4 від 25.06.2007р. та укладеними в її межах кредитними договорами №151107К38 від 25.06.2007р. та №151107К51 від 19.10.2007р. в розмірі 14338149,22євро, 134483,40доларів США та 22341715,06грн.

Рішенням господарського суду від 03.06.2013р. позовні вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" м. Київ задоволені у повному обсязі та стягнуто на його користь заборгованість за кредитом - 10071208,00євро, 89222,48доларів США, 4974782,14грн., за нарахованими відсотками за користування кредитом - 3844167,51євро, 41297,60доларівСША, 3604818,64грн., заборгованість по комісії - 1484553,70грн., пеню - 11979933,04грн., 3% річних - 422773,72євро, 3963,32 доларів США, 297627,54грн., 68820,00грн. судового збору.

18.06.2013р. на примусове виконання зазначеного рішення господарським судом виданий відповідний наказ, який пред'явлений до виконання.

11.07.2013р. на підставі заяви стягувача державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №38822139 з виконання вказаного наказу.

Під час виконавчого провадження, з метою фактичного виконання рішення суду по справі №905/1936/13 та постанови від 09.09.2013р. про стягнення виконавчого збору №38822139 у розмірі 17380621,39грн., 07.10.2013р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України - Каращук К.Л. на підставі ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на той момент) винесено постанову про розшук майна боржника.

Як зазначалось вище, 29.10.2013р. до господарського суду звернулось ТОВ "Данко-Ізол" м. Докучаєвськ зі скаргою б/н від 29.10.2013р., в якій просить скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про розшук майна боржника від 07.10.2013р. ВП №38822139, посилаючись на ч.4 ст.20, ст.59 Закону України "Про виконавче провадження".

Під час розгляду скарги по суті господарським судом при співставленні копії оскаржуваної постанови, що надана скаржником та копії цієї ж постанови, що надана суду виконавчою службою разом з копією матеріалів виконавчого провадження, господарським судом встановлені певні розбіжності, а саме: в екземплярі скаржника в пункті 2 постанови зазначено про заборону відчуження будь-якого майна, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення, тоді як в екземплярі, наданому виконавчою службою відсутній цей пункт про заборону.

Приймаючи до уваги, що скаржником до заяви надана взагалі ніяким чином не засвідчена копія оскаржуваної постанови, а виконавчою службою копія постанови засвідчена належним чином та приєднана до копії матеріалів виконавчого провадження, господарський суд здійснює розгляд скарги з урахування тексту постанови, наданої виконавчою службою.

Розглянувши матеріали скарги, оцінивши у сукупності всі матеріали справи, господарський суд зазначає наступне:

3

Підставою звернення в порядку ст. 121-2 ГПК України ТОВ "Данко-Ізол" м. Докучаєвськ до господарського суду Донецької області зі скаргою є, за твердженням скаржника, порушення головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України приписів ч.4 ст.20, ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" у вигляді винесення постанови про розшук майна боржника у той час, коли все майно, зазначене у цій постанові знаходиться за місцезнаходженням боржника, що надає можливість виконавчій службі здійснити перевірку його цілісності та упевнитися, що воно не відчужено і знаходиться саме за адресою ТОВ "Данко-Ізол".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до цього ж Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно приписів п.1 ст.40 вказаного Закону у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документам про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ. На підставі вказаної статті 07.10.2013р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України - Каращук К.Л. винесено постанову про розшук майна боржника.

Проте, при винесенні даної постанови державним виконавцем не враховані приписи частини 2 пункту 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012р. "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень", якою закріплено, що організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо).

Крім того, зазначено в цій Інструкції, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

4

В матеріалах справи наявні запити до органів, що передбачені Інструкцією, але відсутні докази здійснення виходу державним виконавцем за місцезнаходженням боржника. Даний факт не спростовується і представниками виконавчої служби у судовому засіданні.

Таким чином, державний виконавець повинен був дотримуватись вимог вищезазначеної Інструкції та вчинити всі необхідні та можливі дії щодо розшуку майна боржника, що останнім здійснено не було.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд дійшов висновку, що винесення постанови про розшук майна боржника є передчасним та не ґрунтується на нормах права, оскільки ця постанова, як вбачається й з тексу самої постанови, винесена тільки на підставі отриманих відповідей щодо факту реєстрації автотранспортних засобів за боржником без з»ясування та за відсутності перевірки їх наявності взагалі та фактичного місцезнаходження, що є порушенням вимог вищезазначеної Інструкції.

Отже, суд не приймає до уваги заперечення позивача та відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України проти поданої скарги з підстав законності та обґрунтованості постанови від 07.10.2013р. ВП №38822139 про розшук майна боржника.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд приходить до висновку, що вимоги скаржника підлягають задоволенню.

Крім того, господарський суд зазначає наступне: відповідно до правової позиції, викладеної в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 29.06.2010р. №01-08/369 «Про деякі питання, порушенні у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акту органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними.

Також слід зазначити, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Аналогічна правова позиція викладена в п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України».

На підставі Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції з організації примусового виконання рішень №512/5 від 02.04.2012р., керуючись ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко-Ізол" м. Докучаєвськ задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсною постанову про розшук майна боржника від 07.10.2013р. ВП №38822139.

Суддя О.О. Уханьова