Постанова

від 17.03.2014 по справі 905/1936/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.03.2014р. справа №905/1936/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Москальової І.В., Сгара Е.В.

Секретар: Прожерін О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від ВДВС: Хноєв С.Г. по дов.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України, м. Київ

на ухвалу господарського суду Донецької області від 23.12.2013р. у справі №905/1936/13 (суддя Уханьова О.О.) за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Данко-Ізол», м. Докучаєвськ Донецької області на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м. Київ

за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Данко-Ізол», м. Докучаєвськ Донецької області

про стягнення заборгованості за генеральною угодою №151107N4 від 25.06.2007р. та укладеними в її межах кредитними договорами №151107К38 від 25.06.2007р. та №151107К51 від 19.10.2007р. в розмірі 14338149,22євро, 134483,40 доларів США та 22341715,06грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Данко-Ізол», м. Докучаєвськ Донецької області, про стягнення заборгованості за генеральною угодою №151107N4 від 25.06.2007р. та укладеними в її межах кредитними договорами №151107К38 від 25.06.2007р. та №151107К51 від 19.10.2007р. в розмірі 14338149,22євро, 134483,40 доларів США та 22341715,06грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.06.2013р. у справі №905/1936/13 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 17.06.2013р.) заявлені позовні вимоги було задоволено у повному обсязі, стягнуто з ТОВ «Данко-Ізол» на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованості за кредитом - 10071208,00євро, 89222,48 доларів США, 4974782,14грн., за нарахованими відсотками за користування кредитом - 3844167,51євро, 41297,60доларів США, 3604818,64грн., заборгованості по комісії - 1484553,70грн., пені - 11979933,04грн., 3% річних - 422773,72євро, 3963,32доларів США, 297627,54грн., 68820,00грн. судового збору.

18.06.2013р. на виконання означеного рішення було видано відповідний наказ.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Відділу примусового виконання рішень ДВС України ВП№38822139 від 11.07.2013р. було відкрито виконавче провадження за наказом господарського суду Донецької області від 18.06.2013р. №905/1936/13 про стягнення з ТОВ «Данко-Ізол» заборгованості за кредитом - 10071208,00євро, 89222,48 доларів США, 4974782,14грн., за нарахованими відсотками за користування кредитом - 3844167,51євро, 41297,60доларів США, 3604818,64грн., заборгованості по комісії - 1484553,70грн., пені - 11979933,04грн., 3% річних - 422773,72євро, 3963,32доларів США, 297627,54грн., 68820,00грн. судового збору.

Пунктом 2 зазначеної постанови боржника було зобов'язано самостійно виконати рішення суду у 7-денний термін з моменту винесення (отримання) постанови.

Крім того, з огляду на матеріали справи, ДВС надсилались запити про надання інформації стосовно боржника ТОВ «Данко-Ізол» до Державної реєстраційної служби України, Міністерства доходів і зборів України, Державної інспекції сільського господарства України, Державної авіаційної служби України, УДАІ МВС України, ГУ статистики в Донецькій області, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті, Державного агентства України із земельних ресурсів, Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем МВС України.

09.09.2013р. внаслідок невиконання боржником наказу суду у наданий строк в добровільному порядку, ДВС було винесено постанову ВП№38822139 про стягнення виконавчого збору у розмірі 17380621,39грн.

Постановою ВП№38822139 від 09.09.3013р. було також накладено арешт на кошти боржника, що знаходяться у ряді фінансових установ.

Крім того, 07.10.2013р. за результатами наданої Державною інспекцією сільського господарства України та Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Донецькій області інформації ДВС було винесено постанову про накладення арешту на майно - транспорті засоби, що належить ТОВ «Данко-Ізол», та заборону на його відчуження, а також постанову ВП№38822139 від 07.10.2013р. про розшук майна боржника на підставі ст.40 Закону України «Про виконавче провадження».

Вищевикладене зумовило звернення ТОВ «Данко-Ізол» до суду зі скаргою про визнання незаконною та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень ДВС України від 07.10.2013р. ВП№38822139 про розшук майна боржника з посиланням на ч.4 ст.20, ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» та на обов'язок державного виконавця при здійсненні виконавчого провадження перевірити інформацію щодо наявності майна боржника та, у разі його виявлення, здійснити опис і арешт такого майна, чого, на думку скаржника, в даному випадку зроблено не було, а сама постанова винесена передчасно та без достатніх на те підстав.

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, в матеріалах справи наявні копії оскаржуваної постанови, надані як скаржником, так і виконавчою службою разом з копією матеріалів виконавчого провадження, в яких встановлені певні розбіжності, а саме: в екземплярі скаржника в пункті 2 постанови зазначено про заборону відчуження будь-якого майна, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення, тоді як в екземплярі, наданому виконавчою службою відсутній цей пункт про заборону. Приймаючи до уваги, що скаржником до заяви надана взагалі ніяким чином не засвідчена копія оскаржуваної постанови, а виконавчою службою копія постанови засвідчена належним чином та приєднана до копії матеріалів виконавчого провадження, господарський суд дійшов вірного висновку про розгляд скарги з урахування тексту постанови, наданої виконавчою службою.

За результатами розгляду скарги ухвалою від 23.12.2013р. у справі №905/1936/13 господарський суд Донецької області вимоги ТОВ «Данко-Ізол» задовольнив та визнав недійсною постанову про розшук майна боржника від 07.10.2013р. ВП№38822139 з посиланням на те, що всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень винесення оскаржуваної постанови є передчасним та не ґрунтується на нормах права, оскільки вона винесена тільки на підставі отриманих відповідей щодо факту реєстрації автотранспортних засобів за боржником без з'ясування та за відсутності перевірки державним виконавцем їх наявності взагалі та фактичного місцезнаходження.

Не погодившись з винесеною ухвалою, Державна виконавча служба України звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд її скасувати та у задоволенні скарги відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що матеріалами справи підтверджений факт невиконання боржником у добровільному порядку рішення суду, державним виконавцем у відповідності до вимог закону було винесено постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також про розшук майна боржника. При цьому, всупереч зазначеному в ухвалі, за твердженням скаржника, закон не зобов'язує державного виконавця попередньо - до винесення вищевказаної постанови, здійснювати вихід за місцем знаходження боржника. Метою оголошення в розшук майна боржника є його своєчасне затримання підрозділами УДАІ ГУ УМВС України для подальшого направлення на штраф майданчик, яке здійснюється в порядку, встановленому чинним законодавством.

Вищевикладене, на думку апелянта, є підставою для скасування незаконної та необґрунтованої ухвали господарського суду Донецької області від 23.12.2013р.

Представники сторін у судове засідання не з'явились з невідомих підстав, про час та місце його проведення були повідомлені належним чином. Враховуючи, що ухвалою про порушення апеляційного провадження від 03.03.2014р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності вказаних представників за наявними у справі матеріалами.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 106 ГПК України, окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Заслухавши пояснення представника ДВС, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що висновок про задоволення скарги ТОВ «Данко-Ізот» та визнання недійсною постанови ДВС від 07.10.2013р. ВП№38822139 про розшук майна боржника господарський суд обґрунтував тим, що спірна постанова була винесена державним виконавцем передчасно - тільки на підставі отриманих відповідей щодо факту реєстрації автотранспортних засобів за боржником, без з'ясування та за відсутності перевірки державним виконавцем їх наявності взагалі та їх фактичного місцезнаходження.

Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, судова колегія не може погодитись з таким висновком з наступних підстав.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови) визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження серед іншого має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Згідно ст.ст. 6, 7 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Для проведення виконавчих дій державний виконавець за необхідності залучає понятих, працівників органів внутрішніх справ, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 40 вказаного Закону, у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документам про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ.

Розшук боржника - фізичної особи, дитини, розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

Відповідно до п. 4.13.6 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99р. №74/5, розшук транспортних засобів боржника за постановою державного виконавця здійснюється органами внутрішніх справ у порядку, встановленому Інструкцією про порядок взаємодії органів внутрішніх справ України та органів державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб), затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства юстиції України від 25.06.2002р. №607/56/5.

Крім того, у відповідності з ч.2 п.3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Мін'юсту від 02.04.2012р. №512/5, організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Разом з цим, всупереч висновків господарського суду, закон не зобов'язує державного виконавця здійснювати вихід за місцем знаходження боржника саме до винесення постанови про розшук майна боржника у відповідності до приписів ст.40 Закону України «Про виконавче провадження». Інших доводів в обґрунтування незаконності дій державного виконавця окрім передчасності винесення постанови про розшук майна боржника та відсутності підстав для цього скаржником до матеріалів справи не надано. Натомість матеріали справи не містять і доказів в підтвердження вчинення боржником дій, направлених на реальне, повне та своєчасне виконання рішення господарського суду Донецької області від 03.06.2013р.

Таким чином, за висновком судової колегії, дії державного виконавця при винесенні постанови від 07.10.2013р. ВП №38822139 цілком відповідають обставинам справи та приписам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги скаржника про визнання незаконними дій ДВС відносно винесення постанови від 07.10.2013р. про розшук майна боржника є безпідставними та необґрунтованими.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає ухвалу господарського суду Донецької області від 23.12.2013р. у справі №905/1936/13 такою, що винесена без достатніх на те підстав в порушення норм матеріального та процесуального права, а відтак такою, що підлягає скасуванню.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги згідно ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на боржника у зв'язку з виникненням даного судового провадження саме з його вини.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.49, ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.104, ст.105,ст. 106, ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України, м. Київ, на ухвалу господарського суду Донецької області від 23.12.2013р. у справі №905/1936/13 за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Данко-Ізол», м. Докучаєвськ Донецької області на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м. Київ - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 23.12.2013р. у справі №905/1936/13 - скасувати.

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Данко-Ізол», м. Докучаєвськ Донецької області до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м. Київ про визнання незаконною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Каращук К.Л. від 07.10.2013р. (ВП№38822139) про розшук майна боржника - залишити без задоволення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Данко-Ізол», м. Докучаєвськ Донецької області в дохід державного бюджету 609,00грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: І.В. Москальова

Е.В. Сгара

Надруковано примірників - 6

1-у справу

1-позивачу

1-відповідачу

1-ДВС

1-господарському суду

1-ДАГС