Постанова

від 22.01.2014 по справі 905/8394/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.01.2014р. справа №905/8394/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддівТатенко В.М. Зубченко І.В., Радіонова О.О., За участю представників сторін:

від позивача:Поліщук С.М. довіреність від відповідача:Єфремов С.В. довіреність розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Данко Трейдінг», м. Донецьк нарішення господарського судуДонецької області від 09.12.2013р. у справі№ 905/8394/13 (суддя: Матюхін В.І.), порушеній за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Логістик», м. Київ до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Данко Трейдінг», м. Донецьк про:стягнення 115' 550,00грн.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пан Логістик» (далі - «Позивач») звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Данко Трейдінг» (далі - «Відповідач») про стягнення 115' 550,00грн. заборгованості за договором транспортного експедирування.

Рішенням господарського суду Донецької області від 09.12.2013р. у справі № 905/8394/13 позов задоволений у повному обсязі.

Відповідач не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 09.12.2013р. у справі № 905/8394/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Не погоджуючись із висновком господарського суду скаржник посилаючись на те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, наполягає на тому, що судом надана неправильна оцінка доказам зібраним по справі. А саме, на думку скаржника, суд не врахував те, що Позивач на порушення умов укладеного між сторонами договору не надав Відповідачу відповідні рахунки на оплату спірної суми, що є підставою для відмови у позові, адже строк оплати цієї суми ще не настав.

Сторони були апеляційним судом належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Представник відповідача - скаржник підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, у якій звернувся до суду з проханням відмовити у задоволенні в апеляційній скарзі, а рішення залишити без змін.

Відповідно до статей 4 4 , 81 1 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням встановлених до нього вимог, відтак - законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи 10.04.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Данко Трейдінг" (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пан Логістик" (Експедитор) був укладений генеральний договір транспортного експедирування № 10/04/13-дт (далі - договір).

Предметом якого є здійснення Експедитором за дорученням та за винагороду Клієнта пошуку та добору Виконавця з метою виконання перевезень автомобільним вантажним транспортом, зокрема, по всій території України (п. 1.1 договору).

Належне виконання Експедитором умов цього договору оформлюється актом про надання послуг, який підписується представником Експедитора і Клієнта (п. 2.8 договору).

Відповідно до п.п.3.1.9 п.3.1 договору, Експедитор зобов'язаний забезпечити передачу Клієнту усіх необхідних документів, підтверджуючих виконання транспортно-експедиційних послуг: товарно-транспортну накладну з відміткою про передачу вантажу (з підписом та печаткою вантажоотримувача та водія - експедитора вказаного у ТТН).

Відповідно до п.п.3.2.8 п.3.2 договору, Клієнт зобов'язаний здійснювати розрахунки з експедитором за перевезення вантажу і інші надані відповідно до цього договору послуги після доставки вантажу до пункту призначення і видачі його вантажоодержувачу.

Послуги Експедитора разом з компенсацією видатків з перевезення оплачуються шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на розрахунковий рахунок Експедитора після фактичного надання послуг і надання повного оригінального пакету документів, який включає в себе, зокрема: акт виконаних робіт, рахунок, податкову накладну. Оплата здійснюється протягом 30 банківських днів з моменту підписання сторонами акту про надання послуг і отримання всіх документів, які додаються (п. 4.3 договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання і скріплення печатками і діє до 31.12.2103р. включно (п.9.5 договору).

З матеріалів справи вбачається, що:

- Позивач надав Відповідачу послуги на загальну суму 199' 750,00 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками Сторін актами надання послуг (а.с. 14-52),

- Відповідачем ці послуги були оплачені не у повному обсязі,

- заборгованість складає 115' 550,00грн.

Станом на 23.11.2013р. сторонами складений та підписаний акт звірки розрахунків за період з 01.01.2013р. по 11.11.2013р. (а.с. 12-13), за яким зазначена заборгованість Відповідача перед Позивачем у розмірі 115'550,00 грн. пбула підтверджена.

Відповідно до ст. 4 3 , 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Згідно із ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Приписи статті 11 ЦК України передбачають, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не припустима.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договорами транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Спеціальним нормативним актом у сфері відносин щодо транспортного експедирування є Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність» статті 1 якого зазначає, що учасниками транспортно-експедиторської діяльності - є клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об'єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

Приписи ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначають, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції, є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Вони складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, акти надання послуг є одними із документів, що підтверджують здійснення господарської операції.

За п.2.8 договору акт надання послуг складається Експедитором та направляється Клієнту для підписання.

Належне виконання Експедитором умов договору є підставою для підписання атів надання послуг.

З матеріалів справи вбачається, що акти підписані без зауважень, відповідачем частково оплачені, що дає підстави вважати про додержання позивачем усіх умов договору.

За таких обставин судова колегія вважає, що господарським судом Донецької області обґрунтовано задоволені вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 115' 550,00грн.

Посилання Відповідача на ніби то неотримання ним від Позивача повного комплекту документів, зокрема відповідних рахунків, спростовується матеріалами справи, адже по-перше, Відповідач підписав акт звірення розрахунків, де підтвердив наявність саме бору у спірній сумі; по-друге, Відповідач не довів належними доказами того, що він відповідні рахунки від Позивача не отримав.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу

Судові витрати за подачу апеляційної скарги мають бути віднесені на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Данко Трейдінг», м. Донецьк - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 09.12.2013р. у справі № 905/8394/13 - залишити без змін.

Головуючий суддя: В.М. Татенко Судді: І.В. Зубченко О.О. Радіонова

Надруковано примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу, 1 - до справи; 1 - ГСДО, 1 - ДАГС