Постанова

від 18.03.2008 по справі 13/98-31/190-25/597

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/98-31/190-25/597

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 18.03.2008                                                                                           № 13/98-31/190-25/597

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Кондес  Л.О.

 суддів:            Куровського  С.В.

          Михальської  Ю.Б.

 при секретарі:           Василишин Т.В.

 За участю представників:

 від позивача -Калашнюк С.А. (за дов.),

Касьянов А.П. (за дов.), Мельник О.М. (директор),

від відповідача – не з'явився,

 розглянувши апеляційну скаргу Державне науково-виробниче підприємство "Центр Будінвест"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 31.01.2008

 у справі № 13/98-31/190-25/597 (Морозов С.М.)

 за позовом                               Дочірнє підприємство "Спеціалізований будівельно-монтажний поїзд по водопостачанню № 95 (Водрем) Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва "Трест Південтранстехмонтаж"

 до                                                   Державне науково-виробниче підприємство "Центр Будінвест"

 про                                                  стягнення 119146,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду  м.Києва від 31.01.2008 у справі №13/98-31/190-25/597 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Державного науково-виробничого підприємства „Центр Будінвест” на користь Дочірнього підприємства „Спеціалізований будівельно-монтажний поїзд по водопостачанню № 95 (ДП ВОДРЕМ - 95) Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва „Трест Південтранстехмонтаж” 81376,70 грн.; стягнуто з Державного науково-виробничого підприємства „Центр Будінвест” на користь Дочірнього підприємства „Спеціалізований будівельно-монтажний поїзд по водопостачанню № 95 (ДП ВОДРЕМ - 95) Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва „Трест Південтранстехмонтаж” судові витрати в розмірі 1231,77 грн. В частині стягнення з відповідача боргу у сумі 30000 грн. - провадження у справі припинено.  В задоволенні решти частини позовних вимог - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що відповідачем порушено умови контракту субпіряду № 7 від 21.04.2000, а саме, не виконані у повному обсязі зобов'язання щодо оплати за виконані роботи.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м.Києва від 31.01.2008 у справі №13/98-31/190-25/597  та припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Скаргу мотивовано тим, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, порушено норми процесуального права, а саме ст. 32,34,36 Господарського процесуального права України (далі – ГПК України) та матеріального права, а саме, норми статей 153, 161, 165, 214 Цивільного кодексу УРСР.

Скаржник звертає увагу на те, що  в судовому засіданні не було з'ясовано, чи отримував відповідач претензію позивача.

Також відповідач в апеляційній скарзі наголошує на тому, що суд першої інстанції невірно дійшов висновку, що відповідач повинен був здійснити оплату 30.06.2003, адже, п.6.3 контракту № 7 від 21.04.2000, сторони узгодили умови оплати виконаних робіт, даний пункт не містить у собі умов, які б пов'язували оплату робіт з направленням чи не направленням претензій.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач вказує на те, що матеріали справи містять копію претензії №50 від 19.06.2003та копію поштового повідомлення відправленого відповідачеві почтовим відділенням №1988 від 19.06.2003.

Позивач звертає увагу на те, що до матеріалів справи долучений лист №167 від 13.04.2006 від Генсубпідрядника (ТОВ Будівельне управління 152) про порядок взаєморозрахунків за виконані позивачем роботи, в якому повідомляється, що Генсубпідрядник згідно п. 6.4 контракту № 7 від 21.04.2000 перевіряв та підписував акти виконаних робіт субпідрядника щомісячно, передавав їх інвестору (відповідачу), включаючи вартість виконаних робіт субпідрядника в загальних актах форми № КБ-2в виконаних робіт по об'єкту за звітний місяць, до акту виконаних робіт додавалась розподільча відомість – розрахунок належних сум для оплати Генсубпідряднику та субпідряднику щомісячно.

Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, заперечення на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне:

У грудні 2005 р. Дочірнє підприємство “Спеціалізований будівельно-монтажний поїзд по водопостачанню № 95” (ДП Водрем-95) Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва “Трест Південтранстехмонтаж” (далі –позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою, у якій просить стягнути з Державного наукового виробничого підприємства “ЦЕНТР БУДІНВЕСТ” (далі – відповідач) 96 849,30 грн. - основного боргу за виконані будівельно-монтажні роботи та 22 296,78 грн. - інфляційних, всього –119 146,08 грн.

Позовна заява мотивована тим, що позивач належним чином виконав роботи за Контрактом № 7 від 21.04.2000 (далі – Контракт № 7), який укладений між сторонами, проте відповідач розрахунку за вказаним контрактом у повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим має заборгованість у розмірі 96 849,30 грн., яка підлягає стягненню з урахуванням індексу інфляції на підставі норм Цивільного кодексу Української РСР та Цивільного кодексу України.

В процесі розгляду справи позивачем було уточнено розмір позовних вимог, зважаючи на те, що відповідачем було сплачено частину боргу у розмірі 30000,00 грн., тому позивач просить стягнути на його користь 66849,30 грн. суми боргу та 22296,78 грн. інфляційних.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, мотивуючи, невідповідності екземпляру Контракту №7, що знаходиться у позивача, власному примірнику. Також, відповідач посилається на те, що Акти, які надані позивачем на підтвердження позовних вимог, не відповідають вимогам Держархбудконтролю.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.08.2005 позовні вимоги задоволено частково: з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість у розмірі 66 849,30 грн. та 22 296,78 грн. збитків від інфляції, а в частині стягнення 30 000,00 грн. провадження у справі припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2005 рішення Господарського суду м. Києва від 16.08.2005  залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2006 вказані судові акти скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.02.2007 позовні вимоги задоволено: з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість у розмірі 66 849,30 грн. та 22 296,78 грн. втрат від інфляції, а в частині стягнення 30 000,00 грн. провадження у справі припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2007 рішення Господарського суду м. Києва від 23.02.2007 змінено, а саме – зменшено до 14 527,40 грн. розмір збитків від інфляції, стягнутих з відповідача.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2007 постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2007 та рішення Господарського суду м. Києва від 23.02.2007 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Рішенням Господарського суду  м.Києва від 31.01.2008 у справі №13/98-31/190-25/597 позовні вимоги задоволено частково.

Судова колегія повністю підтримує оскаржуване рішення суду першої інстанції з наступних підстав:

Між сторонами 21.04.2000 укладено Контракт субпідряду №7 на виконання внутрішніх санітарно-технічних та електромонтажних робіт на будівництві жилого будинку по пер. Артилерійському 7-9 в м. Києві, за умовами якого позивач, як субпідрядник, зобов'язався виконати всі доручені за умовами контракту роботи, та здати в обумовлені строки (згідно графіку) об'єкт, зафіксувавши здачу об'єкта під монтаж двостороннім актом Генсубпідрядника та субпідрядника, а замовник-інвестор оплачує виконані роботи.

Відповідно п. 6.1 Контракту № 7 сторонами узгоджено кошторисну договірну орієнтовну вартість виконання робіт, всього на суму  175 100   грн.

Сторонами встановлено порядок розрахунків, відповідно до якого оплата виконаних робіт здійснюється після визначального листа Генсубпідрядника .При цьому складаються і підписуються сторонами Акти виконаних робіт Форми №КБ-2в та довідки про вартість Форми №КБ-3. Кінцеві розрахунки, відповідно до п 5.7 Контракту № 7, за виконані роботи з підрядником здійснюються не пізніше, як 30-го числа звітного періоду (п.6.3 Контракту  № 7).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

На виконання умов Контракту № 7 позивач виконав роботи, про що відповідач по суті не заперечував, що, зокрема, підтверджується тим, що після звернення позивача до суду, відповідач перерахував частину боргу у розмірі 30 000 грн.

Згідно пунктів 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити  усіх   заходів,   необхідних   для   належного   виконання   нею зобов'язання, враховуючи   інтереси   другої   сторони   та   забезпечення   загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань  є  підставою  для застосування  господарських санкцій, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами або договором.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за період з лютого 2002р по листопад 2002 р., відповідні форми КБ-3 та КБ-2в про приймання виконаних підрядних робіт за вказаний період були підписані замовником і генпідрядником, хоча і надсилались позивачем на адресу відповідача .

Оригінали акту про виконання робіт засвідчені відповідальним працівником відповідача, що, безумовно вказує на отримання подальшому зазначеного Акту відповідачем. Крім того, дані акти, засвідчені відбитком печатки підприємства. Таким чином, об'єми виконаних робіт та їх вартість судова колегія вважає доведеними.

Доводи відповідача про те, що позивач не  довів виконання робіт по всім блокам будинку - А ,Б і В та самовільно допустив заміни першої сторінки власного екземпляру Контракту, не можуть бути прийняті судом до уваги,  з огляду на наступне.

Факт наявності 2-х Договорів не заперечується сторонами і в процесі виконання умов Контракту ніхто із сторін не ставив питань про їх недійсність чи дострокове розірвання. До того ж, позивач представив копії Контрактів, які складалися та підписувалися у квітні 2000р. і проведеною експертизою встановлено, що тексти обох досліджуваних примірників контракту надруковані на одній і тій же друкарській машині. За результатами порівняльного дослідження встановлено також, що тексти перших сторінок обох досліджуваних примірників Контракту надруковано неодночасно.

Таким чином, пояснення позивача про те,  що між сторонами була домовленість доповнювати текст Контракту в період виконання додаткових робіт обґрунтовано  прийняті судом як достовірна інформація. До того ж, ці пояснення позивача не спростовуються відповідачем.

Слід також зазначити, що позивачем не направлялась на адресу відповідача ініціативна пропозиція про звіряння розрахунків та визначення загальної заборгованості і заявлялась  претензія про оплату вартості виконаних робіт.

Факт направлення Акту взаємозвірки розрахунків та його підписання сторонами вказує на наявність боргу у сумі 102 074,30 грн. станом на 01.01.2003.

Судом встановлено факт виконання позивачем робіт по усьому об'єкту та  несплата їх вартості відповідачем у встановленому порядку, отже обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення залишку боргу у сумі  66849,30грн. є доведеною.

Судом першої інстанції було задоволено інфляційні у розмірі 14527,40 грн. за період з лютого 2002 р. по листопад 2004 р.

Судова колегія погоджується з даним висновком суду першої інстанції, оскільки відповідно частини 2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.  

Тобто, відповідач повинен був здійснити оплату 30.06.2003 р. у семиденний строк з дня отримання претензії.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Колегія суддів прийшла до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційні у сумі 14 527,40 грн.

При ухваленні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд врахував вказівки, які містяться в постанові Вищого господарського суду України від 24.10.2007.

Відповідно до приписів ст. 11112  ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Господарським судом м.Києва ухвалою від 12.12.2007 було зобов'язано відповідача надати відомості, щодо отримання від генсубпідрядника  за Контрактом №7 розподільчого листа для проведення оплати за виконані роботи та надати відповідні докази.

Відповідно до листа ТОВ Будівельне управління 152 (генсубпідрядник)  б/н від 19.04.2007 (а.с.78), який надіслано на адресу відповідача (інвестор), копія Господарському суду м.Києва, генсубпідрядник  не надавав розподільчі листи інвестору (відповідач), які зазначені в п.6.3 Контракту №7, проте вказана обставина не звільняє відповідача від виконання взятих на себе грошових зобов'язань, оскільки позивач свої зобов'язання, які передбачені умовами Контракту №7, виконав, про що відповідач по суті не заперечує і це підтверджується тим, що після звернення позивача до суду з позовом відповідачем було сплачено частину боргу у розмірі 30000,00 грн.

Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і відповідача, який мав довести, що ним не були порушені умови контракту субпідряду № 7 від 21.04.2000.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва від 31.01.2008 у справі №13/98-31/190-25/597 відповідає чинному законодавству, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями  99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Державного науково – виробничого підприємства „Центр Будінвест” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м.Києва від 31.01.2008 у справі №13/98-31/190-25/597 - без змін.

2.          Матеріали справи №13/98-31/190-25/597 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Кондес  Л.О.

 Судді                                                                                          Куровський  С.В

                                                                                          Михальська  Ю.Б.