cpg1251
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" січня 2014 р.Справа № 923/1211/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Журавльова О.О.,
суддів Савицького Я.Ф., Ярош А.І.
(відповідно до розпорядження голови суду від 06.11.2013р. №936 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)
при секретарі судового засідання Молодові В.С.
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом: не з'явився
від відповідача за первісним позовом: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „АП Зоря-Юг"
на рішення господарського суду Херсонської області від 15 жовтня 2013 року
по справі №923/1211/13
за позовом Приватного підприємства „Горизонт сучасне насосне обладнання"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „АП Зоря-Юг"
про стягнення 36563,09 грн.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „АП Зоря-Юг"
до Приватного підприємства „Горизонт сучасне насосне обладнання"
про стягнення 1563,54 грн., -
В С Т А Н О В И В:
ПП „Горизонт сучасне насосне обладнання" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до ТОВ „АП Зоря-Юг" про стягнення 36563,09 грн., з яких: 35535 грн. основної заборгованості, 835,32 грн. пені та 192,77 грн. 3% річних.
23.09.2013р. ТОВ „АП Зоря-Юг" подало до господарського суду Херсонської області зустрічний позов до ПП „Горизонт сучасне насосне обладнання" про стягнення 1563,54 грн. пені.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 15 жовтня 2013 року у справі №923/1211/13 (суддя Александрова Л.І.) позовні вимоги ПП „Горизонт сучасне насосне обладнання" задоволено частково: з ТОВ „АП Зоря-Юг" на користь ПП „Горизонт сучасне насосне обладнання" стягнуто 35535 грн. заборгованості, 835,32 грн. пені, 184 грн. 3% річних та 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору; зустрічні позовні вимоги ТОВ „АП Зоря-Юг" задоволено частково: з ПП „Горизонт сучасне насосне обладнання" на користь ТОВ „АП Зоря-Юг" стягнуто 1248 грн. пені, 1376 ,40 грн. витрат по сплаті судового збору.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про підтвердження матеріалами справи наявності поставки позивачем відповідачу товару та існування заборгованості за ТОВ „АП Зоря-Юг" по оплаті вартості отриманого товару. Разом з тим, господарський суд першої інстанції пройшов до висновку, що розрахунок пені позивача за первісним позовом відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає стягненню. При цьому, розрахунок річних первісного позивача здійснено з помилками, місцевий господарський суд надав свій розрахунок, на підставі якого вимоги щодо стягнення 3% річних було задоволено частково. Окрім того, місцевим господарським судом встановлено, що поставка за спірним договором була здійснена з порушенням строків поставки, у зв'язку з чим зустрічні позовні вимоги щодо стягнення пені було частково задоволено на підставі розрахунку пені, який надано місцевим господарським судом, оскільки розрахунок пені позивача за зустрічним позовом було здійснено з помилками.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач за первісним позовом (ТОВ „АП Зоря-Юг") звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його частково скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПП „Горизонт сучасне насосне обладнання" відмовити у повному обсязі, з посиланням при цьому на неврахування господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення фактичних обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Представники скаржника у судовому засіданні 05.12.2013р. підтримали апеляційну скаргу та наполягали на її задоволенні.
Представник ПП „Горизонт сучасне насосне обладнання" у судовому засіданні 14.01.2014р. надав пояснення, згідно з якими ПП „Горизонт сучасне насосне обладнання" не погоджується з апеляційною скаргою ТОВ „АП Зоря-Юг", просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Згідно з розпорядженням заступника голови суду від 06.11.2013р. №936 розгляд апеляційної скарги здійснювався судовою колегією у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Ярош А.І., Савицький Я.Ф.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.02.2013р. між ТОВ „АП Зоря-Юг" (покупець, відповідач, позивач за зустрічним позовом, відповідач за первісним позовом) та ПП „Горизонт сучасне насосне обладнання" (постачальник, позивач, відповідач за зустрічним позовом, позивач за первісним позивом) було укладено договір №2802/АПЗЮ (надалі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність в обумовлені строки покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити обладнання для водопостачання, опалення, водовідведення, вентиляції (далі - Товар), асортимент, номенклатура, кількість, якість, обсяг, вартість, строки поставки якого визначені в специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору.
За п.п.3.1, 4.1 договору вартість товару, який постачається постачальником, є вільною та вказується в специфікації. Передача товару від постачальника покупцю здійснюється в строки передбачені специфікацією.
Відповідно до п.5.1 договору постачальник зобов'язався: поставити товар відповідно до вимог даного договору; поставити товар, якість якого відповідає вимогам державних стандартів та технічних умов, які діють на території України. Постачальник зобов'язався також надати по факту відвантаження товару, зокрема, гарантійний талон на товар та якісне посвідчення на товар.
Приписами п.п.8.2, 8.3 договору сторони погодили, що в разі прострочення поставки або відсутності поставки товару постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 0,1% від суми недопоставленого товару за кожен день прострочення. У разі прострочення платежу покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від вартості несплати за кожен день прострочення.
Даний договір вступає в силу з моменту його укладення обома сторонами та діє до 31.12.2014р., або в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором (п.9.1 договору).
Згідно з п. 1 Специфікації №1 від 28 лютого 2013 р. до договору 2802/АПЗЮ на умовах Договору постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар на загальну суму 118450 грн., в т.ч. ПДВ, а саме:
- насос на рамі в зборі 1Д 630-90 с ел.двиг. 250 кВт/1500 об.хв., 2013 року випуску, виробництва ПАТ „Сахгідромаш", вартістю 72041,67 грн., без ПДВ;
- шафу управління насосом 250 кВт, 2013 року випуску, виробництва ТОВ ПТЦ „Динамо-Континент", вартістю 26666,67 грн., без ПДВ грн.
За п.п.2, 3, 5 Специфікації №1 від 28 лютого 2013 р. сторони погодили, що покупець зобов'язаний здійснити передплату 70% від загальної суми. Доплата 30% по факту поставки товару, але не пізніше 30 квітня 2013 року. Якість товару має відповідати вимог державних стандартів та технічним умовам, які діють на території України. Одночасно з передачею товару постачальник зобов'язаний надати покупцю оригінали, зокрема, гарантійного талону та якісного посвідчення на товар.
05.03.2013р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок №14 за спірний товар, на суму 118450 грн.
На виконання умов договору відповідачем було сплачено 70% вартості спірного товару, на загальну суму 82915 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2111 від 11.03.2013р. та №2121 від 28.03.2013р.
08.04.2013р. позивачем було передано, а відповідачем отримано на підставі договору №2802/АПЗЮ від 28.02.2013р. насос на рамі в зборі 1Д 360-90 з ел. двиг. 250 кВт/1500 об. хв. та щіт керування насосом 442А 250 кВт, що підтверджується відповідними видатковими накладними №19 від 08.04.2013р. та №21 від 22.05.2013р., які підписані без зауважень представниками сторін та скріплені печатками підприємств.
19.04.2013р. сторонами укладено доповнення №1/2 до Специфікації №1 від 28.02.2013р. за договором. Вказаним доповненням сторонами внесено зміни до пункту 2 Специфікації, відповідно до яких доплата 30% мала бути здійснена відповідачем протягом двадцяти банківських днів після проведення пробного пуску обладнання, що поставляється, згідно Специфікації №1 від 28.02.2013 р. за Договором, що оформлюється актом проведення пробного пуску, який підписується і складається представниками сторін Договору. Окрім того, вказаним доповненням додано п.7 до Специфікації №1 від 28.02.2013р. за спірним договором, відповідно до якого: „Проведення пробного пуску поставляє мого обладнання відповідно до специфікації №1 від 28.02.2013р. за спірним договором оформляється актом проведення пробного пуску, який підписується та складається сторонами договору в день пробного пуску. У разі, якщо пробний пуск виявить, що поставлене обладнання не відповідає стандартам, працює не якісно або виявить поломки, дефекти або інші причини, які можуть вплинути на якісну роботу обладнання, яке постачається, акт проведення пробного пуску не складається, а підписується акт виявлення поломок, рекламації, тощо."
Під час пробного пуску поставленого позивачем відповідачу обладнання сторонами виявлено, що насос на рамі в зборі 1Д 630-90 рік випуску 2013 з ел. двигуном А355SМА4 250 кВт/1500 об.хв, переданий за видатковою накладною №19 від 08 квітня 2013 року, не працює і не придатний до експлуатації, про що сторонами складено відповідний Акт №1 від 23 травня 2013 року (а.с. 12).
В подальшому, 28 травня 2013 року позивачем було поставлено відповідачу для заміни новий електродвигун АИР 355S4 У2 250кВт/1500 об.хв зав. №1210UR 050229 2012 року випуску, що підтверджується Актом №2 від 29 травня 2013 року, який складено сторонами без зауважень (а.с. 13). 29 травня 2013 року вказане обладнання встановлене позивачем відповідачу.
02 червня 2013 року здійснено пробний пуск поставленого, в тому числі й заміненого, спірного обладнання за договором №2802/АПЗЮ від 28.02.2013р. та розпочато полив сільськогосподарських культур відповідача, на підставі чого сторонами було складено акт №3 від 02 червня 2013 року (а.с. 14).
Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями, в яких викладав вимоги щодо оплати вартості отриманого товару та нарахованої, через прострочення оплати, пені, однак, вказані претензії були залишені відповідачем без задоволення, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду першої інстанції з відповідним позовом.
Несвоєчасне постачання товару стало підставою для звернення відповідача до місцевого господарського суду із зустрічною позовною заявою про стягнення пені.
Дослідивши матеріали справи апеляційний господарський суд прийшов до наступних висновків.
Статтею 175 ГК України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як вже було зазначено вище, 28.02.2013р. між сторонами по справі було укладено договір поставки №2802/АПЗЮ, який є дійсним та чинним.
Частиною 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Приписами ч. 5 статті 265 ГК України передбачено, що до відносин поставки не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
За ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Колегія суддів приходить до висновку, що беззаперечне підписання сторонами та скріплення печатками підприємств актів №3 від 02.06.2013р., доповнення №1/2 від 19.04.2013р. до Специфікації №1 від 28.02.2013р. за спірним договором та видаткових накладних №19 від 08.04.2013р. та №21 від 22.05.2013р., видача відповідачем відповідної довіреності №75 від 22.05.2013р. свідчить про те, що на підставі договору №2802/АПЗЮ від 28.02.2013р. позивачем було передано, а відповідачем отримано товар на загальну суму 118450 грн., в т.ч. ПДВ.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за первісним позовом було частково оплачено отриманий товар на суму 82915 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2121 від 28.03.2013р. і №2111 від 11.03.2013р., та не спростовується сторонами.
Апеляційний господарський суд не приймає до уваги твердження відповідача за первісним позовом на те, що позивачем за первісним позовом було поставлено підроблене обладнання неналежної якості, оскільки фактичне волевиявлення відповідача, а саме підписання без зауважень видаткових накладних №19 від 08.04.2013р. та №21 від 22.05.2013р., доповнення №1/2 від 19.04.2013р. до Специфікації №1 від 28.02.2013р. за спірним договором, акту №2 від 29.05.2013р., за яким відповідачем прийнято новий електродвигун 2012 року випуску, акту №3 від 02.06.2013р., відповідно до якого відповідачем спірне обладнання прийнято в експлуатацію та розпочато полив сільськогосподарських культур, свідчить про те, що поставлене позивачем за первісним позовом обладнання відповідає стандартам, якісно працює та задовольняє вимоги ТОВ „АП Зоря-Юг" щодо якості товару.
При цьому, апеляційний господарський суд зауважує, що відповідно до доповнення №1/2 від 19.04.2013р. до Специфікації №1 від 28.02.2013р. за спірним договором сторони погодили, що у разі, якщо пробний пуск виявить, що поставлене обладнання не відповідає стандартам, працює не якісно або виявить поломки, дефекти або інші причини, які можуть вплинути на якісну роботу обладнання, яке постачається, акт проведення пробного пуску не складається, а підписується акт виявлення поломок, рекламації, тощо.
Однак, сторонами складено та підписано акт проведення пробного пуску (№3 від 02.06.2013р.), жодних застережень щодо невідповідності поставленого товару в акті пробного пуску не зазначено, окремі акти невідповідності обладнання також не складались.
З матеріалів справи, а саме з акту №3 від 02.06.2013р. вбачається, що 02.06.2013р. було здійснено пробний запуск поставленого обладнання, в т.ч. заміненого, та почато полив сільськогосподарських культур відповідача, у зв'язку з чим, відповідно до доповнення №1/2 від 19.04.2013р. до Специфікації №1 від 28.02.2013р. за спірним договором, відповідач мав здійснити 30% доплату отриманого обладнання протягом двадцяти банківських днів після проведення пробного пуску обладнання, тобто до 22.06.2013р.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
За ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Статтями 32-34 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, матеріали та обставини справи, з огляду на ненаданням відповідачем за первісним позовом належних доказів, в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України, які б могли спростовували наявність у відповідача заборгованості за спірним договором або підтвердити погашення відповідної заборгованості, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПП „Горизонт сучасне насосне обладнання" в частині стягнення з ТОВ „АП Зоря-Юг" 35535 грн. основної заборгованості, з огляду на їх обґрунтованість, доведеність та правомірність.
Щодо позовних вимог ПП „Горизонт сучасне насосне обладнання" в частині стягнення з ТОВ „АП Зоря-Юг" 835,32 грн. пені, апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
За умовами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Також, відповідно до ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Як вже було зазначено вище, п. 8.3 договору сторони погодили, що у разі прострочення платежу покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від вартості несплати за кожен день прострочення .
За ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Дослідивши наданий позивачем за первісним позовом розрахунок пені, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що такий розрахунок здійснено з порушенням вимог чинного законодавства та погоджується з розрахунком пені господарського суду першої інстанції.
Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПП „Горизонт сучасне насосне обладнання" в частині стягнення з ТОВ „АП Зоря-Юг" в частині стягнення пені на суму 835,32 грн.
Щодо позовних вимог ТОВ „АП Зоря-Юг" в частині стягнення з ПП „Горизонт сучасне насосне обладнання" 1563,54 грн. пені, апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Пунктом 8.2 спірного договору встановлено, що у разі прострочення поставки або відсутності поставки товару постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 0,1% від суми недопоставленого товару за кожен день прострочення.
Штраф визначений п. 8.2 спірного договору за своєю правовою природою є пенею.
Пунктом 1 Специфікації №1 від 28 лютого 2013 р. сторони погодили строк поставки спірного товару: до 14 днів з моменту отримання передплати.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов спірного договору останній платіж передплати було здійснено 28.03.2013р. (платіжне доручення №2121).
З платіжного доручення № 2121 від 28.03.2013 р. слідує, що його проведено банком 29.03.2013 р.
З урахуванням п. 30.1. статті 30 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора.
Таким чином відповідна пеня за несвоєчасне постачання товару має відраховуватись від 13.04.2013р.
Як вбачається з видаткової накладної №21 від 22.05.2013р. щіт керування насосом 442А 250кВт вартістю 32000 грн. було отримано відповідачем за первісним позовом 22.05.2013р., тобто з простроченням строку поставки на 39 днів.
Щодо нарахування пені за прострочення строку поставки товару за видатковою накладною №19 від 08.04.2013р., а саме насоса та електродвигуна, апеляційний господарський суд зазначає, що позивач за первісним позовом виконав належним чином своє зобов'язання щодо постачання товару за даною накладною лише 02.06.2013р., коли поставив новий електродвигун до насосу, а отже, з простроченням строку поставки на 50 днів.
Апеляційний господарський суд також зауважує, що розмір пені передбачений спірним договором за прострочення строку поставки може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, у зв'язку з тим, що пеня нараховується за несвоєчасне виконання негрошового зобов'язання, таким чином, в даному випадку відсутні підстави для застосування вимог ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що розрахунок пені, наданий відповідачем за первісним позовом здійснений з порушенням вимог чинного законодавства та додає свій розрахунок:
(86450 (вартість несвоєчасно поставленого товару за накладною №19 від 08.04.2013р.) * 0,1 (процент від суми недопоставленого товару за кожен день прострочення) * 44 (кількість днів прострочення виконання зобов'язання, визначена позивачем за зустрічним позовом) / 100) = 3803,80 грн.
(32000 (вартість несвоєчасно поставленого товару за накладною №21 від 22.05.2013р.) * 0,1 (процент від суми недопоставленого товару за кожен день прострочення) * 39 (кількість днів прострочення виконання зобов'язання) / 100) / 365 (кількість днів у 2013 році) = 1248 грн.
З огляду на викладене, пеня, яка належить до стягнення за несвоєчасне постачання товару, складає 5051,80 грн.
Таким чином, враховуючи, що апеляційний господарський суд позбавлений можливості у даному випадку виходити за межі позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „АП Зоря-Юг" в частині стягнення з ПП „Горизонт сучасне насосне обладнання" пені у розмірі 1563,54 грн.
Щодо позовних вимог ТОВ „АП Зоря-Юг" в частині стягнення з ПП „Горизонт сучасне насосне обладнання" 192,77 грн. 3% річних, апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши розрахунок річних наданий позивачем за первісним позовом, апеляційний господарський суд не приймає його, оскільки останній здійснений з помилками та приймає розрахунок річних здійснений господарським судом першої інстанції як такий, що здійснено відповідно до вимог чинного законодавства.
Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПП „Горизонт сучасне насосне обладнання" в частині стягнення з ТОВ „АП Зоря-Юг" 184 грн. 3% річних.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних первісних вимог ПП „Горизонт сучасне насосне обладнання" в частині стягнення з ТОВ „АП Зоря-Юг" 35535 грн. основної заборгованості, 835,32 грн. пені та 184 грн. 3% річних.
Також колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог у повному обсязі.
На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід частково скасувати, а апеляційну скаргу ТОВ „АП Зоря-Юг" частково задовольнити.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „АП Зоря-Юг" задовольнити частково.
2.Рішення господарського суду Херсонської області від 15 жовтня 2013 року у справі №923/1211/13 скасувати частково, виклавши резолютивну частину вказаного рішення наступним чином:
„Первісний позов задовольнити частково:
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АП Зоря-Юг" (75220, вул. Леніна, буд. 51, с. Кучерявоволодимирівка Чаплинського району Херсонської області, код ЄДРПОУ 34237208) на користь Приватного підприємства „Горизонт сучасне насосне обладнання" (49033, вул. Героїв Сталінграда, буд. 101, кімната 3, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 37149724) - 35535 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот тридцять п'ять) грн. заборгованості за поставлений товар, 835 (вісімсот тридцять п'ять) грн. 32 коп. пені, 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 3% річних та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 16 коп. витрат по сплаті судового збору.
В задоволенні решти первісного позову відмовити.
Зустрічний позов задовольнити в повному обсязі:
Стягнути з Приватного підприємства „Горизонт сучасне насосне обладнання" (49033, вул. Героїв Сталінграда, буд. 101, кімната 3, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 37149724) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АП Зоря-Юг" (75220, вул. Леніна, буд. 51, с. Кучерявоволодимирівка Чаплинського району Херсонської області, код ЄДРПОУ 34237208) - 1563 (одна тисяча п'ятсот шістдесят три) грн. 54 коп. пені та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору."
3.Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписаний 23 січня 2014 року.
Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов А.І. Ярош Я.Ф. Савицький
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2014 |
Оприлюднено | 24.01.2014 |
Номер документу | 36771321 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Журавльов О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні