Постанова

від 12.06.2008 по справі 18/318

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/318

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

12.06.08                                                                                           Справа  № 18/318

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-суддіКравчук Н.М.

суддівГнатюк Г.М.

Якімець Г.Г.

розглянувши          апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Карпатський дім»(надалі ЗАТ «Карпатський дім») б/н та б/д

на рішення                     Господарського суду Львівської області від 06.03.2008р.

у справі                     № 18/318

за позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Континіум-Галичина»(наділі ТзОВ ТД «Континіум-Галичина»), м. Луцьк

до відповідача           ЗАТ «Карпатський дім», м. Трускавець

про                               стягнення заборгованості, пені, інфляційних нарахувань та процентів за користування чужими коштами,

з участю представників сторін:

від позивача: Притула М.Я. –представник (довіреність № 32 від 09.04.2008р.);

від відповідача: не з'явився

Права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22 ГПК України представнику позивача роз'яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.03.2008р. у справі № 18/318 позовні вимоги задоволено, стягнуто з ЗАТ «Карпатський дім»на користь ТзОВ ТД «Континіум-Галичина»3 254,10 грн. основного боргу, 392,71 пені, 392,71 грн. 3% річних, 592,90 інфляційних нарахувань та 220,00 грн. судових витрат.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що сума боргу підтверджується матеріалами справи, а доказів оплати заборгованості відповідачем не представлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій скаржник рішення суду першої інстанції вважає незаконним, прийнятим при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Зокрема, скаржник зазначає, що ним не отримано товару по договору № 2/01/18с від 02.01.2007р., а тому не виникло зобов'язань щодо оплати.

Позивач в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечує, рішення господарського суду вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач в судове засідання 12.06.2008 р. не з'явився, причини неявки не повідомив. Оскільки, останній належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, доказом чого є повідомлення про вручення, колегія суддів вважає за можливе слухати справу за його відсутності в порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши подану апеляційну скаргу, заперечення на апеляційну скаргу та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Між ТзОВ ТД «Континіум-Галичина» (продавець) та ЗАТ «Карпатський дім»(покупець) 02.01.2007р. було укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №2/01/18, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати та передати у власність покупця нафтопродукти в асортименті, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору (а.с. 17).

На виконання даного договору позивачем протягом січня-липня 2007р. було поставлено відповідачеві нафтопродукти в асортименті на загальну суму 47 982,61 грн., що підтверджується видатковими накладними:

-          №ЛВ-0000191 від 31.01.2007р. на суму 6 334,15 грн.;

-          №ЛВ-0001144 від 28.02.2007р. на суму 5 608,95 грн.;

-          №ЛВ-0002280 від 31.03.2007р. на суму 8 652,65 грн.;

-          №ЛВ-003295 від 30.04.2007р. на суму 6 899,40 грн.;

-          №ЛВ-004563 від 31.05.2007р. на суму 6 153,36 грн.;

-          №ЛВ-005761 від 30.06.2007р. на суму 7 987,80 грн.;

-          №ЛВ-006932 від 31.07.2007р. на суму 6 346,30 грн.

Згідно з п.4.2. даного договору оплату вартості товару покупець здійснює на протязі 5 банківських днів з моменту отримання товару.

Однак, взяті на себе зобов'язання по оплаті за поставлені нафтопродукти відповідач належним чином не виконав, оплачував кошти за поставлений товар не в повному розмірі та з простроченням, доказом чого є виписки з реєстру банку (а.с. 39-52).

Крім того, 02.01.2007р. між ТзОВ ТД «Континуум-Галичина»(продавець) та ЗАТ «Карпатський дім»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу №2/01/18с, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця непродовольчі товари, покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, порядку та строки, передбачені умовами даного договору (а.с. 147-149).

На виконання даного договору позивачем було поставлено відповідачеві через осіб, повноваження яких підтверджуються наявними в матеріалах справи довіреностями, непродовольчі товари на загальну суму 7 128,20 грн., що підтверджується видатковими накладними:

-          №ЛВ-0000268 від 31.01.2007р. на суму 768,50 грн.,

-          №ЛВ-0001092 від 28.02.2007р. на суму 1 143,80 грн.,

-          №ЛВ-0002147 від 31.03.2007р. на суму 1 141,25 грн.,

-          №ЛВ-003148 від 30.04.2007р. на суму 1 075,20 грн.,

-          №ЛВ-004302 від 31.05.2007р. на суму 962,20 грн.,

-          №ЛВ-005427 від 30.06.2007р. на суму 966,05 грн.,

-          №ЛВ-006672 від 31.07.2007р. на суму 1 071,20 грн.

Згідно з п.3.4. даного договору, оплата за товар здійснюється покупцем в повному розмірі протягом трьох банківських днів з дати отримання товару, вказаної в накладній.

Однак, взяті на себе зобов'язання по оплаті за поставлені непродовольчі товари відповідач належним чином не виконав.

Отже, матеріалами справи підтверджується , що відповідач по двох договорах оплату заборгованості провів частково в сумі 51 856,71 грн., в зв'язку з чим сума основного боргу становить 3 254,10 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ст.599 ЦК України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Відповідно до ст.3 цього ж Закону зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2. договору купівлі-продажу нафтопродуктів №2/01/18 від 02.01.2007р. передбачено, що за несвоєчасне виконання своїх зобов'язань щодо оплати товару покупець сплачує продавцю неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення. Аналогічне зобов'язання встановлено і п.5.5 договору купівлі-продажу №2/01/18с від 02.01.2007р.

А тому, позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 392,71 грн.

Окрім того, ч.2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.3. договору №2/01/18 від 02.01.2007р. та  п.5.6. договору №2/01/18с від 02.01.2007р. передбачено нарахування процентів та інфляційних нарахувань, в зв'язку з чим позивачем правомірно нараховано витрати внаслідок інфляційних процесів  в сумі  592,90 грн. та проценти за користування чужими коштами в сумі 392,71 грн.

Щодо тверджень скаржника в апеляційній скарзі про те, що у видаткових накладних №ЛВ-0000268 від 31.01.2007р. на суму 768,50 грн., №ЛВ-0001092 від 28.02.2007р. на суму 1 143,80 грн. вказаний невірний номер договору № ЛВ-005427 від 30.05.2006р., як підставу видачі товару,  судом апеляційної інстанції до уваги не приймається, оскільки, як підтвердили  в судовому засіданні представники сторін, такого договору між сторонами не укладалося взагалі, номер та дати вказані помилково.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач належними та допустимими доказами не спростував доводів, викладених в позовній заяві.

Враховуючи, що місцевий господарський суд правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення..

Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1.          Рішення господарського суду Львівської області від 06.03.2008р. у справі № 18/318 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

3.          Справу передати в місцевий господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя                                                  Н.М. Кравчук

судді                                                                       Г.М. Гнатюк

                                                                                Г.Г. Якімець