Постанова

від 21.05.2008 по справі 13/005-08

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/005-08

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

21.05.08 р.                                                                                          № 13/005-08          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                     (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Разіної Т. І

                                                  Жук Г. А.

судді-доповідача

розглянув апеляційну скаргу  ТОВ "ТМО"

за позовом          ТОВ "Савтек"

до                    ТОВ "ТМО"

про                    усунення перешкод в користуванні зем.ділянками

ВСТАНОВИВ

14 січня 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «САВТЕК»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ТМО»(далі-відповідач), третя особа-1  Макарівська районна державна адміністрація Київської області, третя особа-2 Лишнянська сільська рада про усунення перешкод в користуванні товариством з обмеженою відповідальністю «САВТЕК»земельними ділянками, площею 2,00 га (кадастровий номер 3222784200:05:004:0106) та 8 га (кадастровий номер 3222784200:05:004:0107), які розташовані на території Лишнянської сільської ради Макарівського району Київської області, а саме: знести розташовану на вказаних земельних ділянках самочинно збудовану залізобетонну огороду; звільнити самовільно зайняті земельні ділянки; привести зазначені земельні ділянки у придатний для їх подальшого використання за цільовим призначенням стан, провести рекультивацію порушених земель та про стягнення шкоди в розмірі 98 962 грн. 64 коп., завдану внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок і зняття поверхневого родючого шару грунту шкоду. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 14 375 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Рішенням господарського суду Київської області від 31.03.2008р. у справі

№ 13/005-08 позов задоволено частково. Зобов'язано усунути перешкоди в користуванні позивачем земельними ділянками, площею 2,00 га та 8,00 га, які розташовані на території Лишнянської сільської ради Макарівського району Київської області, а саме: знести розташовану на вказаних земельних ділянках самочинно збудовану залізобетонну огорожу; звільнити самовільно зайняті земельні ділянки; привести зазначені земельні ділянки у придатний для їх подальшого використання за цільовим призначенням стан, провести рекультивацію порушених земель. Вирішено стягнути з відповідача на користь позивача заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок шкоду в розмірі 12 054,24 грн., державне мито в розмірі 205,54 грн., інформаційно-технічні витрати 14,37 грн., витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 1400,70 грн. Відмовлено в частині стягнення шкоди у сумі 86 908,40 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням господарського суду Київської області, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу у позові, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Відповідач стверджує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, оскільки у 1992р. відповідно до розпорядження Представника Президента України від 03.08.1992р. № 367 до ТМО Жовтневого району (на сьогодні ТОВ «ТМО») перейшло право постійного користування спірною земельною ділянкою, а від так відсутні правові підстави для задоволення вимог в частині відшкодування шкоди в розмірі 12 054,24 грн.

Також відповідачем зазначено, що місцевим господарським судом не прийнято до уваги докази, які підтверджують перехід права постійного користування земельною ділянкою, зокрема зведений акт комісії від 20.08.1992р. та акт передачі часток від 20.08.1992р.

Ухвалою від 25.04.2008 року Київським міжобласним апеляційним  господарським судом за апеляційною скаргою відповідача порушено апеляційне провадження з перегляду рішення господарського суду Київської області від 31.03.2008р.

Відповідачем у судовому засіданні було подано додаткові докази, а саме розрахунки земельного податку за 1999, 1998 роки, кадровий наказ № 26 від 12.11.92р., рішення Лишнянської сільської ради від 20.10.2006р. № 42, лист державного реєстратора, який підтверджує, що ТОВ «ТМО»є правонаступником  ТМО Жовтневого району та Приватної фірми «ТМО».

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти заявлених вимог, вважає скаргу необґрунтованою та безпідставною, а викладені в ній обставини такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Позивач стверджує, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку відносно самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки та порушення меж земельної ділянки позивача.

Також позивач ставить під сумнів законність розпорядження Представника Президента України від 03.08.1992р. № 367, зведеного акта комісії від 20.08.1992р. та акта передачі часток від 20.08.1992р. Також позивач звертає увагу суду на те, що підписи Моставлюка Ф.М. на обох актах є не його підписами, а отже, як стверджує позивач акти не є доказом дійсної передачі майна спеціалізованому кооперативному підприємству «Керамік».

Позивач стверджує, що внаслідок протиправних дій відповідача у позивача виникла необхідність повторно замовляти і оплачувати топографічну зйомку і розробку генерального плану земельної ділянки.

Крім цього, у своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення господарського суду Київської області від 31.03.2008р. в частині, яким позовні вимоги було задоволено залишити без змін, а в частині, в якій було відмовлено у задоволенні позову –скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити ці вимоги у повному обсязі.

У  судовому засіданні, яке відбулось 21.05.2008 року колегією суддів, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін,  дослідивши та перевіривши юридичну оцінку суду першої інстанції  фактичних обставин справи, повноту їх встановлення, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом (враховуючи уточнення до позовної заяви) про стягнення з відповідача шкоди у розмірі 98 962,64 грн., зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні позивачем земельними ділянками площею 2,00 га та 8,00 га, які розташовані на території Лишнянської сільської ради Макарівського району Київської області, а саме: знести залізобетонну огорожу; звільнити самовільно зайняті земельні ділянки; привести зазначені земельні ділянки у придатний для їх подальшого використання за цільовим призначенням стан, провести рекультивацію порушених земель. Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що із листа Державної екологічної інспекції в Київській області від 30.11.2007р. № 11-08/1056 вбачається, що на земельній ділянці площею 1,44 га, яка розташована в с. Лишня Макарівського району Київської області знято родючий шар ґрунту і побудовано залізобетонну огорожу. Роботи по будівництву огорожі та зняттю родючого шару ґрунту провадились ТОВ «ТМО»при відсутності відповідних дозволів, що було встановлено Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 23.10.2007р.  

Також, відповідно до листа Управління з контрою за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області від 13.03.2008р. № 082098/обл., проведеною перевіркою на дотримання вимог земельного законодавства при користуванні земельною ділянкою ТОВ «ТМО»та ТОВ «САВТЕК», було встановлено, що відповідач самовільно зайняв частину земельної ділянки орієнтовною площею 0,6 га, що належить позивачу на підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку.

На підтвердження понесення позивачем збитків надано договір про виконання топографо-геодезичних робіт від 01.08.2007р. № 2304/07-01-Д і акт приймання передачі виконаних робіт від 16.11.2007р., вартість яких складає 29 600 грн., а також договір на виконання проектно-вишукувальних робіт від 01.07.2007р. № 2304/07-01-Д, відповідно до якого було розроблено схему генерального плану цегельного заводу, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 19.11.2007р. на суму 50 000 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, у повному обсязі, мотивуючи тим, що правомірно користується земельною ділянкою в межах встановлених у 1990 році, яка виділена на праві постійного користування спеціалізованому кооперативному підприємству «Керамік», а відповідно до розпорядження Представника Президента України від 03.08.1992р. № 367 правонаступником будівлі та земельної ділянки є ТОВ «ТМО». Також, відповідач зазначає, що Макарівська районна державна адміністрація Київської області 23.11.2005р. надала відповідачу дозвіл на розробку технічної документації, відповідно до документів наданих відповідачем, останній сплачував податок на землю, а Лишнянська сільська рада надала дозвіл на видобування корисних копалин.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ставить під сумнів законність права постійного користування відповідачем земельної ділянки розміром 4,5 га, що розташована на території Лишнянської сільської ради Макарівського району Київської області.

Колегією суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду встановлено, що на виконання Розпорядження Ради Міністрів Української РСР від 12.10.1990р. № 473-р Спеціалізованому кооперативному підприємству «Керамік»у постійне користування виділено 4,5 гектарів землі під будівництво цегляного заводу в селі Лишня, Макарівського району Київської області.

Спеціалізованим кооперативним підприємством «Керамік»у 1990 році отримано акт, зареєстрований в книзі записів державних актів за № 116 на право постійного користування земельною ділянкою в межах згідно з планом землекористування, у розмірі 4,5 га, що розташована в селі Лишня, Макарівського району Київської області під будівництво цегляного заводу.

03.08.1992р. Представником Президента України прийнято розпорядження № 367 про передачу спеціалізованого кооперативного підприємства «Керамік»на баланс ТМО Жовтневого району, відповідно до якого до ТМО Жовтневого району перейшло право постійного користування земельною ділянкою площею 4,5 га, що розташована в селі Лишня, Макарівського району Київської області під будівництво цегляного заводу.

В подальшому ТМО Жовтневого району було змінено організаційно-правову форму на Товариство з обмеженою відповідальністю «ТМО».

Так, відповідно до частини 3 ст. 30 Земельного кодексу України 1990 року при передачі підприємствами установами та організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди. Пункт 2 ч. 5 ст. 34 Закону України «Про підприємства в Україні»(в редакції на той час) при приєднанні одного підприємства до іншого до останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаного підприємства.

Місцевий господарський суд пов'язує момент припинення права користування земельною ділянкою, у зв'язку з припиненням діяльності кооперативу «Керамік»з 28.06.1996р.

Як свідчать матеріали даної справи у 1992 році право користування земельною ділянкою перейшло до іншої юридичної особи, а стаття 27 Земельного кодексу  України 1990 року передбачає виключні підстави припинення права користування земельною ділянкою та порядок такого припинення, докази чого в матеріалах справи відсутні.

Отже відповідно до вимог земельного законодавства України ТОВ «ТМО»(відповідач) отримало право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про підприємства в Україні»та положень статуту до ТОВ «ТМО»перейшли усі майнові права та обов'язки реорганізованого підприємства.

За оцінкою колегії суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду є помилковим висновок суду першої інстанції про те, що відповідач самовільно зайняв спірну земельну ділянку, оскільки остання знаходиться в законному користуванні відповідача з 1992 року. Акти перевірки Державної екологічної інспекції в Київській області та Управління з контрою за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області, які залучені позивачем  до матеріалів даної справи, не спростовують те, що відповідач законно користується спірною земельною ділянкою.

Вимоги позивача викладені у відзиві на апеляційну скаргу, відносно часткового скасування рішення місцевого господарського суду та прийняття судом апеляційної інстанції нового рішення є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки у разі незгоди з прийнятим рішенням місцевого господарського суду (повністю або частково) сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу у порядку визначеному Розділом ХІІ ГПК України.

На переконання колегії суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, акт виконаних робіт від 19.11.2007р. по договору позивача з ТОВ «Студія Дизайн № 1»від 01.10.2007р. № 2304/07-01-Д та акт виконаних робіт від 16.11.2007р. по договору з ПП «Ресурс»від 01.08.2007р. № 2304/07-01-Д не є підтвердженням понесення позивачем збитків, адже роботи по договорах були проведені після проведення перевірки Державною екологічною інспекцією від 23.10.2007р. якою позивач обґрунтовує свої вимоги.

Таким чином, матеріали справи не містять належних та допустимих, передбачених статтею 34 ГПК України доказів, які б свідчили про протиправні дії з боку відповідача.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до п.2 ст.103, ч.1, ч.4 п.1 ст.104 ГПК України, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Київської області від 31.03.2008 р. у справі № 13/005-08 прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, неправильному застосуванні вищенаведених норм матеріального права, тому підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49, 99, п.2 ст.103, п.1 ст.104, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТМО»на рішення господарського суду Київської області від 31.03.2008 року у справі          № 13/005-08 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Київської області від 31.03.2008 року у справі № 13/005-08 скасувати і прийняти нове рішення.

3. Відмовити повністю товариству з обмеженою відповідальністю «САВТЕК»в позові до товариства з обмеженою відповідальністю «ТМО»про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «ТМО»усунути перешкоди в користуванні товариством з обмеженою відповідальністю «САВТЕК»земельними ділянками, площею 2,00 га (кадастровий номер 3222784200:05:004:0106) та 8 га (кадастровий номер 3222784200:05:004:0107), які розташовані на території Лишнянської сільської ради Макарівського району Київської області, а саме: знести розташовану на вказаних земельних ділянках самочинно збудовану залізобетонну огороду; звільнити самовільно зайняті земельні ділянки; привести зазначені земельні ділянки у придатний для їх подальшого використання за цільовим призначенням стан, провести рекультивацію порушених земель та про стягнення шкоди в розмірі 98 962 грн. 64 коп.

4 Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «САВТЕК»(код ЄДРПОУ 25196665) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТМО»(код ЄДРПОУ 05581881) 494 грн. 82 коп. державного мита за розгляд господарської справи № 13/005-08 у Київському міжобласному апеляційному господарському суді.

5. Видачу наказу доручити господарському суду Київської області.

6. Справу № 13/005-08 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду по даній справі відповідно до ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у порядку передбаченому ст. 107 ГПК України.

Головуючий суддя:                                                                      Зеленіна  Н.І.

Судді:

                                                                                                    Разіна Т. І

                                                                                                    Жук Г. А.

Дата відправки  27.05.08