Постанова

від 21.01.2014 по справі 927/1278/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2014 р. Справа№ 927/1278/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання: Кац О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Бімекс Льон»,

на рішення господарського суду Чернігівської області від 20 листопада 2013 року,

у справі № 927/1278/13 (суддя Блохіна Ж.В.),

за позовом закритого акціонерного товариства «Трансдрека», Республіка Литва, м. Вільнюс,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Бімекс Льон», м. Чернігів,

про стягнення 11 342,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ «Трансдрека» звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до ТОВ «Бімекс Льон» про стягнення 11 342,97 (а.с. 2-4).

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 20 листопада 2013 року по справі № 927/1278/13 позов задоволено повністю (а.с. 36-42).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 20 листопада 2013 року у справі № 927/1278/13 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при винесенні рішення судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, оскільки позивач не передав відповідачу всі необхідні документи для сплати за перевезення вантажу, а тому строк оплати не наступив.

Автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями відповідно до якого апеляційну скаргу ТОВ «Бімекс Льон» по справі № 927/1278/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 26 грудня 2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 927/1278/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Агрикова О.В., Суховий В.Г.

У зазначеній справі позивачем є іноземна юридична особа, яка заявила вимоги до Української юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, справа за позовом іноземного суб'єкта господарювання підлягає розгляду в системі господарських судів України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26 грудня 2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 21 січня 2014 року.

В судове засідання 21 січня 2014 року представники сторін не з'явилися, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень сторонам.

Представник позивача надіслав на адресу суду відзив на апеляційну скаргу від 31 грудня 2013 року, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Враховуючи ту обставину, що ухвалою про прийняття апеляційної скарги до провадження учасників процесу було попереджено, що у разі неявки у судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами, а неявка представників сторін не перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності представників сторін.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

В липні 2012 року між ЗАТ «Трансдрека» (перевізник) та ТОВ «Бімекс Льон» (замовник) укладено договір (далі-договір), (а.с. 8-10).

Відповідно до пункту 1.1 зазначеного договору, перевізник зобов'язується за плату і за рахунок замовника організувати виконання перевезення вантажу транспортом і маршрутом вибраним замовником.

Згідно з пунктом 1.2 договору, найменування, вид, кількість (об'єм, маса), характер, властивості і умови перевезення вантажу, строки перевезення (початок завантаження і початок розвантаження), вантаж відправника (вантажоотримувача), спосіб і місце завантаження (розвантаження), особливі умови перевезення та інші дані необхідні для належного виконання свого зобов'язання перевізника зазначаються замовником у письмовій заявці-дорученні, яка є невід'ємною частиною договору, оформляється на кожне перевезення та підтверджує повноваження перевізника представляти замовника у відносинах з іншими перевізниками та іншими організаціями. Вартість послуг перевізника по кожному перевезенню, включаючи витрати по організації перевезення вантажу, визначаються за погодженням сторін і зазначається в заявці-дорученні на організацію перевезення.

Пунктами 5.1 та 5.2 договору сторони погодили, що перевізник виконує визначені договором послуги за плату і за рахунок замовника. Розрахунки між перевізником і замовником здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок перевізника не пізніше ніж через 5 діб з моменту отримання замовником оригіналу рахунка, акта виконаних робіт, копію ЦМР. Вартість послуг вказується в рахунках в гривнях еквівалентно курсу долара (євро), встановленим НБУ на день розвантаження (якщо в заявці не вказано іншу дату) (п. 5.2 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 18 вересня 2012 року ТОВ «Бімекс Льон» подав, а ЗАТ «Трансдрека» прийняв до виконання заявку на перевезення вантажу (насіння в біг-бегах) автомобільним транспортом по маршруту Чернігів-Каунас, дата завантаження 19 вересня 2012 року. Згідно даної заявки передбачені умови оплати - безготівковий розрахунок 100% по оригіналам документів (а.с. 11).

Надання позивачем послуг з перевезення, відповідно до вищевказаної заявки, підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), який 25 вересня 2012 року підписано сторонами без зауважень та скріплено печатками (а.с. 13). Загальна вартість робіт, згідно даного акту, складає 1000,00 євро. Надання позивачем послуг також підтверджується копією міжнародної товарно-транспортної накладної CMR 6LA 0816360.

Для оплати наданих послуг позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру від 25 вересня 2012 року серії GED №1495 на суму 1000 євро (а.с. 31-32).

Позивач зазначає, що відповідач за надані послуги перевезення не розрахувався у зв'язку з чим позивач звернувся на адресу відповідача з претензіями від 20 травня 2013 року та 01 липня 2013 року з вимогою сплатити заборгованість за надані послуги (а.с. 16-17).

Листом від 06 червня 2013 року № 56 відповідач гарантував позивачу здійснити оплату наданих транспортно-експедиційних послуг протягом червня 2013 року (а.с. 18).

Проте, як зазначає позивач, відповідачем взяті на себе грошові зобов'язання так і не виконані.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи та апеляційну скаргу погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором перевезення.

Згідно з ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Позивачем виконано умови договору та доставлено довірений вантаж до пункту погодженого в заявці, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (накладною СМR та актом здачі-прийняття робіт).

Однак, відповідач, всупереч умов договору, не розрахувався за надані послуги. В матеріалах справи відсутні докази сплати заявленої позивачем суми боргу, або докази спростування такої заборгованості.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про правомірність вимог позивача про стягнення заборгованості за договором, який укладений між сторонами, а відтак про необхідність їх задоволення.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення пені та 3% річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що за прострочення термінів розрахунку замовник сплачує перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Провівши повторний математичний розрахунок за допомогою «калькулятора підрахунку ЛІГА:ЗАКОН», колегія суддів київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума 3% річних, яка підлягає до стягнення становить 283,33 грн. та сума пені 769,64 грн.

Щодо вимоги про стягнення 1 500 грн. витрат на правову допомогу колегія суддів зазначає наступне:

В пункті 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 зазначено: «Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій».

На підтвердження витрат на послуг адвоката позивач надав договір про надання юридичних послуг від 01 серпня 2013 року (а.с. 21), квитанцію № 877018 від 23.08.2013 року на суму 1 500 грн.(призначення платежу: за юридичні послуги..), (а.с. 23) та витяг з Єдиного реєстру адвокатів України (а.с. 33).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 1 500 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що позивач не передав відповідачу всі необхідні документи для сплати за перевезення вантажу, а саме оригіналу накладної СМR, а тому строк оплати не наступив.

В матеріалах справи міститься акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), який 25 вересня 2012 року підписано сторонами без зауважень та скріплено печатками (а.с. 13). Підписання відповідачем зазначеного акту підтверджує виконання заявки на перевезення та договору позивачем належним чином, тому посилання позивача про ненадання оригіналу документів є безпідставним та необґрунтованим.

Крім того, колегія суддів зазначає, що пунктом 5.2 договору сторони погодили, що для проведення розрахунку між сторонами перевізник надає замовнику копію накладної ЦМР, а не оригінал, як зазначає скаржник в апеляційній скарзі.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів зазначає, що скаржник не надав суду достатніх доказів в розумінні статті 33, 34 ГПК України, які б могли стати підставою для задоволення апеляційної скарги.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду Чернігівської області повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Рішення господарського суду Чернігівської області від 20 листопада 2013 року по справі № 927/1278/13 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга ТОВ «Бімекс Льон» на рішення господарського Чернігівської області від 20 листопада 2013 року по справі № 927/1278/13 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Бімекс Льон» на рішення господарського суду Чернігівської області від 20 листопада 2013 року по справі № 927/1278/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 20 листопада 2013 року по справі № 927/1278/13 залишити без змін.

3. Справу № 927/1278/13 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.В. Агрикова

В.Г. Суховий