Постанова

від 21.01.2014 по справі 826/17646/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 січня 2014 року 11:37 № 826/17646/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Вайданич І.В. (керівник, діє на підставі статуту), Паламарчук О.В. (представник за довіреністю)

від відповідача - Денисенко О. Є. (представник за довіреністю)

від третьої особи-1 : не з'явився

від третьої особи-2 : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Еней» до ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві третя особа-1Товариство з обмеженою відповідальністю «Стіл Хоукс» третя особа-2Товариство з обмеженою відповідальністю «Технокомрезерв» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.07.2013 № 0000782201 та № 0000792201,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Еней» з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.07.2013 р.:

- № 0000782201, відповідно до якого позивачу збільшено грошові зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 292 567 грн. за основним платежем та на 73 142 грн. за штрафними санкціями,

- № 0000792201, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 278 634 грн. за основним платежем та на 69 659 грн. за штрафними санкціями.

Позивач вважає оскаржувані рішення незаконними, оскільки висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято спірні рішення, не відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам, їх зроблено, як зазначає позивач, на підставі аналізу законодавчих норм та за результатами невірного їх застосування, зроблено без належного врахування фактичних обставин, без ретельного дослідження бухгалтерських документів, що підтверджують факти отримання та подальшого використання товарів, придбаних у контрагентів (третіх осіб).

Позивач зазначає, що основними документами, на яких ґрунтуються висновки акту перевірки, є акт акти податкових інспекцій за місцем реєстрації контрагентів. Висновки відносно ТОВ «Стіл Хоукс» зроблені на підставі облікових відомостей про незначну кількість працюючих, про відсутність основних засобів та на підставі незрозумілого, як зазначає позивач, висновку ГВ ПМ ДПІ, щодо наявності ознак фіктивності із посиланням на пояснення засновника ТОВ «Стіл Хоукс» щодо, нібито, його непричетності до діяльності підприємства.

У зв'язку з цим, як зазначає позивач, ДПІ зроблено висновок про відсутність об'єктів оподаткування, про те, що контрагент здійснював діяльність, спрямовану на отримання контрагентами податкової вигоди в результаті документального фіксування господарських операцій без їх фактичного здійснення.

Відносно ТОВ «Технокомрезерв», як зазначає позивач, також лише на підставі облікових відомостей про анулювання свідоцтва платника ПДВ 20.12.2010 р. (після проведення операцій), а також на підставі посилання на пояснення засновника та директора про, нібито, його непричетність до діяльності підприємства, зроблено безпідставний та нічим не підтверджений висновок, що товариство здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, фінансово-господарська діяльність товариства здійснюється поза межами правового поля, а відносини між товариством та контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

У той же час, як зазначає по суті позивач, спірні операції фактично виконані та документально оформлені, проведено оплату, а отже позивач мав всі підстави для формування спірних сум податкових вигод. При цьому, як зазначає позивач, документально підтверджується подальша поставка товарів, що вказує на реальність операцій з їх придбання.

З урахуванням викладеного у позовній заяві та наданих матеріалів, позивач просить задовольнити позов.

Відповідач, надавши заперечення проти позову, просить у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених в акті перевірки та наведених запереченнях, зазначаючи про наявність вироків суду відносно керівників підприємств-контрагентів.

Третім особам направлено за визначеними в ЄДР адресами копії відповідних процесуальних документів, які, однак, не вручені з незалежних від суду причин («за закінченням встановленого строку зберігання»), у зв'язку з чим та в силу вимог абз. 2 ч. 3 ст. 167, ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України ухвали суду вважаються належним чином врученими третім особам, а треті особи вважається належним чином повідомленими про розгляд справи.

Слід зазначити, що відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі у контрагентів позивача витребувані, крім іншого : докази наявності трудових та матеріальних ресурсів, докази наявності власних або орендованих приміщень для здійснення господарської діяльності; докази наявності транспортних засобів для здійснення поставки товарів; докази придбання спірної продукції у заводу виробника або третіх.

У той же час, треті особи в судове засідання не з'явилися, доказів поважності причин неприбуття, як і витребуваних документів на підтвердження фактичного виконання спірних операцій не надали .

Враховуючи наведене, а також відсутність підстав для відкладення розгляду справи, строки розгляду справи та те, що явка третіх осіб не визнавалася обов'язковою, справу розглянуто за відсутності третіх осіб на підставі наявних матеріалів.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 21.01.2014 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.

ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено позапланову документальну перевірку ТОВ «Компанія Еней» (код з ЄДР 31003085) з питань дотримання податкового законодавства за відносинами з ТОВ «Технокомрезерв» (код ЄДР 36303038, адреса: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 13) та ТОВ «Стіл Хоукс» (код ЄДР 36482441, адреса: 01004, м. Київ, вул. Горького, буд. 5-Б) за період з 01.01.2012 р. по 30.06.2012 р.

За результатами перевірки складено акт від 14.06.2013 р. № 74/22-205/31003085 (далі - Акт перевірки).

За результатами перевірки встановлено порушення позивачем п/п. 14.1.36., п. 138.1., 138.5.1., 139.1.9. ПК України в результаті чого ТОВ «Компанія Еней» занижено податок на прибуток на загальну суму 292 567 грн., в т.ч. по періодам: 1 кв. 2012 р. - 162 790 грн., 1 півріччя 2012 р. - 292 567 грн. (2 кв. 2012 р. - 129 777 грн.).

Окрім того, перевіркою встановлено порушення п. 198.2., 198.3., 198.6. ПК України в результаті чого ТОВ «Компанія Еней» занижено ПДВ в сумі 278 634 грн. у т.ч. по періодам: січень 2012 р. - 65 210 грн., лютий 2012 р. - 89 827 грн., травень 2012 р. - 33 333 грн., червень 2012 р. - 90 264 грн.

В контексті наведеного в Акті перевірки зазначається, що перевіркою встановлено завищення позивачем витрат на загальну суму 1 393 175 грн., в т.ч. по періодам: 1 кв. 2012 р. - 775 188 грн., 1 півріччя 2012 р. - 1 393 175 грн. (2 кв. 2012 р. - 617 987 грн.). Зокрема, у р. 05.1. декларацій «собівартість придбаних та реалізованих товарів» завищено на 1 261 855 грн., в р. 06.2. «витрати на збут» завищено витрати на 131 320 грн.

У взаємозв'язку з наведеним в Акті перевірки зазначається, що ТОВ «Стіл Хоукс» видано ТОВ «Компанія Еней» наступні видаткові накладні:

- від 12.01.2012 р. № 22 на суму 47 850 грн., крім того ПДВ 9570 грн., з номенклатурою поставки «полімерні наклейки для запальничок», кількість - 3 000 шт .,

- від 13.01.2012 р. № 27 на суму 31 320 грн., крім того ПДВ 6264 грн., з номенклатурою поставки «полімерні наклейки для запальничок», кількість - 10 800 шт .,

- від 13.01.2012 р. № 26 на суму 47 850 грн., крім того ПДВ 9570 грн., з номенклатурою поставки «полімерні наклейки для запальничок», кількість - 3 000 шт .,

- від 16.01.2012 р. № 42 на суму 46 255 грн., крім того ПДВ 9251 грн., з номенклатурою поставки «полімерні наклейки для запальничок», кількість - 2 900 шт .,

- від 18.01.2012 р. № 54 на суму 27 552,90 грн., крім того ПДВ 5510,58 грн., з номенклатурою поставки «упаковка для флешок та кард-холдерів», кількість - 9 501 шт .,

- від 20.01.2012 р. № 63 на суму 3150 грн., крім того ПДВ 630 грн., з номенклатурою поставки «кулькова ручка SA», кількість - 7 000 шт .,

- від 24.01.2012 р. № 67 на суму 40 473 грн., крім того ПДВ 8094,72 грн., з номенклатурою поставки «упаковка для МП3-плеєра», кількість - 13 056 шт .,

- від 25.01.2012 р. № 68 на суму 40 000 грн., крім того ПДВ 8000 грн., з номенклатурою поставки «упаковка для навушників», кількість - 12 500 шт .,

- від 26.01.2012 р. № 72 на суму 41 600 грн., крім того ПДВ 8320 грн., з номенклатурою поставки «упаковки для навушників», кількість - 13 000 шт .,

- від 01.02.2012 р. № 1 на суму 366 850 грн., крім того ПДВ 73 370 грн., з номенклатурою поставки «полімерні наклейки для запальничок», кількість - 23 000 шт .,

- від 10.02.2012 р. № 31 на суму 82 286,40 грн., крім того ПДВ 16 457,28 грн., з номенклатурою поставки «маска «Winter», кількість - 480 шт .,

- від 30.05.2012 р. № 253 на суму 66 666,67 грн., крім того ПДВ 13 333,33грн., з номенклатурою поставки «розробка дизайну сигаретних диспансерів».

На сторінці 13 Акту перевірки при цьому зазначено перелік податкових накладних, складених та отриманих позивачем за фактом складання вказаних актів.

Зазначається, що договори відносно поставки наведених видів продукції не укладалися та до перевірки не надавались.

Зазначається в Акті перевірки, що до перевірки не надано інших підтверджуючих документів щодо реальності надання вищезазначених послуг, а саме: звітів, фото звітів виконаних робіт (послуг) вищевказаним контрагентом, макетів дизайну.

Крім того, як зазначається ДПІ, не надано жодних пояснень та їх документального підтвердження щодо використання придбаної послуги у власній господарській діяльності, та подальшої реалізації.

Відносно контрагента в Акті перевірки зазначається, що кількість працюючих - 1 особа .

Основні засоби згідно податкової звітності - відсутні .

ДПІ зазначається про отримання акту від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва акту від 23.08.2012 р. № 577/3/22-30-36482441 відносно вказаного контрагента, в якому йдеться про отримання висновку ГВ ПМ ДПІ висновку щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності за період з липня 2011 по липень 2013 р.

Зазначається про складання акту про відсутність підприємства за місцезнаходженням.

Водночас зазначається, що опитано зареєстрованого засновника підприємства ОСОБА_4, який пояснив, що немає відношення до реєстрації та діяльності підприємства, ніколи не являвся засновником, установчі та реєстраційні документи не підписував та нікого не уповноважував. Рахунки не відкривав і нікого не уповноважував. Виготовленням печатки не займався та статутний фонд не формував. Директора ОСОБА_5 не призначав та нікого на це не уповноважував. Довіреності або інші документи на право здійснювати дії та представляти його інтереси як засновника не підписував та нікому не видавав.

Надалі також зазначається з посиланням на акт відносно контрагента, що в ході відпрацювання підприємства було встановлено факти щодо проведення розрахунків з підприємствами з ознаками фіктивності, що свідчить, за висновком ДПІ, про відсутність реального здійснення постачання товарів (робіт, послуг). Активів підприємства не встановлено. ДПІ зазначає, що встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціям з придбання та продажу товарів (робіт, послуг). Зазначається, що ТОВ «Стіл Хоукс» здійснювало діяльність, спрямовану на отримання контрагентами податкової вигоди в результаті документального фіксування господарських операцій без їх фактичного здійснення.

Відносно взаємовідносин позивача з ТОВ «Технокомрезерв» в Акті перевірки зазначається про складання:

- акту здачі-приймання робіт від 29.05.2012 р. № 91 на суму 100 000 грн., крім того ПДВ 20 000 грн., з номенклатурою поставки «розробка та просування сайту для «Компанії Еней» (доповнення продукції, ціни, просування по ключовим словам: рекламні сувеніри, флешки);

- акт здачі-приймання робіт від 26.06.2012 р. № 100 на суму 31 320 грн., крім того ПДВ 6264 грн., з номенклатурою поставки «зображення ТМ на 1080 шт. спілстопах» (килимок барний - стрічка (спіл стоп), інвентар для барів, кафе),

- видаткової накладної від 27.06.2012 р. № 101 на суму 420 000 грн., крім того ПДВ 84 000 грн.), з номенклатурою поставки «упаковка для запальничок», кількість 100 000 шт.

На сторінці 15 Акту перевірки при цьому зазначено перелік податкових накладних, складених та отриманих позивачем за фактом складання вказаних документів.

Зазначається, що договори відносно поставки наведених видів продукції не укладалися та до перевірки не надавались.

Крім того, як зазначається ДПІ, до перевірки не надано інших підтверджуючих документів щодо реальності надання послуг, а саме: звітів, фото-звітів виконаних робіт вищевказаним контрагентом.

Відносно вказаного контрагента зазначається про анулювання 20.12.2012 р. свідоцтва платника ПДВ у зв'язку із внесенням до ЄДР запису про відсутність за місцезнаходженням.

Окрім того, зазначається про отримання акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 21.01.2013 р. № 231/22-8/36303038 відносно перевірки дотримання контрагентом податкового законодавства, в якому зазначається про надання пояснень ОСОБА_6 від 05.12.2012 р., висновку спеціаліста № 624 від 14.11.2012 р. науково-дослідного експертно-криміналістичного центру СТКЗР Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області.

ДПІ зазначається, що у вказаних поясненнях ОСОБА_6 останній пояснив, що при влаштуванні на роботу йому повідомили про необхідність підписання певних документів,у зв'язку з чим відвідав нотаріуса, а потім поїхав у банк. У нотаріуса підписав ряд паперів, змісту яких не надав значення. Про те, що є директором товариства дізнався від працівників податкової міліції. З приводу наведеного пояснив, що кошти у статутний фонд не вносив, печаткою товариства ніколи не володів, документи по діяльності товариства не складав та не підписував, звіти в ДПІ не подавав та не підписував, місцезнаходження офісних приміщень не відомо, рахунками не користувався. Контрагенти покупці та постачальники йому не відомі та господарської діяльності з ними не проводив.

Виходячи з наведеного, як приходить до висновку ДПІ, ТОВ «Технокомрезерв» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій з надання податкової вигоди третіх осіб. За висновком ДПІ фінансово-господарська діяльність цього товариства здійснюється поза межами правового поля, фінансово-господарські відносини з контрагентами є фіктивними правочинами, та тканими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Відтак, виходячи по суті з того, що спірні операції фактично контрагентами не виконувались, з того, що складені за спірними операціями первинні документи та податкові накладні є юридично дефектними та не можуть бути підставою для відображення їх показників у бухгалтерській і податковій звітності, відповідач приходить до висновку про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

На підставі зазначених висновків Акті перевірки прийнято оскаржувані рішення.

Вирішуючи спір по суті та проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України, а саме:

- п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг), п/п. 14.1.191. (щодо визначення «постачання товарів»), п/п. 14.1.202. (щодо визначення «продаж (реалізація) товарів»),

- (щодо оподаткування прибутку підприємств, щодо формування витрат ), а саме: п/п. 14.1.27. (щодо визначення терміну «витрати»), п/п. 134.1.1. (щодо об'єкту оподаткування); п. 138.1. (щодо складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування), п/п. 14.1.228. (щодо визначення поняття «собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг»), п/п. 138.2. (щодо визнання витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат), п/п. 138.4. (щодо періоду визнання витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг), п/п. 137.1. (дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг; дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар), п/п. 139.1.3. ПК України (не включаються до складу витрат суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг; п/п. 139.1.9 (щодо не включення до складу витрат тих витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п. 198.1. ПК України (щодо операцій, при здійсненні яких виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення сум податкового кредиту), п. 201.1. (щодо видачі п/п та її реквізитів), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження даних обліку) та положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так , податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією , повинні мати всі обов'язкові реквізити , містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій , та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування згаданих податкових вигод та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; (4) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (5) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою, (6) наявності ділової мети, розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності - п/п. 14.1.231. ПК України).

При цьому, суть останнього, слід розуміти так, що діяльність платника податків не ставиться під сумнів, якщо у неї є розумна ділова мета. Податкова економія при цьому діловою метою не визнається. В іншому випадку податкові наслідки переосмислюються у відповідності з економічною суттю операцій.

Недоведеність наявності зазначених чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкових вигод, зокрема, недоведеність здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування витрат та податкового кредиту з ПДВ, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкових вигод.

В даному випадку , дослідивши та оцінивши відповідно до положень ст. 86 КАС України («Оцінка доказів») наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, виходячи з положень ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування) та з урахуванням положень ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України, суд приходить до висновку про недоведеність фактичного виконання спірних операцій контрагентами позивача на користь останнього, про юридичну дефектність первинних документів та відсутність у зв'язку з цим підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини , що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до вироку Печерського районного суду м. Києва від 08.04.2013 р. (справа №1-567/12; пр. 1-59/13) , засвідчена копія якого з відміткою про набрання законної сили залучена до матеріалів справи, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України і призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень 00 к.

Зокрема, як встановлено судом, в листопаді 2009 року і в березні 2011 року ОСОБА_5 умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що його дії призведуть до придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, вчинив фіктивне підприємництво, вчинене повторно, за наступних обставин.

Так, восени 2009 року у м. Києві до громадянина України ОСОБА_5 звернулася невстановлена досудовим слідством особа, яка запропонувала останньому, з метою прикриття незаконної діяльності, за грошову винагороду, придбати юридичну особу шляхом перереєстрації на його ім'я в органах державної влади суб'єкт підприємницької діяльності - товариство з обмеженою відповідальністю «Стіл Хоукс» , а також стати його засновником та керівником.

ОСОБА_5, усвідомлюючи мету придбання суб'єкта підприємницької діяльності для прикриття незаконної діяльності, не маючи наміру здійснювати будь-яку діяльність підприємства, зокрема пов'язану з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, погодився на вказану пропозицію та надав зазначеній невстановленій досудовим слідством особі документи, необхідні для придбання суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.

В подальшому, восени 2009 року у м. Києві, за придбання ТОВ «Стіл Хоукс» з метою прикриття незаконної діяльності, ОСОБА_5 отримав від невстановленої досудовим слідством особи грошову винагороду в сумі 500 доларів США.

Підсудний ОСОБА_5 в судовому засіданні 05 жовтня 2012 року вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав та показав , що працюючи на підприємстві «Укрсервіс», познайомився із чоловіком, який запропонував йому заробити грошей відкривши фірму, на що ОСОБА_5, враховуючи поганий матеріальний стан, погодився. При оформленні підприємства всі документи за нього заповнили юристи і коли він прийшов, документи вже були готові. Він тільки розписався в документах та на бланку довіреності. В подальшому про діяльність фірми нічого не знає. Підсудний повністю підтримав показання, дані ним на досудовому слідстві, про те, що він за грошову винагороду погодився відкрити на своє ім'я підприємства ТОВ «Стіл Хоукс» та, в подальшому, ТОВ «Алана Люкс Груп», хоча добре розумів, що на нього лише зареєструють підприємства, хоча участі в його діяльності він приймати не буде. Окрім того, підсудний підтримав показання про те, що він чітко усвідомлював, що підприємство ТОВ «Стіл Хоукс» перереєстровується на нього з метою ведення незаконної діяльності, адже підприємство реєструється на його ім'я та йому не повідомляють, чим вказане підприємство буде займатись.

В подальшому, в ході судового слідства, ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину, що йому інкримінується, заперечив повністю та в судовому засіданні 30 жовтня 2012 року зазначив, що ТОВ «Стіл Хоукс» було відкрите з метою ведення господарської діяльності. На початку вважав, що суму 500 дол. США йому будуть виплачувати за здійснення функцій директора підприємства.

У той же час, як вбачається з вироку суду, ОСОБА_5 зазначив, що за домовленістю з невідомою йому особою він перереєстрував на себе ТОВ «Стіл Хоукс» для торгівлі нафтопродуктами, а потім передав через посередника за винагороду 500дол. США печатку та статутні документи підприємства невідомій йому особі. Жодної діяльності як власник та директор ТОВ «Стіл Хоукс» не здійснював, договорів та інших документів не підписував, статутний фонд товариства не формував .

При цьому підсудний ОСОБА_5 ствердив, що не оформлював будь-яких документів, передаючи первісну документацію і печатки та не знає про подальшу роботу підприємств. Не вважав необхідним звертатись до державних органів для проведення перереєстрації підприємства, а просто віддав документи .

Як зазначено судом у вироку, в ході судового розгляду справи підсудний обґрунтовував свою невинуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину посиланням на те, що він не оформлював будь-яких документів, передаючи первісну документацію і печатки товариств та не знає про подальшу роботу підприємств, оскільки передав їх іншій особі і діяв при цьому як власник підприємства та не був зобов'язаний реєструвати передачу підприємства.

Між тим, суд зазначив, що як вбачається з досліджених судом доказів, ОСОБА_5 двічі придбавав підприємства при відсутності дійсного наміру (умислу) здійснювати підприємницьку діяльність, маючи мету прикриття незаконної діяльності, про що свідчить те, що підсудний в обох випадках жодної господарської діяльності, окрім перереєстрації підприємства, не проводив та, отримавши перереєстровані установчі документи та печатки, одразу передав їх невстановленій досудовим слідством особі за грошову винагороду .

При цьому, як зазначив суд, про відсутність реальних намірів здійснювати заявлену у статутах ТОВ «Стіл Хоукс» і ТОВ «Алана Люкс Груп» діяльність свідчить, на думку суду, невиконання обов'язків, що випливають із установчих документів та передача всієї первинної документації невстановленій досудовим слідством особі , без відповідного оформлення, за грошову винагороду.

Як зазначено у вироку, аналізуючи всі досліджені в судовому засіданні докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що підсудний ОСОБА_5, придбавши в листопаді 2009 року умисно, з корисливих мотивів, з метою прикриття незаконної діяльності, ТОВ «Стіл Хоукс» і в березні 2011 року, повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою прикриття незаконної діяльності, придбавши ТОВ «Алана Люкс Груп», вчинив фіктивне підприємництво, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 205 КК України.

Окрім того, відповідно до вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 25.09.2013 р. (справа № 752/14820/13-к; провадження №: 1-кп/752/560/13) , засвідчена копія якого з відміткою про набрання законної сили залучена до матеріалів справи, ОСОБА_6 визнано винним за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 205 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.

Зокрема, як встановлено судом та зазначено у вироку, ТОВ «Технокомрезерв» (код ЄДРПОУ 36303038, далі - ТОВ «Технокомрезерв») зареєстроване в Печерській районній в м. Києві державній адміністрації за №10701020000035710 від 22.01.2009 та обліковується платником податку на додану вартість в ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС за №51360 від 26.01.2009.

Засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ «Технокомрезерв» (код ЄДРПОУ 36303038) є ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Однак, ОСОБА_6, відповідно до Протоколу № 4 загальних зборів Учасників ТОВ «Технокомрезерв» (код ЄДРПОУ 36303038) від 26.10.10, обійнявши посаду, пов'язану із виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських обов'язків на підприємстві, підприємницькою діяльністю не займався і займатися в подальшому намірів не мав .

ОСОБА_6, придбавши ТОВ «Технокомрезерв» (код ЄДРПОУ 36303038) та одночасно взявши на себе обов'язки передбачені посадою директора в частині ведення фінансово-господарської діяльності, організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій, усвідомлюючи покладену на нього відповідальність службової особи та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, усвідомлював, що не прийматиме жодної участі у подальшому веденні фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ «Технокомрезерв» (код ЄДРПОУ 36303038) .

В подальшому, після проведення придбання ТОВ «Технокомрезерв» (код ЄДРПОУ 36303038), ОСОБА_6 печаток підприємства не отримував , первинну бухгалтерську, податкову, фінансову та господарську звітність не формував та в первинній фінансово - господарській документації не розписувався .

Як також зазначено у вироку суду, висновком експерта за №284/тдд від 24.07.13 встановлено, що підписи в реєстраційній картці на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 27.10.10 виконані ОСОБА_6 В той час як підписи в бухгалтерській та податковій звітності виконані не ОСОБА_6

Таким чином, невстановлені особи, як особи, які не мали права представляти інтереси підприємства, оскільки не були наділені відповідними повноваженнями, минаючи директора підприємства, використовували установчі документи, печатку, рахунки підприємства для ведення незаконної фінансово - господарської діяльності від імені керівника ТОВ «Технокомрезерв» (код ЄДРПОУ 36303038) - ОСОБА_6

Такі дії ОСОБА_6 дали змогу невстановленим слідством особам використовувати суб'єкт підприємницької діяльності (юридичну особу) ТОВ «Технокомрезерв» (код ЄДРПОУ 36303038) для прикриття незаконної діяльності, що спрямовувалась на надання можливості формування валових витрат з податку на прибуток підприємства та формування податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки .

Як зазначено судом у вироку суду, обвинувачений ОСОБА_6 після роз'яснення йому обвинувачення, повністю визнав вищенаведені обставини і пояснив, що в кінці 2010 року у нього з'явилися проблеми з роботою та грішми, він почав шукати роботу в Інтернеті, де натрапив на свого знайомого по Інтернету який запропонував зустрітися і обсудити роботу. При зустрічі, він запропонував стати директором підприємства, на що він, ОСОБА_6, відповів, що не має ні вищої освіти ні досвіду роботи у цій сфері, на що той відповів що ніякої складної роботи не буде, лише деколи треба буде підписати декілька документів, за що він отримає певні кошти.

Керувати підприємством та займатися підприємницькою діяльністю він не збирався.

Суд зазначив у вироку, що злочинні дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 205 КК України, оскільки своїми умисними діями він вчинив фіктивне підприємництво, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За встановлених у вироках суду обставин вбачається, що підприємства-контрагенти позивача зареєстровані на підставних осіб, які не мали відношення до діяльності підприємств та не здійснювали фактичної господарської діяльності (дій) та будь-яких операцій від імені вказаних контрагентів, свої повноваження як керівників не реалізовували, договори та первинні документи не складали та не підписували.

Підприємства знаходились поза межами контролю формальних (номінальних) директорів, а від імені контрагентів невідомими особами лише оформлювались документи без фактичного здійснення господарських операцій від імені цих підприємств. Під час розгляду справи не встановлено осіб, крім номінальних керівників, які б були уповноважені на вчинення юридично значимих дій від імені контрагентів позивача. Матеріалами справи, відомостями з ЄДР та вироками судів спростовується наявність таких осіб.

Виходячи з обставин, встановлених у вироках судів, підприємства-контрагенти створювались та діяли з метою прикриття незаконної діяльності, є фіктивними підприємствами.

Виходячи з наведеного спростовуються доводи позивача щодо виконання на користь позивача спірних операцій зазначеними підприємствами-контрагентами, за відносинами з якими сформовано спірні суми податкових вигод, та доводи щодо юридичної значимості первинних документів.

Слід додати , що згідно наявної податкової інформації (п. 11 акту від 23.08.2012 р.) на ТОВ «Стіл Хоукс» кількість працюючих складала 1 особа (номінальний керівник), що є явно недостатнім для виконання всього масиву операцій, визначених у первинних документів та, у свою чергу, вказує на відсутність у контрагента ресурсів, необхідних для виконання спірних операцій.

З податкової декларації з податку на прибуток ТОВ «Стіл Хоукс» за півріччя 2012 р. вбачається, що при обсягах доходів від реалізації в обсязі 71 658 586 грн. при такому ж обсязі собівартості придбання , відсутнє декларування адміністративних витрат, витрат на збут, інших витрат звичайної господарської діяльності та інших операційних витрат.

У той же час, згідно з п/п. 138.10.2. ПК України до адміністративних витрат віднесено, зокрема: витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати); плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків.

При цьому, згідно з п/п. 138.10.3 ПК України до витрат на збут належать, зокрема, витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки, що у свою чергу вказує на відсутність об'єктів, з якими пов'язані ці витрати, та, відповідно, додатково вказує на недоведеність вчинення контрагентом дій, пов'язаних із виконанням робіт/збутом продукції.

Тобто, при значних оборотах, у той же час відсутні витрати, пов'язані із забезпеченням здійснення звичайної господарської діяльності, що вказує власне на відсутність у контрагента об'єктів, з якими пов'язані ці витрати, та, відповідно, вказує на відсутність можливостей та ресурсів, необхідних для ведення господарської діяльності та виконання спірних операцій, зокрема.

За відносинами з ТОВ «Стіл Хоукс», при цьому, не надано і жодних доказів перевезення продукції (дорожніх листів тощо).

Згідно наявної податкової інформації на ТОВ «Технокомрезер» взагалі не встановлено наявності штатних працівників та встановлено відсутність інших ресурсів та можливостей для здійснення діяльності (п. 2.11. акту від 21.01.2013 р.). При цьому, відсутні і відомості щодо наявності у штаті або залучення фахівців у сфері дизайну та IT-технологій (в контексті обумовлених послуг з розробки та просування сайту позивача вартістю 100 000 грн.).

У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що на сайті, візуальне зображення якого у роздрукованому вигляді надано позивачем до позову, відсуне будь-яке посилання на розробника ТОВ «Технокомрезерв». Аналогічно, відносно спілстопів (барних килимків), фото сигаретних диспансерів, розроблених макетів продукції, оскільки надані матеріали не містять жодних відміток контрагентів, які за твердженням позивача виробляли та поставляли йому зазначену продукцію.

З податкової звітності цього товариства з податку на прибуток (півріччя 2012 р.) також вбачається відсутність декларування адміністративних витрат, інших витрат звичайної господарської діяльності та інших операційних витрат.

За відносинами з ТОВ «Технокомрезерв», при цьому, не надано і жодних доказів перевезення продукції (дорожніх листів).

В даному випадку, як приходить до висновку суд, за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Наведене, у свою чергу, вказує на юридичну дефектність первинних/облікових/ податкових документів для цілей формування даних бухгалтерського та податкового обліку та, в сукупності, відповідно, свідчить про відсутність підстав для формування спірних сум податкових вигод, що, у свою чергу, свідчить про законність та обґрунтованість висновків відповідача та оскаржуваних рішень.

Надані позивачем матеріали та наведені ним доводи, не спростовують наведеного та не доводять зворотного. Зокрема, надані позивачем матеріали щодо реалізації продукції іншим особам, самі по собі не є підтвердженням того, що до цього ця продукції була йому поставлена саме вказаними вище контрагентами (третіми особами), за відносинами з якими і сформовано спірні суми податкових вигод. В контексті наведеного відсутні будь-які документальні підтвердження того, що контрагенти мали у своєму розпорядженні продукцію (виготовили самостійно, придбали в інших осіб чи виробника), відомості про яку містяться в первинних документах з позивачем.

В контексті наведеного слід зазначити, що жодна з третіх осіб на запит суду не підтвердила взаємовідносини з позивачем.

При цьому, суд враховує, що наявність оплати за спірними операціями сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного у сукупності, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Виходячи з наведеного, позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, за результатами розгляду справи суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваних рішень, які, як приходить до висновку суд, є законними та обґрунтованими, вірними по суті, а отже підстав для задоволення позову не має і у задоволенні позову слід відмовити.

Відносно сплати судового збору слід зазначити наступне.

Позивач звернувся до суду із позовом, спаливши судовий збір у розмірі 458,81 грн. При цьому, відповідно до положень абз. 2 п/п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», повна сума судового збору, виходячи з його майнового характеру, має складати 4 588,00 грн. Враховуючи висновок суду про відмову у задоволенні позову, виходячи з положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 87 КАС України, з позивача підлягає стягненню решта суми судового збору у розмірі 4 129,19 грн., яка підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України на підставі ст. 9 вказаного Закону. При цьому, для цілей виконання вимог ч. 3 ст. 258 КАС України та для цілей стягнення судового збору підлягає видачі виконавчий лист, який надсилається судом до державної податкової інспекції.

Керуючись вимогами статей 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Еней» (код з ЄДР 31003085) - залишити без задоволення .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Еней» (код з ЄДР 31003085) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4 129,19 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31218206784007; код бюджетної класифікації 22030000; код ЄДР суду 34414689). Після набрання постановою суду законної сили - видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 24.01.2014 р.