Ухвала

від 21.01.2014 по справі 810/2589/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2589/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

21 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Старової Н.Е.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Аеро-Хендлінг" до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Аеро-Хендлінг" до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою повністю відмовити в задоволення позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем на підставі пп. 20.1.4 п.20.1 статті 20, пп.78.1.8. п.78.1. статті 78, п.79.1. статті 79 Податкового кодексу України, наказу № 14 від 11 січня 2013 року, виданого Бориспільської ОДПІ Київської області ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань правових відносин з ТОВ «Інфопрог» (код ЄДРПОУ 34048621) за період грудень 2011 року - січень 2012 року.

В ході перевірки було виявлено порушення позивачем вимог: п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість у розмірі 274 000,00 грн., а саме: за грудень 2011 року у сумі 68 500,00 грн. та за січень 2012 року у сумі 205 500,00 грн. та порушення пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим занижено суму податку на прибуток у розмірі 294 549,93 грн., а саме: за ІІ-ІV квартал 2011 року на суму 78 774,90 грн. та за І квартал 2012 року на суму 215 775,03 грн.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт № 25/22-2/37027321 від 21 січня 2013 року та винесено податкові повідомлення-рішення № 0001772220 від 08 лютого 2013 року, яким ТОВ "Транс-Аеро-Хендлінг" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 274 000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 137 000,00 грн.; № 0001762220 від 08 лютого 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 294 550,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 107 887,00 грн.

Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у перевіряємому періоді мав господарські правовідносини з ТОВ «Інфопрог». Між позивачем та ТОВ «Інфопрог» було укладено договір про надання послуг № 010811 від 01 серпня 2011 року, згідно якого виконавець - ТОВ «Інфопрог» був зобов'язаний надати замовнику - ТОВ "Транс-Аеро-Хендлінг" послуги з техничного обслуговування і ремонту транспортних засобів.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано копії актів надання послуг, податкових накладних, виписок по рахунку, рахунків на оплату.

Позивачем було включено до складу валових витрат суму податку на прибуток у розмірі 294 549,93 грн. за ІІ-ІV квартал 2011 року - І квартал 2012 року та включено до податкового кредиту з ПДВ за грудень 2011 року - січень 2012 року суму зобов'язання у розмірі 274 000,00 грн.

Відповідно до п. 78.1.1 статті 78 ПК України - документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно пп. 1.32 статті1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат підприємства включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбай електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установленні пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до ч. 4 пп. 5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 статті 14 ПК України - витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 статті 198 ПК України - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 9 вказаного Закону - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Колегія суддів зазначає, що надані позивачем копії первинних документів підписані відповідальними посадовими особами та скріплені печатками юридичних осіб, крім того, містять інші відомості та реквізити, наявність яких визнана обов'язковою для первинного документу в розумінні ч. 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З матеріалів справи також вбачається, що на момент виписки податкових накладних контрагент позивача був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство визначає персоніфікованість відповідальності, а відтак якщо постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Крім того, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на віднесення до валових витрат, витрат понесених при здійсненні господарської діяльності та сформований на основі здійснених господарських операцій податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

За таких обставин, суд звертає увагу на те, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо такого суб'єкта правовідносин, який допустив відповідні порушення, а тому сама по собі несплата палатку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит та віднесення сплачених сум до валових витрат за наявності факту здійснення господарської операції.

Також, як вбачається із матеріалів справи, на момент здійснення господарських операцій позивач та ТОВ «Інфопрог» були належним чином зареєстрованими платниками ПДВ.

З аналізу первинних документів випливає, що зміст зазначених вище договорів не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цих угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Враховуючи вищевикладене, позивачем на підставі належним чином оформлених первинних документів правомірно віднесено витрати за операціями з ТОВ «Інфопрог» щодо отриманих послуг на суму 294 549, 93 грн. до складу валових витрат, при цьому заниження податку на додану вартість на суму 274 000, 00 грн. в ході судового розгляду справи не було підтверджене належними та допустимими доказами.

Враховуючи зазначене, необґрунтованими є висновки, викладені відповідачем в зазначеному акті перевірки про порушення позивачем положень податкового законодавства, а тому, відповідно, протиправними є оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті на основі такого акту перевірки.

Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже, при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Чаку Є.В.

Старова Н.Е.