Постанова

від 22.01.2014 по справі 913/2944/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.01.2014 справа №913/2944/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого:Кододової О.В. суддівАгапова О.Л. Гези Т.Д. при секретарі Коломієць С.О. За участю представників сторін: від позивача - не з»явився від відповідача - не з»явився за участю прокуратури - Русланова Г.М. прокурор відділу прокуратури Донецької області Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасагросервіс», м. Луганськ на рішення господарського судуЛуганської області від 14 листопада 2013року (повний текст складений та підписаний 15.11.2013р.) у справі№913/2944/13 (суддя Смола С.В.) за позовомПрокурора Артемівського району м. Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасагросервіс», м. Луганськ про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Артемівського району м. Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради звернувся з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасагросервіс», м. Луганськ про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 13.02.2001, державна реєстрація від 16.02.2001 за № 3455, який укладений між виконавчим комітетом Луганської міської ради та Сумісним малим підприємством "Донбасагросервіс", відносно земельної ділянки площею 0,3069 га для розміщення пункту продажу стислих газів (некапітальна споруда) та майданчика (асфальтове покриття), яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Ліньова, 75 "А", а саме: викласти п.п.2.1 п.2 розділу "Орендна плата" договору у новій редакції: "2.1. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 4,5".

Рішенням господарського суду Луганської області від 14 листопада 2013року (повний текст складений та підписаний 15.11.2013р.) у справі №913/2944/13 позовні вимоги задоволено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що Рішенням Луганської міської ради 9/12 від 27.05.2011р. "Про деякі питання щодо орендної плати за землю у м.Луганську" встановлено, що при прийнятті Луганською міською радою рішень про передачу фізичним та юридичним особам в оренду земельних ділянок та при внесенні змін до вказаних рішень та до договорів оренди землі щодо зміни розміру річної орендної плати, розмір річної орендної плати за земельну ділянку встановлюється у цих рішеннях та у договорах оренди землі у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту залежно від мети використання земельної ділянки. У додатку до цього рішення зазначено, що якщо земельна ділянка використовується під розміщення паливно-роздавальних, автозаправних станцій, пунктів, комплексів, тощо, які здійснюють продаж нафтопродуктів або газу, використовується договірний коефіцієнт 4,5. Відповідно до абзацу 1 п.п.2.19. п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (із змінами та доповненнями) у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. В даному випадку відповідно до п.1.2 договору метою використання земельної ділянки визначено для розміщення пункту продажу стислих газів (некапітальна споруда) та майданчика (асфальтове покриття) без права здійснення будівельних робіт, тобто прокурор правомірно просить застосувати договірний коефіцієнт 4,5.

Місцевий господарський суд також зазначив, що можливість внесення змін до договору оренди земельної ділянки передбачена чинним земельним законодавством та умовами договору оренди (п.4.2 договору).

В оспорюваному рішенні господарський суд Луганської області зазначив, що Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 2- 2-05/2460 від 19.07.2011року підтверджується, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,3069 га для розміщення пункту продажу стислих газів (некапітальна споруда) та майданчика (асфальтове покриття), яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул. Ліньова, б.75 "А" складає 1704737 грн. 43 коп. Відповідно до п.274.1 ст.274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу. У випадку внесення змін у договір та застосування договірного коефіцієнту 4,5, річний розмір орендної плати складатиме 4,5-кратний розмір земельного податку, а отже 4,5 % від нормативної грошової оцінки даної ділянки, що очевидно є меншим ніж максимально можливі 12 % від нормативної грошової оцінки на рік. Викладене також підтверджується розрахунком, наведеним позивачем у письмових поясненнях від 14.11.2013р.

Крім того місцевий господарський суд при прийнятті рішення поклав судові витрати на позивача та відповідача порівну, оскільки Луганська міська рада не надала звернення до відповідача з пропозицією укласти договір (не визначилася і не повідомила про дату, час та місце укладення договору про внесення змін). Відповідач в свою чергу також не звертався до позивача з пропозицією укласти договір про внесення змін. Таким чином, жодна із сторін не вжила належних заходів для внесення змін у договір оренди земельної ділянки від 13.02.2001, державна реєстрація від 16.02.2001р. за № 3455, в добровільному порядку.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбасагросервіс», м. Луганськ, не погодившись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення місцевого суду та прийняття нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Скаржник зазначає, що жодних пропозицій про внесення змін до договору з боку Луганської міської ради або іншого, уповноваженого ній органу, до нього не надходило. А Відтак, по цієї справі немає «відсутності згоди відповідача на зміну умов договору», не має порушеного права позивача, яке б підлягало судовому захисту. Судом встановлено, що між відповідачем та позивачем відсутній спір, тому що між відповідачем та позивачем відсутній спір, тому що жодна сторона не зверталася до іншої з пропозицією про внесення змін до договору оренди.

Крім того скаржник зазначає, що приймаючи рішення про внесення змін до договору оренди за відсутності волевиявлення Луганської міської ради, суд фактично в порушення вимог закону вирішив питання, що відноситься до виключної компетенції ради і повинно вирішуватися виключно на її пленарних засіданнях. Відтак, на думку скаржника, суд, вірно встановивши фактичні обставини справи, надав їм невірну правову оцінку та не застосував вказані норми законодавства України та задовольнив позов за відсутності спору між сторонами.

Апелянт зауважує, що вимога про застосування коефіцієнта 4,5 взагалі необґрунтована, так як земельна ділянка має інше цільове призначення, ніж вказане в п.4 Додатка до рішення від 27.05.2011року. Згідно п.8 Додатку до всіх інших об'єктів застосовується коефіцієнт 3. Саме цей коефіцієнт і повинен застосовуватися згідно з рішенням Луганської міської ради.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу (вхід №02-48/312/14 від 15.01.2014року) просить відхилити апеляційну скаргу, рішення господарського суду Луганської області від 14.11.2013року залишити без змін.

Прокуратура Артемівського району м. Луганська у відзиві на апеляційну скаргу (вхід.№02-48/228/14 від 14.01.2014року) у задоволенні апеляційної скарги просить відмовити.

Сторони не скористалися правом участі представників в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення (а.с.75-76). Сторони не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні. Згідно зі ст. 75,99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 4 2, ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено:

13.02.2001року між виконавчим комітетом Луганською міською радою (орендодавець) та Сумісним малим підприємством "Донбасагросервіс" (орендар), (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбасагросервіс") було укладено договір оренди земельної ділянки, державна реєстрація від 16.02.2001р. за № 3455.

Пунктом 1.2 договору сторони передбачили, що земельна ділянка надається орендарю терміном на десять років.

Відповідно до п.2.1 договору орендна плата встановлюється у грошовій формі і сплачується у розмірі земельного податку з коефіцієнтом 2.

За умовами п.4.2 договору зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку. Зміни і доповнення до даного договору вносяться шляхом укладення додаткових угод, що набирають чинність після державної реєстрації і є невід'ємними частинами даного договору.

Відповідно до Витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 21.10.2013року № 1740941 (а.с.21-27), відповідач є правонаступником Спільного малого підприємства "Донбасагросервіс".

Рішенням господарського суду Луганської області від 21.02.2012року у справі № 28пд/5014/114/2012, яке набрало законної сили, визнано поновленим вказаний договір оренди земельної ділянки на той самий строк і на тих самих умовах. А отже на момент розгляду справи договір є чинним.

Рішенням Луганської міської ради від 27.05.2011року №9/12 вирішено визначити, що при прийнятті Луганською міською радою рішень про передачу фізичним та юридичним особам в оренду земельних ділянок та при внесенні змін до вказаних рішень та до договорів оренди землі щодо зміни розміру річної орендної плати, розмір річної орендної плати за земельну ділянку встановлюється у цих рішеннях та у договорах оренди землі у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту залежно від мети використання земельної ділянки, яка (мета) та які (договірні коефіцієнти) зазначені у додатку до цього рішення, при цьому розмір річної орендної плати за будь-яку земельну ділянку повинен бути не меншим ніж трикратний розмір земельного податку за цю земельну ділянку, який (розмір земельного податку) передбачений Податковим кодексом України, та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

Відповідно до п.2 зазначеного рішення, у договорах оренди землі, які будуть укладатися на підставі рішень Луганської міської ради про передачу земельних ділянок в оренду; що були прийняті до набрання чинності п.1 цього рішення, річна орендна плата у відсотках від грошової оцінки земельної ділянки або як коефіцієнт від земельного податку зазначається особою, уповноваженою відповідно до вимог діючого законодавства на їх укладання та підписання договорів оренди землі, у розмірах, передбачених вказаними рішеннями Луганської міської ради.

Відповідно до матеріалів справи позивач з питанням про внесення змін до договору (відповідача) не звертався.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за наступних підстав.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України „Про оренду землі").

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності (ст. 18 Закону України „Про оцінку земель").

Нормативна грошова оцінка є складовою земельного податку, який встановлюється у відсотковому відношенні до неї та в розмірі якого визначена орендна плата у договорі, укладеному між сторонами, а тому у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюється відповідно і розмір земельного податку.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. (п.14.1.136 ст.14 Податкового кодексу України)

П. 288.4 - 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою : для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Згідно ст. 274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Законом визначено, що зміна розміру грошової оцінки землі має наслідком зміну земельного податку щодо відповідних земельних ділянок, а тому наявні передбачені договором умови, при яких його зміна є обов'язковою для сторін.

Зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки автоматично змінює розмір орендної плати.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 632 Цивільного Кодексу України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 2- 2-05/2460 від 19.07.2011 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,3069 га для розміщення пункту продажу стислих газів (некапітальна споруда) та майданчика (асфальтове покриття), яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Ліньова, б.75 "А" складає 1704737 грн. 43 коп.

Пунктом 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом .

Відповідно до ст. 30 Закону України „Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 06.12.2010року у справі №2-1/10068-2008.

Частиною 4 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже діючим законодавством України передбачено, що сторона за договором може звернутися до суду з вимогою щодо внесення змін до діючого договору за умови, якщо сторони не дійшли згоди про внесення відповідних змін у договірному порядку.

Відповідно до ч.3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008року № 309-VІ внесені зміни до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено можливість внесення змін у договір оренди щодо зміни розміру орендної плати . На підставі вищевикладеного позивач вправі вимагати від відповідача внесення відповідних змін до договору оренди. Відтак апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасагросервіс», м. Луганськ є необґрунтованою та підстав для її задоволення не вбачається, як і для скасування рішення господарського суду Луганської області у справі №913/2944/13 від 14.11.2013року (повний текст складено та підписано 15.11.2013року).

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що жодних пропозицій про внесення змін до договору з боку позивача не надходило, жодна із сторін не вжила належних заходів для внесення змін у договір оренди земельної ділянки в добровільному порядку, тому спір між сторонами відсутній, колегією суддів Донецького апеляційного господарського суду до уваги не приймаються з огляду на наступне.

До відзиву на апеляційну скаргу Луганською міською радою надано лист відповідача (вхід.№01/03-13/843/0/1-13 від 22.01.2013р.), з якого вбачається, що відповідач заперечує проти внесення змін до договору оренди. Тобто між сторонами існує спір.

Крім того, відповідно до ст.188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Одночасно норми матеріального і процесуального права не передбачають будь-яких санкцій за недодержання підприємством (організацією) відповідного порядку внесення змін до господарського договору чи його розірвання.

Верховним Судом України з посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002року у справі №1-2/2002 зазначалося, що недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 господарського кодексу України, щодо обов'язку надіслання іншої стороні пропозиції стосовно внесення змін до договору (розірвання договору) при виникненні такої необхідності не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що відсутність доказів надсилання іншій стороні пропозицій про внесення змін до договору, в разі виникнення такої необхідності не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову до відповідача.

Колегією суддів зазначається, що внесення змін до договору здійснюється судом не за умови з'ясування додержання стороною процедурного порядку запропонування змін, а в разі наявності відповідних підстав, передбачених законодавством (постанова Вищого господарського суду України від 02.02.2010 року у справі № 32/175-09).

Також судовою колегією не приймаються посилання апелянта на те, що вимога про застосування коефіцієнта 4,5 взагалі необґрунтована, так як земельна ділянка має інше цільове призначення, ніж вказане в п.4 Додатка до рішення від 27.05.2011року. Згідно п.8 Додатку до всіх інших об'єктів застосовується коефіцієнт 3. Саме цей коефіцієнт і повинен застосовуватися згідно з рішенням Луганської міської ради, з огляду на наступне.

Згідно договору оренди земельної ділянки від 13.02.2001року земельна ділянка надається орендарю для розміщення пункту продажу стисліх газів . Пункт 3 Додатку до рішення Луганської міської ради від 27.05.2011року №9/12 передбачає коефіцієнт 4,5 до розміру земельного податку з ціллю використання земельної ділянки паливно-роздавальні, автозаправні станції, пункти, комплекси, тощо, які здійснюють продаж нафтопродуктів або газу . Таким чином апелянт здійснює на орендованій земельній ділянці продаж газів, що відноситься до п.3 вищенаведеного Додатку (а.с.19)

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст. 34 Господарського процесуального Кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апелянт стверджуючи, що земельна ділянка має інше цільове призначення ніж у п.3 Додатку до рішення від 27.05.2011року та коефіцієнт який зазначений у п.8 повинен застосовуватися згідно з рішенням Луганської міської ради, не довів та не надав доказів у розумінні ст.33,34 ГПК України, які б підтверджували зазначений факт.

Донецький апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що судовий збір слід покласти на позивача та відповідача порівну, враховуючи приписи ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки жодна із сторін не вжила належних заходів для внесення змін у договір оренди земельної ділянки від 13.02.2001, державна реєстрація від 16.02.2001року за № 3455, в добровільному порядку.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Луганської області у справі №913/2944/13 від 14.11.2013року (повний текст складено та підписано 15.11.2013року) слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасагросервіс», м. Луганськ без задоволення.

Результати апеляційного провадження у справі №913/2944/13 оголошені в судовому засіданні.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасагросервіс», м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 14.11.2013року (повний текст складено та підписано 15.11.2013року) у справі №913/2944/13 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 14.11.2013року (повний текст складено та підписано 15.11.2013року) у справі №913/2944/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Кододова О.В.

Судді: Агапов О.Л.

Геза Т.Д.

Надруковано 7 екз.: 1-позивачу, 1-відповідачу,1 - прокурору Артемівського р-ну м. Луганську, 1 - прокурору Дон.обл., 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЛО .