Постанова

від 23.01.2014 по справі 813/9458/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2014 року № 813/9458/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Самборської Ю.М.

з участю представників:

позивача - Кісик Б.М., Гораля А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімресурс" до Дрогобицької об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімресурс" (далі - ТзОВ "Хімресурс") звернулося до суду з позовом до Дрогобицької об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 14.10.2013 р. №0002652211.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків, викладених в акті перевірки від 30.09.2013 р. № 122/22-1/31755136, про не підтвердження реальності здійснення операцій з контрагентом-постачальником ТОВ «Маштрейд» за період з 01.04.2012 по 30.04.2012 рік, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за квітень 2012 року в сумі 56397 грн. Стверджує, що сторони належним чином та в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, дійсність господарських операцій з вказаним контрагентом підтверджується первинними документами, які відповідають вимогам до первинних документів, встановлених Законом України "Про бухгалтерський облік". Посилання відповідача про порушення товариством вимог податкового законодавства є безпідставними, тому спірне податкове повідомлення - рішення підлягає визнанню протиправним і скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.01.2014 р. позову не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні, суть яких полягає в наступному. Актом перевірки ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 07.03.13 року встановлено відсутність у ТОВ «Маштрейд» необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність транспортних засобів. Крім того, позивачем ЗАТ «Трускавецькурорт» був реалізований товар, який не куплявся у ТОВ «Маштрейд». Згідно видаткової накладної №РН-4-26007 від 26.04.12 р. товар отримано Горалем А.В. згідно довіреності №18 від 16.04.12 р., однак в долученому реєстрі довіреностей зазначено, що згідно довіреності №18 від 16.04.12 р. було отримано товар лише по видатковій накладні №006 від 23.04.12 р. Просить у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Позивач - ТзОВ "Хімресурс", як суб'єкт підприємницької діяльності юридична особа, зареєстрований Виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради 30.11.2001 року (код ЄДРПОУ 31755136) та перебуває на податковому обліку в Дрогобицькій ОДПІ.

ТзОВ "Хімресурс" є платником ПДВ відповідно виданого Дрогобицьким ОДПІ Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 29.12.2001року № 100021928.

Дрогобицькою ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Хімресурс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по операціях придбання у ТОВ «Маштрейд» товарів (робіт, послуг) за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року та подальшого їх використання у господарській діяльності.

Результати перевірки оформлені актом від 30.09.2013 р. № 122/22-1/31755136.

Як вбачається з даного акту, податковим органом встановлено порушення ТзОВ "Хімресурс":

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2012 р. в сумі 56397 грн.;

- не підтверджено реальність здійснення операцій з контрагентом-постачальником ТОВ «Маштрейд» за період з 01.04.2012 по 30.04.2012 р.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 14.10.2013 року № 0002652211, яким збільшено суму грошового зобов»язання за платежем податок на додану вартість на 84596 грн., із них за основним платежем- 56397 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 28199 грн.

Під час перевірки використано акт перевірки ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 07.03.13 року №682/22-01/37956799 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Маштрейд» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період квітень 2012 р., згідно якого документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з СГД-постачальниками та з СГД-покупцями за період з 01.04.2012 по 30.04.2012 р.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПУ України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як визначено в ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3. ст.198 ПК України).

У розумінні пункту 14.1.36. ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996 від 16.07.1999р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Представлені представником позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентом, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.

На підтвердження господарських відносин з ТОВ «Маштрейд» позивачем надано суду:

- договір №03-1 від 15.03.2012 р., рахунки-фактури № СФ-06-008 від 06.04.12 р., № СФ-16-006 від 16.04.12 р, № СФ-27-008 від 27.04.12 р, видаткові накладні РН-4-06008 від 06.04.12 р., РН-4-23006 від 23.04.12 р., РН-4-26007 від 26.04.12 р., РН-4-28008 від 28.04.12 р., податкові накладні №128 від 06.04.12 р., №435 від 23.04.12 р., №507 від 26.04.12 р., №568 від 28.04.12 р., №128 від 06.04.12 р., витяг з книги обліку виданих довіреностей, копії платіжних доручень.

Окрім того, товар отриманий від ТзОВ «Маштрейд», був використаний в господарській діяльності Товариства, зокрема продані ЗАТ «Трускавецькурорт» згідно умов договору поставки №2 від 01.01.2011 р., ТзОВ «Укрнафтогазінвест» згідно умов договору купівлі-продажу №2 від 04.01.2012 р., ТОП ОСОБА_3 згідно умов договору поставки №5 від 04.01.2012 року, ФОПР ОСОБА_4 згідно умов договору купівлі-продажу №7 від 28.03.2012 року, що підтверджено долученими до матеріалів справи первинними документами.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару. За наслідком виконання робіт Підприємство отримало податкові накладні, які не мали недоліків та, порядок заповнення яких, відповідає встановленому чинним на момент їх виписки законодавством.

Актом перевірки не підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій, контрагент Товариства не був зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі, а також що у такого не було Свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість, доказів того, що спірні господарські зобов'язання в судовому порядку визнавались недійсними представником відповідача суду не надано.

Посилання відповідача на акт перевірки контрагента суд не бере до уваги, так як чинним законодавством не передбачено право відповідача при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу про наявність порушень з боку першого. Крім цього, використана відповідачем при перевірці інформація без дослідження у контрагента відповідних розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не може свідчити про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та невідповідність правочинів вимогам законодавства.

Слід зауважити, що згідно з практикою Європейського суду, викладеною в рішенні від 22.01.2009р. у справі "Булвес" АД проти Болгарії та ст.61 Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності, Підприємство не несе відповідальності за свого контрагента, який не виконав свого обов'язку щодо сплати податків до бюджету, відповідальність за такі негативні наслідки несе саме ця особа-контрагент, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Щодо посилання відповідача на Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом, у зв'язку із ненаданням позивачем товарно-транспортних накладних, то суд зазначає наступне. Як вбачається з преамбули наказу Мінтрансу від 14.10.1997р. №363 «Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні», Правила, затверджені цим наказом, розроблені для виконання цілої низки державних документів, направлених на забезпечення збереження вантажів, захисту їх від розкрадання, безпеки пасажирів на транспорті, боротьби із злочинністю. Тобто, дотримання Правил, зокрема, вимога про наявність товарно-транспортної накладної під час перевезення вантажів є обов'язковою для перевізників. За таке порушення останні можуть бути притягнуті до відповідальності органами автомобільної інспекції, які здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення вантажів. Правила, розроблені Мінтрансом України, стосуються виключно порядку здійснення перевезення вантажів та не мають відношення до бухгалтерського та податкового обліку підприємств, які є вантажовідправниками та вантажоотримувачами та не можуть встановлювати правила ведення вказаних видів обліку .

Таким чином покликання відповідача на непредставлення до перевірки товарно-транспортних накладних як на підтвердження реальності господарських операцій позивача з його контрагентами є безпіставним та необгрунтованим.

Дослідивши письмові докази суд приходить до висновку, що операції з придбання позивачем у ТзОВ «Маштрейд», вищевказаних ТМЦ мали реальний характер.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд вважає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним рішень. Оскільки судом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства, то відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Дрогобицької об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області від 14 жовтня 2013 року № 0002652211.

Стягнути з Державного бюджету України в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімресурс" 210 (двісті десять) грн. судових витрат.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кухар Н.А.

Повний текст постанови виготовлено 24.01.2014 року.