Постанова

від 29.04.2009 по справі 14/2537

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/2537

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "29" квітня 2009 р.                                                          Справа №  14/2537

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                              ,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідачів:

- ЗАТ "Техінсервіс": Ягодіна Д.М. - представника за довіреністю від21.04.2009р.,     

- ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі-Гарант": Мегеги М.А. - представника за довіреністю №2752-1/14 від 19.11.2008р.;

від третьої особи: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Техінсервіс", м.Хмельницький

на рішення господарського суду Хмельницької  області

від "27" серпня 2008 р. у справі № 14/2537 (суддя Гладюк Ю.В.)

за позовом Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон", м.Київ

до

- Закритого акціонерного товариства "Техінсервіс", м.Хмельницький;- Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі-Гарант", м.Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Красильнюка Миколи Вікторовича, м.Старокостянтинів,   

про стягнення 37520,02грн.

з перервою в судовому засіданні з 22.04.2009р. по 29.04.2009р. відповідно до ст.77 ГПК України

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області  від 27.08.2008р.у справі №14/2537 позов Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон", м.Київ до Закритого акціонерного товариства "Техінсервіс", м.Хмельницький  за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі-Гарант", м.Київ про  стягнення 37520,02 грн. задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 37520,02 грн., 375,20грн. витрат по оплаті державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить зазначений судовий акт скасувати та прийняти новий - про відмову у позові.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, тим, що судом першої інстанції не надано оцінки такому документу як поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №Б/4217856, за яким страховиком є ВАТ "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (правонаступник - ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі-Гарант"), а страхувальником - ЗАТ "Техінсервіс". Відповідно до договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в разі настання страхового випадку обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної внаслідок ДТП покладається на страховика, тобто на ВАТ "УСК "Дженералі-Гарант". Отже, враховуючи положення полісу, як вважає апелянт, відшкодування шкоди в порядку регресу, яка стягнута місцевим господарським судом з ЗАТ "Техінсервіс", має бути покладено на Хмельницьку філію ВАТ "УСК "Дженералі-Гарант", оскільки це і є метою страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 12.03.2009р. було залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Дженералі-Гарант".

У відзиві на апеляційну скаргу ВАТ "УСК "Дженералі-Гарант", зокрема, зазначило:

23.06.2004р. ЗАТ "Техінсервіс" придбано у Хмельницькій філії ВАТ "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (правонаступник - ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі-Гарант") поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України за №Б/4217856.

В п.2 полісу зазначено, що страхова сума за шкоду, заподіяну майну третіх осіб становить двадцять п'ять тисяч п'ятсот гривень (ліміт відшкодування 25500грн., франшиза становить 510грн.).

Цей поліс (договір страхування) оформлений на юридичну особу - ЗАТ "Техінсервіс" у відповідності із Положенням "Про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 року №1175;

Згідно п.15 Положення "Про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів", "У разі укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів страхувальником - юридичною особою дія договору поширюється на водія, який керує цим транспортним засобом на законних підставах.".

Згідно п.18 Положення, "У разі настання страхового випадку страхувальник (водій транспортного засобу, який скоїв ДТП) зобов'язаний:

- повідомити страховика протягом трьох робочих днів про настання страхового випадку;

- подати страховику письмове пояснення про обставини ДТП, страховий поліс,

- пред'явити у разі потреби транспортний засіб для огляду і експертизи.

Якщо страхувальник з поважних причин не мав змоги   виконати зазначені дії, він повинен довести це документально.".

Крім того, страхувальник повинен надати документи, що підтверджують керування транспортним засобом водієм на законних підставах. Проте, страхувальником дані вимоги не були дотримані.

Згідно зі ст.8 Закону України "Про страхування", страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику,   застрахованій або   іншій   третій особі.

Перевіркою встановлено, що до розгляду справи в суді, інформація щодо цієї пригоди та пакет необхідних документів у Хмельницькій філії ВАТ "УСК "Дженералі-Гарант" були відсутні.

В ході розгляду справи у суді ЗАТ "Техінсервіс" було надано копії наступних документів: страхового полісу, наказу про прийняття на роботу водія Красильнюка М.В., наказу №19 про закріплення автомобіля, повідомлення про скоєння ДТП.

Проте, наданий пакет документів недостатній для прийняття законного рішення щодо виплати страхового відшкодування, крім того, оформлено із суттєвими недоліками:

- у повідомленні не вказано час, день та рік спричинення ДТП, не зрозуміло кому саме було повідомлено водієм в телефоному режимі про вказану дорожньо-транспортну пригоду, тобто, повідомлення такого змісту не може бути прийнято до уваги, оскільки не містить конкретної інформації про ДТП;

- не додано документів (додаток відсутній) на водія Красильнюка М.В., які б підтверджували керування транспортним засобом на законних підставах, інших доказів, а саме: копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копії дорожнього листа, копії посвідчення водія, копії трудової книжки водія Красильнюка М.В. та не надано пояснення водія про обставини ДТП.

Згідно ст.16 Закону України «Про дорожній рух» та п.2.1 "Правил дорожнього руху", водій зобов'язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційні та інші документи, дорожні (маршрутні) листи, що підтверджують право керування транспортним засобом.

За відсутності вищеперерахованих документів Хмельницька філія ВАТ "УСК "Дженералі-Гарант" не має правових підстав для визнання вказаної події страховим випадком та прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.

В судовому засіданні представник ЗАТ "Техінсервіс" підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства та неповним з'ясуванням усіх обставин справи, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Представник ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі-Гарант" заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Також представником ВАТ "УСК "Дженералі-Гарант" подано клопотання про здійснення розгляду справи у подальшому без участі представника товариства.

Представники позивача та третьої особи в засідання суду не з'явилися.

Судова колегія, враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, вважає, що неявка в засідання суду представників позивача та третьої особи, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 19.03.2009р., не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту по суті.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Еталон" звернулась до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства "Техінсервіс" про стягнення 37520,02грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Як встановлено судом першої інстанції, 21 липня 2004 року ЗАТ „СК „Еталон та ТОВ „Енергія" уклали договір добровільного страхування наземних транспортних засобів за №01114-1044. За цим Договором був застрахований автомобіль Фольксваген, д/н ІІ 0127 ХХ, що належить страхувальнику.

13.02.2005 року на а/д Київ - Харків сталася ДТП. Учасниками пригоди були: автомобіль Рено, д/н 02692 ХМ, під керуванням Красильнюка М.В. та застрахований автомобіль.

Відповідно до постанови Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Красильнюком М.В. Правил дорожнього руху України.

В результаті цієї ДТП застрахованому транспортному засобу було нанесено механічні пошкодження.

Зазначена ДТП відповідно до норм чинного законодавства України була визнана страховим випадком, про що 16 травня 2005 року було складено страховий акт №4730 та проведено розрахунок суми страхового відшкодування. Збиток розрахований відповідно з чинного законодавства України про страхування, Договору страхування та висновку експерта.

Платіжним дорученням №5615 від 18.05.2005 року ЗАТ „СК „Еталон" виплатила страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 37 520,02грн.

Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача як власника наземного транспортного засобу на момент скоєня ДТП була застрахована у ВАТ „УСК „Гарант - Авто" (правонаступник - ВАТ „УСК „Дженералі - Гарант"), позивач звернувся з регресною вимогою до зазначеної страхової компанії. Проте, жодної письмової відповіді на адресу ЗАТ „СК Еталон" від Страхової компанії не надходило,  однак в телефонному режимі позивачу було повідомлено, що   ВАТ  „УСК  „Дженералі  -  Гарант"  не  має  підстав  для  виплати страхового відшкодування.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р. (зі змінами та доповненнями), страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо  захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що  формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно ч.1 ст.16 Закону України "Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р. (зі змінами та доповненнями), договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, що на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно з приписами ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Нормою статті 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив  страхове  відшкодування  за договором   майнового   страхування, у  межах  фактичних  витрат переходить право вимоги,  яке страхувальник  або  інша  особа,  що одержала страхове відшкодування,  має до особи,  відповідальної за завдані збитки.  

Статтею 27 Закону України "Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р. (зі змінами та доповненнями) встановлено, що до страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до постанови Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм Красильнюком М.В. Правил дорожнього руху України, який на момент ДТП перебував у трудових відносинах із ЗАТ "Техінсервіс".

Згідно ст.22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р. (зі змінами та доповненнями), при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів  відповідальності  страховика  відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди   життю,   здоров'ю,  майну  третьої особи.

У відповідності до ст.9 цього Закону, обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Згідно з підпунктом 12.1 ст.12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р. (зі змінами та доповненнями), розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотків від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як вбачається з матеріалів справи, між ЗАТ "Техінсервіс" та ВАТ "СК "Дженералі-Гарант" укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що підтверджується полісом №Б/4217856.

Поліс (договір страхування) оформлений на юридичну особу - ЗАТ "Техінсервіс" у відповідності із Положенням "Про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 року №1175.

Згідно умов зазначеного страхового полісу страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю  забезпеченого  транспортного  засобу  і  внаслідок якої настає  цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до п.4 полісу, страхувальником - особою, цивільно-правова відповідальність   якої  застрахована  є   Закрите   акціонерне  товариство „Техінсервіс", м.Хмельницький Вінницьке шосе, 6. Пункт 6 того ж полісу визначає забезпечений транспортний засіб, а саме RENAULТ R 385 д/н 026-92 ХМ, що належить ЗАТ „Техінсервіс".

Пунктом 2 полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №Б/4217856 передбачено, що страхова сума за шкоду, заподіяну майну третіх осіб становить двадцять п'ять тисяч п'ятсот гривень (тобто ліміт відшкодування 25500 грн.), франшиза становить 510грн. (сума, що вираховується при відшкодуванні шкоди).

Законом України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р. (зі змінами та доповненнями) не передбачене право страховика відмовитись від виплати страхового відшкодування, а лише, відповідно до ст.38 цього Закону, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він, зокрема, не повідомив  страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону;

Таким чином, з врахуванням наведених вище норм законодавства, а також положення полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №Б/4217856, колегія суддів приходить до висновку, що відшкодування шкоди в порядку регресу має бути покладено на ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі-Гарант" в розмірі 24990грн. (25500грн. - 510грн.).

Відповідно до ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

А отже, відповідно, відшкодування шкоди в зв'язку з пошкодженням транспортного засобу в розмірі 12530,02грн. (37520,02грн. - 24990грн.) покладається на ЗАТ "Техінсервіс".

  Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Техінсервіс", м.Хмельницький задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 27 серпня 2008 року у справі №14/2537 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

" Стягнути на користь Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (м.Київ, вул. Жилянська, 108, п/р 2650210 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335, код 20080515):

- з Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі-Гарант" (м.Київ, вул.Ново-Печерський пров., 19/3, ідентифікаційний код 16467237) - 24990грн. шкоди, 249,90грн. державного мита та 78,59грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- з Закритого акціонерного товариства „Техінсервіс" (м.Хмельницький, вул.Вінницьке шосе, 6, код 21345186) - 12530,02грн. шкоди, 125,30грн. державного мита та 39,41грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Хмельницької області.

4. Справу №14/2537 повернути до господарського суду Хмельницької області.

 Головуючий суддя:                                                               

 судді:

Віддрук. 6прим.

1 – до справи,

2,3 –сторонам,

4 - ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі-Гарант",

5 - Красильнюку М.В. (м.Старокостянтинів, вул.4 - Південна,58).

6 - в наряд