Рішення

від 21.01.2014 по справі 922/4364/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2014 р. Справа № 922/4364/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Соботник В. В., при секретарі судового засідання Манів-Головецька О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства "Харківські теплові мережі",

вул. Доброхотова, 11, м. Харків, 61037

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Красула",

вул. Промислова, будинок 2-Б, м. Івано- Франківськ,

Івано - Франківська область, 76019

про стягнення заборгованості в сумі 11 371 грн. 84 коп.

Представники сторін не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (далі позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Красула" (далі відповідач ) про стягнення заборгованості в сумі 11 371 грн. 84 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору №14197 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.02.2011 в частині оплати отриманої теплової енергії, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 11 371 грн. 84 коп.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.10.2013 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі №922/4364/13 та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 30.10.2013.

В порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 13.11.2013, 27.11.2013.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.11.2013 справу №922/4364/13 передано за підсудністю до господарського суду Івано-Франківської області.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 06.12.2013 справу №922/4364/13 прийнято до провадження, призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 24.12.2013.

В порядку ст. 77 ГПК України, 24.12.2013 розгляд справи відкладено на 21.01.2014.

В судові засідання позивач не з'явився, однак його явка визнавалась на власний розсуд.

Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про дату, час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, про що свідчать відмітка відділу документального забезпечення суду на зворотньому боці ухвали про порушення провадження у справі (вх.№13119-120), ухвали про відкладення розгляду справи (вх№13726, 13727).

Ухвала суду про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи надіслані відповідачеві рекомендованою кореспонденцією за адресою, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АГ за №581664: 76019, Івано - Франківська область, м. Івано - Франківськ, вул. Промислова, будинок 2-Б.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищезазначене та, зважаючи на приписи ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", відповідно до якої, відомості, які внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а відповідно до п. 3.12. вищезазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 77 ГПК України.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин та, враховуючи те, що явка представника позивача в судове засідання визнавалась на власний розгляд, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне:

Позивач: Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 31557119, місцезнаходження юридичної особи: вул. Доброхотова, 11, м. Харків, 61037.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Красула" є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 37092867 , місцезнаходження юридичної особи: вул. Промислова, будинок 2-Б, м. Івано - Франківськ, Іван - Франківська область, 76019, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АГ №581664, який містяться в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Красула" займає нежитлові приміщення №3 на 1-му поверсі у житловому будинку за адресою м. Харків, вул. Вологодська, 35- А згідно договору оренди нежитлового приміщення №1867 від 17.11.2010. Даний договір укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Красула" та управлінням комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, підписаний сторонами та скріплений їх печатками. Згідно п. 1.1. даного договору відповідач користується нежитловими приміщеннями №3 1-го поверху загальною площею 76, 8 кв. м. житлового будинку, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Харкова та відображається на балансі КП "Жилкомсервіс". Даний факт також підтверджується листом №10182 від 29.07.2010 управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, в якому зазначено, що вищевказані нежитлові приміщення є об'єктом комунальної власності територіальної громади міста Харкова та у складі житлового будинку обліковуються на балансі КП "Жилкомсервіс" згідно розпорядження управління комунального майна та приватизації від 28.02.2007 року №198 "Про внесення змін в договір передачі майна в господарське відання №809 від 28.05.1997 року з КВЖРЕП №1 Київського району м. Харкова та договір передачі майна в господарське відання №1278 від 07.09.2006 року з КП "Жилкомсервіс".

01 лютого 2011 року між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" та Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Красула" укладено договір №14197 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді.

Пунктом 10.1. Договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання та дії до 31.12.2011 року.

Пунктом 10.4. Договору сторони передбачили, що договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін.

Вказаний договір укладено між сторонами у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає ст.ст. 207, 208 ЦК України, є правомірним правочином, відповідно до ст. 204 ЦК України, оскільки іншого не доведено сторонами перед судом. у

Крім цього, зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні докази припинення дії договору у встановленому діючим законодавством порядку, суд вважає, що договір є діючим.

Відповідно до умов договору, Позивач (Теплопостачальна організація) зобов'язався постачати Відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних останньому обсягах, а Відповідач, в свою чергу, зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно додатку 1 до договору в гарячій воді (п. 2.1. Договору ).

Розділом 6 Договору сторони визначили Порядок розрахунків за теплову енергію.

Відповідно до п.6.4. споживач (відповідач) за 3 дні до початку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням повинен сплачувати Теплопостачальній організації вартість, зазначеної в додатку 1 до договору кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію споживач здійснює: до 28 числа поточного місяця, при розрахунках за показниками приладів обліку; до 18-го числа місяця, наступного за розрахунковим, при відсутності приладів комерційного обліку.

Відповідно до п.6.3. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання Розпорядження про початок та кінець опалювального сезону 2011-2012, 2012-2013 р.р. та умов договору позивач здійснив постачання теплової енергії до нежитлового приміщення відповідача в житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Вологодська, 35 - А.

Факт постачання позивачем теплової енергії до приміщень відповідача з січня 2012 року по квітень 2013 року включно підтверджується актами про включення та про відключення опалення, які підписані уповноваженими представниками КП "Харківські теплові мережі" та балансоутримувача будинку, скріплені їх печатками та містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 6.10. Договору, позивачем на адресу Відповідача направлено рахунки на оплату спожитої теплової енергії, що підтверджується супровідними листами про направлення рахунків за спірним договором №446 від 17.05.2012, №257 від 27.03.2013, №470 від 04.06.2013, відповідними рахунками-фактурами, копії яких містяться в матеріалах справи та поштовими квитанціями №0603 від 18.05.2012, №2951 від 29.03.2013, №0370 від 03.07.2013 про їх направлення відповідачу.

Розрахунок теплового навантаження на приміщення відповідача та нарахування за фактично спожиту теплову енергію позивачем проводилося згідно нормативних документів, зокрема, "Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" КТМ 204 України 244-94, які затверджені Держжитлокомунгоспом України 14.12.1993.

В порушення умов договору, відповідач прийняті на себе договірні зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого за період з січня 2012 року по квітень 2013 року включно утворилася заборгованість у розмірі 11 371 грн. 84 коп.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В розумінні статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Зважаючи на те, що заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 11 371 грн. 84 коп. на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, будь - яких доказів, які б свідчили про оплату наданих послуг відповідачем суду не подано, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 11 371 грн. 84 коп. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст.124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Красула" про стягнення заборгованості в сумі 11 371 грн. 84 коп. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Красула" (вул. Промислова, будинок 2-Б, м. Івано - Франківськ, Іван - Франківська область, 76019, код ЄДРПОУ 37092867) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (вул. Доброхотова, 11, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 31557119) 11 371 (одинадцять тисяч триста сімдесят одну) грн. 84 коп. заборгованості за неналежне виконання договірних зобов'язань, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.01.14

Суддя Соботник В. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"