Рішення

від 24.12.2008 по справі 11-13/1274-55/225-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11-13/1274-55/225-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2008 р.                                                            Справа № 11-13/1274-55/2

вх. № 7357/5-55

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Грипіч Л.В.

відповідача- Гурульова М.І.   

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго"  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківтехкомплект", м. Харків  

про стягнення 239765,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Відкрите акціонерне товариство "Дніпроенерго",  звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення  з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківтехкомплект", м. Харків, 71509,14 грн. пені, 168256,80 грн. неустойки та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 1725 від 02.06.08 р. не виконав свої зобов"язання щодо поставки продукції.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29 вересня 2008 року позовну заяву ВАТ "Дніпроенерго" до ТОВ "Харківтехкомплект" про стягнення 239765,94 грн. направлено для розгляду за територіальною підсудністю до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 жовтня 2008 року було порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 03 листопада 2008 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від  03 листопада 2008 р. було відкладено розгляд справи на 17 листопада 2008 р.

17 листопада 2008 р. відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач зупинив передання товару позивачеві, у зв"язку з виникненням у останнього заборгованості за товар у розмірі 13157,81 грн. Відповідач вказує на те, що  застосування позивачем санкцій до відповідача згідно Положення є безпідставним.

17 листопада 2008 р. позивач надав до суду витребувані документи, які долучені судом до матеріалів справи.

17 листопада 2008 р. відповідач надав клопотання, в якому вказує суду на те, що в результаті проведення інвентаризації , здійсненої на підприємстві відповідача, була виявлена заборгованість позивача перед відповідачем у сумі 12178,57 грн.

В судовому засіданні 17 листопада 2008 р. було оголошено перерву до 27 листопада 2008 р.

27 листопада 2008 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 168256,80 грн. штрафу та 71509,14 грн. пені та судові витрати.

Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

В судовому засіданні 27 листопада 2008 р. було оголошено перерву до 04 грудня 2008 р.

04 грудня 2008 р. сторони звернулись до суду з заявою про продовження строку розгляду справи до 01 лютого 2009 р., у зв"язку з необхідністю надання додаткових документів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 грудня 2008 року було задоволено заяву сторін про продовження строку розгляду справи. Продовжено строк розгляду справи до 01 лютого 2009 року, відкладено розгляд справи на 18 грудня 2008 року.

У судовому засіданні 18 грудня 2008 року було оголошено перерву до 24 грудня 2008 року.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги .

Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву та додатків до нього.

Представники сторін  звернулись до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами з урахуванням уточнень поданих до позову.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

02 червня 2008 року між  Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківтехкомплект (далі відповідач) та Відкритим акціонерним товариством "Дніпроенерго" (далі позивач) було укладено договір постачання №1728, у відповідності до умов якого відповідач зобов"язався передати позивачеві, а позивач зобов"язався прийняти та оплатити вентилі, крани, клапани та подібні виробі (вентилі, засувки, клапани високого тиску), продукцію 2006-2008 року виготовлення в кількості, асортименті та за ціною згідно спеціфікації га загальну суму 2560124 грн. Сторонами було погоджено умови та терміни постачання, а саме згідно п.2.1 договору постачальник поставляє продукцію у червні-липні 2008 року. Згідно п.2.2. постачання продукції проводиться транспортом постачальника на склади ВАТ "Дніпроенерго"- ПдТЕС, КрТЕС, ЗаТЕС.  Пунктом 4 договору сторонами було визначено порядок розрахунків, який здійснюється перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 20-ти днів після постачання кожної партії продукції на склад покупця на підставі рахунку, виставленого до оплати постачальником. Пунктом 7 договору сторонами було визначено майнову відповідальність та порядок вирішення суперечок., а саме за порушення постачальником термінів постачання продукції, недопостачання або постачання некомплектної продукції обумовлених п.2.1 договору постачальник сплачує покупцеві пеню у розмірі 0,2 % від суми продукції, що не поставлена в установлений строк або недопоставлена, за кожен прострочений день постачання. За порушення термінів постачання понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від вартості несвоєчасно поставленої продукції постачальником термінів заміни неякісної продукції, обумовлених п.5.3 договору, постачальник сплачує покупцеві пеню у розмірі 0,2 % від суми неякісної продукції за кожний прострочений день постачання. За порушення покупцем терміну розрахунку за продукцію, обумовленого п.4.1 договору, покупець сплачує постачальникові пеню у розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожен прострочений день оплати. Взаємини сторін по постачанню продукції в частині, непередбаченій цим договором, регулюються чинним законодавством України, в т.ч Положенням про постачання продукції виробничо-технічного призначення, Положенням про постачання товарів народного споживання і основні умови регулювання договірних відносин при здійснені експортно-імпортних операцій №888 від 25.07.1988 р. Строк дії договору встановлюється з дати підписання до 3108.2008 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов"язань, які залишилися не виконаними.

Сторонами було укладено графік постачання продукції, який є невід"ємною частиною договору №1728 від 02.06.2008 року. Згідно вказаного графіку відповідач зобов"язався поставити позивачу продукцію по першому етапу в строк до 12 червня 2008 року: вентиль 597-10-0 у кількості 16 штук: 9-ПТЕС, 7-ЗТЕС; вентиль 999-20-Е у кількості 6-ЗТЕС; вентиль 1054-40-Е у кількості 4-КТЕС, вентиль 1053-50-0 у кількості 4-ПТЕС; вентиль 1052-65-0 у кількості 2-ПТЕС, 4-ЗТЕС; вентиль 1052-65-Е у кількості 2-ПТЕС, вентиль 1057-65-0 у кількості 4-ЗТЕС; клапан 870-200-Е у кількості 1 -КТЕС на загальну суму 243809,32 рн. По другому етапу відповідач повинен був поставити продукцію до 25.06.2008 року на загальну суму 1717697,28 грн., по 3-му етапу відповідач повинен був поставити продукцію до 07.07.2008 року на загальну суму 598617,40 грн

Матеріали справи свідчать про те, що 12 червня 2008 року відповідач поставив позивачу за видатковою накладною №Ф-0000008 продукцію на суму 77994,77 грн., а саме:вентиль 597-10-0  кількості 7 шт., вентиль 1052-65-0 у кількості 4 шт., вентиль 999-20-Е у кількості 6 шт, вентиль 1057-65-0 у кількості 4 шт.; за видатковою накладною №Ф-0000007 від 12 червня 2008 року відповідач поставив позивачу продукцію на загальну суму 54636,55 грн., а саме вентиль 597-10-0 у кількості 9 шт., вентиль 1053-50-0 у кількості 4 шт., вентиль 1052-65-0 у кількості 2 шт., вентиль 1052-65-Е у кількості 2 шт.; за видатковою накладною №Ф-0000010 від 12 червня 2008 року відповідач поставив позивачу продукцію на суму 111178 грн.: ветиль 1054-40-Е у кількості 4 шт., клапан 870-200-Е у кількості 1 шт. В графі замовлення зазначених накладних вказано договір постачання №1728 від 02.06.2008 року.

Таким чином відповідач прийняті на себе зобов"язання щодо поставки продукції по першому етапу виконав належним чином та  у повному обсязі.

03.07.2008 року відповідач поставив позивачу товар на суму 110071,44 грн., що підтверджується накладною Ф--00000012; 04.07.2008 року відповідач поставив позивачу товар на суму 1479,53 грн., що підтверджується накладною №Ф-00000014 від 04.07.2008 року; 11.07.2008 року поставив товар на суму 72614,41 грн., що підтверджується накладною №Ф-00000016 від 11.07.08 р.; 11.07.2008 року поставив товар на суму 29255,29 грн., що підтверджується накладною №Ф-00000017 від 11.07.2008 року.; 05.08.2008 року відповідач поставив товар на суму 30113,14 грн., що підтверджується накладною №Ф-00000021; 05.08.2008 року на суму 12178,57 грн.. що підтверджується накладною №Ф-00000022; 05.08.2008 року відповідач поставив позивачу товар на суму 15600 грн., що підтверджуєтьсянакладною №Ф-00000023 від 05.08.2008 року.

Як було вищевикладено умовами договору сторони визначили порядок розрахунків, який здійснюється перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 20-ти днів після постачання кожної партії продукції на склад покупця на підставі рахунку, виставленого до оплати постачальником.

З матеріалів справи вбачається про те, що 12 червня 2008 року відповідачем позивачу для оплати було виставлено рахунок-фактуру №Ф-0000013 від 12.06.2008 року на суму 54636,55 грн., рахунок-фактуру №Ф-0000015 від 12 червня 2008 року на суму 111178 грн., рахунок-фактуру №Ф-0000014 на суму 77994,77 грн.

04.07.2008 року позивач перерахував відповідачу за платіжним дорученням№14456 кошти у сумі 149987,27 грн. в графі призначення платежу зазначено:"оплата за вентилі рах.-13,14,15 від 12.06.08 р., дог. 1723 від 02.06.08 р., 04 липня 2008 року позивач перерахував відповідачеві грошові кошти у сумі 29997,46 грн. платіжним дорученням №14457, в графі призначення платежу зазначено:"оплата за вентилі рах.-13,14,15 від 12.06.08 р., дог. 1728 від 02.06.08 р.; 31 липня 2008 року позивач перерахував відповідачеві грошові кошти у сумі 153298,33 грн. платіжним дорученням №16738, в графі призначення платежу зазначено:"оплата за вентилі рах.ф.-13, Ф-19 від 04.07.08 р., Ф-14 від 11.07.08 р. , Ф-18 від 03.07.2008 р. дог. 1728 від 02.06.08 р.; 31 липня 2008 року позивач перерахував відповідачеві грошові кошти у сумі 30659,67 грн. платіжним дорученням №16741, в графі призначення платежу зазначено:"оплата за вентилі рах.ф.-13, Ф-19 від 04.07.08 р., Ф-14 від 11.07.08 р. , Ф-18 від 03.07.2008 р. дог. 1728 від 02.06.08 р.; 22 серпня 2008 року позивач перерахував відповідачеві грошові кошти у сумі 19558,05 грн. платіжним дорученням №18692, в графі призначення платежу зазначено:"оплата за вентилі рах.ф.-20 від 11.07.2008 р., Ф-24, 25, 26 від 05.08.08 р.,  дог. 1728 від 02.06.08 р., 22 серпня 2008 року позивач перерахував відповідачеві грошові кошти у сумі 97790,27 грн. платіжним дорученням №18691, в графі призначення платежу зазначено:"оплата за вентилі рах.ф.-20 від 11.07.2008 р., Ф-24,25,26 від 05.08.08 р.,  дог. 1728 від 02.06.08 р.

Таким чином позивач перерахував відповідачу грошові кошти у загальній  сумі 481291,05 грн.

Позивачем було повернуто продукцію відповідачу на загальну суму 84181,33 грн., що підтверджується  накладними: №414 від 04.07.2008 року,№45 від 04.07.2008 року, №487а від 01.08.2008 року. В графі підстава вказаних накладних зазначено:" повернення неякісної продукції по договору №1728 від 02.06.2008 року.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов"язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов"язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обгрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред"явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

У відповідності до вимог ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обгрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обгрунтування позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки: штрафу та пені позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов"язань щодо своєчасної поставки продукції по другому етапу, а саме  до 25.06.2008 року.

Заперечення відповідача грунтуються на  тому, що на час отримання відповідачем вимоги від 26.06.2008 року №10/6546, в якій позивач вимагає в семиденний строк поставити  продукцію по другому етапу в повному обсязі, відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 243809,32 грн., що підтверджується накладними від 12.06.08 р., які додано до матеріалів справи. Проте, позивач всупереч умовам договору на час пред"єявлення вищевказаної вимоги не здійснював  перерахування на адресу відповідача грошових коштів за поставлений товар, внаслідок чого позивач порушив свої зобов"язання по договору щодо своєчасної оплати.

Судом встановлено, що відповідач прийняті на себе зобов"язання у відповідності до умов укладеного між сторонами договору постачання №1728 від 02.06.2008 року , а також у відповідності до графіку постачання продукції щодо своєчасної та у повному обсязі поставки продукції по 1-му етапу до 12.06.2008 року виконав належним чином.

Позивач в свою чергу неналежним чином виконав прийняті на себе зобов"язання щодо своєчасної оплати продукції по 1-му етапу, оскільки умовами договору було чітко визначено про те, що оплата здійснюється шляхом перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 20-ти днів після постачання кожної партії продукції на склад покупця на підставі рахунку, виставленого до оплати постачальником. Таким чином позивач повинен був здійснити перерахування грошових коштів за здійснену відповідачем поставу по першому етапу 02 липня 2008 року.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач перерахував грошові кошти лише 04 липня 2008 року, що підтверджується платіжними дорученнями №14456;№14457 у загальній сумі 179984,73 грн., тобто не у повному обсязі.  

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов"язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ст.ч.2 ст.218 ГК України боржник не може нести відповідальність за порушення зобов"язання у разі неможливості виконання зобов"язання внаслідок дій чи бездіяльності кредитора .

 Відповідно до ч. 4 ст.612 ЦК України, прострочення боржника не настає, якщо зобов"язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 613 ГПК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов"язань або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов"язку.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що згідно ч. 1 ст. 614 ЦК України, особа, що порушила зобов"язання, несе відповідальність за наявністі її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов"язання.

Через несвоєчасне виконання своїх зобов"язань позивачем щодо своєчасного перерахування грошових коштів по першому етапу, продукція по другому етапу була поставлена відповідачем партіями та з затримкою.

Приймаючи до уваги те, що розрахунки по першому етапу позивач повинен був здійснити 02.07.2008 року, а фактично кошти не у повному обсязі було перераховано відповідачем 04.07.08, приймаючи до уваги також те, що відповідач повинен був поставити продукцію по другому етапу до 25.06.08 р.,суд дійшов висновку про те, що заявлена вимога про стягнення з відповідача пені у сумі 71509,14 грн. підлягає задоволенню частково у сумі 24047,76 грн, оскільки з боку позивача має місце прострочення виконання грошового зобов"язання. В решті заявленої вимоги про стягнення пені слід відмовити.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача штрафу у сумі 168256,80 грн. з посиланням на п.7.5 договору, яким стронами було визначено про те, що взаємини сторін по постачанню продукції в частині, непередбаченій цим договором, регулюються чинним законодавством України, в т.ч Положенням про постачання продукції виробничо-технічного призначення, Положенням про постачання товарів народного споживання і основні умови регулювання договірних відносин при здійснені експортно-імпортних операцій №888 від 25.07.1988 р.

Таким чином сторонами було визначено про те, що до взаємин сторін по постачанню продукції в частині, непередбаченій цим договором, сторони мають право застосовувати вказане "Положення".

Приймаючи до уваги те, що умовами договору, а саме п.7.1 сторонами було визначено такий вид відповідальності, як штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно поставленого товару, суд дійшов висновку про те, що застосування штрафу у розмірі 8% відсотків згідно Положення про постачання продукції виробничо-технічного призначення, Положенням про постачання товарів народного споживання і основні умови регулювання договірних відносин при здійснені експортно-імпортних операцій №888 від 25.07.1988 р. є безпідставним та в задоволенні заявленої вимоги про стягнення штрафу у сумі 168256,80 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст.44,49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.124,129 Конституції України. ст.526, ст.530, ст.549, ст.612, ст.629  ЦК України, ст.218 ГК, ст.ст. 4-2,4-3,22.32, 33, 43, 44, 49, 54, ст.ст.82-85 ГПК України,  суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківтехкомплект", м. Харків ( м. Харків, 61115, вул. 17-го Партз"їзду, буд.34-Б, кв.35, р/р№26004034847900 Акц.-Ком.Інов.Банк "Укрсіббанк", МФО 351005, ЄДРПОУ 33898351, ІПН 33898351), на користь  Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго"( юридична адреса: вул. Гребельна,2, м. Запоріжжя, 69096; Філія-Запорізьке обласне управління ВАТ "Ощадбанк", МФО 313957, р/р 26002301000076, ЄДРПОУ 00130872, ІПН 001308708243 ) 24047,76 грн. пені,  240, 47 грн.  державного мита   та 11,83  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову в частині стягнення пені у сумі 47461,38 грн. та штрафу у сумі 168256,80 грн. відмовити.

 Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 25 грудня 2008 року.

Суддя