Рішення

від 24.11.2008 по справі 35/425-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/425-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2008 р.                                                            Справа № 35/425-08

вх. № 8083/5-35

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача -  Шилов В.І. дов. №311 від 16.09.2008р.

відповідача - не з`явився   

розглянувши справу за позовом ДПТНЗ "Центр професійно-технічної освіти № 3" м. Харків  

до  ТОВ ВКФ "Стабільність", м. Харків  

про визнання договору недійсним та виселення

ВСТАНОВИВ:

Позивач (Державний професійно – технічний навчальний заклад „Центр професійно – технічної освіти №3, м.Харкова) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про визнання  договору №7 довірчого управління майном, укладений 01.12.2003р. між професійно – технічним училищем №33 та товариством з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційною фірмою „Стабільність” недійсни повністю та застосувати наслідки недійсності правочину у вигляді виселення відповідача з займаних ним приміщень будівлі гуртожитку навчального закладу, розташованого по вул. Тимурівців, 33-а в м.Харкові.

          Представник позивача в судовому засіданні звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Позивач просить суд задовольнити позовні вимоги на підставах, вказаних в позовній заяві.

Відповідач у призначене судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Витребувані попередньою ухвалою суду документів не надав.

          Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази,а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що 01.12.2003р. між сторонами було укладено договір №7 довірчого управління майном (житлового будинку по вул. Тимурівців,33 „А”, м.Харків), відповідно до п.1.1. якого позивач передає на певний строк майно в довірче управління, а відповідач зобов`язується виконувати управління цим майном.

Наказом Міністерства освіти і науки України за №108 від 10.02.2007р. було перейменовано професійно – технічний навчальний заклад позивача на професійно – технічне училище №33 м.Харкова у державній професійно – технічний навчальний заклад „Центр професійно – технічної освіти №3 м.Харкова”

          Відповідно до довідки про результати перевірки дотримання вимог чинного законодавства під час передачі в оренду державного нерухомого майна професійно – технічного училища №33 м.Харкова, розташованого за адресою: м.Харків, вул. Тимурівців, 37, проведеної 27.09.2006р., встановлено, що на момент укладання спірного Договору чинним законодавством не передбачено такої форми як управління державним майном.

Відповідно до ст.1 Цивільного кодексу України даний кодекс набирає чинності з 01.01.2004р., тобто на спірні відношення за договором розповсюджується положення Цивільного кодексу Української РСР.

Як вбачається із даного Цивільного кодексу Української РСР норм, які б регулювали відносини щодо довірчого управілння майном даним кодексом не передбачені.

Відповідно до ст.48 ЦК УРСР недійсною угодою є така угода, яка не відповідає вимогам закону. Тому суд приходить до висновку, що спірний договір не відповідає вимогам закону, оскільки Цивільним кодексом Української РСР не передбачено норм, які регулюють довірче управління майном.

Відповідно до ст.59 ЦК УРСР угода, визнана недійсною, вважається недійсною з  моменту її укладання.

Згідно п.2 Роз`яснень Вищого Арбітражного суду України №02-5/111 від 12.03.1999р. якщо  вирішуючи  господарський  спір  господарський  суд встановить,  що  зміст  договору суперечить чинному законодавству, він повинен за  власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині.

При таких обставинах, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог позивача в частині визнання договору №7 довірчого управління майна від 01.12.2003р. недійсним.

Щодо виселення відповідача суд зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст. 48 Цивільного кодексу УРСР за недійсною згодою кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все отримане за угодою.

Відповідно до п.3 Роз`яснень Вищого Арбітражного суду України №02-5/111 від 12.03.1999р. угоди,  які  містять  порушення  закону,  не  породжують будь-яких бажаних  сторонами  результатів, незалежно від рішення суду і волі сторін  та  їх  вини  в  укладенні  протизаконної  угоди.  Правові наслідки  таких  угод  настають лише у вигляді повернення сторін у початковий  стан  або  в  інших  формах, передбачених законом.

З огляду на вищевикладене, у зв`язку з тим, що позивач передав майно  в довірче управління, вимога позивача в частині виселення відповідача обгрунтована та є такою, що підлягає задоволенню. Витрати по сплаті держмита та за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу слід віднести на відповідача.

Керуючись ст.44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати договір №7 довірчого управління майном від 01.12.2003р., укладений між Державним професійно – технічним навчальний заклад „Центр професійно – технічної освіти №3, м.Харкова (61142,м.Харків, вул. Тимурівців,37, р/р №35223002000343 в УДК в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 02547910) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо – комерційною фірмою „Стабільність” (61142,м.Харків, вул. Льва Толстого,44, п/р №260040168607 в Харківській філії „Укрексімбанк”, МФО 351618, код ЄДРПОУ 21203132031) недійсним.

Застосувати наслідки недійсності           договору №7 довірчого управління майном від 01.12.2003р. шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо – комерційної фірми „Стабільність” (61142,м.Харків, вул. Льва Толстого,44, п/р №260040168607 в Харківській філії „Укрексімбанк”, МФО 351618, код ЄДРПОУ 21203132031) з займаних нею приміщень будівлі гуртожитку навчального закладу, розташованого за адресою: 61142, м.Харків, вул. Тимурівців,33-а.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо – комерційної фірми „Стабільність” (61142,м.Харків, вул. Льва Толстого,44, п/р №260040168607 в Харківській філії „Укрексімбанк”, МФО 351618, код ЄДРПОУ 21203132031) на користь Державного професійно – технічного навчального закладу „Центр професійно – технічної освіти №3, м.Харкова (61142,м.Харків, вул. Тимурівців,37, р/р №35223002000343 в УДК в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 02547910) 85,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення підписано 24.11.2008р.

Суддя