Рішення

від 10.03.2009 по справі 33/168-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/168-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2009 р.                                                            Справа № 33/168-08

вх. № 8103/3-33

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Юрченко І.М., дов.№221/10 від 31.12.08р.  відповідача - Деревянко Д.В., дов.№б/н від 01.06.06р.

розглянувши справу за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ  

до  ВАТ "Харківська ТЕЦ - 5" с. Подвірки  

про стягнення 15828398,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнутиз відповідача 15828398,10грн., у тому числі 10099971,24грн. - основного боргу, 1216569,34грн. - пені, 3887306,21грн. - інфляційних витрат та 624551,31грн. - 3% річних за договором №06/06-875 ТЕ-31 про постачання природного газу, укладеним між сторонами 29.12.2006 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не сплачена.

Представник відповідача  в судовому засіданні  позов визнає частково, зазначає про оплату  основного боргу шляхом перерахування субвенцій з державного бюджету в грудні 2008р.  Заперечує проти стягнення пені, інфляційних витрат та 3% річних   посилаючись на  введення мораторію    на  задоволення вимог кредиторів  в 2002р. та продовження його дії  до цього часу.

В судовому засіданні оголошено  перерву з 03.03.2009р. до 14.10 год. 10.03.2009р.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив  наступне.

29 грудня 2006 року між Дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (Постачальник) та  ВАТ „Харківська ТЕЦ-5” (Покупець) був укладений договір № 06/06-875 ТЕ-31 на постачання природного газу для  надання  населенню послуг   з опалення  та гарячого водопостачання. Відповідно до умов договору позивач зобов'язався передати у власність покупцю в 2007 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти природний газ та оплатити його на умовах даного договору.

У відповідності до п.6.1. договору оплата за газ   та послуги  з його транспортування  мала бути здійснена грошовими коштами у наступному порядку:  перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних  обсягів постачання та транспортування  газу не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30(31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та про транспортовані  обсяги газу мав бути здійснений на підставі акту  приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки  газу.

Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору передав відповідачеві природний газ на протязі січня – липня  2007р. в обсязі  87672,000 тис. м. куб. на загальну суму 60142837,80 грн., що підтверджено актами приймання-передачі природного газу, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи. Але відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, відмовився від виконання обов'язків, покладених на нього умовами договору, оплатив лише частково поставлений позивачем природний газ, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 10099971,24 грн..  Але  відповідачем, після звернення позивача з позовом до суду, 25.12.2008р. був частково погашений основний борг в сумі 10099971,24   грн.  на підставі  договору №1212/440 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2008р. № 440.  З урахуванням цього, суд вважає, що провадження по справі в частині стягнення  10 099 971,24  грн. боргу необхідно припинити на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету  спору.

У відповідності із  ст.625  ЦК  України, боржник  який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу. За таких підстав, суд вважає  позовні вимоги про стягнення 3887306,21 грн. інфляційних та 624551,31 грн. 3% річних обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Стосовно стягнення 1216569,34 грн. пені, нарахованої позивачем за період з 29.04.2008р. по 29.10.2008р.суд вважає необхідним   зазначити   наступне.

Ухвалою   господарського суду від 16.12.2002р. порушене провадження  по справі  № Б-23/75-02 про визнання  ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" банкрутом,  введено мораторій  на  задоволення   вимог  кредиторів.  Станом  на 15.01.2009р. розгляд справи  про банкрутство  відповідача   триває, мораторій  не скасовано.

Згідно зі статею 1 Закону України  "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р.  № 2343 термін "мораторій на задоволення вимог кредиторів" - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до  прийняття рішення про  введення мораторію.

Відповідно до ст. 11 вищезазначеного закону, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі, про що зазначається в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 4. ст. 12 вказаного закону, протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня).

Вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховуються штраф і пеня, і цей проміжок часу відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Тобто, за змістом цієї норми боржник повинен виконувати  зобов'язання, що виникли  після  введення  мораторію, але  пеня та штраф за їх невиконання   або   неналежне  виконання  не  нараховуються.

За таких  обставин, суд вважає  необхідним в частині  вимог про  стягнення  1216569,34 грн. пені    в позові  відмовити.

У відповідності із ст.ст.44, 49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті  державного  мита у сумі 23540,07 грн. та   витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у сумі  108,92 грн.   покласти на  відповідача  пропорційно  розміру  задоволених  вимог.

Керуючись статтями  526, 625 ЦК України, статтями 1, 12, 47, 49, 80п.1-1, 82-84  ГПК України, -

ВИРІШИВ:

 Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" (62731,Харківська обл.,Дергачівський район, с.Подвірки, в тому числі р/рахунок 2600615312665 АКБ „Базис”,МФО 351760, код ЄДРПОУ 05471230)  на користь Дочірньої компанії Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 1, у тому числі р/р 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 30012, код ЄДРПОУ 31301827)  3887306,21 грн. інфляційних та 624551,31 грн. 3% річних 23540,07 грн.  витрат з оплати державного мита, 108,92 грн. витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

 В частині стягнення 10 099 971,24  грн. боргу  провадження у справі  припинити на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету  спору.

В частині стягнення  1216569,34 грн. пені    в  позові  відмовити.

Рішення підписане 13.03.2009р.

Суддя