Рішення
від 21.01.2014 по справі 248/8801/13-ц
ХАРЦИЗЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

248/8801/13-ц

2/248/37/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2014 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючої-судді Труханової Л.М.,

при секретарі- Медведєвої С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харцизьку цивільну справу за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Транс В.В.В.» про стягнення суми,-

В С Т А Н О В И В :

11.10.2013 р. позивач фізична особа -підприємець ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до

відповідачів ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Транс В.В.В.» ( надалі ТОВ) , в якому просить :

1. Стягнути з ОСОБА_3 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 двадцять п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві гривні, які були перераховані йому як попередня плата за вантажне перевезення;

2. Стягнути з ОСОБА_3 на корист ь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 3% річних у сумі чотириста дев'яносто дев'ять гривень 13 копійок;

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-В.В.В.» на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 штраф за простій згідно договору у сумі шість тисяч триста дев'яносто чотири гривні 40 копійок.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-В.В.В.» на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 штраф за відмову від виконання перевезення згідно договору у сумі десять тисяч вісімсот сімдесят гривень 48 копійок.

5. Судові витрати та витрати, пов'язані з розглядом справи, покласти на відповідачі пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає , що 4лютого 2013 р. вона , як замовник, експедитор, уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс В.В.В.» , як з перевізником, виконавцем заявку-договір № 5 (далі - Договір) перевезення вантажу (куряче м'ясо) належним ТОВ автомобілем- рефрижератором з м. Нікополя до м. Ташкента (Узбекистан).

В Договорі було узгоджено всі умови, необхідні для договорів даного виду, згідно чинного законодавства, а також права та обов'язки сторін.

Зокрема, сторони погодили, що нормативний час на оформлення та завантаження/розвантаження не повинен перевищувати 48 годин. За простій під час завантаження/розвантаження, під час перевезення та на перетині кордону винна сторона сплачує іншій стороні штраф, еквівалентний 100 доларам США за кожну добу. За відмову від перевезення перевізник повинен сплати замовнику штраф в розмірі 20% від суми фрахту.

Сума фрахту за погодженням сторін становила еквівалент 6800 доларів США. 50% якої замовник повинна була сплатити авансом на кредитну картку ПАТ «Приватбанк» НОМЕР_4 фізичної особи ОСОБА_3 , а решту представник перевізника повинен був отримати готівкою відразу ж після розвантаження машини в Узбекистані.

Для перевезення у виконавця було зафрахтовано вантажний автомобіль ДАФ, держ. номер НОМЕР_1, причіп НОМЕР_5.

Вантажовідправник ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» оформив міжнародну вантажну накладну, яка була засвідчена печатками вантажовідправника та ТОВ.

05 лютого вантаж було завантажено в належний ТОВ рефрижератор, однак останній не отримав необхідних документів для виїзду за межі України, в зв'язку з чим перевезення не було ним здійснено. Натомість автомобіль повернувся у м. Нікополь, де 15 лютого відбулося перевантаження на інший транспортний засіб.

Тим часом 06 лютого на виконання умов Договору позивач сплатила на вищезазначений картковий рахунок ОСОБА_3 25952 грн. готівкою, що підтверджено касовим чеком.

Оскільки ТОВ перевезення не виконав, умови Договору порушив, а перераховані кошти не повернув та штрафи не сплатив, позивачка 20 лютого звернулась до нього з претензією, в якій заявила вимоги про повернення коштів та сплату штрафних санкцій.

У відповіді від 25 лютого ТОВ відмовився задовольнити претензію, посилаючись на те, що сума 25952 грн. на рахунок 'ГОВ «Транс В.В.В.» не поступала. З таким запереченням погодитись не можна, оскільки ТОВ «Транс В.В.В.» рахунок позивачці не направляло, а в заявці були передбачені готівкові розрахунки.

Відмову сплатити штраф ТОВ «Транс В.В.В.» пояснювало відсутністю дозволів на перевезення вантажів з України до Узбекистану.

20 липня позивачка направила ОСОБА_3 вимогу повернути перераховані кошти, яка була отримана ним 06 серпня, але він кошти не повернув, на звернення не відповів.

Просить стягнути з ОСОБА_3 попередню плату за вантажне перевезення у сумі 25952 грн. та 3% річних, а ТОВ «Транс-В.В.В.» - згідно умов Договору штраф за відмову від виконання перевезення в розмірі 20% від повної вартості фрахту, а саме еквівалент 1360 доларів США, штраф за затримку доставки вантажу з 08 лютого по 15 лютого включно, що складає еквівалент 800 доларів США, посилаючи чи на норми ст.. 1212, 536, 625,1214 ЦК України.

15 лютого відповідачам стало відомо про те, що умови Договору ТОВ виконати не зможе. Таким чином, 15 лютого обставина набуття попередньої оплати відпала і виник обов'язок повернути кошти та сплатити штрафні санкції за Договором.

Розрахунок 3% річних з 16 лютого по 26 вересня 2013 р. включно: 259.52 х 3% х 234 : 365 = 499 грн. 13 коп.

В Договорі на спірне перевезення сторони погодили, що за простій під час завантаження/розвантаження, під час перевезення та на перетині кордону винна сторона сплачує іншій стороні штраф, еквівалентний 100 доларам США за кожну добу. З вини ТОВ, який не зміг своєчасно забезпечити дозвіл на вивіз вантажу з України до Узбекистану, вантаж затримався у транспортному засобі на 8 діб з 8 по 1 5 лютого.

Нормою ст. 611 ЦК встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч. 2 ст. 549 ЦК штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст. 533 ЦК якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Вимога про сплату штрафу за простій була висунута ТОВ в претензії від 20 лютого 2013 р. Станом на 20 лютого офіційний курс гривні складав 7,993 за один долар. Відповідно штраф за простій складає: 7,993 х 800 = 6394 грн. 40 коп.

Згідно Договору за відмову від перевезення перевізник повинен сплати замовнику штраф в розмірі 20% від суми фрахту.

Штраф за відмову від виконання перевезення складає: 6800 х 20% х 7,993 =

10870 грн. 48 коп.

Представник позивача в судове засідання не з»явилась , надав суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутності.

Допитана в попередніх судових засіданнях представник позивача доводи і вимоги позовної заяви підтримала в повному обсязі з підстав, зазначених в позові. Також , просить стягнути з відповідачів на користь позивача витрати , понесені за проїзд до суду.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився , надав суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутності і просить у задоволенні позову відмовити.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності нез»явившихся сторін з урахуванням доказів , що є у справі.

Представ відповідача ТОВ позов не визнав , просить у задоволенні позову відмовити. Обставини , викладені в позові не спростовує. Вважає , що позовні вимоги до відповідача ТОВ не підлягають задоволенню , оскільки невиконання зобов'язання з боку відповідача мало місце не з його вини , а внаслідок настання випадку , а саме відсутність дозволів на виїзд до Узбекистан на момент прибуття автомобіля перевізника в пункт видачі дозволів м. Києва , що припустити відповідач не міг , тому що , такі дозволи видаються безпосередньо в пункті видачі дозволів в м.Київ з усного та письмового заявою водія , який здійснює перевезення , і динаміку їх зміни простежити неможливо. Також слід вказати , що кількість дозволів встановлюється не уповноваженими органами України , а саме Узбекистан . України фактично не може впливати на встановлення кількості дозволів .Крім того того , умовами договору № 5 від 04.02.2013 року не передбачалося , що у перевізника вже є в наявності двосторонній дозвіл на виїзд на територію Узбекистану , або він сто відсотків гарантує його отримання .. За наявності таких обставин , які відповідач підтвердив у судовому засіданні , вважає , що відповідач повинен бути звільнений від відповідальності за невиконання договору на підставі ст. 617 ЦК України

Також при виконанні умов договору підприємство саме зазнало збитків : а саме : пробіг автомобіля Харцизьк - Нікополь -Київ- Нікополь -Харцизьк становить 1800 км , включаючи витрату палива на пробіг автомобіля і на роботу рефрижератора , які становлять 9572,00 грн. Оплата роботи водія склала 5100,00 грн.

Заслухавши пояснення сторін , вивчивши матеріали справи , суд вважає . що позов є обґрунтованим та таким , що підлягає задоволенню.

Судом встановлено : 4лютого 2013 р. між позивачем , як замовником, експедитором , та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс В.В.В.» , як з перевізником, виконавцем укладена заявку-договір № 5 перевезення вантажу (куряче м'ясо) належним ТОВ автомобілем- рефрижератором з м. Нікополя до м. Ташкента (Узбекистан).

Сторони погодили, що нормативний час на оформлення та завантаження/розвантаження не повинен перевищувати 48 годин. За простій під час завантаження/розвантаження, під час перевезення та на перетині кордону винна сторона сплачує іншій стороні штраф, еквівалентний 100 доларам США за кожну добу. За відмову від перевезення перевізник повинен сплати замовнику штраф в розмірі 20% від суми фрахту.

Перевізник зобов»язується доставити вантаж не пізніше 17.02.2013 року.

Здійснюється оплата в розмірі 6800 дол. США на картку перевізника НОМЕР_4, відкритого на ОСОБА_3, залишок після вивантаження.

Згідно копії чека від 06.02.20133 року на рахунок НОМЕР_4 перераховано 25952,00 грн..

Згідно повідомлення ПАТ «ПриватБанк» рахунок НОМЕР_4 станом на 06.02.2013 року був відкритий на ім»я ОСОБА_3.

20.02.2013 року позивачем на ім.»я відповідача ТОВ була направлена претензія з приводу невиконання умов договору.

10.07.2013 р. на позивачем на ім.»я відповідача зачепи також була направлена вимога про повернення грошей в сумі 25952 грн..

Відповідно до 1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно пункту 3 ч. З ст. 1212 зазначене застосовується також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Нормами ч.2 ст. 536, ч. 2 ст. 625. ч. З ст. 1214 ЦК передбачено нарахування 3% річних уразі безпідставного одержання або збереження грошей за користування ними.

Статтею ст. 611 ЦК встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч. 2 ст. 549 ЦК штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст. 533 ЦК якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача правомірними, підтвердженими наявними у справі доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням наведеного , суд приходить до висновку , що обов'язок повернути безпідставно набуте майно є різновидом цивільно-правової санкції, а не мірою відповідальності, в зв'язку з чим наявність вини в поведінці особи, яка безпідставно збагатилась, не є обов'язковою. Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_3 без достатньої правової підстави набув грошові кошти в сумі 25952 грн., тому зобов»язаний повернути дані кошти позивачу та 3% річних за їх.

Враховуючи , що відповідачем ТОВ не надано суду переконливих доказів на підтвердження неможливості виконання умов заявки договору № 5 від 04.02.2013 року , у зв»язку з чим суд вважає , що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача ТОВ штрафів за простій та за відмову від виконання умов договору , також підлягають задоволенню.

В той час, суд вважає , що у задоволенні вимог представника позивача в частині стягнення з відповідачів на користь позивача витрат , понесених нею у зв»язку з поїздкою в м. Харцизьк задоволенню не підлягають за необгрунтованністю.

Відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути витрати , понесені зі сплати судового збору.

Керуючись ст..ст.522, 549, 625, 611, ст. 1212, ч. 2 ст. 1214 ЦК, ст..ст. 10, 11, 60, 76, 88, 212, 213, 215, ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Транс В.В.В.» про стягнення суми задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. сел.. Гірне м. Харцизька , ІПН НОМЕР_2) проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, код НОМЕР_3, безпідставно отримані кошти в сумі 25952,00 грн., 3% річних в сумі 499,13 грн. та понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 264,41 грн., а всього 26715( двадцять шість тисяч сімсот п»ятнадцять гривень) 54 коп..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс В.В.В.» ( м. Харцизьк , сел.. Гірне, вул.. Восточна, 2 «а»», код 34246900, р/р 26005000004021 у відділенні ПАТ «Індекс-Банк» м. Харцизька, МФО 300614) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, код НОМЕР_3 штраф за простій в сумі 6394,40 грн., штраф за відмову від виконання перевезення в сумі 10870,48 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 172,58 грн., а всього в сумі 17437 ( сімнадцять тисяч чотириста тридцять сім гривень) 46 коп..

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. сел.. Гірне м. Харцизька , проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір( р/р 312182067000888, банк ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34686480, отримувач: УДК у м. Харцизьку (м. Харцизьк), код платежу 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), символ звітності 206, код ЄРДПОУ 02895679) в сумі 0,10 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс В.В.В.» ( м. Харцизьк , сел.. Гірне, вул.. Восточна, 2 «а»», код 34246900, р/р 26005000004021 у відділенні ПАТ «Індекс-Банк» м. Харцизька, МФО 300614) на користь держави судовий збір( р/р 312182067000888, банк ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34686480, отримувач: УДК у м. Харцизьку (м. Харцизьк), код платежу 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), символ звітності 206, код ЄРДПОУ 02895679) в сумі 0,06 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в апеляційний суд Донецької області через Харцизький міський суд протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Суддя:

СудХарцизький міський суд Донецької області
Дата ухвалення рішення21.01.2014
Оприлюднено27.01.2014
Номер документу36793654
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —248/8801/13-ц

Ухвала від 31.10.2013

Цивільне

Харцизький міський суд Донецької області

Труханова Л. М.

Ухвала від 10.02.2014

Цивільне

Апеляційний суд Донецької області

Барсукова О. І.

Рішення від 13.03.2014

Цивільне

Апеляційний суд Донецької області

Барсукова О. І.

Рішення від 21.01.2014

Цивільне

Харцизький міський суд Донецької області

Труханова Л. М.

Рішення від 21.01.2014

Цивільне

Харцизький міський суд Донецької області

Труханова Л. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні