Рішення

від 14.01.2014 по справі 910/22610/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22610/13 14.01.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торглогістик"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях"

Про стягнення 8089,93 грн

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Андріасян В.М (директор згідно виписки з ЄДРПОУ № 645713)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 14.01.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торглогістик" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 8089,93 грн. за договором поставки № 2374 від 17.06.2013 року, а також позивач просить покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/22610/13, розгляд справи призначено на 14.01.2014 року.

14.01.2014 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання 14.01.2014 року не з'явився, про причини відсутності суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представником позивача подано оригінали документів, копії яких додані до матеріалів справи, для огляду судом у судовому засіданні, надані усні пояснення по суті справи, в яких він просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором поставки поставки № 2374 від 17.06.2013 року, щодо оплати за поставлений товар.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

17.06.2013 року було укладено договір поставки №2374 між позивачем, як постачальником за умовами договору, та відповідачем, як покупцем за умовами договору, (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язався поставляти та передавати у власність покупця товари разом з товаросупроводжувальною документацією, відповідно до наданих покупцем замовлень, а покупець зобов'язався приймати такі товари і оплачувати їх вартість.

Згідно п.6 договору, розрахунки за договором здійснюються протягом 14 (чотирнадцяти) днів з моменту поставки.

Відповідно до умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар по видатковій накладній № РН - 2000951 від 17.06.2013р. на суму 18091,43 грн., копія якої міститься в матеріалах справи.

За твердженням позивача, відповідачем було проведено часткову оплату поставленого товару на суму 10 001, 50 грн. (десять тисяч одна гривня 50 коп.), що також вбачається з акту звірки, наявного вматеріалах справи, який підписаний відповідачем.

01.11.2013 року позивач направив відповідачу претензію (Вих.№ 1 від 16.10.2013р.), якою просив здійснити платіж у сумі 8089,93 грн протягом 5-ти банківських днів та попереджав про звернення до суду у разі несплати.

Відповідно до викладеного в позовній заяві, заборгованість відповідача перед позивачем складає 8 089 (вісім тисяч вісімдесят дев'ять) грн. 93 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Договір поставки №2374 від 17.06.2013 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства - поставлено товар за видатковою накладною № РН-2000951 в повному обсязі. Відповідачем, в свою чергу, його зобов'язання по оплаті товару у встановлений строк виконані належним чином не були.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач зобов'язався сплатити за поставлений товар протягом 14 днів з моменту поставки, відповідно у відповідача перед позивачем виникло зобов'язання по оплаті поставленого за договором товару з 31.06.2013 року. В строк встановлений в договорі відповідачем не було проведено позивачу повну оплату за поставлений товар, доказів іншого матеріали справи не містять. Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 8 089, 93 грн. (18091, 43 - 10 001, 50).

Доказів на підтвердження оплати суми заборгованості в розмірі 8 089 (вісім тисяч вісімдесят дев'ять) грн. 93 коп. відповідачем позивачу суду не надано.

Факт наявності зобов'язання у відповідача перед позивачем сплатити заборгованість в сумі 8 089 (вісім тисяч вісімдесят дев'ять) грн. 93 коп. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару у відповідності до п. 6 договору є таким, що настав, отже позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по оплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях" (03151, м. Київ, вул. Мішина, буд. 3; код ЄДРПОУ 30400117 ) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торглогістик" (02094, м. київ, вул. Лебедєва, буд 14-а оф.12; код ЄДРПОУ 38576384) основну заборгованість в сумі 8 089 (вісім тисяч вісімдесят дев'ять) грн. 93 коп. та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.01.2014 р.

Суддя Г.П. Бондаренко