Постанова

від 10.03.2009 по справі 9/185

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/185

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

10.03.09                                                                                           Справа  № 9/185

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Кузь В.Л. /головуючий/, Городечна М.І., Юркевич М.В. розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ІФ Компанія Лімітед»(м. Львів)

на рішення господарського суду Львівської області

від 06.11.2008р. у справі № 9/185

за позовом відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк (ВАТ «ВіЕйБі Банк»)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ІФ Компанія Лімітед»(м. Львів)

про стягнення 101,702,84грн. заборгованості за кредитним договором №22/06 від 17.08.06 в тому числі 66496,68грн. простроченої заборгованості по кредиту, 1226,37 грн. нарахованих процентів за користування кредитом, 3122,90 грн. прострочених нарахованих відсотків за користування кредитом, 15508,69 грн. пені за несвоєчасне погашення основної суми боргу, 348,20грн. пені за несвоєчасне погашення процентів прцентів, 15000,00грн штрафні санкції, передбачені п.п. 3.3.3., 3.3.4., 3.3.6 кредитного договору –4 Х 5 від одержаної суми кредиту, визначеної в п. 1.1.1. цього договору, судові витрати.

за участю представників:

від позивача: Гелей Ю.Р.;

від відповідача: Дейнега М.І.

З правами та обов'язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, сторони ознайомлені.

Рішенням від 06.11.2009р. у справі №9/185 господарського суду Львівської області (суддя Данко Л.С.) задоволено позов відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк (ВАТ «ВіЕйБі Банк») до товариства з обмеженою відповідальністю «ІФ Компанія Лімітед»(м. Львів) про стягнення 101,702,84грн. заборгованості за кредитним договором №22/06 від 17.08.06 в тому числі 66496,68грн. простроченої заборгованості по кредиту, 1226,37 грн. нарахованих процентів за користування кредитом, 3122,90 грн. прострочених нарахованих відсотків за користування кредитом, 15508,69 грн. пені за несвоєчасне погашення основної суми боргу, 348,20грн. пені за несвоєчасне погашення процентів прцентів, 15000,00грн штрафних санкцій, передбачених п.п. 3.3.3., 3.3.4., 3.3.6 кредитного договору –4 Х 5 від одержаної суми кредиту, визначеної в п. 1.1.1. цього договору.

Не погоджуючись із зазначеним процесуальним документом, товариством з обмеженою відповідальністю «ІФ Компанія Лімітед»(м. Львів) подано апеляційну скаргу та доповнення до неї, у яких скаржник просить рішення господарського суду Львівської області скасувати, з огляду на наступне:

- зміст позовної заяви не відповідає п.п. 2 і 5 ст. 54 ГПК України, оскільки у ній не зазначений письмовий доказ, що підтверджує позов, тобто відсутній предмет спору, а саме кредитний договір №22/06 від 22.06.06, укладений між акціонерами товариства Всеукраїнський акціонерний банк Львівська філія VAB і товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «ІФ Компанія Лімітед»;

- постановою Галицького ВДВС ЛМУЮ на підставі постанови господарського суду Львівської області від 07.05.07 і наказу №2/474-5/37А від 18.06.07 накладено арешт на поточний рахунок №2600930015650 в Львівській філії ВАТ VAB, що стало причиною затримки платежів з повернення кредитної заборгованості позивачу у справі;

- штрафна санкція позивачем не нараховувалась і рішення про сплату штрафу у розмірі 3750грн. є неправомірним;

- позивач не представив доказів про невиконання зобов'язання відповідача про проведення не менше 100% своїх розрахунків через поточні рахунки, відкриті у нього;

- позивач неправомірно застосував вимоги п. 6 Додаткової угоди №1 від 28.12.06 про збільшення відсоткової ставки з 19 до 22%, оскільки не доведено порушення вимоги про 100% непроведення відповідачем розрахунків через поточний рахунок, відкритий у позивача;

- позивач неправомірно застосував збільшення відсоткової ставки з 22 до 25 відсотків, оскільки відповідна зміна до договору взагалі відсутня у відповідача, а позивач її належним чином не оформив.

27.01.09 скаржником в судовому засіданні подано клопотання про зупинення провадження у даній справі у зв'язку з поданням до суду позову про визнання кредитного договору №22/06 від 17.08.06, стягнення заборгованості за яким є предметом спору у даній справі, недійсним.

Разом з цим, подаючи вказане клопотання, ТзОВ «ІФ Компанія Лімітед»не подало суду у судовому засіданні доказів про прийняття вказаної позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі.

За таких обставин, Львівським апеляційним господарським судом було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі як документально необгрунтованогое.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Львівської області підлягає частковому скасуванню, з огляду на наступне:

17.08.2006року між сторонами у справі було укладено кредитний договір №22/06 (а.с. 3-6), відповідно до змісту ст. 1 якого, ВАТ Всеукраїнський Акціонерний банк (скорочена назва «АТ ВАБанк) надає ТзОВ «ІФ Компанія Лімітед»грошові кошти у розмірі 50000,00грн з терміном користування до 16-00 години 17.08.08 (надалі - Договір).

Згідно з п.п.1.1.3 Договору відсоткова ставка за користування кредитом становить 19% річних.

П.п. 2.3 Договору від 17.08.06 передбачає, що повернення кредиту здійснюється згідно графіків-додатків до даного договору.

Позичальник, яким є відповідач у справі, зобов'язаний забезпечити повернення кредиту відповідно до умов п.п.1.1.2, 2.3 Договору зі сплатою відсотків за фактичний строк його користування та сплатою штрафних санкцій (п.п. 3.3.3. Договору).

Окрім того, відповідно до зазначеного кредитного договору, ТзОВ «ІФ Компанія Лімітед»взяло на себе зобов'язання проводити через свої поточні розрахунки, відкриті у Львівській філії позивача, 100 відсотків усіх своїх розрахунків.

Відповідач у справі зобов'язався сплачувати кредитодавцю проценти та комісії на умовах, визначених цим Договором (п.п. 3.3.5 Договору).

Підпунктом 3.3.6 встановлений обов'язок позичальника на вимогу кредитодавця достроково повернути наявну заборгованість за кредитом та сплатити проценти за його користування, комісії, можливі штрафні санкції у випадках, визначених п.п. 2.10., 5.2. цього договору.

У випадку несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісій, визначених Договором від 17.08.06, позичальник (відповідач у справі) сплачує кредитодавцю (позивачу у справі) пеню в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в. п. 1.1.3 цього договору, за кожний день прострочення виконання за реквізитами, вказаними кредитодавцем (п. 4.3. Договору).

Згідно з п.п. 4.4 Договору у разі порушення вимог його п.п. 3.3.3-3.3.18, Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю штраф у розмірі 5% суми кредиту, визначеної в п. 1.1.1 цього Договору за кожний випадок порушення.

28.12.06 між сторонами у справі було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №22/06 від 17.08.06 (а.с. 7), відповідно до умов якої суму коштів, які надавались в оплатне користування ТзОФ «ІФ Компанія Лімітед»було збільшено до 75000,00грн., відсоткову ставку –до 20% річних, а також внесено зміни у п.п. 3.3.4 Договору, виклавши його в наступній редакції: «з 01.01.2007р. проводити 100% своїх розрахунків через рахунок відкритий в ЛФ ВАБанк. У разі непроведення оборотів, з 01.03.2007р. відсоткова ставка встановлюється на рівні 22% річних».

Додатковою угодою №2 від 17.08.06 сторони погодили, що кредитодавець надає позичальнику транш кредиту в сумі 25000,00 грн., на термін до 17.08.08 (а.с. 9).

Згідно з додатковою угодою №3 від 08.05.2008року, укладеною між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»(скорочена назва у тексті додаткової угоди –ВАТ «ВіЕйБі Банк») та відповідачем у справі, сторони внесли зміни в кредитний договір №22/06 від 17.08.06 (а.с. 10), встановивши, що відсоткова ставка за користування кредитом становить 25% річних з 12.05.08.

Разом з цим, заперечуючи позовні вимоги та стверджуючи про їх безпідставність, скаржник посилається на те, що зміст позовної заяви не відповідає п.п. 2 і 5 ст. 54 ГПК України, оскільки у ній не зазначений письмовий доказ, що підтверджує позов, тобто відсутній предмет спору, а саме кредитний договір №22/06 від 22.06.06, укладений між акціонерами товариства Всеукраїнський акціонерний банк Львівська філія VAB і товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «ІФ Компанія Лімітед».

З цього приводу, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що найменування ВАТ «ВіЕйБі Банк»є скороченим найменування позивача, в той час, як повне його найменування - відкрите акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний Банк, не змінилось, про що свідчить також і Статут позивача (а.с. 24-41), відповідно до п.п. 1.2. п.1 якого повним найменуванням Банку є Відкрите акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний Банк а скорочене –ВАТ «ВіЕйБі Банк».

За таких обставин, твердження ТзОВ «ІФ Компанія Лімітед», визначене як одна з підстав для скасування оскаржуваного рішення про те, що стороною за кредитним договором від 17.08.06 є інша особа, ніж позивач у справі, а тому предмет спору відсутній, визнається господарським судом апеляційної інстанції безпідставним.

Зазначений висновок підтверджується також і тим, що скорочена назва позивача фігурує у згаданій вище додаткові угоді №3 від 08.05.08, підписаній відповідачем у справі.

Щодо посилання скаржника у справі на ту обставину, що штрафна санкція позивачем не нараховувалась і рішення про сплату штрафу у розмірі 3750грн. є неправомірним, то Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що стягнення вказаної суми як окремо визначеної величини штрафних санкцій позивачем у справі не заявлялась, а тому вона й не була об'єктом дослідження місцевим господарським судом.

Беручи до уваги доводи ТзОВ «ІФ Компанія Лімітед»про те, що позивач не представив доказів про невиконання зобов'язання відповідача про проведення не менше 100% своїх розрахунків через поточні рахунки, відкриті у нього, то Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що рішення в цій частині підлягає скасуванню з огляду на те, що позивачем ні під час розгляду даної справи в суді першої інстанції, ні при її перегляді в апеляційному порядку не було доведено належними доказами відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України факту проведення коштів відповідачем по інших рахунках, що відкриті не в установі позивача.

Послання ж ВАТ «ВіЕйБі Банк»про те, що скаржником повинні були бути сплачені платежі до бюджету, що є необхідною передумовою його існування, а оскільки ці платежі не здійснювались з рахунку позивача у справі, вони проводились по рахункам, відкритим на ім'я ТзОВ «ІФ Компанія Лімітед»в інших банківських установах, ґрунтується на припущеннях та не підтверджене жодними доказами, а тому є безпідставним.

Щодо нарахування відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк штрафних санкцій за порушення боржником п.п. 3.3.6 Договору у розмірі 3750,00грн., то господарський суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем у справі не було надано жодних доказів про те, що він пред'являв вимогу до товариства з обмеженою відповідальністю «ІФ Компанія Лімітед»про дострокове повернення наявної заборгованості, а тому таке нарахування є безпідставним і оскаржуване рішення в цій частині також підлягає скасуванню.

За таких обставин нарахування позивачем штрафних санкцій у розмірі 7,500,00грн. за порушення п.п. 3.3.4 та 3.3.6 Кредитного договору є безпідставним, а в позові в цій частині позовних вимог слід відмовити.

З цих же підстав Львівським апеляційним господарським судом неправомірним визнається і підвищення ВАТ «ВіЕйБі Банк»відсоткової ставки з 20% до 22% за період з 28.12.06 по 12.05.08, а тому відсоткова ставка за користування кредитними коштами за вказаний період становить 20%. Розрахунок ТзОВ «ІФ Компанія Лімітед»в частині нарахування заборгованості зі сплати прострочених відсотків за користування кредитом у розмірі 1859,70грн, а не 3122,90грн та сплати нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірі 1213,71грн., а не 1226,37грн., є вірними. Таким чином, рішення господарського суду Львівської області в частині стягнення з відповідача прострочених нарахованих відсотків підлягає скасуванню, а позов –задоволенню в частині стягнення 1859,70грн.

Разом з цим, твердження ТзОВ «ІФ Компанія Лімітед», визначене як підстава для скасування рішення господарського суду Львівської області, в частині стягнення заборгованості за відсотковою ставкою 25% у період з 12.05.08, про те що, відповідна зміна до договору, що стосується збільшення відсоткової ставки, взагалі відсутня у відповідача, а позивач її належним чином не оформив, спростовується матеріалами, наявними у справі.

Зокрема, як вже було зазначено вище, додатковою угодою №3 від 08.05.2008року, підписаною уповноваженими особами ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»та відповідача у справі, сторони внесли зміни в кредитний договір №22/06 від 17.08.06 (а.с. 10), встановивши, що відсоткова ставка за користування кредитом становить 25% річних з 12.05.08.

Що ж стосується тверджень скаржника про те, що вказана додаткова зміна до договору відсутня у нього, то Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що наявність чи відсутність примірника угоди у будь-кого зі сторін не звільняє жодну з них від виконання зобов'язання за угодою, сторонами в якій вони є.

Відносно стягнення пені у розмірі, що становить подвійну процентну ставку, визначену в. п.1.1.3 Договору, за кожен день прострочення виконання, встановленої п. 4.3. Договору №22/06 від 17.08.06, то господарський суд апеляційної інстанції зазначає наступне:

Відповідно до норми ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом може бути збільшений у договорі.

Разом з цим, Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає обмеження розміру пені, що підлягає стягненню та встановлює вказану межу у розмірі, що не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного Банку України, встановлену та затверджену за кожен період, що відповідає періоду порушення зобов'язання.

При цьому, розмір пені за прострочення виконання зобов'язань з повернення тіла кредита та відсотків, розрахований відповідачем у справі базується на розрахунку, що передбачає подвійну облікову ставку НБУ за кожен із періодів невиконання зобов'язання, а тому оскаржуване рішення у цій його частині підлягає скасуванню а позов –задоволенню в частинні стягнення пені за несвоєчасне погашення основної суми боргу у розмірі 7512,94грн. та пені за несвоєчасне погашення процентів (до 31 дня) у розмірі 46,78грн.

Що ж стосується стягнення з відповідача у справі суми основної заборгованості, то рішення господарського суду Львівської області в цій частині підлягає залишенню без змін, оскільки ТзОВ «ІФ Компанія Лімітед»не довело належними доказами обгрунтованості свого розрахунку в цій частині, у той час, як в матеріалах справи наявні документи, що підтверджують наявність у відповідача заборгованості за кредитом саме у розмірі 66496,68грн. (довідка позивача про стан заборгованості ТзОВ «Іф Компанія Лімітед»згідно кредитного договору №22/06 від 17.08.06 станом на 23.10.2008року –а.с. 68).

Окрім того, з відповідача у справі необхідно стягнути державне мито, що підлягає до сплати за подання та розгляд позовної заяви у розмірі 760,94грн., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та з врахуванням державного мита, сплаченого ним за подання апеляційної скарги у справі.

Таким чином, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення, господарським судом не були належним чином досліджені наявні матеріали у справі при невірному застосуванні норм матеріального права, у зв'язку з чим, воно підлягає частковому скасуванню.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 91, 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ІФ Компанія Лімітед»частково задоволити.

2. Рішення від 06.11.2009р. у справі №9/185 господарського суду Львівської області скасувати в частині задоволення позову щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІФ Компанія Лімітед»(79000, Львівська область, м. Львів, Галицький район, вул. Коперніка, 32/5, індентифікаційний код 20806857) на користь Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»(04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 5 (ідентифікаційний код 19017842) 1226,37 грн. нарахованих процентів за користування кредитом, 3122,90 грн. прострочених нарахованих відсотків за користування кредитом, 15508,69 грн. пені за несвоєчасне погашення основної суми боргу, 348,20грн. пені за несвоєчасне погашення процентів, 15000,00грн штрафні санкції, передбачені п.п. 3.3.3., 3.3.4., 3.3.6 кредитного договору – 4 Х 5 від одержаної суми кредиту, визначеної в п. 1.1.1. цього договору,. Прийняти в цій частині нове рішення: Позов задоволити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІФ Компанія Лімітед»(79000, Львівська область, м. Львів, Галицький район, вул. Коперніка, 32/5, індентифікаційний код 20806857) на користь Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 5 (ідентифікаційний код 19017842) 1213,71 грн. нарахованих процентів за користування кредитом, 1859,70грн. прострочених нарахованих відсотків за користування кредитом, 7512,94 грн. пені за несвоєчасне погашення основної суми боргу, 46,78грн. пені за несвоєчасне погашення процентів, 7500,00грн штрафні санкції, передбачені п.п. 4.4 Кредитного договору №22/06 від 17.07.06, а також державне мито, що підлягає до сплати за подання та розгляд позовної заяви у розмірі 760,94грн.

В іншій частині –рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

    Головуючий          суддя                                                  Кузь В.Л.

          суддя                                                  Юркевич М.В.

                                                  суддя                                                  Городечна М.І.