Рішення

від 16.03.2009 по справі 18/34/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/34/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.09                                                                                 Справа №  18/34/09

Суддя   Носівець В.В.

за позовом приватного підприємства “Торгівельно-виробнича фірма “Агростар” (юридична адреса: 69084, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 47; поштова адреса: юридична компанія “ВасилисК”, 69035, м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, 3)

до товариства з обмеженою відповідальністю “КВК” (69063, м. Запоріжжя, вул.Радянська, 34)

про стягнення 1 071 327,00 грн.,

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Лемешко А.О. (довіреність № 15/11 від 05.09.2008 р.; паспорт серії СВ №329810 від 30.01.2001 р.);

від відповідача: Педак С.В. (довіреність № 3 від 08.09.2008 р., паспорт серії СВ № 095735 від 02.11.1999 р.);

СУТНІСТЬ СПОРУ:

16.12.2008 р. заявлені позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “КВК” (далі - ТОВ “КВК”) на користь приватного підприємства “Торгівельно-виробнича фірма “Агростар” (далі –ПП “ТВФ “Агростар”) 1 071 327,00 грн. матеріальної шкоди, на підставі порушення Договору про спільне використання технологічних мереж основного споживача № 55 від 25.10.2004 р. (далі –Договір),     ст.ст. 2, 20, 42, 55 Господарського кодексу України (далі –ГК України), ст.ст. 22, 224, 225, 611, 623 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), Закону України “Про електроенергетику”, Правил користування електричною енергією, ст.ст. 2, 12, 35, 46, 66, 82 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України).

22.12.2008 р. порушено провадження у справі № 18/34/09, судовий розгляд справи призначено на 16.02.2009 р. Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області від 16.02.2009 р. строк вирішення спору продовжено до 16.03.2009 р. Ухвалою суду від 16.02.2009 р. розгляд справи відкладено на 11.03.2009 р. Ухвалою від 11.03.2009 р. розгляд справи відкладався на 16.03.2009 р. Заявою від 16.03.2009 р. позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 1 071 327,00 грн. матеріальних збитків з підстав, зазначених у позовній заяві. Вказана заява відповідає приписам ст. 22 ГПК України, не суперечить чинному законодавству України, прийнята судом до розгляду та задоволена. Судом розглядаються уточнені позовні вимоги. Також в судовому засіданні 16.03.2009 р. представником ПП “ТВФ “Агростар” було підтримано заявлене 13.03.2009 р. клопотання про зупинення провадження у справі № 18/34/09 до розгляду Запорізьким апеляційним господарським судом справи № 7/302/08. В задоволенні зазначеного клопотання судом було відмовлено у зв'язку із його необґрунтованістю (постанова Запорізького апеляційного господарського суду у справі № 7/302/08 винесена 19.02.2009 р. і надана представником відповідача у судовому засіданні). Крім того, в судовому засіданні 16.03.2009 р. представником позивача було підтримано надане клопотання про залучення до участі у справі № 18/34/09 ВАТ “Запоріжжяобленерго” в якості відповідача-2. У задоволенні вказаного клопотання судом було відмовлено у зв'язку із його необґрунтованістю (позивачем не зазначено, які саме позивач має вимоги до ВАТ “Запоріжжяобленерго”, які умови Договору про спільне використання технологічних мереж основного споживача № 55 від 25.10.2004 р. порушило ВАТ“Запоріжжяобленерго”, в якій частині воно повинно відповідати за заявленими позовними вимогами, тощо). Клопотанням від 16.03.2009 р. ПП “ТВФ “Агростар” просив суд залучити до участі у справі № 18/34/09 ВАТ “Запоріжжяобленерго” в якості третьої особи, у задоволенні якого суд також позивачу відмовив, у зв'язку із необґрунтованістю заявленого клопотання (представник позивача не зазначив, яким чином рішення у даній справі може вплинути на права або обов'язки ВАТ “Запоріжжяобленерго” щодо однієї із сторін спору).  

У судовому засіданні 16.03.2009 р. позивач підтримав уточнені позовні вимоги з підстав, викладених у позові, і просить суд задовольнити їх та стягнути з відповідача 1 071 327,00 грн. матеріальних збитків. Зазначив, що 25.10.2004 р. між ТОВ “КВК” та   ПП “ТВФ “Агростар” був укладений Договір № 55 про спільне використання технологічних мереж основного споживача. 05.03.2007 р. відповідач направив на адресу позивача телеграму, а далі лист-повідомлення, якими сповіщав про те, що на підставі пункту 10.4 дійсного Договору та відповідно до акту від 22.02.2007 р. ТОВ “КВК” розриває вказаний Договір та вважає його розірваним з часу отримання ПП “ТВФ “Агростар” телеграми та листа-повідомлення. Відповідач безпідставно та всупереч діючому законодавству України відмовився від виконання своїх договірних зобов'язань за Договором, що в подальшому було встановлено судовим рішенням у справі                  № 7/280/07-25/222/07-7/391/07-10/614/07. Самовільне розірвання відповідачем Договору та відключення позивача від електроенергії, призвели до псування плодоовочевої продукції, що, в свою чергу, завдало прямих збитків та неодержання доходів ПП “ТВФ “Агростар”. На адресу відповідача позивач надіслав телеграми з проханням негайно відновити подачу електроенергії, які залишились без задоволення, а телеграма з проханням надіслати уповноваженого представника для складання акту про псування товару –без уваги. Запорізькою торгово-промисловою палатою було проведено експертизу та складено акт консультації від 15.03.2007 р. № О-404, яким встановлено пониження якості та псування свіжих плодів та овочів в результаті порушення умов зберігання, а саме: температурного режиму і відносної вологості, в силу непрацюючих холодильних агрегатів і примусової вентиляції холодильника № 7, у зв'язку із відключенням електроенергії з вини відповідача. Середня ціна на продовольчі товари у квітні 2008 р. вказана у довідці Головного управління статистики у Запорізькій області, згідно акту торгово-промислової палати від 15.03.2007 р., яким встановлено пониження якості та псування плодів та свіжих овочів, збитки складають 760 855,30 грн. Позивач зазначає, що ціни для розрахунку збитків необхідно застосовувати квітневі, адже продукція зберігалась для її продажу в квітні. Вартість експертизи склала 1 440,00 грн. Крім того, ПП “ТВФ “Агростар” вказує, що згідно Договору № 7676 від 15.04.2004 р. про постачання електричної енергії позивачу недовідпущено з вини відповідача з 1 березня по 31 грудня 2007 р. електричної енергії на загальну суму 154 516,00 грн., у зв'язку із чим відповідач повинен сплатити позивачу її двократну вартість у розмірі 309 032,00 грн. у відповідності до ч. 10 ст. 24 Закону України “Про електроенергетику”. Також позивач вказує на рішення господарського суду Запорізької області від 29.10.2007 р. у справі       № 7/280/07-25/222/-0-7/391/07-10/614/07 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 05.02.2008 р. по цій справі, якими були встановлені факти на підтвердження позиції ПП “ТВФ “Агростар”. Отже, відповідач, в порушення законодавства про порядок розірвання договорів, розірвав договір, чим порушив ПКЕЕ та без погодження постачальника електроенергії (ВАТ “Запоріжжяобленерго”) з власної ініціативи відключив позивача від електропостачання. Таким чином, факт нанесення матеріальних збитків ПП “ТВФ “Агростар” протиправними діями та бездіяльністю з боку відповідача, на думку позивача, не підлягає сумніву, а збитки підлягають стягненню у повному обсязі. У зв'язку із викладеним, ПП “ТВФ “Агростар” звернулось із відповідним позовом до господарського суду Запорізької області.

Відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та у доповненнях до відзиву на позовну заяву. Зазначив, що відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України “Про електроенергетику” енергопостачальники несуть відповідальність перед споживачами електричної енергії у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії у разі переривання електропостачання з вини енергопостачальника згідно з умовами договору на користування електричною енергією. Але відповідний договір з ТОВ “КВК” не укладався. Більш того, 25.10.2004 р. між ТОВ“КВК” та ПП “ТВФ “Агростар” був укладений Договір № 55 про спільне використання технологічних мереж основного споживача, у п. 8.1.2 якого зазначено, що у разі перерви в електропостачанні субспоживача з вини основного споживача понад терміни, визначені ПУЕ для струмоприймачів відповідної категорії, основний споживач не несе відповідальності. Отже, вимога позивача про сплату двократної вартості недовідпущеної електричної енергії в розмірі 309 032,00 грн., на думку відповідача, є неправомірною. Крім того, зазначає, що позивача відключили працівники ВАТ“Запоріжжяобленерго”, а не відповідач, від електроспоживання, і не на підставі розірвання Договору № 55 від 25.10.2004 р. про спільне використання технологічних мереж основного споживача, а на підставі Акту порушення ПКЕЕ споживачем від 22.02.2007 р. № 00003988. Також ТОВ “КВК” вважає, що акт консультації торгово-промислової палати від 15.03.2007 р., на який посилається позивач, не можна визнати експертизою у розумінні Інструкції про порядок проведення експертиз в ТПП України, затвердженої рішенням президії ТПП України, протокол № 76 від 10.06.1992 р., а відтак встановлювати наявність будь-яких збитків. У доповненнях до відзиву на позовну заяву відповідач звертає увагу суду на те, що акт консультації № О-404 від 15.03.2007 р. не є судовою експертизою також і у розумінні ГПК України та Закону України “Про судову експертизу”. До того ж, відповідно до акту консультації пониження якості та псування плодово-овочевої продукції сталося з вини ВАТ “Запоріжжяобленерго”. Також щодо акту консультації торгово-промислової палати України № О-404 від 15.03.2007 р. відповідач зазначає: “Акт складався з 07.03.2007 р. по 15.03.2007 р., при тому, що електроенергію відключили з 05.03.2007 р. (згідно позовної заяви), тобто за 2 дні до того, як відбиралася продукція для складання акту консультації торгово-промисловою палатою України, продукція зіпсувалася, що призвело до збитків більш ніж 760 тис. грн.”. У зв'язку із вищевикладеним, у задоволенні позовних вимог відповідач просить відмовити.   

Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 16.03.2009 р., за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2004 р. ТОВ “КВК” (основний споживач та відповідач у справі) та ПП “ТВФ “Агростар” (субспоживач та позивач у справі) уклали Договір про спільне використання технологічних мереж основного споживача № 55 (далі –Договір).    

Відповідно до пп. 1.1., 1.2. Договору основний споживач зобов'язується забезпечити передачу електричної енергії в межах величин, дозволених субспоживачу до використання, а субспоживач –своєчасно сплачувати за використання електричної мережі, отримані послуги, в тому числі за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії. Сторони зобов'язуються виконувати інші умови, визначені цим Договором, та додатками до Договору, які є його невід'ємними частинами. Основний споживач забезпечує передачу електричної енергії після укладення цього Договору та договору про постачання електричної енергії, який укладається між субспоживачем та постачальником електричної енергії.

Судом встановлено, що 15.04.2004 р. ВАТ “Запоріжжяобленерго” (постачальник електричної енергії) та ПП “ТВФ “Агростар” (споживач) був укладений Договір про постачання електричної енергії № 7676, відповідно до розділу 1 якого, постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та Додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно із п. 6.1. Договору про спільне використання технологічних мереж основного споживача № 55 електропостачання субспоживача може бути припинено або обмежено основним споживачем без попередження, зокрема, у разі:

- споживання електроенергії субсоживачем після закінчення терміну дії цього Договору або договору про постачання електричної енергії;

- приєднання субспоживачем власних струмоприймачів або струмоприймачів третіх осіб до мереж основного споживача поза розрахунковими засобами обліку електроенергії.

Відповідно до п. 8.1.2. Договору у разі перерви в електропостачанні субспоживача з вини основного споживача понад терміни, визначені ПУЕ для струмоприймачів відповідної категорії, основний споживач не несе відповідальність перед субспоживачем.

Відповідно до п. 10.4. Договору цей Договір укладається на термін до 20.11.2005 р., набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього Договору або його перегляд. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством.

05.03.2007 р. відповідач направив на адресу позивача телеграму, а далі лист-повідомлення, якими сповіщав про те, що на підставі п. 10.4 дійсного Договору та відповідно до акту від 22.02.2007 р. ТОВ “КВК” розриває вказаний Договір та вважає його розірваним з часу отримання ПП “ТВФ “Агростар” телеграми та листа-повідомлення.

Телеграмами та листами позивач звертався до відповідача з вимогою відновити постачання електричної енергії та направити уповноваженого представника для складання акту про псування товару. Проте вказані звернення залишились без задоволення відповідачем.

На підставі заявки № 1 від 07.03.2007 р., довідки бухгалтерії № 2 про залишки плодів та овочів на 07.03.2007 р., наряду № О-404 від 07.03.2007 р. ПП “ТВФ “Агростар” звернулось до Запорізької торгово-промислової палати за консультацією по питанню щодо перевірки якості плодів та овочів, які знаходяться у позивача на довготривалому зберіганні. За результатами консультації Запорізькою торгово-промисловою палатою було складено акт № О-404, у висновках якого встановлено, що пониження якості плодів та овочів відбулось у результаті порушення умов зберігання (температурного режиму та відносної вологості) в силу непрацюючих холодильних агрегатів і примусової вентиляції холодильника № 7 у результаті відключення електроенергії ВАТ “Запоріжжяобленерго”.

ПП “ТВФ “Агростар” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про зобов'язання ТОВ “КВК” виконати у повному обсязі та належним чином  договір № 55 від 25.10.2004 р. Рішенням суду від 29.10.2007 р. у справі                  № 7/280/07-25/222/-0-7/391/07-10/614/07 позов задоволено, зобов'язано ТОВ “КВК” відновити передачу ПП “ТВФ “Агростар” електричної енергії відповідно до умов договору № 55 від 25.10.2004 р. Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 05.02.2008 р. апеляційна скарга ТОВ “КВК” залишена без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 29.10.2007 р. у справі № 7/280/07-25/222/-0-7/391/07-10/614/07 –без змін.

В свою чергу ТОВ “КВК” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з ПП “ТВФ “Агростар” 519 217,90 грн. понесених збитків (вартість необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією). Рішенням суду від 29.12.2008 р. по справі               № 7/302/08 позов задоволено, стягнуто з ПП “ТВФ “Агростар” на користь ТОВ “КВК” 519 217,90 грн. збитків. Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 19.02.2009 р. апеляційна скарга ПП “ТВФ “Агростар” залишена без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області по справі № 7/302/08 –без змін.

Листом від 05.06.2008 р. № 43 ТОВ “КВК” повідомило ПП “ТВФ “Агростар” про відмову від подальшого продовження строку дії Договору про спільне використання технологічних мереж основного споживача № 55 від 25.10.2004 р., а також зазначило про те, що з 21.11.2008 р. вказаний Договір слід вважати розірваним.

16.12.2008 р. ПП “ТВФ “Агростар” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з ТОВ “КВК” 1 071 327,00 грн. збитків.

Оцінивши представлені докази, господарський суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з огляду на таке.

Згідно із ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частинами  2 ст. 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ч. 3 ст. 277 ГК України абонент має право відпускати енергію приєднаним до його мереж вторинним споживачам (субабонентам). У цьому випадку субабоненти укладають договір енергопостачання з абонентом і мають права та несуть обов'язки абонента, а абонент має права та несе обов'язки енергопостачальника.

Правовідносини у сфері електроенергетики регулюються Законом України “Про електроенергетику” та іншими нормативно-правовими актами.

Так, згідно із ст. 13 Закону України “Про електроенергетику” та ст. 7 Закону України “Про природні монополії” діяльність з виробництва, постачання та передачі електричної енергії підлягає ліцензуванню.

Відповідно до Указів Президента України від 08.12.1994 р. № 738 (738/94) та від 14.03.1995 р. № 213 (213/95) постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за № 417/1442, затверджено Правила користування електричною енергією.

Згідно із п. 1.1. Правил користування електричною енергією (далі –Правила) ці правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).

Пунктом 1.2. Правил визначено, що постачальник електричної енергії –суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії.

Отже, суб'єкт господарської діяльності може набути статус постачальника електричної енергії лише у разі отримання відповідної ліцензії у встановленому законодавством порядку та укладенням договору енергопостачання.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України “Про електроенергетику” енергопостачальники несуть відповідальність перед споживачами електричної енергії у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії у разі переривання електропостачання з вини енергопостачальника згідно з умовами договору на користування електричною енергією.

Як свідчать матеріали справи, позивач посилається на Договір про постачання електричної енергії № 7676 від 15.04.2004 р., на підставі якого заявляє позовну вимогу про стягнення з відповідача 309 032,00 грн. збитків –подвійної вартості недовідпущеної електричної енергії.

Проте, господарський суд не може погодитись з такою позицією позивача, адже із Договору про постачання електричної енергії № 7676 від 15.04.2004 р. вбачається, що він був укладений ВАТ “Запоріжжяобленерго” та ПП “ТВФ “Агростар”. Договір же про постачання електричної енергії, укладений ПП “ТВФ “Агростар” та ТОВ “КВК”, в матеріалах справи № 18/34/09 відсутній.

До того ж, пунктом 8.1.2. укладеного ПП “ТВФ “Агростар” та ТОВ “КВК” Договору про спільне використання технологічних мереж основного споживача № 55 від 25.10.2004р. сторони обумовили, що у разі перерви в електропостачанні субспоживача з вини основного споживача понад терміни, визначені ПУЕ для струмоприймачів відповідної категорії, основний споживач не несе відповідальність перед субспоживачем.

У пункті 6.1 Договору № 55 від 25.10.2004 р. сторони визначили, що електропостачання субспоживача може бути припинено або обмежено основним споживачем без попередження у разі: … приєднання субспоживачем власних струймоприймачів або струймоприймачів третіх осіб до мереж основного споживача поза розрахунковими засобами обліку електроенергії.

Актом № 00003988 від 22.02.2007 р. про порушення ПКЕЕ споживачем були зафіксовані факти порушення ПП “ТВФ “Агростар” п. 6.40 ПКЕЕ, а також зазначено, що порушений монтаж вторинних ланцюгів напруги фаз А, В, С для встановлення пристрою для розкрадання електроенергії (періодичне вимкнення ланцюгів напруги фаз А, В, С за допомогою релейно-годинникового пристрою, що призводить до зупинки електролічильників та недообліку електроенергії. Даний облік є таким, що обліковується (відраховується) з під загального обліку договору № 7821 з ТОВ «КВК».

Отже, актом про порушення позивачем ПКЕЕ були встановлені саме факти порушення, передбачені п. 6.1. Договору № 55 від 25.10.2004 р., в результаті чого, відповідач мав право на припинення або обмеження позивача у електропостачанні, однак у самому акті № 00003988 від 22.02.2007 р. про порушення ПКЕЕ вказано, що електроустановка відключена в ТП № 3.

Таким чином, заявлена до відповідача позовна вимога, з підстав зазначених у позові, в частині стягнення 309032,00 грн. збитків –подвійної вартості недовідпущеної електричної енергії., на думку суду є необґрунтованою.

З урахуванням вищевикладеного, безпідставно заявлені позивачем і вимоги про стягнення з відповідача 760 855,30 грн. понесених ПП “ТВФ “Агростар” збитків у результаті псування плодоовочевої продукції, а також 1 440,00 грн. вартості  проведеної Запорізькою торгово-промисловою палатою консультації.

Згідно із ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно із п. 6 Роз'яснення Вищого господарського суду України “Про деякі питання вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди” від 01.04.1994 р. № 02-5/215 для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач. При цьому тягар доказування факту правопорушення, безпосередньо причинного зв'язку між правопорушенням та заподіянням шкоди і розміру відшкодування, полягає на позивача.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Як свідчать матеріали справи, позивач наполягає на тому, що понесення ним збитків у розмірі 760 855,30 грн. через псування плодоовочевої продукції відбулось саме у результаті відключення відповідачем позивача від електроенергії.

Проте, ці твердження позивача спростовуються складеним 22.02.2007 р. представником ВАТ “Запоріжжяобленерго” в присутності директора ПП “ТВФ “Агростар” актом № 00003988 про порушення Правил користування електричною енергією споживачем (а.с. 42). Зі змісту вказаного акту вбачається, що споживачем –ПП“ТВФ “Агростар” було здійснено порушення монтажу вторинних ланцюгів напруги фаз А, В, С для встановлення пристрою для розкрадання електроенергії (періодичне вимкнення ланцюгів напруги фаз А, В, С за допомогою релейно-годинникового пристрою, що призводить до зупинки електролічильників та недообліку електроенергії, що є порушенням п. 6.40 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 р.). Крім того, у акті № 00003988 від 22.02.2007 р. про порушення Правил користування електричною енергією ВАТ “Запоріжжяобленерго”, у розділі “короткі рекомендації споживачеві у зв'язку з допущеними ним порушеннями Правил користування електричною енергією” споживачу було вказано, що монтаж вторинних ланцюгів необхідно виконати без розриву, згідно ПУЕ. І, найголовніше, у вказаному акті, складеному ВАТ “Запоріжжяобленерго” зазначено: “Электроустановка отключена 22.02.07 г. В ТП № 3 эл. сети ООО “КВК”.

Вказані факти встановлені і постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 19.02.2009 р. у справі № 7/302/08 (а.с. 106-113).

Таким чином, є цілком очевидним та доведеним матеріалами справи той факт, що ПП “ТВФ “Агростар” від електроенергії відключило саме ВАТ “Запоріжжобленерго”, а не ТОВ “КВК”, і відбулося це 22.02.2007 р., а не 05.03.2007 р., як зазначав представник позивача (в результаті повідомлення 05.03.2007 р. відповідачем позивача про розірвання Договору № 55 ).

Відповідач дійсно порушив приписи чинного законодавства України та умови договору № 55 в результаті одностороннього його розірвання, факт чого був встановлений рішенням суду у справі № 7/280/07-25/222/07-7/391/07-10/614/07.

За таких умов, на переконання суду, позивачу слід доводити причинно-наслідковий зв'язок та наслідки таких дій відповідача, що спричинили збитки позивачу, оскільки:

главою 25 розділу 5 Господарського кодексу України також передбачено відшкодування збитків у сфері господарювання. Зокрема ст. 224 ГК України передбачено, що учасник господарський відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, ….

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності певних, передбачених законом умов, їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, що є підставою цивільно-правової відповідальності.

Одним із елементів складу цивільного правопорушення, який встановлений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об'єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання; причинний зв'язок між протиправними діями боржника та збитками.

У позовній заяві позивач не обґрунтував належними доказами –правопорушення з боку відповідача, причинний зв'язок між протиправними діями відповідача та понесеними позивачем затратами (збитками). З матеріалів справи навпаки вбачається, що відповідач сам здійснив порушення вимог ПКЕЕ, за що і був відключений 22.02.2007 р. співробітниками ВАТ «Запоріжжяобленерго»від електроспоживання.

За таких умов, заявлена позивачем позовна вимога щодо стягнення з ТОВ “КВК” збитків у розмірі 762 295,30 грн. (з урахуванням 1 440,00 грн. вартості проведеної Запорізькою торгово-промисловою палатою консультації) задоволенню судом не підлягає.

З огляду на викладене, господарський суд вважає посилання позивача на акт консультації Запорізької торгово-промислової палати № О-404 від 15.03.2007 р., як на доказ своїх тверджень, недоцільним, оскільки навіть у висновках зазначено акту вказано, що пониження якості плодів та овочів відбулось у результаті порушення умов зберігання (температурного режиму та відносної вологості) в силу непрацюючих холодильних агрегатів і примусової вентиляції холодильника № 7 у результаті відключення електроенергії ВАТ “Запоріжжяобленерго”.

У зв'язку із вищезазначеним, господарський суд вважає, що у позові ПП “ТВФ “Агростар”, з зазначених в ньому підстав, про стягнення з ТОВ “КВК” 1 071 327,00 грн. збитків, слід відмовити.

Судові витрати покладаються на позивача відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 35, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          У позові відмовити.

Суддя                                                                                                                        В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 24.04.2009р.