Постанова

від 15.07.2009 по справі 18/34/09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

18/34/09

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 15 липня 2009 р.                                                                                    № 18/34/09  

 Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого      Остапенка М.І.

суддів                                                           Гончарука П.А.                                                                      Стратієнко Л.В.

з участю представників:позивача: відповідача:

Шолудько В.І.Педак С.В.

розглянувши  у     відкритому              судовому засіданні  касаційну  скаргу приватного підприємства "Торгівельно-виробнича фірма "Агростар"

на рішеннягосподарського суду Запорізької області від 16 березня 2009 р.

у справі№ 18/34/09

за позовомприватного підприємства "Торгівельно-виробнича фірма "Агростар"

дотовариства з обмеженою відповідальністю "КВК"

про стягнення 1 071 327 грн.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2008 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача 1 071 327 грн. збитків, заподіяних внаслідок порушення останнім зобов'язань за договором про спільне використання технологічних мереж основного споживача № 55 від 25.10.2004 р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.03.2009 р. (суддя Носівець В.В.) в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлене рішення та передати справу на новий розгляд.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення –без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга  не підлягає задоволенню з таких підстав.   

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом,  25.10.2004 р. ТОВ "КВК" (основний споживач та відповідач у справі) та ПП "ТВФ "Агростар" (субспоживач та позивач у справі) уклали договір про спільне використання технологічних мереж основного споживача № 55 (далі –договір).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору основний споживач зобов'язується забезпечити передачу електричної енергії в межах величин, дозволених субспоживачу до використання, а субспоживач –своєчасно сплачувати за використання електричної мережі, отримані послуги, в тому числі за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії. Сторони зобов'язуються виконувати інші умови, визначені цим договором, та додатками до Договору, які є його невід'ємними частинами. Основний споживач забезпечує передачу електричної енергії після укладення цього Договору та договору про постачання електричної енергії, який укладається між субспоживачем та постачальником електричної енергії.

15.04.2004 р. між ВАТ "Запоріжжяобленерго" (постачальник електричної енергії) та ПП "ТВФ "Агростар" (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 7676, відповідно до розділу 1 якого, постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та Додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно із п. 6.1. договору про спільне використання технологічних мереж основного споживача № 55 електропостачання субспоживача може бути припинено або обмежено основним споживачем без попередження, зокрема, у разі:

- споживання електроенергії субспоживачем після закінчення терміну дії цього договору або договору про постачання електричної енергії;

- приєднання субспоживачем власних струмоприймачів або струмоприймачів третіх осіб до мереж основного споживача поза розрахунковими засобами обліку електроенергії.

Відповідно до п. 8.1.2. договору у разі перерви в електропостачанні субспоживача з вини основного споживача понад терміни, визначені ПУЕ для струмоприймачів відповідної категорії, основний споживач не несе відповідальність перед субспоживачем.

Згідно з п. 10.4. договору він укладається на термін до 20.11.2005 р., набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством.

05.03.2007 р. відповідач направив на адресу позивача телеграму, а далі лист-повідомлення, якими сповіщав про те, що на підставі п. 10.4 договору та відповідно до акту від 22.02.2007 р. ТОВ "КВК" розриває вказаний договір та вважає його розірваним з часу отримання ПП "ТВФ "Агростар" телеграми та листа-повідомлення.

Телеграмами та листами позивач звертався до відповідача з вимогою відновити постачання електричної енергії та направити уповноваженого представника для складання акту про псування товару. Проте вказані звернення залишились без задоволення відповідачем.

На підставі заявки № 1 від 07.03.2007 р., довідки бухгалтерії № 2 про залишки плодів та овочів на 07.03.2007 р., наряду № О-404 від 07.03.2007 р. ПП "ТВФ "Агростар" звернулось до Запорізької торгово-промислової палати за консультацією по питанню щодо перевірки якості плодів та овочів, які знаходяться у позивача на довготривалому зберіганні. За результатами консультації Запорізькою торгово-промисловою палатою було складено акт № О-404, у висновках якого встановлено, що пониження якості плодів та овочів відбулось у результаті порушення умов зберігання (температурного режиму та відносної вологості) в силу непрацюючих холодильних агрегатів і примусової вентиляції холодильника № 7 у результаті відключення електроенергії ВАТ "Запоріжжяобленерго".

Відповідно до ч. 3 ст. 277 ГК України абонент має право відпускати енергію приєднаним до його мереж вторинним споживачам (субабонентам). У цьому випадку субабоненти укладають договір енергопостачання з абонентом і мають права та несуть обов'язки абонента, а абонент має права та несе обов'язки енергопостачальника.

Правовідносини у сфері електроенергетики регулюються Законом України "Про електроенергетику" та іншими нормативно-правовими актами.

Так, згідно із ст. 13 Закону України "Про електроенергетику" та ст. 7 Закону України "Про природні монополії" діяльність з виробництва, постачання та передачі електричної енергії підлягає ліцензуванню.

Відповідно до Указів Президента України від 08.12.1994 р. № 738 (738/94) та від 14.03.1995 р. № 213 (213/95) постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за № 417/1442, затверджено Правила користування електричною енергією.

Згідно із п. 1.1. Правил користування електричною енергією (далі –Правила) ці правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).

Пунктом 1.2. Правил визначено, що постачальник електричної енергії –суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії.

Отже, суб'єкт господарської діяльності може набути статус постачальника електричної енергії лише у випадку отримання відповідної ліцензії у встановленому законодавством порядку та укладенням договору енергопостачання.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України "Про електроенергетику" енергопостачальники несуть відповідальність перед споживачами електричної енергії у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії у разі переривання електропостачання з вини енергопостачальника згідно з умовами договору на користування електричною енергією.

Заявляючи  позовну вимогу про стягнення з відповідача 309 032,00 грн. збитків –подвійної вартості недовідпущеної електричної енергії, позивач обгрунтовував свої вимоги договором про постачання електричної енергії № 7676 від 15.04.2004 р., сторонами якого є ВАТ "Запоріжжяобленерго" та ПП "ТВФ "Агростар".

Пунктом 8.1.2. укладеного між  ПП "ТВФ "Агростар" та ТОВ "КВК" договору про спільне використання технологічних мереж основного споживача № 55 від 25.10.2004р. передбачено, що у разі перерви в електропостачанні субспоживача з вини основного споживача понад терміни, визначені ПУЕ для струмоприймачів відповідної категорії, основний споживач не несе відповідальність перед субспоживачем.

За таких обставин суд прийшов до правильного висновку про відсутність передбачених законом та укладеним між сторонами договором підстав для стягнення вказаної суми з відповідача.

Згідно акту № 00003988 від 22.02.2007 р. про порушення ПКЕЕ споживачем, складеного працівниками ВАТ "Запоріжжяобленерго", встановлено факт порушення ПП "ТВФ "Агростар" п. 6.40 ПКЕЕ шляхом порушення монтажу вторинних ланцюгів напруги фаз А, В, С для встановлення пристрою для розкрадання електроенергії (періодичне вимкнення ланцюгів напруги фаз А, В, С за допомогою релейно-годинникового пристрою, що призводить до зупинки електролічильників та недообліку електроенергії. Даний облік є таким, що обліковується (відраховується) з під загального обліку договору № 7821 з ТОВ "КВК".

В акті також зазначено, що електроустановка відключена в ТП № 3 електромережі ТОВ "КВК"  (а.с.42, т.1).

В жодному з судових рішень, на які в порядку ст. 35 ГПК України посилається позивач, та які є в матеріалах справи, не встановлено факту відключення позивача від електропостачання саме відповідачем.

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Підставою для притягнення до цивільно-правової відповідальності є наявність в діях відповідача складу цивільного правопорушення.

Одним із елементів складу цивільного правопорушення, який встановлений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об'єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання; причинний зв'язок між протиправними діями боржника та збитками.

Позивач зазначав, що його збитки полягають у вартості зіпсованої внаслідок неправомірного розірвання відповідачем  в односторонньому порядку договору про спільне використання технологічних мереж основного споживача № 55 від 25.10.2004 р. шляхом надсилання 05.03.2007 р. телеграми, плодоовочевої продукції на суму 760 855,30 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову в цій частині та вимозі про стягнення 1 440,00 грн. вартості проведеної Запорізькою торгово-промисловою палатою консультації, суд правильно виходив з того, що відсутній причинний зв'язок між діями відповідача, яка проявилися в повідомленні позивача про розірвання договору в односторонньому порядку та понесених позивачем збитках, які виникли внаслідок відключення відповідача від електропостачання, що сталося задовго до вказаного повідомлення.

В акті консультації Запорізької торгово-промислової палати № О-404 від 15.03.2007 р. також зазначено, що зберігання (температурного режиму та відносної вологості) в силу непрацюючих холодильних агрегатів і примусової вентиляції холодильника № 7 у результаті відключення електроенергії ВАТ "Запоріжжяобленерго".

Таким чином, рішення суду ухвалено на підставі досліджених у справі доказів та відповідно до вимог закону, що регулює спірні правовідносини.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують і підстав для скасування рішення суду не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, суд

                                                ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу приватного підприємства "Торгівельно-виробнича фірма "Агростар" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 16 березня  2009 року у справі за № 18/34/09 –без змін.

Головуючий, суддя                                                                               М.І. Остапенко

Судді                                                                                                      П.А. Гончарук

                                                                                                               Л.В. Стратієнко