Рішення

від 03.03.2009 по справі 42/94-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

42/94-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2009 р.                                                            Справа № 42/94-08

вх. № 9379/5-42

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Міхненко О.І. (дов.)  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Східенерго", м.Донецьк, в інтересах Структурної одиниці "Кураховська ТЕС", м. Курахово  

до  ТОВ "Торговий дім "Главмаш", м. Харків  

про стягнення 12294,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Східенерго", звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах структурної одиниці "Кураховської ТЕС" до ТОВ "Торговий дім "Главмаш" про стягнення 12294,30 грн., в т.ч. штраф за прострочку поставки продукції в сумі 3456,00 грн., штраф за прострочку поставки продукції більше ніж на 30 днів у сумі 8460,00 грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 198,30 грн., а також позивач просить покласти судові витрати на відповідача.

У судовому засіданні представника позивача підтримує позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений ухвалою суду на юридичну адресу, правом участі в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Вислухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив, що між  ТОВ "Східенерго" (позивач) та ТОВ "Торговий дім "Главмаш" (відповідач) укладений договір № 140708-2к11/4.2.10.36/Э від 14.07.2008р. (далі - договір), за умовами якого відповідач взяв на себе обов'язок поставити продукцію в асортименті, кількості, в строки, за ціною і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в Договорі та в Специфікаціях, а позивач, відповідно, прийняти та оплатити цей товар.

Відповідно до п.4.2, 4.4 Договору розрахунок за продукцію проводиться шляхом передплати 50% вартості продукції, кінцевий розрахунок здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту поставки продукції.

Відповідно до Специфікації № 1 до Договору постачальник зобов'язується забезпечити поставку продукції протягом 60 днів з моменту здійснення покупцем передплати, вартість продукції визначена в сумі 34560,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 2149 від 21.08.2008р. позивачем у справі була зроблена передплата за агрегат ел. насосний згідно дог.№ 140708-2к11/4.2.10.36/Э від 14.07.2008р. в сумі 17280,00 грн.

Таким чином, у відповідача виник обов'язок щодо поставки товару, граничний строк поставки товару - 20.10.2008р.

Відповідно до видаткової накладної № РН-00182 товар був поставлений відповідачем позивачу 24.11.2008р., тобто з порушенням строків, встановлених в Договорі та відповідній Специфікації, на 35 днів.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Умовами договору передбачено :

- п.5.2. в разі не поставки продукції в строки, передбачені відповідною Специфікацією, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 10% від вартості непоставленої продукції, крім цього відшкодовує всі понесені покупцем збитки, спричинені затримкою виконання постачальником зобов'язання;

- п.5.3 в разі порушення строків поставки продукції, передбачених  відповідною Специфікацією, більше ніж на 30 днів, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 25% від вартості непоставленої продукції, крім цього відшкодовує всі понесені покупцем збитки, спричинені затримкою виконання постачальником зобов'язання;

- п.5.6 в разі прострочки строків поставки продукції покупець має право відмовитись від отримання такої продукції, вимагати повернення сплачених в якості передплати коштів, нарахованих на грошові кошти відсотків в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день користування грошовими коштами і відшкодування спричинених збитків.

Позивачем у справі за затримку виконання зобов'язання відповідачем щодо поставки продукції нараховані штраф у розмірі 10% від вартості непоставленої продукції в сумі 3456,00 грн. та штраф в розмірі 25% від вартості непоставленої продукції з прострочкою поставки більше ніж на 30 днів у сумі 8460,00 грн.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Таким чином, поняття штрафних санкцій є більш широким, ніж поняття неустойки, і включає в себе також адміністративно-господарські санкції, які застосовуються за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Оскільки ГК України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у ЦК України. При цьому слід враховувати, що відповідно до частини першої статті 230 ГК України неустойка (штраф, пеня) може бути лише грошовою сумою і не може бути іншим майном. Крім того, штраф, який застосовується у разі порушення зобов'язання, слід відрізняти від штрафу як адміністративно-господарської санкції, визначення якого міститься у частині першій статті 241 ГК України.

Суд зазначає, що умовами договору передбачено нарахування штрафу в розмірі 10% від вартості непоставленої продукції, в разі прострочення поставки більше ніж на 30 днів - в розмірі 25% вартості непоставленої продукції.

Тобто суд вважає, що умовами договору передбачено застосування одного з видів штрафу або 10% в разі прострочення поставки до 30 днів, або 25% в разі прострочення поставки більше ніж на 30 днів, а не додаково 25% як це вважає позивач.

Оскільки відповідач прострочив поставку продукції більше ніж на 30 днів, то суд вважає вірним нарахування штрафу в розмірі 25% від вартості непоставленої продукції в сумі 8640,00 грн.

В частині стягнення штрафу в розмірі 10% від вартості непоставленої продукціїв сумі 3456,00 грн. суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, оскільки даний розмір штрафу нарахований необгрунтовано.

Крім того згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Умовами договору передбачено нарахування процентів за користування грошовими коштами в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день користування грошовими коштами.

Позивачем зроблений розрахунок процентів за 35 днів прострочення поставки товару, розмір яких склав 198,30 грн.

Наданий розрахунок відповідає умовам договору та вимогам діючого законодавства.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення штрафу в сумі 8640,00 грн. та процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 198,30 грн., в задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог.

Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України, суд    

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Главмаш" (61082 м.Харків, вул.Міжлаука, 9/3, кв.4, п/р 26008036162300 в АКІБ "УкрСиббанк" м.Харків МФО 351005, код 32759608) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Східенерго" в особі "Кураховської ТЕС" ТОВ "Східенерго" (85612 Донецька область, м.Курахово, вул.Плеханова, 34, п/р 26005002911000 в ЗАТ "Донгорбанк" м.Донецьк, МФО 334970, код 26160824) штраф у сумі 8460,00 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 198,30 грн., державне мито в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            

Рішення підписано 10.03.2009р.