Рішення

від 15.01.2014 по справі 908/3738/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/111/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2014 Справа № 908/3738/13

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.

За участю представників: від позивача - Данковська С.Ф., довіреність № б/н від 13.11.2013 р.; від відповідача - не з'явився.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/3738/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестоптим» (69091, м. Запоріжжя, бул. Шевченко, б. 71-а, скорочено ТОВ «Інвестоптим»);

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, скорочено ФОП ОСОБА_2);

про стягнення суми.

Сутність спору:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестоптим» заявлено позовні вимоги до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті орендної плати, видатків на комунальні послуги та компенсації з утримання приміщення за період: з 01.03.2013 р. по 23.10.2013 р. в розмірі 50183,62 коп. та штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 36903,79 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.11.2013 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено та присвоєно номер провадження № 34/111/13 у справі № 908/3738/13, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 04.12.2013 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.12.2013 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 11.12.2013 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.12.2013 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 20.12.2013 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.12.2013 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 15.01.2014 р.

08.01.2014 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від ТОВ "Інвестоптим" надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з ФОП ОСОБА_2 заборгованість по оплаті орендної плати, витрат на комунальні послуги та компенсації з утримання приміщення за період з 01.03.2013 року по 23.10.2013 року в розмірі 50183,62 грн., пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та трьох відсотків річних за несвоєчасне виконання зобов'язання зі сплати орендної плати в сумі 10525 грн. 85 коп., пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та трьох відсотків річних за несвоєчасне виконання зобов'язання з компенсації витрат з оплати комунальних послуг в розмірі 695 грн. 30 коп., штрафні санкції за несвоєчасне звільнення приміщення в розмірі 10000 грн. 00 коп., суму додаткової відповідальності в розмірі 30 відсотків від суми заборгованості в сумі - 15055,09 грн., а всього 86459,86 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 15.01.2014 р. підтримала заявлені позовні вимоги та надала письмові пояснення, в яких зазначає, що виходячи із заборгованості в розмірі 50183,62 грн., загальна сума пені за прострочення виконання зобов'язання по оплаті орендної плати та компенсації витрат за комунальні послуги становить 9376,36 грн., 3 % річних за несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті орендної плати та компенсації витрат з комунальних послуг становить 1844,79 грн. На підставі викладеного, представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість по оплаті орендної плати, витрат на комунальні послуги та компенсації з утримання приміщення за період з 01.03.2013 р. по 23.10.2013 р. в сумі 50183, 62 грн., пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 9376,36 грн., 3 % річних в сумі 1844,79 грн., штрафні санкції за несвоєчасне звільнення приміщення в розмірі 10000 грн., суму додаткової відповідальності в розмірі 30% від суми заборгованості в сумі 15055,09 грн., а всього стягнути 86459,86 грн.

Згідно ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Розглянувши заяву ТОВ "Інвестоптим" про зменшення позовних вимог та письмові пояснення, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позивачем фактично подано заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення штрафу за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором оренди та заву про збільшення позовних вимог в частині стягнення пені за неналежне виконання зобов'язань по оплаті орендної плати та комунальних послуг за договором оренди. Дана заява ТОВ "Інвестоптим" подана з додержанням вимог ст. 22 ГПК України та приймається судом до розгляду.

Таким чином, в судовому засіданні 15.01.2014 р. судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_2 заборгованості по оплаті орендної плати, витрат на комунальні послуги та компенсації з утримання приміщення за період: з 01.03.2013 року по 23.10.2013 року в розмірі 50183,62 грн., пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 9376,36 грн., 3 % річних в сумі 1844,79 грн., штрафних санкції за несвоєчасне звільнення приміщення в розмірі 10000 грн., суми додаткової відповідальності в розмірі 30% від суми заборгованості в розмірі 15055,09 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови договору оренди № 02 від 23.08.2011 р., строки внесення орендної плати та компенсації по оплаті комунальних послуг та утримання приміщення, у зв'язку із чим у ФОП ОСОБА_2 за період: з 01.03.2013 р. по 23.10.2013 р. виникла заборгованість у сумі 50183,62 грн. Крім суми основного боргу позивач просить стягнути 9376,36 грн. пені, 1844,79 грн. 3% річних, 15055,09 грн. штрафу за прострочення виконання грошового зобов'язання, 10000 грн. штрафу за прострочення виконання зобов'язання повернути приміщення орендодавцю у зазначений в договорі строк. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «Інвестоптим» посилається на ст. ст. 549, 625, 627, 759, 762 ЦК України, ст.ст. 12, 49, 230, 291 ГК України, постанову пленуму ВГСУ № 12 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна".

ФОП ОСОБА_2, відповідач по справі, відзиву на позов не надала, своїм правом на участь в судовому засіданні 15.01.2014 р. не скористалась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить поштове повідомлення від 22.11.13 р., про причини неявки суд не повідомила.

За клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

23.08.2011 р. ТОВ "Інвестоптим" (орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (орендар) було укладено договір оренди № 02 (далі - договір оренди).

Пунктом 1.1. договору оренди встановлено, що відповідно умов даного договору орендодавець зобов'язується передати орендарю в тимчасове платне користування ("оренду") приміщення, яке знаходиться у ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2, визначене на Поверховій схемі у додатку 2 до цього договору, іменоване далі - "приміщення".

Стан приміщення дозволяє орендарю використовувати його і здійснювати в ньому свою діяльність відповідно до мети та умов даного договору (п. 1.2. договору оренди).

Орендар використовує приміщення з метою проведення комерційної діяльності, припустимої до здійснення законодавством України і даним договором, і з цією же метою може розміщувати і встановлювати в приміщенні необхідні меблі, устаткування. Орендар має право оформляти приміщення, попередньо погодивши з орендодавцем проект облаштування приміщення та його дизайн (п. п. 10.2, 10.3 договору оренди).

Згідно п. 2.1. договору оренди, вартість приміщення на момент підписання даного договору за взаємною згодою сторін становить 299114,1 грн. (двісті дев'яносто дев'ять тисяч сто чотирнадцять грн. десять коп.).

Відповідно до п. 3.1. договору оренди, площа переданого орендарю приміщення становить 12,51 кв. м. (дванадцять метрів п'ятдесят один сантиметр квадратний).

Приміщенні передається орендарю на підставі акту прийому-передачі, у якому вказується опис його технічного стану, остаточний розмір площі (п. 4.1. договору оренди).

На виконання умов договору, 29.09.2011 р. орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення загальною площею 12,51 кв.м., в подальшому - "приміщення", яке знаходиться у ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 і дозволяє орендарю використовувати приміщення у відповідності до мети і умов договору. Приміщення передавалось в стані придатному для використання та який повністю задовольняв вимоги орендаря, про що свідчить складений акт приймання-передачі приміщення по договору оренди № 02 від 23.08.2011 р. (а.с. 109).

Пунктом 5.1. договору оренди встановлено, що строк оренди приміщення починає перебіг з моменту передачі приміщення орендарю за Актом приймання-передачі та закінчується через 1 (один ) рік, а у випадку дострокового припинення оренди та будь-якому іншому випадку, у дату Акту приймання-передачі приміщення оренди від орендаря орендодавцю ("дата закінчення").

23.08.2012 р. сторонами було складено додаткову угоду № 1 до договору оренди, пунктом 1 якої сторони вирішили продовжити термін дії договору оренди до 23 серпня 2013 р. на тих самих умовах, що передбачені договором та цією додатковою угодою.

Пунктом 2 додаткової угоди № 1 від 23.08.2012 р. до договору оренди сторони вирішили доповнити п. 5.1. статті 5 договору наступним реченням: "Строк оренди приміщення подовжено терміном на один рік з моменту підписання додаткової угоди № 1."

23.08.2013 р. сторонами було складено додаткову угоду № 2 до договору оренди, пунктом 1 якої сторони вирішили продовжити термін дії договору оренди до 23 жовтня 2013 р. на тих самих умовах, що передбачені договором та цією додатковою угодою.

Пунктом 2 додаткової угоди № 1 від 23.08.2013 р. до договору оренди сторони вирішили доповнити п. 5.1. статті 5 договору наступним реченням: "Строк оренди приміщення подовжено терміном на два місяці з моменту підписання додаткової угоди № 2."

У зв'язку з невиконанням зобов'язань відповідачем щодо оплати орендної плати та комунальних послуг, позивачем заявлено даний позов.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором оренди.

У відповідності до ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Параграфом 1 глави 58 ЦК України передбачено, загальні положення про найм (оренду), які застосовуються, зокрема, і до договору оренди приміщення.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до п. 9.1. договору оренди, орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату та інші платежі у розмірі і строки, обумовлені даним договором.

Підпунктом 9.1.1. договору оренди передбачено, що орендодавець до 15-го числа місяця, що передує місяцю за який проводиться розрахунок, виставляє орендареві рахунок на оплату орендної плати, розрахованої відповідно до даного договору виходячи зі значення офіційного курсу гривні до долара США встановленого Національним банком України, а також індексу інфляції, за період з місяця підписання договору до місяця, за який проводиться розрахунок.

Сторони домовились, що розмір щомісячної орендної плати за користування 1 (одним) кв. м. приміщення, складає 398,57 грн. (триста дев'яносто вісім грн. п'ятдесят сім коп.), крім того ПДВ 20% - 79,72 (сімдесят дев'ять гривень сімдесят дві коп.) грн., а разом з ПДВ 478,29 грн. (чотириста сімдесят вісім грн. двадцять дев'ять коп.), що є еквівалентом суми з ПДВ 60 доларів США, відповідно до офіційного валютного курсу Національного банку України, встановленого на момент підписання цього договору. Розмір орендної плати, що зазначений у п. 9.1.2., визначено при курсі 7,9715 грн. за 1 долар США, встановлений НБУ станом на 22.08.2011 р. У випадку зростання курсу долару США по відношенню до гривні розмір оплат, передбачений п. 9.1.2., підлягає індексації відповідно до коефіцієнту зростання курсу долару США по відношенню до гривні, встановленого НБУ на момент виставлення рахунку (п.п. 9.1.2, 9.1.3 договору оренди).

Відповідно до п. 9.2. договору оренди, орендна плата сплачується орендарем щомісяця, не пізніше 25-го числа місяця що передує місяцю за який здійснюється розрахунок.

Пунктом 9.3. договору оренди передбачено, що незважаючи на те, що для зручності орендаря орендодавець може до 15-го числа кожного відповідного місяця виставляти орендарю рахунок, орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату не пізніше строку, зазначеного в даному договорі незалежно від факту одержання орендарем таких рахунків.

Якщо буде потреба визначення розміру орендної плати за певну частину місяця або за певну кількість днів, для цього розмір орендної плати за один місяць може бути розділений на кількість календарних днів у відповідному місяці і помножений на кількість днів фактично використаних орендарем для оренди (п. 9.5. договору оренди).

За період: березень - жовтень 2013 р. у відповідача виникла заборгованість з орендної плати перед орендодавцем в розмірі 46323,10 грн., про що свідчать підписані та скріплені печатками сторін акти наданих послуг (а.с. 115,116,120,121,123,126,128,130).

Враховуюче вищевикладене та той факт, що на момент розгляду спору по суті відповідачем не надано доказів погашення вказаної суми заборгованості з орендної плати, вимога позивача про стягнення 46323,10 грн. заборгованості законна, обґрунтована та підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення вартості комунальних послуг.

Відповідно до п. п. 9.6.1., 9.6.2. договору оренди, орендар компенсує орендодавцю витрати на комунальні послуга протягом строку оренди з урахуванням нижченаведеного.

До комунальних послуг на утримання приміщення належать:

- Електропостачання;

- Теплопостачання;

- Водопостачання та каналізація.

Орендар компенсує орендодавцю видатки на комунальні витрати з утримання приміщення. Розмір компенсації комунальних витрат з утримання приміщення є фіксованим та становить: 33,22 (тридцять три грн., двадцять дві коп.), крім того ПДВ (який розраховано виходячи зі ставки 20%) у розмірі - 6,64 ( шість грн., шістдесят чотири коп.), всього 39,86 (тридцять дев'ять грн. вісімдесят шість коп.) гривні за один квадратний метр площі приміщення. Дану суму сторонами визначено як еквівалент 5 (п'яти) доларам США (з ПДВ), виходячи з офіційного курсу української гривні до долару США, встановленого Національним Банком України на дату укладення цього договору оренди, який складає 7,9715 українських гривень за 1 (один) долар США.

Місячна оплата витрат на комунальні послуги залежить від запланованих у відповідній період витрат, а також від цін, встановлених надавачами послуг (п.п.. 9.6.3 договору оренди).

Підпунктом 9.6.4. договору оренди передбачено, що оплату спожитих на приміщення комунальних послуг орендар сплачує орендодавцю щомісячно, на підставі рахунків орендодавця в строк до 15 (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за місяцем в якому були спожиті такі комунальні послуги. Орендодавець надає відповідний рахунок у строк до 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому були спожиті такі комунальні послуги.

За період: березень - жовтень 2013 р. у відповідача виникла заборгованість з відшкодування комунальних послуг перед орендодавцем в розмірі 3860,52 грн., про що свідчать підписані та скріплені печатками сторін акти наданих послуг (а.с. 117,118,119,122,124,125,127,129).

Враховуюче вищевикладене та той факт, що на момент розгляду спору по суті відповідачем не надано доказів погашення вказаної суми заборгованості з відшкодування комунальних послуг, вимога позивача про стягнення 3860,52 грн. законна, обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 9376,36 грн. пені за період: з 25.02.2013 р. по 15.11.2013 р., яка нарахована позивачем на заборгованість за договором оренди та 15055,09 грн. штрафу за невиконання грошового зобов'язання по оплаті орендної плати та комунальних витрат.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 16.2. договору оренди, яким передбачено наступне: "У випадку несвоєчасної або не в повному обсязі оплати орендної плати або оплати компенсації комунальних та витрат з обслуговування та поповнення забезпечувального платежу, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми прострочених платежів за кожний день прострочення".

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що позивачем невірно заявлено період нарахування пені, оскільки заборгованість по оплаті орендної плати виникає після 25 числа кожного місяця, тобто з 26 числа, оскільки п. 9.2 договору оренди встановлено, що орендна плата сплачується орендарем щомісяця, не пізніше 25-го числа місяця що передує місяцю за який здійснюється розрахунок. Однак, позивач в розрахунку пені по заборгованості за орендну плату нараховує пеню починаючи з 25 числа кожного місяця заборгованості орендної плати.

Слід зазначити, що п. п. 9.6.4. договору оренди встановлено, що оплату спожитих на приміщення комунальних послуг орендар повинен сплачувати щомісячно, на підставі рахунків орендодавця в строк до 15 числа місяця, наступного за місяцем в якому були спожиті такі комунальні послуги. Таким чином, заборгованість по оплаті спожитих на приміщення комунальних послуг виникає 15 числа кожного місяця, тому позивачем в розрахунку пені по несплаті комунальних послуг вірно зазначено період початку нарахування пені.

Однак, ТОВ "Інвестоптим" в своєму розрахунку заборгованості пені по несплаті орендної плати та комунальних послуг, позивачем не додержано вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, тобто позивачем здійснено розрахунок пені більше ніж на 6 місяців.

Таким чином, правильною сумою до стягнення, з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України, є 8125,58 грн. В іншій частині стягнення пені, вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 5.7 Постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" № 12 від 29.05.2013 р., застосовуючи у вирішенні спорів, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням договорів оренди (найму) положення статті 549 ЦК України, господарським судам слід виходити з того, що:

- одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно із зазначеною статтею ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто вони не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, і у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій;

- можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення господарських зобов'язань передбачено абзацом другим частини другої статті 231 ГК України;

- для учасників господарських відносин законодавством не встановлено обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із принципом свободи укладення договору, встановленим статтею 627 ЦК України, за змістом якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Вимоги щодо стягнення штрафу позивач обґрунтовує п. п. 16.2.1. договору оренди, в якому передбачено, що крім зазначеного у п. 16.2 цього договору, до орендаря застосовується додаткова відповідальність за прострочення виконання грошових зобов'язань: якщо період прострочення перевищує 30 (тридцять) календарних днів, то орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю штраф у розмірі 30 % від простроченої суми грошового зобов'язання.

Судом перевірено правильність нарахування штрафу та встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі та комунальним послугам в сумі 50183,62 грн., 30 % з якої становить 15055,09 грн., тому дана вимога позивача нарахована вірно і підлягає задоволенню у розмірі 15055,09 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 10000 грн. штрафу за прострочення виконання зобов'язання повернути приміщення орендодавцю у зазначений в договорі строк.

По закінченні дії строку оренди або припиненні договору з інших підстав орендар зобов'язаний повернути приміщення орендодавцю протягом 1 (одного) робочого дня з дати закінчення строку оренди, у придатному стані з урахуванням його нормального зносу. Повернення приміщення орендарем і його передача орендодавцю здійснюється на підставі акту прийому-передачі, що підписується сторонами (п. п. 22.1., 22.2. договору оренди).

Пунктом 1 додаткової угоди № 2 від 23.08.2013 р. сторонами вирішено продовжити термін дії договору оренди до 23 жовтня 2013 р. на тих самих умовах, що передбачені договором та цією додатковою угодою.

Згідно п. п. 19.1.1. договору оренди, строк дії даного договору припиняється у разі:

а) за згодою сторін;

б) за рішенням суду;

в) у зв'язку з закінченням дії строку оренди;

г) у зв'язку з його достроковим розірванням орендодавцем на умовах цього договору;

д) у разі відчуження приміщення чи готелю орендодавцем;

е) з інших підстав передбачених діючим законодавством України.

Жодною з сторін не надано доказів продовження терміну дії договору оренди.

ТОВ "Інвестоптим" направлено на адресу ФОП ОСОБА_2 повідомлення вих. № 231013 від 23.10.2013 р. про припинення договору оренди № 2 від 23.08.2011 р., в зв'язку із закінченням строку дії договору. В зазначеному повідомлені орендодавець повідомляє орендаря про обов'язок повернення приміщення орендодавцю протягом 1 (одного) робочого дня з дня припинення договору оренди, тобто не пізніше ніж до 25.10.2013 р. В разі не повернення приміщення згідно акту приймання-передачі в придатному стані з урахуванням його нормального зносу в строк до 25.10.2013 р. орендарю будуть нараховані штрафні санкції за несвоєчасне виконання умов договору в розмірі 10000 грн. Дане повідомлення було отримане відповідачем 26.10.2013 р., про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 37).

Таким чином, договір оренди № 02 від 23.08.2011 р. припинив свою дію 23 жовтня 2013 р., у зв'язку з закінченням дії строку оренди.

Орендар зобов'язаний повернути приміщення орендодавцю протягом 1 (одного) робочого дня з дати закінчення строку оренди, тобто протягом 24.10.2013 р., до 25.10.2013 р.

Жодною зі сторін не надано доказів повернення приміщення орендодавцю на підставі акту прийому-передачі, відповідно до п. 22.2 договору оренди.

Вимоги щодо стягнення штрафу позивач обґрунтовує п. 22.3. договору оренди, у випадку прострочення виконання зобов'язання повернути приміщення орендодавцю в зазначений у цьому договорі строк, орендар зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Судом перевірено правильність нарахування штрафу за прострочення виконання зобов'язання повернути приміщення орендодавцю у зазначений в договорі строк, та встановлено, що дана вимога позивача законна, обґрунтована, яка підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1844,79 грн. 3% річних за період: з 25.02.2013 р. по 15.11.2013 р.

Судом перевірено правильність нарахування 3% річних та встановлено, що позивачем невірно заявлено період нарахування 3 % річних. Як вже вищезазначалось, заборгованість по оплаті орендної плати виникає після 25 числа кожного місяця, тобто з 26 числа. Однак, позивач в розрахунку 3 % річних по заборгованості за орендну плату нараховує 3 % річних починаючи з 25 числа кожного місяця заборгованості орендної плати.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що заборгованість по оплаті спожитих на приміщення комунальних послуг виникає 15 числа кожного місяця, тому позивачем в розрахунку 3% річних по несплаті комунальних послуг вірно зазначено період початку нарахування 3 % річних.

Таким чином, судом встановлено, що правильною сумою 3 % річних є 1823,16 грн. Таким чином, вимога позивача про стягнення 3 % річних підлягає частковому задоволенню в розмірі 1823,16 грн., в решті вимог про стягнення 3 % річних слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

У зв'язку із зменшенням позивачем позовних вимог, на підставі Закону України "Про судовий збір", переплачена сума судового збору підлягає поверненню ТОВ "Інвестоптим" в розмірі 12,55 грн.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестоптим» (69091, м. Запоріжжя, бул. Шевченко, б. 71-а, ідентифікаційний код юридичної особи: 25479446) 46323 (сорок шість тисяч триста двадцять три) грн. 10 коп. заборгованості з орендної плати, 3860 (три тисячі вісімсот шістдесят) грн. 52 коп. заборгованості з відшкодування витрат за комунальні послуги, 8125 (вісім тисяч сто двадцять п'ять) грн. 58 коп. пені, 1823 (одна тисяча вісімсот двадцять три) грн. 16 коп. 3 % річних, 15055 (п'ятнадцять тисяч п'ятдесят п'ять) грн. 09 коп. штрафу за прострочення виконання грошового зобов'язання, 10000 (десять тисяч) грн. штрафу за прострочення зобов'язання по поверненню орендованого приміщення, 1703 (одна тисяча сімсот три) грн. 75 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 17.01.2014 р.

Суддя А.О. Науменко