Постанова
від 18.01.2007 по справі ас-27/585-06
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м.

Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел.

канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2007 р. Справа № АС-27/585-06

вх. № 11085/1-27

Суддя господарського суду Харківської області Мінаєва О.М.

за участю секретаря судового засідання Дмитренко М.В.

представників сторін

по справі за позовом СПД ФО

ОСОБА_1, м. Х-в

до ДПІ у

Орджонікідзевському районі м. Харкова

про скасування повідомлення

ВСТАНОВИВ:

Позивач, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, звернувсядо

господарського суду з адміністративним позовом та після уточнення позовних вимог просить скасувати податкові

повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 26.05.2006р. про нарахування податкового

зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб-суб'єктів

підприємницької діяльності в сумі 327974,54 грн., № НОМЕР_2 від 26.05.2006р.

про нарахування податкового зобов'язання в сумі 594873,00грн., з яких сума

податкового зобов'язання за основним платежем становить 396873,00грн., за

штрафними (фінансовими) санкціями - 198921 грн. , № НОМЕР_3 від 16.08.2006р.

про нарахування податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних

осіб-суб'єктів підприємницької діяльності в сумі 327974,54 грн., № НОМЕР_4 від

16.08.2006р. про нарахування суми податкового зобов'язання з податку на додану

вартість в сумі 594873,00грн., з яких сума податкового зобов'язання за основним

платежем становить 396873,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 198921

грн.

Відповідач -ДПІ у

Орджонікідзевському районі м. Харкова

з позовними вимогами не згоден, просить у позові відмовити, оскільки

вважає оскаржуване рішення правомірним, прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства та посилається

на матеріали перевірки, якими встановлені факти порушення підприємцем Закону

України „Про податок на додану вартість” та Декрету Кабінету Міністрів України

«Про прибутковий податок з громадян».

З наданих суду документів вбачається, що відповідачем була

проведена планова документальна

перевірка СПДФО ОСОБА_1 за період з

01.10.2004 року по 30.09.2005 року, про що складений акт від 19.01.2006року №

НОМЕР_5. В акті перевірки зазначено, що позивач зареєстрований як суб'єкт

підприємницької діяльності виконавчим комітетом Орджонікідзевської райради

народних депутатів м. Харкова 17.04.2003 року (№ справи НОМЕР_6), як платника

податків його взято на податковий облік до ДПІ у Орджонікідзевському районі

18.04.2003р. за № НОМЕР_7. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану

вартість № НОМЕР_8 видано 25.04.2003року.

За висновками вказаного акту відповідачем прийняті податкові

повідомлення - рішення № НОМЕР_9 від 08.02.2006р.

про сплату 327974,54 грн. податку з доходів фізичних осіб, № НОМЕР_10 від

08.02.2006р. про сплату 396582грн. податку на додану вартість та 396583 грн.

застосованих штрафних санкцій з посиланням на підпункти 17.1.3 і 17.1.6 пункту

17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Рішенням ДПА у Харківській

області від 11.05.2006 року № НОМЕР_11, прийнятим за результатами розгляду

повторної скарги СПД ФО ОСОБА_1 скасовано податкове повідомлення-рішення від

08.02.2006 року № НОМЕР_10 в частині неправомірно застосованих штрафних санкцій

з посиланням на підпункт 17.1.6 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про

порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами» у сумі 198291 грн. та в цій частині рішення ДПІ у

Орджонікідзевському районі від 22.03.2006 року № НОМЕР_12, прийняте за

результатами первинної скарги, а в інших частинах зазначене податкове

повідомлення - рішення залишені без

змін.

На підставі рішення ДПА у Харківській області від 11.05.2006 року

№ НОМЕР_11, прийнятого за результатом повторної скарги СПД ФО ОСОБА_1, та

відповідно до вимог Порядку направлення органами державної податкової служби

України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування

штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001

року № НОМЕР_13 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року

за № НОМЕР_14), відповідачем надіслано СПД ФО ОСОБА_1податкові повідомлення -

рішення від 26.05.2006 року № НОМЕР_1 про сплату 327974,54 грн. податку з

доходів фізичних осіб, № НОМЕР_2 від 26.05.2006р. про сплату 396582грн. податку

на додану вартість та 198291 грн. застосованих штрафних санкцій з посиланням на

підпункт 17.1.3 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими

фондами». За результатами апеляційного оскарження в.о.керівника ДПІ у

Орджонікідзевському районі м. Харкова прийняті податкові повідомлення -рішення

від 16.08.2006 року № НОМЕР_3 про сплату 327974,54 грн. податку з доходів

фізичних осіб, № НОМЕР_4 від 16.08.2006р. про сплату 396582грн. податку на

додану вартість та 198291 грн. застосованих штрафних санкцій.

Судом також встановлено, що підставою для нарахування податкового

зобов'язання в сумі 327974,54 грн. та податкового зобов'язання в сумі 594873,00

грн. оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями стали встановлені

відповідачем в акті перевірки порушення СПД ФО ОСОБА_1 ст. 13 розділ 4 Декрету

Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», а саме

заниження прибуткового податку з доходу від підприємницької діяльності за 4 квартал 2004 року - 186863,81 грн., за 9

міс. 2005 року - 141110,73 грн. та п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п. п. 7.3.1 п.7.3, п.

п. 7.4.1., 7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»

від 03.04.1997 року № 168/97- ВР із змінами та доповненнями, встановлено

заниження ПДВ у сумі 396582,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників

сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з

наступного.

Стосовно вимог про визнання недійсними податкових повідомлень -

рішень № НОМЕР_1 від 26.05.2006р. та № НОМЕР_3 від 16.08.2006р. про нарахування

податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб-суб'єктів

підприємницької діяльності в сумі 327974,54 грн. суд зазначає наступне.

При перевірці правильності обчислення податку з доходів від здійснення

підприємницької діяльності відповідачем в акті перевірки зазначено, що Книга

обліку доходів та витрат позивачем не надана, у зв'язку з чим перевірити

правильність ведення книги обліку доходів та витрат неможливо, а валовій доход

відповідачем визначений перевіркою за даними надходжень на розрахунковий

рахунок (додатки № 3,4,5 до акту перевірки)та у відповідності до ст.13 Декрету

Кабінету Міністрів «Про прибутковий податок з громадян» № 13-92 від 26.12.92р.

зі змінами та доповненнями до нього. Тобто, валові витрати перевіркою визначені

згідно даних перерахувань з розрахункового рахунку.

Відповідач в акті перевірки вказує, що при визначенні валових

витрат в ході перевірки за 4 квартал 2004 року та за 9 місяців 2005 року

контролюючим органом не враховані до валових витрат суми перерахувань з

розрахункового рахунку, які безпосередньо не пов'язані з одержанням доходу у 4

кварталі 2004 року (перерахування перелічені

на 4 та 5 арк. акту перевірки), внаслідок чого заниження податку з

доходу фізичних осіб від підприємницької діяльності відповідачем визначено за 4 квартал 2004 року - в сумі 186863,81

грн., за 9 міс. 2005 року - 141110,73 грн.

Згідно зі статтею 13

Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»

розділу IV оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані

протягом календарного року

від здійснення підприємницької

діяльності без створення юридичної особи, а

також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти

оподаткування у розділах II та

III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход,

тобто різниця між валовим

доходом (виручки у

грошовій та натуральній формі)

і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з

одержанням доходу. Якщо ці витрати не

можуть бути підтверджені

документально, то вони враховуються податковими органами при

проведенні остаточних

розрахунків за нормами, визначеними

Головною державною податковою інспекцією України за

погодженням з Міністерством

економіки України та Державним

комітетом України по сприянню малим підприємствам

та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням

доходів, належать витрати, які

включаються до складу

валових витрат виробництва (обігу)

або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про

оподаткування прибутку

підприємств".

Валові витрати виробництва

та обігу це за Законом

України "Про оподаткування прибутку

підприємств" сума

будь-яких витрат платника

податку у грошовій, матеріальній або

нематеріальній формах,

здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг),

які придбаваються

(виготовляються) таким платником податку

для їх подальшого використання у власній

господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2. вищезазначеного Закону

до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат,

сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з

підготовкою, організацією, веденням

виробництва, продажем продукції

(робіт, послуг) і охороною

праці, у тому

числі витрати з придбання

електричної енергії (включаючи реактивну),

з урахуванням обмежень,

установлених пунктами 5.3-5.7

цієї статті.

Підставою нарахування відповідачем позивачу податкового зобов'язання за платежем податок

з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності в сумі 327974,54

грн. є неврахування у валові витрати витрат по придбанню товарно-матеріальних

цінностей за умови відсутності на момент перевірки факту отримання господарюючим суб'єктом доходу від

подальшого використання у власній господарській діяльності. Така позиція

контролюючого органу є наслідком неврахування ним вимог п.п.5.2.1 Закону

України "Про оподаткування прибутку підприємств" . Відповідачем

безпідставно не враховані у валові витрати позивача документально підтверджені

витрати, факт документального підтвердження яких не заперечується відповідачем,

здійснені ним як суб'єктом підприємницької діяльності.

Таким чином, донарахування суми 327974,54 грн. податку з доходів

фізичних осіб безпідставне та необгрунтоване, а прийняті у зв'язку з цим

податкове повідомлення-рішення від 26.05.2006 року № НОМЕР_1 про сплату

327974,54 грн. податку з доходів фізичних осіб та від 16.08.2006 року № НОМЕР_3

про сплату 327974,54 грн. податку з доходів фізичних осіб підлягають

скасуванню.

Стосовно прийнятих відповідачем податкових повідомлень - рішень

щодо нарахування ПДВ - № НОМЕР_2 від 26.05.2006р. про нарахування податкового

зобов'язання в сумі 594873,00грн., з яких сума податкового зобов'язання за

основним платежем становить 396873,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями

- 198921 грн., № НОМЕР_4 від 16.08.2006р. про нарахування суми податкового

зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 594873,00грн, відповідач

зазначив, що перевіркою встановлені випадки неправильного визначення сум

податкових зобов'язань, а саме не було враховано до податкового

зобов'язання у повному обсязі

надходження на розрахунковий рахунок у жовтні 2004 року - від ДП «Електроважмаш», у листопаді 2004 року встановлено

заниження податкового зобов'язання на 33370 грн. внаслідок того, що позивачем

не було враховано до податкового зобов'язання

у повному обсязі надходження на розрахунковий рахунок у листопаді 2004 року від ВАТ «Завод Електродвигун» на загальну

суму 30600,38грн., в червні 2005 року відвантаження товару за податковою

накладною №НОМЕР_15, виписаною позивачем для ДП «Завод «Електроважмаш», згідно

з якою сума товару складає 3600 грн., у тому числі ПДВ 600грн., в липні

2005року - не враховано до об'єкту оподаткування операції з продажу товарів від

ПП «Орнатус» у сумі2200 грн., у тому числі ПДВ 366,67 грн. та від ТТЦ

«Телесервіс» у сумі 4500 грн., у т.ч. ПДВ 750 грн. , у вересні 2005 року - від

ТТЦ «Телесервіс» у сумі 4000 грн., у т.ч. ПДВ 666,67грн. Вищезазначені суми ПДВ

не були віднесені до податкового зобов'язання.

Крім того, перевіркою встановлено завищення податкового кредиту за

період, що перевірявся, на суму 356254 грн. Таке завищення, як вважає

відповідач, виникло за рахунок того, що позивачем було віднесено до складу

податкового кредиту суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними, тобто

при поданні податкових декларацій по ПДВ за квітень - липень 2005 року до

складу податкового кредиту віднесено ПДВ у сумі 360617,73 грн. за податковими

накладними від постачальників, яким на момент надання податкових накладних

позивачу було скасовано державну реєстрацію, а саме від ПП «Кайт», державна

реєстрація якого скасована 07.06.2004року, ТОВ „Лакостат” (знято з обліку

23.12.2002р.), ПП „Хартехбуд” (знято з обліку 22.09.2003р.).

Таким чином, відповідачем встановлено, що в порушення до підпункту

3.1.1. пункту 3.1.статті 3 Закону «Про ПДВ» позивачем занижено податкове зобов'язання в сумі 40328

грн. та безпідставно завищено податковий кредит по ПДВ у сумі 356254 грн., у

зв'язку з чим перевіркою донараховано 396582 грн. податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1.статті 3 Закону «Про

ПДВ» об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: поставки товарів

та послуг, місце

надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі

операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику

(кредитору) для погашення заборгованості

заставодавця, а також з передачі об'єкта

фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Відповідно до підпункту 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про

податок на додану вартість»

„податковий кредит звітного

періоду визначається

виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг),

але не

вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на

такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної

ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених)

платником податку у звітному періоді у зв'язку з : придбанням або виготовленням

товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг

з метою їх подальшого

використання в оподатковуваних

операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням

(будівництвом, спорудженням) основних фондів

(основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів

та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому

числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах

господарської діяльності платника податку”.

Згідно з підпунктом 7.4.5. вищезазначеного Закону „не підлягають

включенню до складу податкового кредиту суми

сплаченого (нарахованого) податку

у зв'язку з придбанням товарів

(послуг), не підтверджені податковими накладними чи

митними деклараціями.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної

податкової служби суми податку,

попередньо включені до складу

податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим

підпунктом документами, платник

податку несе відповідальність у

вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих

на суму податкового

кредиту, не підтверджену

зазначеними цим підпунктом документами”

Відповідно до підпункту 17.1.3. пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами

у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання

платника податків за підставами,

викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2

статті 4 цього Закону, такий

платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти

відсотків від суми

недоплати (заниження суми

податкового зобов'язання) за кожний з

податкових періодів, установлених для

такого податку, збору

(обов'язкового платежу), починаючи з

податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи

податковим періодом, на який припадає отримання таким платником

податків податкового

повідомлення від контролюючого органу,

але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та

не менше десяти

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк

недоплати, незалежно від кількості податкових

періодів, що минули.

Стосовно наданих до матеріалів справи листів про зняття ПП

«Хартехбуд» з обліку як платника податку на додану вартість, скасування

державної реєстрації ПП «Кайт» в зв'язку з приєднанням до ТОВ «Вектор» (код

32436847), зняття з податкового обліку ТОВ «Лакостат» на підставі рішення

господарського суду по справі 11/142-02 від 23.09.2002 року та акту № НОМЕР_16

від 14.10.2002року про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на

додану вартість № НОМЕР_17 платнику ТОВ

«Лакостат", суд зазначає, що висновки про неправомірність віднесення

позивачем до податкового кредиту сум ПДВ є передчасними, оскільки доказів

виключення даних підприємств з Реєстру платників податків суду не надано, угоди

недійсними не визнані, первинні документи на час розгляду справи відсутні. Лише

факт скасування державної реєстрації підприємства та зняття його з обліку як

платника податків не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту

його державної реєстрації і до моменту виключення підприємства з державного

реєстру, що відповідає практиці ВАСУ (ухвала від 20.06.2006 року у справі

А-42/434-04).

В якості доказів позивач надав до суду акт звіряння розрахунків

зДП «Завод «Електроважмаш» станом на01.10.2005 року, угоду про залік зустрічних

однорідних вимог від30.06.2005 року, від 29.07.2005 року, від 31.08.2005 року.

Доводи відповідача про заниження податкового зобов'язання в сумі

40328 грн. та безпідставне завищення податкового кредиту по ПДВ у сумі 356254

грн. є безпідставними, у зв'язку з чим донарахування 396582 грн. податку на

додану вартість та застосування штрафних санкцій платнику податку - СПД ФО ОСОБА_1спірними

податковими повідомленнями -рішеннями № НОМЕР_2 від 26.05.2006р. про нарахування

суми податкового зобов'язання в сумі 594873,00грн., № НОМЕР_4 від 16.08.2006р.

про сплату 396582грн. податку на додану вартість та 198291 грн. застосованих

штрафних санкцій суд вважає необґрунтованим, а податкові повідомлення- рішення

№ НОМЕР_2 від 26.05.2006р. про нарахування податкового зобов'язання в сумі

594873,00грн., з яких сума податкового зобов'язання за основним платежем

становить 396873,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 198921 грн. ,№

НОМЕР_4 від 16.08.2006р. про нарахування суми податкового зобов'язання з

податку на додану вартість в сумі 594873,00грн такі, що підлягають скасуванню.

10.03.2006 року на підставі

постанови про виїмку документів зав.сектором віддлу податкової міліції ДПІ у

Орджонікідзевському районі ОСОБА_2 було вилучено документи, що підтверджують

здійснення відповідачем фінансово-господарської діяльності. Виїмку проведено за участю посадової особи

відповідача ОСОБА_3

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного

судочинства України „в адміністративних справах про протиправність рішень, дій

чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування

правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача,

якщо він заперечує проти адміністративного позову".

Витребувані протокольною ухвалою суду від 08.12.2007 року первинні

документи на підтвердження висновків акту перевірки відповідачем суду не

надані. Таким чином наявність порушень з боку позивача, і як наслідок,

правомірність висновків акту перевірки і проведених донарахувань відповідачем

суду не доведені. Суд зазначає також неправомірність застосування

Згідно статті 11-1 Закону України „Про податкову службу” плановою

виїзною перевіркою вважається перевірка

платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування

та сплати ним податків

та зборів (обов'язкових платежів),

яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби

і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем

розташування об'єкта права

власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна

перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками

фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного

органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Судом встановлено, що направлення на перевірку НОМЕР_18 видано на

підставі статті 11-1 статті Закону України «Про державну податкову службу в

Україні» на право проведення виїзної планової документальної перевірки СПД ФО

ОСОБА_1 у період з 20.12.2005 року по 03.01.2006 року на предмет дотримання

вимог податкового законодавства за період з 01.10.2004 року - 30.09.2005 року.

Направлення на перевірку позивачем отримано 20.12.2005 року. Направлення №

НОМЕР_19 про продовження перевірки з 04.01.2006року до 16.01.2006 року

позивачем отримано лише 10.01.2005 року. Проведення перевірки позивача

здійснювалося згідно Плану-графіку проведення документальних перевірок ДПІ у

Орджонікідзевському районі м. Харкова на IV

квартал 2005 року.

Згідно п. 1.3. Порядку оформлення результатів документальних

перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами

підприємницької діяльності - фізичними особами, затвердженого наказом ДПА

України № НОМЕР_20 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від

30.06.2004 року за № НОМЕР_21 документальна перевірка фінансово-господарської

діяльності платника податків

проводиться за місцезнаходженням суб'єкта підприємництва та/або за

місцем здійснення підприємницької

діяльності, щодо якого проводиться така перевірка.

Органи державної податкової служби можуть також запрошувати платників податків

для проведення перевірки до

органу державної податкової служби.

Документальна перевірка може

проводитися у приміщенні

податкового органу за

бажанням платника податків. Письмові повідомлення про такі

запрошення направляються фізичним особам

рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави виклику, дата і година, на яку викликається громадянин, а також

місцезнаходження проведення перевірки.

Перед початком проведення документальної перевірки

фінансово-господарської діяльності платника податків за місцезнаходженням

податкового органу посадова особа, відповідальна за проведення

перевірки, зобов'язана прийняти надані суб'єктом підприємницької

діяльності документи, пов'язані

із здійсненням підприємницької

діяльності за період, що перевіряється.

Зазначені документи приймаються за описом, складеним платником

податків за власним бажанням.

Опис наданих для перевірки документів складається у двох

примірниках особисто суб'єктом

підприємницької діяльності в присутності посадової особи, відповідальної за

проведення перевірки. В описі

в обов'язковому порядку

зазначається кожний переданий документ із указанням його найменування, номера та дати видачі.

У кінці опису суб'єктом підприємницької діяльності повинно бути

зазначено, що для проведення перевірки документи надані в повному обсязі, інші

документи, пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності, відсутні.

Посадова особа, що здійснює

перевірку, ознайомившись із наданими

для перевірки документами,

перевіривши їх наявність за описом,

робить у ньому

запис про прийняття для

проведення документальної

перевірки документів, пов'язаних із здійсненням підприємницької

діяльності, зазначає дату їх прийняття та ставить особистий підпис.

У разі відмови

платника податку від

особистого складання опису такий опис складається посадовою особою,

відповідальною за проведення перевірки,

у присутності платника податку.

При цьому цей факт зазначається в

акті перевірки.

Один примірник опису додається до матеріалів перевірки,а інший-

залишається у платника податків.

Після закінчення перевірки посадова особа, відповідальна

за проведення перевірки, повертає

платнику податків документи за описом. Платник податків на

першому примірнику опису, що додається до

акта перевірки, вчиняє

запис: "Документи після завершення проведення перевірки отримав

у повному обсязі", зазначає

дату їх отримання та ставить особистий

підпис.

У разі відсутності у платника податків документів, пов'язаних

із здійсненням підприємницької діяльності,

така особа повинна надати

письмове пояснення щодо причин їх відсутності.

Термін проведення перевірки -

це проміжок часу

між датою початку і датою

закінчення документальної перевірки. Датою закінчення перевірки є дата

підписання акта перевірки. Термін проведення перевірки

зазначається у письмовому

повідомленні про проведення перевірки.

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що перевірка проводилась

у приміщенні ДПІ, оскільки позивач на момент перевірки не надав приміщення.

Представник позивача, в свою чергу, пояснив, що документи для проведення

перевірки ним були надані до ДПІ на усний запит.

В порушення вищезазначеного Порядку відповідач не направляв

позивачу запрошення для проведення перевірки до ДПІ, не повідомляв про

місцезнаходження проведення перевірки. Відповідач листами від 20.12.2005 року,

29.12.2005 року, 05.01.2006 року, 18.01.2006 року направив до ДПІ документи,

пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності, але документи відповідачем

не були прийняті за описом. Доказів про повернення наданих позивачем для

перевірки документів відповідач в судове засідання не надав.

Згідно п. 1.4. цього Порядку за результатами проведеної

документальної перевірки складається акт

документальної перевірки.

Акт з додатками до нього позивачем не підписаний. В акті перевірки

не зазначено, що позивач відмовився від складання опису наданих для перевірки

документів.

Суд зазначає, що в порушення вищезазначеного Порядку документи, що були надані позивачем для

проведення перевірки, не повернуті відповідачем за описом та в повному обсязі.

Відповідно до вимог частини 3 статті 70 Кодексу адміністративного

судочинства України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом

при вирішенні справи не беруться до уваги.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх

посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією та

законами України.

Таким чином, висновки акту перевірки були зроблені при відсутності

документів первинного обліку. Документи про перерахування коштів з

розрахункових рахунків на підставі яких працівниками відповідача складений акт

перевірки та прийняті оскаржувані податкові повідомлення рішення не є

документами первинного обліку, а зроблені на їх підставі висновки не можуть

бути обґрунтованими та об'єктивними.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачем у судовому

засіданні не доведено, що позивачем порушено норми податкового законодавства.

З підстав викладених вище позов підлягає задоволенню, а податкові

повідомлення -рішення № НОМЕР_1 від 26.05.2006р. про нарахування податкового