Постанова

від 15.01.2014 по справі 927/1176/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2014 р. Справа№ 927/1176/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

За участю представників сторін:

позивача: Іванова Л.С. - пред. за дов. б/н від 13.01.2014.

відповідача: Романець І.В. - пред. за дов. б/н від 02.01.2014.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бад-Алтай"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.11.2013р.

у справі № 927/1176/13 (суддя - Фетисова І.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бад-Алтай"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк"

про стягнення 25 886,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 13.11.2013 року у справі №927/1176/13 у позові відмовлено повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю, у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на норми ст. 664 ЦК України та зазначає, що відповідачем не виконано своїх зобов'язань перед позивачем, оскільки не направлено повідомлення про здійснення поставки товару, не проінформовано апелянта про готовність передання товару у його розпорядження та не вжито з боку відповідача належних заходів щодо передання товару. Позивач вказує на те, що відповідачем не було переоформлено складської квитанції на позивача для прийняття товару, тому він не мав можливості отримати інше зерно, яке могло перебувати на складі в день останнього вивозу зерна зі складу відповідача - 05.08.2013. На думку скаржника, суд першої інстанції порушив норми процесуального права тим, що не дослідив товарно-транспортні накладні, які були витребувані, але не надані відповідачем.

В відзиві на апеляційну скаргу відповідач стверджує, що позивач, в порушення строків поставки продовжував отримувати товар після 17.07.2013 по 05.08.2013 включно та був обізнаний про місце отримання залишків товару. Відповідач звертає увагу на те, що судом першої інстанції в ухвалах було запропоновано, а не зобов'язано відповідача надати докази на підтвердження його правової позиції, викладеної у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою від 09.12.2013 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 15.01.2014.

В судове засідання 15.01.2014 представники сторін з'явилися.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи з урахуванням правил ст.ст.99,101 ГПК України, відповідно до яких апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне:

Позивач звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до відповідача про стягнення 25 886,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сума 25 886,40 грн. є безпідставно отриманими грошовими коштами, оскільки відповідачем недопоставлено зерно кукурудзи на умовах Договору № 15 поставки зернових культур від 01.07.2013 р. Також, позивач, стверджує, що обов'язок продавця (відповідача) дати покупцю достатнє повідомлення про здійснення поставки товару за умовами FCA статті А.7 Інкотермс 2010 та приписами п.2 ч.1 ст.664 ЦК України, відповідно до якої товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець проінформований про це.

У відзиві на позовну заяву відповідач не погоджується з твердженнями позивача, оскільки вжив всіх заходів на виконання поставки, натомість позивачем порушено умови Договору невиборкою зерна 16384 т зі складу (за умов договору - самовивіз), проведенням оплат позивачем продукції в період поставок, а не передоплатою, не виконанням позивачем зобов'язання по прийняттю продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем (постачальником) та позивачем (покупецем) укладено Договір № 15 поставки зернових культур від 01.07.2013 р. (надалі - Договір), зі строком дії - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 9.1 Договору)

Відповідно п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується поставляти у період 2013 року зернові культури, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до п. 5.1 Договору оплата продукції покупцем здійснюється в порядку передплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

01.07.2013 р. між сторонами підписано Додаткову угоду № 1 до Договору, згідно якої сторони домовились про поставку кукурудзи в кількості 315 тон та 1700 тон по 1580 грн. з ПДВ за тону в період поставки 2-17 липня 2013 р.

Вказаною Додатковою угодою №1 сторони визначили, що поставка продукції відповідачем позивачу здійснюється на умовах FCA (Інкотермс-2010) за адресою ПП "Пінічхліб " (смт. Куликівка) та ТОВ "Городнянське ХПП (м. Городня).

Відповідно до матеріалів справи відповідачем в період з 02.07.2013 по 05.08.2013 поставлено продукцію на загальну суму 2 990 813,60 грн., а позивачем в період з 02.07.2013 по 02.08.2013 оплачено суму 3 016 700,00 грн.

Між сторонами проведено взаємозвірку розрахунків за 01.05.20123 по 30.08.2013, на підставі якої складено двосторонній Акт (а.с. 51), за яким борг відповідача перед позивачем складає 25 886,40 грн. (3016700,00 грн. - 2 990 813,60 грн.).

Позивачем надіслано відповідачу Лист № 2251 від 27.08.2013 р. з проханням повернути надлишково сплачені кошти в сумі 25 886,40 грн., на яке відповідач відповіді не надав.

При прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не здійснив попередню оплату зерна кукурудзи за Договором до 17.07.2013, тому поведінка відповідача щодо здійснення поставки після 17.07.2013 є правомірною. Крім того, сторонами не був узгоджений (ні в Договорі, ні в Додатковій угоді) строк поставки після 17.07.2013, в тому числі і поставки 16,384 т. зерна кукурудзи на суму 25 886,40 грн.

Колегія суддів повністю підтримує позицію суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, з огляду на наступне:

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами FCA Інкотермс 2010 ("Free Carrier" ("Франко перевізник") продавець здійснює передання товару перевізнику або іншій особі, номінованому покупцем, у своїх приміщеннях або іншому обумовленому місці.

Згідно з мовами Додаткової угоди №1 до Договору сторони домовились про поставку кукурудзи в кількості 315 тон та 1700 тон по 1580 грн. з ПДВ за тону в період поставки 2-17 липня 2013 р.

Вказаною Додатковою угодою №1 сторони визначили, що поставка продукції відповідачем позивачу здійснюється на умовах FCA (Інкотермс-2010) за адресою ПП "Пінічхліб " (смт. Куликівка) та ТОВ "Городнянське ХПП (м. Городня).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем надано хлібоприймальним підприємствам листи №90 від 02.07.2013 року ПП "Північхліб" та лист №70 від 08.07.2013 року ТОВ "Городянське ХПП" про відпуск товариству "БАД-АЛТАЙ", відповідно 315 т зерна кукурудзи некласної урожаю 2012 року з переліком автомобілів позивача та 1700 т зерна кукурудзи некласної урожаю 2012 року, згідно доручення №91 від 08.07.2013 року на Ольховик С.М..

Позивачем отримано з ПП "Північхліб" зерно кукурудзи в кількості 433,9 т на суму 685 562,00 грн. по накладним:

№ 000000000039 від 02.07.2013 р. на суму 206822 грн.,

№000000000040 від 03.07.2013 р. на суму 216934 грн.,

№000000000041 від 04.07.2013 р. на суму 127379,60 грн.,

№000000000042 від 05.07.2013 р. на суму 134426,40 грн.

Таким чином, покупцю був переданий з ПП "Північхліб" товар в кількості більшій ніж передбачено умовами Додаткової угоди №1 - 315 т.

Позивачем отримано з ТОВ "Городянське ХПП" зерно кукурудзи в кількості 1459,02 т на суму 2 305 251,60 грн. по видатковим накладним:

№ 000000000043 від 09.07.2013 р. на суму 202429,60 грн.,

№000000000044 від 21.07.2013 р. на суму 194640,20 грн.,

№000000000045 від 23.07.2013 р. на суму 134236,80 грн.,

№000000000046 від 24.07.2013 р. на суму 132799 грн.,

№000000000048 від 25.07.2013 р. на суму 268536,80 грн.,

№000000000051 від 27.07.2013 р. на суму 125041,20 грн.,

№ 000000000052 від 29.07.2013 р. на суму 267399,20 грн.,

№ 000000000053 від 31.07.2013 р. на суму 239607 грн.,

№ 000000000054 від 02.08.2013 р. на суму 255549,20 грн.,

№ 000000000055 від 03.08.2013 р. на суму 305698,40 грн.,

№ 000000000056 від 05.08.2013 р. на суму 179314,20 грн.

Всього поставлено продукції 1892,92 т на загальну суму 2 990 813,60 грн., в той час як за умовами Додаткової угоди відповідач мав поставити 2015 т зерна, а позивач здійснити попередню оплату на суму 3183700,00 грн. в період з 02 по 17 липня 2013 року. Проте, позивач здійснив оплату товару на суму 3 016 700,00 грн.

На підставі викладеного можна зробити висновок, що позивач не виконав умови Договору щодо попередньої оплати та умови Додаткової угоди до Договору на суму 167 000,00 грн.

Щодо доводів про відсутність інформування відповідачем про готовність передати товар, то:

За умовами FCA Інкотермс 2010 ("Free Carrier" ( "Франко перевізник") продавец здійснює передання товару перевізнику або іншій особі, номінованому покупцем, у своїх приміщеннях або іншому обумовленому місці.

Умовами Договору та Додаткової угоди не передбачено інформування позивача про час фактичного отримання товару. Сторони вказали про передання 1700 т товару на ТОВ "Городнянське ХПП", тобто, визначили саме місце його отримання.

Дії позивача щодо направлення автотранспорту на ТОВ "Городнянське ХПП" та отримання товару з 09.07.2013 по 05.08.2013, відповідно до видаткових накладних, свідчить про обізнаність позивача про наявність товару на хлібоприймальному підприємстві, враховуючи те, що в матеріалах справи не міститься, за вказаний період, листів чи інших повідомлень, якими б відповідач інформував позивача про наявність товару.

Відповідно до Листа № 90 від 22.10.2013 ТОВ "Городнянське ХПП" (на виконання Ухвали суду першої інстанції) залишок кукурудзи урожаю 2012, що знаходиться на зберіганні та перебуває у власності відповідача станом на 15.10.2013 складає 25 519 т., що також вказано в облікових документах, а саме: Книга кількісного обліку хлібопродуктів період з 02 по 17 липня 2013 року та з 17.07.2013 по 07.08.2013 року, погашені складські квитанції станом на 08.07.2013 року та 25.07.2013 року, не погашену складську квитанцію АФ №854806 від 07.08.2013 року про наявність на зберіганні 25 510 кг зерна кукурудзи, тобто, об'єм, який міститься на зберіганні, є достатнім для отримання позивачем 16,384 т. зерна за Договором.

Доказів, які б підтверджували неможливісті виборки зерна станом на 05.08.2013 року і вподальшому з ТОВ "Городянське ХПП" та відмову в завантаженні товару в кількості 16,384 т відповідачем з ТОВ "Городянське ХПП", позивачем не надано.

Сторонами підписано акт звірки розрахунків за період з 01.05.2013 р. по 30.08.2013 р. на суму 25 886,40 грн., який, на думку позивач складений сторонами за умовами п.10.8 Договору.

Відповідно до п.10.8 Договору після поставки останньої партії товару, сторони в 5-ти денний термін підписують акт звірки й протокол про закінчення розрахунків, в яких вказують, в якій кількості та за якою ціною за одиницю виміру поставлявся товар.

Оскільки, сторонами не складався протокол про закінчення розрахунків, який є обов'язковим разом з Актом, передбаченим п.10.8 Договору, а датою складання Акту є 30.08.2013, що також суперечить п.10.8 Договору (більше ніж 5 днів з дати останньої поставки), то суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з доводами позивача, що складання Акту взаємозвірки відбулося саме на умовах п. 10.8 Договору

Позивач 04.10.2013 направив відповідачу листа №2607 від 06.08.2013 (а.с.114-116), який відповідач отримав 10.10.2013, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

У вказаному листі позивачем сформована позиція щодо втрати інтересу у виконанні договору, про відмову від Договору та прохання повернути надлишково перераховані кошти в розмірі 25 886,40 грн. згідно п/д №966 від 02.08.2013 року, з огляду на не виконання відповідачем умов Договору поставки, а саме, не надання відповідачем в розпорядження позивача товар у певний строк. Позивачем було надіслано відповідачу зазначений лист 04.10.2013 - вже після порушення провадження у даній справі. Обставина відмови позивача від договору не існувала на момент звернення до суду позовом, а тому не може бути прийнята як доказ існування порушеного права позивача на момент пред'явлення позову.

Згідно п. 9.1 Договору він діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

В матеріалах справи не міститься листів позивача, які б направлялися відповідачу до 10.10.2013 року, про відмову від Договору, а тому до 10.10.2013 року позивач був зобов'язаний прийняти товар при чинності спірного Договору.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність вини відповідача у не переданні товару, з огляду на: відсутність доказів відмови відповідача або зберігача зерна на завантаження товару на транспорт позивача за умовами FCA Інкотермс 2010 в обумовленому договором місці, наявність зерна від зберіганні в достатній кількості для виконання відповідачем зобов'язань, обізнаність позивача про отримання товару на складі зберігання та вчинення дій позивачем по такому отриманню після 17.07.2013 року та відсутність пред'явлення відповідачу вимоги на поставку зерна із визначенням строку поставки.

Згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Тобто, у відповідача існувала достатня правова підстава для набуття суми 25 886,40 грн., оскільки вказана сума перерахована позивачем на підставі Договору № 15 поставки зернових культур від 01.07.2013 р. і на момент звернення позивача до суду з позовом сторони перебувають у договірних відносинах.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необгрунтованою та задоволенню не підлягає. Рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, тому відсутні підстави для скасування або зміни рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бад-Алтай" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.11.2013р. у справі №927/1176/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 927/1176/13 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя Л.О. Кондес

Судді Л.М. Ропій

В.І. Рябуха