Постанова

від 21.01.2014 по справі 904/6866/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2014 року Справа № 904/6866/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Верхогляд Т.А. - доповідача,

суддів: Білецької Л.М., Тищик І.В.

секретар судового засідання: Гаврилов О.М.

за участю представників сторін:

від відповідача: Чмух Ю.В. представник, довіреність б/н від 10.01.14;

представник позивача в судове засідання не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Металургмонтаж", м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2013 року у справі № 904/6866/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Металургмонтаж", м. Дніпропетровськ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс-Груп", м.Дніпропетровськ

про визнання зобов'язання припиненим зарахуванням зустрічних однорідних вимог

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2013 року у справі №904/6866/13 (суддя Петрова В.І.) в позові відмовлено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Металургмонтаж" на користь Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області 6740,07 грн. недоплаченого судового збору.

Рішення мотивовано тим, що припинення зобов'язання зарахуванням можливе лише за умов однорідності вимог. Позивачем не доведений факт порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Будсервіс-Груп" умов договору підряду №13/12-11 від 13.12.2011 року та наявність однорідного зобов'язання відповідача перед позивачем.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу.

Посилається на неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на відносини між сторонами, що виникли на підставі договору підряду від 13.12.2011 року, зазначає на неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо якості виконаних робіт та вважає, що дії відповідача спричинили позивачу збитки, наявність яких на підставі ч.2 ст.601 Цивільного кодексу України та ч.3 ст.203 Господарського кодексу України дає позивачу право провести зарахування зустрічних однорідних вимог, які має позивач перед відповідачем щодо оплати виконаних робіт.

Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області, постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати по справі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач спростовує доводи скаржника, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін.

Представник позивача в судові засідання, призначені на 17.12.2013 року та 21.01.2014 року не з'являвся, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Зі змісту позовної заяви вбачається, матеріалами справи підтверджується, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Металургмонтаж" (генпідрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Будсервіс-Груп" (підрядник) 13.12.2011року був укладений договір підряду №13/12-11, за умовами якого відповідач зобов'язувався згідно з технічним завданням позивача, на підставі виконавчих схем, розроблених та узгоджених сторонами, в обумовлений договором строк виконати для позивача комплекс робіт по влаштуванню електропостачання на об'єкті будівництва по вул. Терновій, 3Б та вул. Береговій, 230 у м. Дніпропетровську, а позивач зобов'язувався надати відповідачу фронт робіт, прийняти виконані роботи та оплатити їх (п. 1.1. договору).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач виконав передбачену договором роботу на загальну суму 1 225 000 грн., а позивач оплатив її частково, в розмірі 540 187 грн. 30 грн. Не сплаченою залишилась сума 684 812 грн. 77 коп., про стягнення якої подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс-Груп" до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Металургмонтаж", провадження за яким зупинено до розгляду даної справи (а.с.178- 179).

Позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору, а саме неналежну якість проведених робіт, зазначав на спричинення йому збитків у розмірі 394 353 грн. 70 коп., які за наявності зобов'язання позивача за вказаним вище договором підряду сплатити відповідачу вартість виконаних робіт в розмірі 684 812 грн. 77 коп. зараховані товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Металургмонтаж" як зустрічні однорідні згідно заяви позивача від 20.05.2013 року (а.с. 27).

Така правова позиція позивача суперечить діючому законодавству України і суд правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне:

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Матеріали справи свідчать, що позивач без будь-яких зауважень підписав акти виконаних робіт, провів часткову їх оплату. Наголошуючи на відступлення відповідача від вимог щодо якості робіт, позивач належними та допустимими доказами даний факт не підтвердив.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. В такому випадку зобов'язання в частині, що залишилась, може припинятися будь-якими іншими способами.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

- бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

- бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

- строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування, проведене за заявою однієї сторони, діє з того моменту, коли наявні всі умови для зарахування. Заява про зарахування є способом привести зарахування в дію, але вона не є способом визначення того моменту, з якого починається дія зарахування.

За правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін, і якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на підставі ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду.

Необхідною умовою зарахування є настання строку виконання зобов'язань.

Припинення зобов'язання зарахуванням можливе лише за умов однорідності та безспірності зустрічних вимог сторін, адже у випадку, коли такі вимоги не є безспірними, відповідний спір має бути вирішений у судовому порядку з дотриманням вимог процесуального закону.

За відсутності доказів щодо наявності (дійсності) зобов'язання, його змісту та умов виконання, заява відповідача на зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення зобов'язання перед відповідачем від 20.05.2013 року є спірною та такою, що унеможливлює проведення зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України.

Окрім того, звернення товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс-Груп" до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Металургмонтаж" до суду з позовом про стягнення суми за виконані роботи за договором підряду свідчить про незгоду підрядника з заявою позивача, що є необхідною умовою для зарахування зустрічних однорідних вимог.

Таким чином, висновки оскаржуваного судового рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, доводи апелянта безпідставні та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2013 року у справі № 904/6866/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Л.М. Білецька

Суддя: І.В. Тищик

Підписано в повному обсязі 25.01.2014 року.