25/519
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.02.2009 № 25/519
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Островича С.Е.
суддів: Гарник Л.Л.
Скрипка І.М.
при секретарі: Семеняк Т.В.
За участю представників:
від позивача - Грабовський О.О. – дов. б/н від 29.09.2008р.
від відповідача - Марко О.В. – дов. №0808-03-14/314-08 від 22.09.2008р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Страхова компанія "Основа"
на рішення Господарського суду м.Києва від 16.12.2008
у справі № 25/519 (Морозов С.М.)
за позовом ЗАТ "Страхова компанія "Основа"
до ВАТ Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"
про стягнення 4651,11 грн.
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство „Страхова компанія „Основа” звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії „Оранта” про стягнення 4651,11 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.12.2008р. у справі №25/519 у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2008р. у справі №25/519 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
13 червня 2007 року між позивачем та Новицьким Костянтином Едуардовичем було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортну №Б-Д-02/0683 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту - Договір добровільного страхування).
У відповідності до ст. 1 Закону України „Про страхування” (надалі - Закон про страхування) страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
За визначенням ст. 3 вказаного Закону страхувальниками є юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.
Як свідчать матеріали справи та підтверджується змістом Договору добровільного страхування, страхувальником за цим договором є Новицький К.Е.
Згідно із ст. 4 Закону про страхування предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).
У відповідності до п. 1 Договору добровільного страхування позивач прийняв на страхування ризики, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Мазда ХЕDОХ 6, державний номер 67597 КЕ.
В матеріалах справи містяться копії технічного паспорту на автомобіль Мазда, державний номер 67597 КЕ (надалі - ТЗ), за яким власником цього ТЗ зазначений Івлєв І.В.; та нотаріально посвідчена довіреність від 04.07.2005р., якою Івлєвим І.В. уповноважено Новицького І.В. керувати та розпоряджатися належним йому ТЗ - Мазда, державний номер 67597 КЕ.
Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування на випадок пошкодження внаслідок страхових подій, зокрема - пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.
Відповідно до ст. 8 Закону про страхування страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Позивач стверджує, що відповідний страховий випадок (дорожньо - транспортна пригода) настав 21.05.2008р. в м Києві на вул. Перова, 44, за наслідками якої позивачем було перераховано страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 25055,39 грн.
Як зазначено в Довідці ВДАІ з обслуговування Дніпровського району м. Києва № 8111206 про дорожньо-транспортну пригоду від 21.05.2008р., та Постанові Дніпровського районного суду м. Києва від 11.06.2008р., зазначена дорожньо-транспортна пригода (надалі -ДТП) відбулася наступним чином і за участю наступних ТЗ: 21 травня 2008 року близько 21 години 30 хвилин Сидоришин М.В., керуючи автомобілем Фольцваген, державний номер АА3100АР, рухаючись по бульвару Перова, в м. Києві, не врахував дорожньо-транспортну обстановку, не вибрав безпечну швидкість та дистанцію руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Мерседес, державний номер ВС0455АР, під керуванням водія Родняк І.Г., який внаслідок удару здійснив зіткнення з автомобілем Мазда, державний номер АА2502ЕТ, під керуванням водія Кравченка В.В., який внаслідок удару здійснив зіткнення з автомобілем Шеврове, державний номер АА3556АХ, під керуванням водія Фаянсова О.А.
Виходячи із аналізу змісту зазначених доказів, місцевий господарський суд відзначає факт відсутності у них інформації про причетність до вказаної ДТП транспортного засобу, який був предметом страхування за Договором добровільного страхування, а саме автомобіля Мазда, державний номер 67597 КЕ, під керуванням страхувальника, або уповноваженої ним особи. Посилання позивача на той факт, що автомобіль Мазда, державний номер АА2502ЕТ і є застрахованим Договором транспортним засобом місцевим господарським судом вірно не прийнято до у уваги, оскільки позивачем ні в місцевому господарському суді ні в апеляційному господарському суді не надано доказів внесення змін в Договір добровільного страхування щодо зміни реквізитів чи даних про застрахований ТЗ.
Як свідчать матеріали справи, заява про виплату страхового відшкодування подана Кравченко В.В., оскільки саме його підпис міститься на ній, який не є страхувальником по Договору добровільного страхування. В матеріалах справи міститься нотаріально засвідчена довіреність від 08.05.2008р., якою Івлєвим І.В. уповноважено Кравченка В.В. керувати та розпоряджатися належним йому ТЗ - Мазда, державний номер АА2502ЕТ. Однак позивачем не надано доказів внесення змін в Договір добровільного страхування щодо зміни вигодонабувача за ним. Заяви ж про виплату страхового відшкодування, підписану Новицьким К.Е (страхувальником за договором) позивачем в місцевому господарському суді надано не було.
В судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2009р. позивачем надана заява про страхове відшкодування, підписану Новицьким К.Е. від 02.06.2008р. Позивач не зміг надати жодних пояснень про те, чому ця заява не була надана у місцевому господарському суді. Оглянувши вищезазначену заяву, колегія Київського апеляційного господарського суду не приймає її як доказ тому що, заява оформлена не належним чином. Також позивачем не надано журнал реєстрації вхідної кореспонденції, що підтверджував надходження заяви про страхове відшкодування Новицького К.Е. саме 02.06.2008р.
Крім того, позивачем ні в господарському суді першої інстанції ні в господарському суді апеляційної інстанції не надано належних доказів в обґрунтування підстав перерахування на користь ПП „Царик Д.В.” страхового відшкодування в сумі 25055,39 грн., а саме заяви страхувальника (Новицького К.Е.) про перерахування цього відшкодування на користь ПП „Царик Д.В.”.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до статті 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як свідчать матеріали справи, матеріальна шкода внаслідок ДТП була завдана майну Івлєва І.В. (шляхом пошкодження ТЗ — Мазда державний номер АА2502ЕТ), який уповноважив керувати та розпоряджатися ним Кравченка В.В. Тому, саме зазначені особи мають право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з Довідкою ВДАІ з обслуговування Дніпровського району м. Києва № 8111206 від 21.05.2008р. та постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 11.06.2008р. дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Сидоришиним М.В. п. 12.1, 13.1. 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.200р. № 1306.
Як свідчать матеріали справи цивільна відповідальність власника транспортного засобу Фольксваген Джета, державний номер АА3100АР, Сидоришина В.І. застрахована відповідачем згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту № ВВ/6674247 від 28.12.2007р.
Відповідно до ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.
21.08.2008р. позивач направив відповідачу заяву № 3591/4 про страхове відшкодування на суму 25055,39 грн. Відповідач листом від 10.10.2008р. № 09-06-04/28886 відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не доведено факт настання страхового випадку за Договором добровільного страхування, а саме настання ДТП за участю застрахованого позивачем автомобіля Мазда, державний номер 67597 КЕ та завдання шкоди страхувальнику (Новицькому К.Е.) внаслідок такого ДТП. Тому позивачем не доведено підстав виплати ним страхового відшкодування в сумі 25055,39 грн.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 16.12.2008р. у справі №25/519 є законним, обґрунтованим та повністю відповідає фактичним обставинам справи, а тому колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і вважає, що рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Основа” на рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2008р. у справі №25/519 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м. Києва від 16.12.2008р. у справі №25/519 залишити без змін.
Справу №25/519 повернути до Господарського суду м. Києва.
Видачу наказів доручити Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя Острович С.Е.
Судді Гарник Л.Л.
Скрипка І.М.
20.02.09 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 12.02.2009 |
Оприлюднено | 28.05.2009 |
Номер документу | 3680260 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Острович С.Е.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні