Рішення

від 22.04.2009 по справі 33/26-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/26-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2009 р.                                                            Справа № 33/26-09

вх. № 448/3-33

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Яни С.П., дов. №б/н від 16.01.09р.  відповідача - Ярош Т.Ю.,дов. № б/н від 14.01.2009р.

розглянувши справу за позовом ТОВ СП "Авек-Сонора", м. Харків  

до  ВАТ Завод "Березівські мінеральні води" с. Березівське  

про стягнення 20777,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до господарського суду з  позовною  заявою про стягнення  з відповідача  20777,72 грн., у тому числі 13650грн.- сума основного боргу, 3389,38 грн.- пені, 442,63грн.- 3% річних, 3295,71грн.- індексу інфляції  за договором № 1309/1 МС про надання послуг по організації вантажних автоперевезень та транспортно- експедиційне обслуговування, укладеним  між сторонами 13 вересня 2005р.Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просить суд задовольнити позов.

         Представник  відповідача проти позову заперечує з підстав, викладених в відзиві на позов. Зокрема, відповідач зазначає, що деякі   товаро-транспортні документи, надані позивачем,  не є доказом розвантаження, так як оформлені неналежним чином,  а тому підстави для перерахування  вартості наданих послуг з перевезення    вантажу у сумі  6700 грн. відсутні. Оскільки позивачем розмір заборгованості визначено  невірно, розрахунок інфляційних   та 3% річних є необґрунтованим. Щодо пені, відповідач зазначає, що сторонами в договорі не встановлено її розмір, тому вимога  про її стягнення є незаконною.

           19.03.2009р.   відповідачем до суду   надано  заяву  про відстрочення виконання рішення суду на строк 6 місяців. Але  15.04.2009р. представником відповідача до суду  надано заяву про відкликання  заяви  про відстрочку виконання рішення суду, як помилково надісланої. За таких обставин, суд  не  вбачає підстав для її   розгляду у встановленому ГПК України порядку.

          В судовому засіданні оголошено перерву з 19.03.2009р. по 09.04.2009р. та з 09.04.2009р. по 22.04.2009р. для виготовлення повного  тексту рішення.

          Суд, вислухавши пояснення   представників  сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив   наступне.

         13.09.2005р. між сторонами   було  укладено   договір № 1309/1МС на  надання послуг з організації  вантажних автоперевезень  та транспортно-експедиційне обслуговування. У відповідності до умов договору  позивач (експедитор) зобов'язався   від свого імені та  за дорученням відповідача (Замовника) здійснити  в інтересах Замовника комплекс дій, пов'язаних з організацією вантажних автоперевезень вантажів відповідача по території України, а відповідач зобов'язався   сплатити  вартість  послуг  у порядку  та розмірі,   узгодженому сторонами в Заявці  на перевезення, яка  відображається в рахунку, виставленому Експедитором Замовником проти заявки.  Згідно до п.3.3 договору  відповідач  повинен  здійснювати  оплату  на  рахунок  позивача в строк  не пізніше 3-х банківських днів  з дати розвантаження по пред'явленню експедитором   рахунка-фактури( по факсу), з послідуючим наданням Замовнику оригіналів документів (рахунок-фактура, ТТН, акт приймання-передачі виконаних робіт, податкова накладна).

На виконання умов  договору позивачем було надано відповідачеві послуги з перевезення вантажу  на загальну суму 15150 грн.,  що  підтверджено  низкою товаро-транспортних  накладних, за якими   було здійснене перевезення   та актами  здачі-приймання виконаних робіт, підписаними   представниками сторін та скріпленими печатками підприємств.  Дійсно,  деякі накладні  оформлені неналежним чином, але  оскільки   сторонами   за кожним перевезенням  було підписано акт здачі-прийняття виконаних робіт та зазначено  що сторони взаємних   претензій  один  до одного не  мають, суд  вважає  доведеним   належне  виконання позивачем взятих на себе за   договором зобов'язань щодо  надання послуг з  перевезення за вищевказаними  товаро-транспортними накладними.  

Позивачем на адресу відповідача було направлено  претензію № 48 від 15.07.2008р. з вимогою про оплату  боргу за  договором станом на 15.07.2008р. та претензію  № 82-11 від 27.11.2008р. про оплату 18889,52 грн. за спірним договором.

       Але, в  порушення умов договору та вимог   ст. 526 ЦК України,  відповідач не виконав  належним чином взяті на себе зобов'язання   в частині своєчасної  оплати,  лише частково  здійснив   оплату за договором,  внаслідок чого  утворилась заборгованість  в розмірі     13650,00 грн.., яка  до  цього часу   не  сплачена.

       З  урахуванням вищевикладеного, суд вважає    позов  в  частині стягнення 13650,00   грн.  боргу   обґрунтованим  та  підлягаючим задоволенню.

      Щодо решти заявлених  до стягнення вимог суд вважає  необхідним зазначити наступне.

      Позивачем   у розрахунку  інфляційних, річних та пені,  наданому  до позовної заяви,     не     зазначено  періоду, за який проведено  нарахування з урахуванням п.3.3. договору, який передбачає обов'язок відповідача  провести  відповідні оплати за надані послуги не пізніше 3-х банківських днів  з дати розвантаження по пред'явленню експедитором   рахунка-фактури ( по факсу), не  вказано обґрунтованого розрахунку цих сум, в тому числі і з урахуванням проведених оплат.  

       Ухвалою суду  від 23.01.2009р.  позивача було зобов'язано надати  до суду обґрунтований щомісячний  розрахунок  стягуваної суми  з урахуванням строків оплат, встановлених договором.     

       Ухвалою суду від 24.02.3009р. позивача  вдруге було зобов'язано надати до суду вищевказані документи.                                                                                   

      В судовому засіданні  09.04.2009р.  встановлено, що  позивач  не виконав  вимоги ухвал суду,  обґрунтований щомісячний розрахунок пені, інфляційних та річних з урахуванням  строків, встановлених п.3.3. договору,  не надав. Розрахунок, наданий представником позивача 19.03.2009р.,  суд  не вважає обґрунтованим, оскільки  цей  розрахунок проведено  без  врахування  п.3.3. договору. Період прострочення, зазначений в цьому розрахунку, позивачем не обґрунтовано належними доказами.

      З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що позивач  не  виконав в повному  обсязі ухвали суду, суд вважає, що у  зв'язку з ненаданням  позивачем   без поважних  причин матеріалів, необхідних для вирішення спору, позов  в частині стягнення  3295,71 грн. інфляційних, 3% річних в сумі 442,63 грн. та  3389,38 грн.  пені необхідно залишити без розгляду  на підставі  п.5 ст.81 ГПК України.

      У відповідності із ст.49 ГПК України суд вважає  необхідним  витрати по сплаті державного мита у сумі  136,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у сумі   77,52 грн. покласти на відповідача    пропорційно.

Керуючись ст.ст. 526  ЦК  України, ст.ст. 1, 12, 47, 49, 81п.5,82-84,86 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з  Відкритого акціонерного товариства „Завод „Березовські мінеральні води”( 62363,Харківська обл., Дергачівський район, с. Березівське, в тому числі рахунок № 26000001304679 в філії „Райффайзенбанк Україна”, МФО 351750, код ЄДРПОУ 00383030)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СП АВЕК-Сонора» (61002, м.Харкыв,вул.Сумська, 70, у тому числі р/рахунок  26008805241840 в ХОФ АКБ «Укрсоцбанк» м.Харкова, МФО 351016,код ЭДРПОУ 32030221)13650,00 грн. боргу, 136,50  грн.  витрат по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у сумі  77,52  грн.

Видати наказ після  набрання рішенням законної  сили.

В частині стягнення 3295,71 грн. інфляційних, 3% річних в сумі 442,63 грн. та  3389,38 грн.  пені  позов залишити без розгляду  на підставі ст.81 ч.5  ГПК України.

Суддя