Рішення

від 08.05.2009 по справі 53/124

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/124

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/124

08.05.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новіна»   

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастерстайл»

про розірвання договору та стягнення 76 769,33 грн.

Суддя                               Грєхова О. А.

Представники:

Від позивача Шнайдер С.В. -  представник по довіреності № 0212-1/2008 від 02.12.2008р.

Від відповідача не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про розірвання договору поставки № 115/11 від 03.12.2007р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕФА»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мастерстайл». Разом з тим, позивач також просить суд стягнути з відповідача передоплату в розмірі 44 237,58 грн., перераховану на виконання умов договору поставки № 115/11 від 03.12.2007р. та пеню в сумі  32 531,75 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2009р. порушено провадження по справі № 53/124, розгляд справи призначено на 23.02.2009р.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача по справі розгляд справи відкладено на 20.03.2009р.

Судове засідання по справі № 53/124, призначене на 20.03.2009р. не відбулося, оскільки суддя, що розглядає дану справу, з 11.03.2009р. по 24.03.2009р. включно, перебувала на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2009р. у зв'язку з виходом судді з лікарняного, справа № 53/125 призначена до розгляду по суті на 17.04.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2009р. прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення розміру позовних вимог відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача по справі 93 334,29 грн., в тому числі 44 237,58 грн. –розмір основної заборгованості,  49 096,71 грн. –розмір пені. З метою належного повідомлення відповідача про судове засідання та виконання останнім вимог суду, розгляд справи було відкладено до 08.05.2009р.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвал суду від 06.02.2009р., від 23.02.2009р. та від 17.04.2009р. не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені Листом Головного управління статистики у місті Києві № 13-1723 від 08.04.2009р. про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастерстайл»до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за  наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 08.05.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

03 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕФА»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мастерстайл»було укладено договір поставки № 115/11 (далі –Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) ТОВ «Мастерстайл»зобов'язалося поставити а ТОВ «ТЕФА»прийняти та оплатити на умовах даного договору устаткування, перелік і комплектність якого наведена в Специфікації (Додаток №1), яка є невід'ємною частиною даного договору.  

В Специфікації до договору сторони погодили поставку персу листогнучого  гідравлічного АРН 2103*40 зі строком виготовлення 80 днів в кількості 1 шт. по ціні 209 937,90 грн.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до  п. 2.5 договору «Порядок оплати»сторони погодили, що покупець зобов'язаний провести передоплату в розмірі 20% від вартості обладнання, вказаного в специфікації (Додаток № 1) и 100% величини витрат, наведених в калькуляції (Додаток № 2) протягом 3-х банківських днів, з моменту підписання договору. 30% від вартості обладнання,  вказаного в Специфікації (Додаток № 1) до договору, не пізніше трьох банківських днів, з моменту отримання повідомлення про відвантаження обладнання з підприємства виготовлювача, направленого продавцем відповідно до п. 3.6 Договору; решту 50% від вартості обладнання, вказаного в Специфікації (Додаток № 1) до договору, оплатити не пізніше 2-х банківських днів з моменту отримання повідомлення про доставку обладнання на територію України, направленого продавцем відповідно до п. 3.7 Договору.

На виконання п. 2.5.1 договору ТОВ «ТЕФА»здійснило передплату в сумі 44 237,58 грн. в тому числі 41 987,58 грн. (20% вартості устаткування згідно додатку №1) та 2 250,00 грн. (100% витрат згідно додатку №2), що підтверджується належним чином завіреною копією платіжного доручення № 11 від 11.12.2007р. (оригінал оглянутий в судовому засіданні).

Згідно з пп. 3.1, 3.2 договору, строк поставки устаткування складається з строку виготовлення, строку доставки та митного очищення устаткування. Строк виготовлення визначається на момент узгодження Специфікації (додаток №1) та фіксується в ній. Відрахування строку на виготовлення починається з моменту отримання передплати згідно до п. 2.5.1 даного Договору та закінчується в момент відправлення продавцем покупцю повідомлення про відвантаження устаткування з підприємства виробника, згідно до п. 3.6 Договору.

Відповідно до п. 3.3 договору перебіг строку доставки та митного очищення устаткування починається з моменту направлення Продавцем повідомлення про відвантаження устаткування з підприємства виробника згідно до п. 3.6 договору, та закінчується в момент фактичної доставки устаткування Покупцю. Строк доставки та митного очищення устаткування не може перевищувати трьох тижнів.

Таким чином Відповідач повинен був доставити устаткування Позивачу не більш ніж через 101 день з моменту здійснення передплати (строк виготовлення 80 днів, строк доставки та митного очищення устаткування - не більш ніж 21 день), а саме 21 березня 2008 р.

Відповідно до п. 3.6 договору, після відвантаження устаткування підприємством виробником в адресу Продавця, останній повинен протягом трьох банківських днів направити в адресу Покупця письмове повідомлення в якому зазначити яка частина устаткування відправлена, строк, спосіб доставки та реквізити транспортних документів.

Однак, з пояснень позивача слідує, що в супереч умовам договору відповідач не виконав своїх зобов'язань, не поставив позивачу устаткування до визначеного договором терміну (21 березня 2008 р. - згідно з пп. 3.1, 3.2, 3.3  договору та додатку №1). Жодного повідомлення про відправлення устаткування підприємством виробником, а також про поставлення устаткування на митну територію України (згідно до п. 3.6, 3.7 Договору) позивачем не отримано.

16 травня 2008р. ТОВ «ТЕФА»направило ТОВ «Мастерстайл»претензію Вих.. № 160508-1 про сплату пені за несвоєчасне поставлення устаткування, повернення суми передплати та розірвання Договору поставки № 115/11 від 03.12.2007р. Однак, вказану претензію відповідач залишив без відповіді.

22 квітня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕФА»(сторона 1), Товариством з обмеженою відповідальністю «Мастерстайл»(сторона 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новіна»(сторона 3) було укладено трьохсторонню додаткову угоду до договору № 115/11 від 03.12.2007р., відповідно до умов якої сторона 1, яка за договором № 115/11 є покупцем, передає стороні 3 свої обов'язки по договору в повному обсязі, за виключенням того, що є вже виконаним на момент підписання, а саме: провести оплату 30% від вартості обладнання, вказаного в Специфікації (Додаток № 1) до договору, не пізніше трьох банківських днів, з моменту отримання повідомлення про відвантаження обладнання з підприємства виготовлювача, направленого продавцем відповідно до п. 3.6 Договору; решту 50% від вартості обладнання, вказаного в Специфікації (Додаток № 1) до договору, оплатити не пізніше 2-х банківських днів з моменту отримання повідомлення про доставку обладнання на територію України, направленого продавцем відповідно до п. 3.7 Договору.

          19 листопада 2008р. Позивач звернувся до Відповідача з претензією Вих.. № 191108-1 з вимогою про повернення сплачених коштів у зв'язку з невиконанням взятих на себе зобов'язань та сплату пені.   

          Відповідач відповіді на вищевказану вимогу не надавав та взяті на себе зобов'язання не виконав.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач жодного доказу того, що він  вживав всіх необхідних заходів щодо виконання свого зобов'язання по оплаті отриманого згідно накладних товару, суду не надав.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 44 237,58 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 44 237,58 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством  відповідальності.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як вбачається з пункту 4.3 договору за несвоєчасну поставку обладнання (недотримання граничних строків виготовлення, доставки і митного очищення) продавець сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого у строк обладнання за кожний день прострочки.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару, тобто дії відповідача є порушенням вимог договору, отже є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”. Проте, перевіривши правильність розрахунку пені, суд встановив, що позивачем не враховано, що згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач надав суду розрахунок пені за період з 22.03.2008р. по 29.04.2008р. на суму 4 371,31 грн. з яким суд погоджується. А з розрахунком пені за період з 30.04.2008р. по 19.11.2008р. суд не погоджується, оскільки останній зроблений без урахування обмеженого законом строку давності.

Згідно з Поставною Національного банку України, облікова ставка НБУ з 30.04.2008р. по 22.09.2008р. становить 12%.   

Таким чином, суд  робить власний розрахунок пені за період з 30.04.2008р. по 22.09.2008р. (147 днів), за яким розмір пені становить 20 236,63 грн. (209 937,90 *24%/366*147).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково, а саме в частині 24 607,94 грн.

В позовній заяві позивач також просить суд розірвати договір поставки № 115/11 від 03.12.2007р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕФА»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мастерстайл».

Відповідно до Додаткової угоди до договору поставки № 115/11 від 03.12.2007р.  від 22.04.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕФА»передало позивачу по справі Товариству з обмеженою відповідальністю «Новина»свої права та обов'язки в повному обсязі.  

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Цивільний кодекс України при регулюванні інституту розірвання договору містить норми, які стосуються різних питань, як то: підстави розірвання договору, порядок розірвання (за домовленістю сторін, одностороння відмова, за рішенням суду), наслідки розірвання договору тощо.

Господарський кодекс України в силу положень Преамбули, статей 1 та 4, є спеціальним законом порівняно з Цивільним кодексом України, а тому норми цього кодексу мають пріоритет перед аналогічними нормами Цивільного кодексу України. (аналогічна позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України  від 06.07.2006р. по справі №17/543)

Порядок розірвання договору визначений ст. 188 Господарського кодексу України. Відповідно до даної статті зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.  

В претензіях № 160508-1 від 16.05.2008р. та №  191108-1 від 19.11.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕФА»та позивач повідомляли відповідача про розірвання договору поставки № 115/11 від 03.12.2007р.

За наведених обставин, з урахуванням того, що відповідач не виконав у встановлений строк взяті на себе зобов'язання за договором поставки  № 115/11 від 03.12.2007р. у повному обсязі, що свідчить про істотне порушення умов договору зі сторони відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленої позовної вимоги про розірвання договору поставки  № 115/11 від 03.12.2007р.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

           На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Розірвати Договір поставки  № 115/11 від 03.12.2007р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕФА»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мастерстайл».

          3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастерстайл»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 132/18; код ЄДРПОУ 35289751 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новіна»   (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 5; код ЄДРПОУ 33944617) основний борг в сумі 44 237 (сорок чотири тисячі двісті тридцять сім) грн. 58 коп., пеню  у сумі 24 607 (двадцять чотири шістсот сім) грн. 94 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 688 (шістсот вісімдесят вісім) грн. 45 коп. та 105 (сто п'ять) грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          4. В іншій частині позовних вимог відмовити.  

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.           

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                Грєхова О.А.