Постанова

від 14.01.2014 по справі 812/9449/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 січня 2014 рокуЛуганськ№ 812/9449/13-а

об 11 годині 25 хвилин м. Луганськ

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Ципко О.В.

за участю секретаря Гаркуші Ю.О.,

від позивача: Карпова Д.О. (довіреність від01.09.2013),

від відповідача: Пономарьової Н.В. (довіреність від 03.10.2013 №48/10)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АрматурноЕлектроНасосний Торговий Дім" до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.09.2013 № 0000122270 ,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АрматурноЕлектроНасосний Торговий Дім" до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.09.2013 № 0000122270.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

05.09.2013 Ленінською ОДПІ у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000122270 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 55 489,00 грн. та за штрафних санкцій у сумі 01,00 грн. Податкове повідомлення-рішення № 0000122270 прийнято на підставі акта перевірки №163/12-36-22-03/09/35773721 від 27.08.2013.

Позивач вважає неправомірним прийняття спірного повідомлення - рішення на підставі висновку акту щодо нібито відсутності операцій із придбання товарів позивачем у ТОВ «Автобудсервіс-плюс» та ТОВ «Автопарітет-Д», оскільки Господарським судом Луганської області було розглянуто справу №3пд/5014/518/2012 щодо визнання недійсним договору купівлі - продажу №7211-1 від 07.02.2011, укладеного між ТОВ "АрматурноЕлектроНасосний Торговий Дім" та ТОВ «Автобудсервіс-плюс» та справу №25пд/5014/519/2012 щодо визначення недійсним договору купівлі - продажу №1-0402/10 від 04.02.2010, укладеного між ТОВ "АрматурноЕлектроНасосний Торговий Дім" та ТОВ «Автопарітет-Д». В судових процесах по вказаних справах Господарським судом Луганської області встановлено факти відповідності положенням Цивільного кодексу України та іншим нормативно - правовим актам правочинів з продажу ТОВ «Автобудсервіс-плюс» та ТОВ «Автопарітет-Д» позивачу товарів. Рішення Господарського суду Луганської області у справі №3пд/5014/518/2012 від 28.03.2012 набрало чинності з 13.04.2012, а рішення у справі №25пд/5014/519/2012 від 10.04.2012 набрало чинності з 28.04.2012.

На підставі викладеного позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.09.2013 № 0000122270.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Відповідач, не визнавши позов надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами проведеної перевірки ТОВ "АрматурноЕлектроНасосний Торговий Дім", які викладені в акті від 27.08.2013 №163/12-36-22-03/09/35773721 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Автобудсервіс-плюс» за період лютий, квітень 2011 року, та ТОВ «Автопарітет-Д» за період березень - липень 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення п.п.7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в частині завищення податкового кредиту на загальну суму 87 165,00 грн. по операціях з ТОВ «Автобудсервіс-плюс» та ТОВ «Автопарітет-Д», які не мали реального характеру, оскільки на адресу Ленінської ОДПІ у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області надійшов вирок Ленінського районного суду м. Луганська від 31.10.2012 у справі №1-206/12, яким засновник та директор ОСОБА_3 ТОВ «Автобудсервіс-плюс» визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України. Також, вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 15.02.2013 у справі №1-60/13 директора та засновника ТОВ «Автопарітет-Д» ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.27 та ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України.

Таким чином, вироками суду було встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили протиправні діяння, які полягали у придбанні фіктичних суб'єктів підприємницької діяльності ТОВ «Автобудсервіс-плюс» та ТОВ «Автопарітет-Д» за грошову винагороду з метою приховування незаконної діяльності.

Також відповідач зазначив, що як до перевірки, так й до розгляду первинної скарги підприємством не було надано первинні документи, які б свідчили про час, місце та засіб здійснення контрагентами позивача поставки товару, а саму відсутня товарно - транспортна документація, яка б засвідчувала факт реального перевезення його від продавця до покупця.

Таким чином, висновки документальної позапланової виїзної перевірки є правомірними. У зв'язку з чим, відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Відповідно до п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України, контролюючими органами України є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Порядок проведення перевірок органами державної податкової служби визначений ПК України.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні: (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом ї є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати уі передбачених цим Кодексом податків та рів, а також дотримання валютного та інше законодавства, контроль за дотриманням якого покладено контролюючі органи дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первини документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених)(сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Також, згідно підпунктів 137.1, 137.4 ст.137 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг. Датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу.

Згідно із п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Судом встановлено, що Ленінською ОДПІ у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області у період з 15.08.2013 по 21.08.2013 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "АрматурноЕлектроНасосний Торговий Дім" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Автобудсервіс-плюс» за період лютий, квітень 2011 року, та ТОВ «Автопарітет-Д» за період березень - липень 2010 року.

За результатами вищевказаної перевірки було складено акт від 27.08.2013 №163/12-36-22-03/09/35773721 (т.1 а.с.7-26), згідно висновків якого встановлено наступні порушення:

1) п.п.7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.201.1 ст.201, п.200.2 ст.200, п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, п.2, п.5, п.18 Порядку №165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», п.16 «Порядку заповнення податкової накладної» №1401/18696 від 29.12.2010, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 87 165,00 грн.

На підставі акту перевірки Ленінською ОДПІ у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області 05.09.2013 було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000122270, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у сумі 55 489,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 01,00 грн. (т.1 а.с.6).

Не погодившись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ "АрматурноЕлектроНасосний Торговий Дім" звернулось із позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд дійшов наступних висновків.

Наявні в справі первинні документи позивача свідчать про наступне.

Між ТОВ "АрматурноЕлектроНасосний Торговий Дім" та ТОВ «Автобудсервіс-плюс» 07.02.2011 було укладено договір № 7211-1 (т.1 а.с.123-124), відповідно до розділу 1 якого продавець ТОВ «Автобудсервіс-плюс» зобов'язується поставити покупцю ТОВ "АрматурноЕлектроНасосний Торговий Дім" запірну арматуру, промислове та інше обладнання згідно накладних, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар на умовах дійсного договору.

Твердження відповідача щодо ненастання реальних наслідків при здійснені господарської діяльності між підприємством позивача та його контрагентом ТОВ «Автобудсервіс-плюс» спростовується виданими контрагентом первинними документами, а саме податковими накладними, рахунками - фактурами, видатковими накладними (т.1 а.с.125-139).

З матеріалів справи вбачається, що грошові кошти на виконання зобов'язань за договорами були перераховані на рахунки контрагента, що підтверджується банківськими виписками (т.1 а.с.136-138).

Також, Між ТОВ "АрматурноЕлектроНасосний Торговий Дім" та ТОВ «Автопарітет-Д» 04.02.2010 укладено договір №І-0402/10 (т.1 а.с.141).

Згідно п. 1.1 розділу 1 договору продавець ТОВ «Автопарітет-Д» зобов'язується передати, а покупець ТОВ "АрматурноЕлектроНасосний Торговий Дім" прийняти та оплатити товар на умовах дійсного договору.

Здійснення господарської операцій за даним договором підтверджується наявними у матеріалах справи рахунками - фактурами, видатковими накладними, податковими накладним (т.1 а.с.142-227)

Оплата за отриманий товар підтверджується банківськими виписками (т.1 а.с.228-234,236,238,240, т.2 а.с.2,4,6,8,10,12,14,16-22).

Враховуючи наведене, висновки відповідача щодо завищення податкового кредиту по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Автобудсервіс-плюс» та ТОВ «Автопарітет-Д» спростовуються наданими первинними документами по господарським операціям між позивачем та вказаними підприємствами.

Таким чином, у позивача були законні підстави для віднесення сум до податкового кредиту по господарським відносинам із зазначеними контрагентами.

Посилання податкової інспекції на відсутність товарно-транспортних накладних на перевезення товарів, як на підставу відсутності факту відвантаження та отримання товару суд оцінює критично, оскільки сама по собі відсутність товарно-транспортних накладних на перевезення товарів не може бути підставою для висновків про відсутність документального підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару за наявності інших належно оформлених первинних документів що відображають реальність здійснення господарської операції.

Аналогічна позиція викладена судовою колегією Вищого адміністративного суду в ухвалі від 02.02.2012 року по справі №2а/0270/1684/11, у якій зазначено, що товарно-транспортна накладна є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, у позивача були законні підстави для віднесення сум до податкового кредиту по господарським відносинам із зазначеними контрагентами.

Щодо посилання відповідача на наявність вироку Ленінського районного суду м. Луганська від 31.10.2012 у справі №1-206/12 у відношенні засновника та директора ТОВ «Автобудсервіс-плюс» ОСОБА_3, яким вона визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно частини 4 статті 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

09.12.2013 Луганським окружним адміністративним судом був направлений запит до Ленінського районного суду м. Луганська про надання копії вироку від 31.10.2012 у справі №1-206/12 із відміткою про набрання вироком законної сили.

Згідно відповіді Ленінського районного суду м. Луганська від 18.12.2013 №1-468/13 повідомлено, що зазначений вирок 26.03.2013 скасовано Апеляційним судом Луганської області та справу направлено на новий судовий розгляд, по якій на теперішній час остаточне рішення не прийнято (т.1 а.с.117).

Враховуючи, що відносно службової особи ТОВ «Автобудсервіс-плюс» на момент розгляду адміністративної справи не постановлено вироку, який набрав законної сили, тому суд не приймає до уваги зазначені доводи представника відповідача.

Що стосується посилання відповідача на наявність у відношенні директора та засновника ТОВ «Автопарітет-Д» ОСОБА_4 вироку Ленінського районного суду м. Луганська від 15.02.2013, суд зазначає наступне.

З копії вироку від 15.02.2013 у справі №1-60/13 вбачається, що ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.27 та ч.1 ст.205, ч.2 ст.27 та ст.358 ч.4, ст.358 Кримінального кодексу України, за ч.5 ст.27 та ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України ОСОБА_4 виправдано (т. 1 а.с.99-103). Вирок набрав чинності 14.03.2013.

З матеріалів справи вбачається, що проведеною перевіркою було встановлено заниження податку на додану вартість по контрагентам позивача ТОВ «Автобудсервіс-плюс» та ТОВ «Автопарітет-Д» на загальну суму 87 165,00 грн., однак в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні сума заниження податку на додану вартість визначена лише по контрагенту ТОВ «Автобудсервіс-плюс» на суму 55 489,00 грн., що підтвердив представник відповідача в судовому засіданні.

Таким чином, суд критично оцінює та не враховує вирок Ленінського районного суду м. Луганська від 15.02.2013 у відношенні ОСОБА_4, оскільки до податкового повідомлення - рішення не увійшла сума заниження податку на додану вартість по контрагенту ТОВ «Автопарітет-Д».

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати необхідно стягнути на користь позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 КАС України суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АрматурноЕлектроНасосний Торговий Дім" до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.09.2013 № 0000122270 задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області від 05.09.2013 № 0000122270, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у сумі 55 489,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 01,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АрматурноЕлектроНасосний Торговий Дім" (юридична адреса: 91000 м. Луганськ, кв. Димитрова, 20/8, код ЄДРПОУ 35773721) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 190,00 грн. (сто дев'яносто гривень 00 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 20 січня 2014 року.

Суддя О.В. Ципко