7/81/09
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.04.09 Справа № 7/81/09
Суддя Кутищева Н.С.
Позивач : Комунальна установа “Обласний кардіологічний диспансер”, м. Запоріжжя
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека № 147”, м. Запоріжжя
Суддя Кутіщева Н.С.
Представники:
позивачів: Пліс М.П., дов. № 116 від 17.03.2009р.
Коломаренко О.В. –юрист, дов. № 118 від 18.03.2009р.
відповідача: Захарченко В.Ф., протокол № 03 від 04.12.2008р.
Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека №147” на користь Комунальної установи “Обласний кардіологічний диспансер” 6929 грн. 82коп. збитків.
Ухвалою суду від 09.02.2009р. було порушено провадження по справі, розгляд призначено в судовому засіданні на 18.03.2009р. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 09.04.2009р. Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області від 09.04.2009р. продовжувався строк розгляду спору на один місяць. Ухвалою суду від 09.04.2009р. судове засідання відкладалось до 30.04.2009р. для підготовки проекту рішення, згідно ст. 84 ГПК України, та оголошення його в повному об'ємі.
Відповідач не визнав заявлені позовні вимоги, надав суду відзив на позовну заяву, згідно з яким вважає їх безпідставними, посилаючись на те, що хоча дійсно у ТОВ "АПТЕКА № 147" виникла заборгованість перед КУ "Обласний кардіологічний диспансер" за договором № 8 від 19.01.2004р. оренди нерухомого майна, відповідач вважає, що до відносин між позивачем та відповідачем не може застосовуватись ст. 1166 ЦК України, яка визначає правила відшкодування майнової шкоди за позадоговірними відносинами (відзив долучено до матеріалів справи) .
В продовженому 09.04.2009р. представником позивача надана заява про зміну предмету спору згідно якої просить суд стягнути з відповідача 7693 грн. 64 коп. основного боргу з орендної плати по договору оренди № 8 від 19.01.2004р., 382 грн. 28 коп. пені та судові витрати.
Заява подана згідно зі ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду.
08.04.2009р. представником відповідача надані доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що 19.01.2004р. між позивачем та відповідачем був укладений договір №8 оренди нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 8,0 кв.м, яке розташоване за адресою: м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 78 на першому поверсі будівлі для розміщення аптечного кіоску. Договір оренди був укладений строком на 5 років, до 19.01.2009р. Відповідно до п.2 ст.793 Цивільного кодексу України, який вступив у дію з 01.01.2004р., договір найму(оренди) будівлі або іншої капітальної споруди строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню. А, відповідно п.1 ст.220 Цивільного кодексу України, "у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним", тобто договір № 8 від 19.01.2004р. оренди нежитлового приміщення, укладений між позивачем та відповідачем та не посвідчений нотаріально, є нікчемним (недійсним) та не породжує прав та обов'язків між сторонами (доповнення до відзиву долучені до матеріалів справи).
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За усним клопотанням представників сторін судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації.
Розгляд справи закінчено 30.04.2009 р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
19 січня 2004 р. між КУ «Обласним кардіологічним диспансером» (надалі-позивач) та ТОВ «Аптека 147»(Орендар надалі-відповідач) був укладений договір №8 оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, що знаходиться на балансі орендодавця.
Відповідно до умов даного договору, орендодавець, в установленому порядку, передав орендарю у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м.Запоріжжя, вул.Перемоги,78 загальною площею 8,0м, яке знаходиться на першому поверсі будівлі поліклініки, для розміщення аптечного кіоску.
Вказане нерухоме майно передане орендарю згідно акту-прийому передачі від 19.01.2004р.
На час укладання договору орендна плата була визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням Запорізької обласної ради від 17.10.2003 р. №24. Розрахунок орендної плати є невід'ємною і складовою частиною договору.
Додатковою угодою від 01.04.2007р. сторонами внесені зміни до договору в частині розміру орендної плати. За перший базовий місяць оренди (квітень) за домовленістю сторін орендна плата встановлена в розмірі 900.00 грн.
Відповідач добровільно проводив оплату за користування нежитловим приміщення і своєчасно, щомісячно, перераховував плату за їх користування на розрахунковий рахунок позивача, що підтверджується платіжним дорученням.
Однак, починаючи з липня 2008 р. відповідач припинив проводити оплату орендної плати. На момент розгляду спору по суті суми заборгованості по орендній платі складає 7693грн. 64 грн., що підтверджується матеріалами справи і відображено сторонами в акті звірки взаєморозрахунків сторін.
Відповідно до ст.ст. 2, 10, 18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»№2269-Х11, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності.
Однією із істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.
Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Методика розрахунку та порядок використання орендної плати визначають для об'єктів, що перебувають у комунальній власності органи місцевого самоврядування.
Згідно до ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області здійснює Запорізька обласна рада. Саме на підставі рішення обласної ради від 17.10.2003 .N«24. від 23.12.05 №31 про нормативно - правові документі з питань орендних відносин для об'єктів, що відносяться до спільної власності територіальних громад області в установленому порядку було розраховано орендну плату орендаря та вносились за згодою сторін зміни до неї.
Комунальна установа «Обласний кардіологічний диспансері»є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селиш, міст Запорізької області (рішення Запорізької обласної ради від 26.02.2009 №10, додаток №1, розділ 1. Охорони здоров'я, п.16.).
У відповідності ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, заборгованості відповідача по договору оренди складає 7693грн. 64 грн., пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано.
На підставі п.3.5 договору оренди, орендна плата, яка перерахована невчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахування індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Позивачем пред'явлена до стягнення сума пені в розмірі 382 грн.28 коп. Згідно проведеного в судовому засіданні перерахунку суми пені, судом встановлено, що сума пені, яка підлягає стягненню складає 373 грн. 27 коп. В решті пред'явленої до стягнення суми пені слід відмовити, як необґрунтованій.
Виходячи з викладеного, заперечення відповідача є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи, його посилання, як на підставу відмови в позові, на нікчемність право чину, укладеного між сторонами, є безпідставним, виходячи зі наступного:
Згідно зі ст. 793 ЦК України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається в письмовій формі.
Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на 3 роки і більше підлягають нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 793 ЦК України, ред. 3 № 501-V від 20.12.2006р.), в редакції на 01.01.2004р.......строком на один рік і більше......)
Договір оренди був укладений сторонами 19.01.2004р. За договором найму будівлі чи іншої капітальної споруди (їх окремої частини), наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві будівлю чи іншу капітальну споруду (її окрему частину) у користування за плату на певний строк. Договір є двостороннім (погоджена дія двох сторін), відплатним (наймач вносить плату за користування), може бути як реальним так і консенсуальним.
За своїм правовим режимом будови і споруди, що є об'єктами орендних правовідносин, кваліфікуються, як об'єкти нерухомості, тобто нерухомі речі: ст. 181 ЦК України, згідно якої –будова (капітальна споруда) - це любий побудований на земельній ділянці, чи під ним (під землею) самостійний об'єкт, котрий фундаментально пов'язаний з земельною ділянкою, використовується (чи може використовуватись) за цільовим призначенням і переміщення якого неможливе без його знесення та зміни призначення.
Отже, об'єктом найму будівлі або іншої капітальної споруди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та інше окремо індивідуально визначене майно.
Правове регулювання договору найму будівлі чи іншої капітальної споруди здійснюється спеціальними правилами, що закріплені в гл. 58 ЦК України, а при їх відсутності –правилами відносно оренди нерухомого майна, закріпленими в загальних положеннях про найм (оренда).
Згідно зі ст. 793 ЦК України, нотаріальному посвідченню підлягають договори найму будівлі або інші капітальні споруди строком на 1 рік і більше (в редакції на момент укладення сторонами договору) на три роки і більше (в редакції на теперішній час).
Відповідно до ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним і додаткового визнання судом такого правочину недійсним не вимагається (ст. 215 ЦК України).
Проте, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне або часткове виконання договору, суд може визнати такий договір дійсним.
Спеціальні правила, до яких відноситься і обов'язок нотаріального посвідчення договору найму будівлі чи іншої капітальної споруди, не підлягають застосуванню до правовідносин, що пов'язані з орендою ларьків, кіосків, павільйонів, інших подібних конструкцій, а також до незавершених будівництвом об'єктів.
Це випливає з того, що всі вказані об'єкти не являються нерухомістю. Вони можуть бути об'єктами різноманітних угод, в тому числі і договору оренди, але в такому випадку відповідні правоввідносисни не будуть охоплені спеціальними правилами, які регулюють найм будівель і інших капітальних споруд.
В договорі оренди № 8 від 19.01.2004р., в п. 1.2 зазначено, що в оренду передано приміщення, яке знаходиться на балансі позивача (п.1.1), загальна пл.. 8 кв. м., що розташована на першому поверсі будівлі і цільове призначення цього приміщення (п. 1.3) –розміщення аптечного кіоску.
За наданих позивачем доказів по справі вбачається (акт приймання-передачі від 19.01.2004р. –як додаток № 3 до договору оренди від 19.01.2004р.), що орендоване відповідачем приміщення вбудоване на першому поверсі нежитловго будинку (літ. А-4), площею 8 кв. м., відповідно до експлікації та викопіровки з технічного паспорту станом на 08.07.2009р.
Позивачем надано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, план першого поверху будівлі літ. А-4, облікову картку основних фондів.
Сторони в договорі від 19.01.2004р. № 8 узгодили всі суттєві умови, необхідні для даного виду договору, договір сторонами підписаний, виконувався включно до липня 2004р., більше чим на протязі чотирьох років, відповідач в відзиві на позов і в наданих актах звірки зазначив цей договір і визнав наявність боргу по ньому.
В актах приймання-передачі нерухомого майна вказаний, як підстава, саме договір оренди № 8 від 19.01.2004р.
Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з вищевикладеного, заперечення відповідача є безпідставними, суперечать матеріалам справи, судом до уваги не приймаються.
Позов слід задовольнити частково.
На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України, в частині задоволених вимог, судові витрати слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.
Керуючись ст. ст. 173, 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 44, 47, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд:
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека № 147”, 69005, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 78 (р/р 26009322240651 ЗОФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 313010, ОКПО 32687366) на користь Комунальної установи “Обласний кардіологічний диспансер”, 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 78 (р/р 35425005001226 УДК в Запорізькій області, МФО 813015, ОКПО 02004870) 7311 грн. 36 коп. боргу, 373 грн. 27 коп. пені, 102 грн. 00 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В решті позову відмовити.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.
Суддя Н.С. Кутіщева
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 30.04.2009 |
Оприлюднено | 28.05.2009 |
Номер документу | 3680806 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Кутищева Н.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні