Рішення

від 05.05.2009 по справі 17/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "05" травня 2009 р.Справа №  17/15

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С. В.,розглянувши матеріали справи №17/15

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ВНС КОНТРАКТ",           м. Київ,  

до відповідача: приватного підприємства "СВК Груп", м. Кіровоград,     

про стягнення 37522,78 грн.

представники:

від позивача - Тарапата А.Ю., довіреність №0104/1 від 01.04.2009 року, представник;

від відповідача - участі не брали.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ВНС КОНТРАКТ" подано позов про стягнення з приватного підприємства "СВК Груп" 37522,78 грн. боргу, з яких 32468,31 грн.- основний борг, що виник із договору №56/09-08 від 24.09.2008 року, 1103,92 грн. - інфляційні збитки, 565,74 грн.- пеня, 137,98 грн.- річні та 3246,83 грн.- штраф.

Заявою б/н від 30.04.2009 року (вх. №02-14/9753 від 30.04.2009 року) позивачем збільшено розмір позовних вимог, він просить стягнути  з приватного підприємства "СВК Груп" на його користь 32468,31 грн. основного боргу, 3246,83 грн. штрафу, 3802,00 грн. інфляційних втрат, 1537,12 грн. пені, 443,18 грн. річних, а також відшкодувати судові витрати (а.с. 70-72).

Відповідач до суду не з'явився, причини неявки не повідомив, хоча належним чином був сповіщений про час і місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 69); позов не заперечив, витребувані господарським судом документи не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський  суд встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ВНС КОНТРАКТ" ("постачальник") та приватним підприємством "СВК Груп" ("покупець") було укладено договір поставки №56/09-08 від 24.09.2008 року (далі-договір №56/09-08 від 24.09.2008 року), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупцю товар (вікна), згідно комерційного замовлення, а покупець - прийняти та оплатити вартість товару (а.с.18-27).

За своєю правовою природою даний договір є договором поставки.

Відповідно до вимог статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Сторонами узгоджено також термін та умови передачі товару, а також форму та порядок проведення розрахунків за отриманий товар.

На виконання умов зазначеного договору позивачем було поставлено у власність відповідачеві віконні системи "SALAMANDER" білого кольору на загальну суму 32468,31 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-141 від 08.10.2008 року, товарно-транспортною накладною серії 01ААТ №626934 від 08.10.2008 р. та довіреністю №17 від 07.10.2008 р. (а.с.28, 30, 32).

Пунктом 6.2 договору №56/09-08 від 24.09.2008 року передбачено обов'язок покупця оплатити товар впродовж одного банківського дня у розмірі 50% від загальної суми після першої поставки. Термін оплати решти товару договором №56/09-08 від 24.09.2008 року не визначено.

Згідно частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи 28.10.2008 р. позивачем направлено відповідачеві претензію №2810/1 на суму 34551,31 грн. (а.с. 29).

Між тим взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав, за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка складає 32468,31 грн.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань в повному обсязі в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду - не подано, а тому позовні вимоги в сумі 32468,31 грн. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

У відповідності до приписів частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом  зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до правил статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В силу статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Враховуючи викладені норми, а також те, що укладений між сторонами договір №56/09-08 від 24.09.2008 року не передбачає відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання у вигляді стягнення з винної сторони пені, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1537,12 грн. за період з 08.10.2008 року по 15.03.2009 року заявлені необґрунтовано і задоволенню не підлягають.

Позивач заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 3246,83 грн., який виник внаслідок прострочення виконання зобов'язань за договором №56/09-08 від 24.09.2008 року.

Пунктом 9.2 договору №56/09-08 від 24.09.2008 року визначено, що в разі неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за договором або односторонньої відмови від їх виконання, винна сторона виплачує штраф у розмірі 10% загальної суми договору.

Враховуючи те, що в силу статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, позивачем правомірно визначено суму штрафу в розмірі  3246,83 грн., яка на підставі зазначених вище норм підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, ТОВ "ВНС КОНТРАКТ" просить стягнути з відповідача  443,18 грн. річних та 3802 грн. інфляційних втрат.

Між тим  позивачем невірно проведено  розрахунок, оскільки  інфляційні збитки за період з жовтня  місяця 2008 р. по березень місяць 2009 р., що виникли внаслідок прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №56/09-08 від 24.09.2008 року становлять 2320,13 грн., 3% відсотки річних за період з 09.10.2008 р. по 05.05.2009 р.- 383,98 грн.

У відповідності до вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведені норми, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 383,98 грн. та збитки від інфляції на суму 2320,13 грн.

Витрати по сплаті державного мита, на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та на послуги адвоката відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                  ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "СВК Груп" (25014, м. Кіровоград, вул. Кільцева, 65, р/р №2600004681148 в АКБ "Правекс-Банк" м. Київ, МФО 321983, код ЄДРПОУ 34249063) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВНС КОНТРАКТ" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12, р/р №26008028181352 в КМФ АКБ "Укрсоцбанк" Дарницького відділення в м. Києві, МФО 322012, р/р №26003041121900 в АКІБ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 31030098) - 32468,31 грн. основного боргу, 383,98 грн. 3% річних за період з 09.10.2008 року по 05.05.2009 року, 2320,13 грн. інфляційних втрат за період з жовтня місяця 2008 року по березень місяць 2009 року, 3246,83 грн. штрафу, 5500грн. витрат на послуги адвоката, 384,19 грн. державного мита та 109,74 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  десятиденного  строку з дня його прийняття,  а у разі, якщо  у  судовому  засіданні  було  оголошено  лише   вступну   та резолютивну  частини  рішення,  воно  набирає  законної сили після закінчення  десятиденного  строку  з   дня   підписання   рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя   С.В. Таран