Постанова

від 13.04.2009 по справі 4/39

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/39

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                             ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "13" квітня 2009 р.                            м.Чернівці                                       Справа № 4/39

                                                                                                           12.14  

Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Проскурняка О.Г., при секретарі Тинок О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов, де:

Позивач  Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Чернівці

відповідач   Мале приватне підприємство Багатопрофільна художньо-промислова фірма

                    “Земфіра”

про стягнення заборгованості –231784,92 грн.

Представники:

Від позивача –Черняк О.О.

Від відповідача –не з'явився

В засіданні приймав участь  

СУТЬ СПОРУ: Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Чернівці звернулося з позовом до Малого приватного підприємства Багатопрофільна  художньо-промислова фірма “Земфіра” про стягнення заборгованості у сумі 231784,92 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідно до статті 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058 –ІV, відповідач перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України у Шевченському районі м. Чернівці і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Далі позивач стверджує, що згідно розрахунків суми страхових внесків, рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, розрахунку позовних вимог заборгованість відповідача станом на 01.02.2009 року складає суму у розмірі 231784,92 грн. Позивач вказує, що означена сума страхових внесків не була сплачена відповідачем самостійно у терміни передбачені пунктом 6 статті 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058 –ІV, а тому відповідно до частини 33 статті 1, пункту 2 статті 106 даного Закону, вважається простроченою заборгованістю — недоїмкою, яка стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідач пояснення на позовну заяву не надав та вкотре у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду.

Не з'явлення у судове засідання відповідача та не надання пояснень на позовну заяву не перешкоджає вирішення спору по суті за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Згідно поданих відповідачем до Пенсійного фонду розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та розрахунку позовних вимог, недоїмка по внесках станом на  01.02.2009 року становить 56555,51 грн.

Рішеннями управління ПФУ у Шевченківському районі м. Чернівці № 106 від 22.01.2008 року, № 1325 від 29.12.2007 року, № 1324 від 29.12.2007 року, № 1322 від 29.12.2007 року, № 1323 від 29.12.2007 року, № 669 від 28.09.2007 року застосовано до відповідача штрафні санкції у сумі 161239,70 грн. та нараховано пеню у сумі 13989,71 грн. за несвоєчасну сплату внесків.

Відповідно до укладеного між сторонами акту звірки від 2 лютого 2009 року, відповідач визнав заборгованість перед позивачем на загальну суму 231784,92 грн.  

Пунктом 6 статті 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058 –ІV визначено, що страхувальники зобов'язані  сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.   

Відповідно до пункту 2 статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058 –ІV встановлено,  що “суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону …, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків ( далі недоїмка ) і стягується з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій”

Відповідач, зобов'язання щодо своєчасної сплати страхових внесків належним чином не виконував, а тому зобов'язаний сплатити недоїмку у сумі 56555,57 грн., штрафні санкції у сумі 161239,70 грн. та пеню у сумі 13989,71 грн.

Керуючись 94, 158, 160 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд —

П О С Т А Н О В И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Малого приватного підприємства Багатопрофільна  художньо-промислова фірма “Земфіра”, Проспект Незалежності, 111, 6 поверх 28, код 21430532, р/р 13133756 у ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 356334 на користь Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Чернівці, Проспект Незалежності, 106/503, код 21430532, р/р 256073063756 у ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 356334 —56555,57 грн. недоїмки, 161239,70 грн. штрафу, 13989,71 грн. пені.

3.          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення строку. У разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Відповідно до статті 185, частини першої - третьої, п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України сторони, які беруть участь у справі,  мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю  або частково шляхом подання апеляційної заяви або апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану постанову. Заява   про   апеляційне  оскарження  постанови  суду  першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 60 цього Кодексу—з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений  для подання заяви про апеляційне оскарження.        

Суддя                                                             О. Г.Проскурняк