Рішення

від 23.01.2014 по справі 910/24044/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24044/13 23.01.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Профі-Люкс»

про стягнення 123 285,63 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Руденко В.В. - по дов. № 01-29-24 від 13.01.2014

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профі-Люкс» 123 285,63 грн. заборгованості, яка складається з: 119 488,20 грн. основного боргу, 3 319,48 грн. пені, 477,95 грн. збитків від зміни індексу інфляції за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди № 21802 від 20.12.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2013 порушено провадження у справі № 910/24044/13 та призначено справу до розгляду на 14.01.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/24044/13 від 14.01.2014, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням відповідачем вимог ухвали про порушення провадження у справі від 13.12.2013, розгляд справи був відкладений на 23.01.2014.

Позивач в судовому засіданні 23.01.2014 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 23.01.2014 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 13.12.2013 та ухвали від 14.01.2014 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, з огляду на наступне

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу: м. Київ, вул. Щекавицька, 30/39, оф. 97, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 13.01.2014 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 23.01.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

20.12.2012 між Публічним акціонерним товариством «Київський річковий порт» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Профі-Люкс» (орендар) було укладено договір оренди № 21802 (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування (в оренду) частину виробничого майнового комплексу загальною площею 202 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 2 (далі - майно).

Згідно з п. 3.1. договору майно передається орендареві в оренду для розміщення контейнерів орендаря.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Відповідно до п. 4.1. договору майно повинно бути передано орендодавцем і прийнято орендарем в оренду до 01.01.2013.

Згідно з п. 4.2. договору передача майна орендареві в оренду, а також і іншого майна (при його наявності) здійснюється орендодавцем на підставі акту приймання-передачі (додаток № 2 до договору), підписання якого свідчить про фактичну передачу орендареві майна в оренду за цим договором.

Згідно акту приймання-передачі від 01.01.2013 позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування майно загальною площею 202 кв. м., що знаходиться за адресою: Київ, вул. Набережно-Лугова, 2.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно п. 5.1. договору майно передається в оренду строком до 31.12.2013 включно.

Пункт 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з п. 6.1. договору орендар зобов'язався сплачувати орендодавцеві щомісячну орендну плату за оренду майна. Орендна плата не включає в себе комунальні платежі та будь-яких інших витрат орендодавця.

Відповідно до п. 6.5. договору щомісячна орендна плата за майно становить з ПДВ 9 650,00 грн.

Згідно з п. 6.6. договору орендна плата сплачується орендарем шляхом повної 100% передплати безготівкових грошових коштів на поточний рахунок орендаря у розмірі місячної орендної плати та у строк не пізніше 5 (п'ятого) числа кожного поточного місяця.

В тому випадку якщо перший звітний місяць виявиться не повним, то орендна плата за перший (неповний) місяць оренди сплачується орендарем орендодавцю виходячи з кількості фактичних днів оренди у даному звітному місяці.

Згідно з п. 6.7. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за вже відомий місяць. Орендна плата щомісячно індексується на офіційний індекс інфляції, встановлений органами Державного комітету статистики України, який друкується в газеті «Урядовий кур'єр».

Якщо офіційний індекс інфляції, на який повинно проводитися корегування, складає менше, ніж 100 %, орендна плата сплачується орендарем на рівні попереднього місяця,

Відповідно до п. 6.2. договору відшкодування комунальних та інших платежів на утримання майна і прилеглої до нього території сплачуються орендарем орендодавцю не пізніше 5 (п'ятого) числа кожного місяця за звітним.

Такі платежі включають в себе витрати, пов'язані з відшкодуванням вартості спожитих води та електроенергії, інших комунальних послуг. Крім вартості фактично отриманих комунальних послуг, орендар відшкодовує орендодавцю експлуатаційні витрати орендодавця (за обслуговування інженерних мереж, через які надаються комунальні послуги - кабельні лінії, силове обладнання). Вартість таких витрат встановлюється в розмірі 25 (двадцять п'ять)% від вартості використаної орендарем електроенергії.

Згідно з п. 6.3. договору відшкодування комунальних платежів здійснюється орендарем на підставі виставлених орендодавцем рахунків, які розраховуються ним на підставі даних лічильників які підлягають встановленню орендарем за власний рахунок, а у випадку відсутності цих лічильників чи неможливості їх встановлення - на підставі рахунків наданих орендодавцем.

Зазначені рахунки також можуть направлятись орендодавцем орендареві і факсимільним зв'язком з їх обов'язковою подальшою заміною на оригінальні примірники цих рахунків. Як факсимільні рахунки так і рахунки з оригінальними відтисками печаток орендодавця та особистими підписами його уповноважених представників підлягають сплаті орендарем в порядку та в строки визначені цим договором.

Пунктом 6.4. договору передбачено, що у тому випадку якщо до орендаря з якихось причин до 5 числа місяця наступного за звітним не надійде рахунок орендодавця на сплату орендарем комунальних послуг або орендної плати визначених цим договором, то орендар зобов'язаний самостійно і не пізніше, ніж в строк до 5 числа місяця наступного за звітним перерахувати орендодавцю комунальний платіж або орендну плату в розмірі не меншому, ніж в розмір оплати орендаря за попередній місяць користування ним комунальними послугами або розміру орендної плати стосовно даного майна. В цьому випадку при сплаті орендарем комунальних послуг без виставлення останньому рахунку, та при виявленні розбіжностей у сумах по сплаченим орендарем платежам за користування комунальними послугами і фактичним розміром спожитих орендарем комунальних послуг, зайво сплачені орендарем кошти зараховуються орендодавцем в рахунок майбутніх комунальних платежів орендаря, а кошти яких не вистачає (заборгованість) по комунальним платежам підлягає сплаті орендарем не пізніше, ніж в триденний строк з моменту направлення орендодавцем орендареві відповідного рахунку та/або письмової вимоги про погашення такої заборгованості.

Відповідно до п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 7.4.2. договору відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі вносити платежі, передбачені цим договором.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасного внесення орендної плати та плати за комунальні послуги в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість за період з 01.01.2013 по 15.09.2013, що складає 119 488,20 грн.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі та комунальних послуг в розмірі 119 488,20 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги оренди та комунальні послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Згідно з п. 9.2.2. договору у випадку не оплати в строк платежів передбачених у ст. 6 даного договору, орендодавець має право стягнути з орендаря пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, включаючи день оплати.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо сплати орендної плати за договором.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати та комунальних послуг відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 9.2.2. договору, розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача становить 3 319,48 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 3 319,48 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті коштів за надані послуги, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 477,95 грн. збитків від зміни індексу інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 477,95 грн. збитків від зміни індексу інфляції (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профі-Люкс» (м. Київ, вул. Щекавицька, 30/39, оф. 97, код ЄДРПОУ 32306559) на користь Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (м. Київ, вул. Верхній Вал, 70, код ЄДРПОУ 03150071) 119 488 (сто дев'ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 20 коп. основного боргу, 3 319 (три тисячі триста дев'ятнадцять) грн. 48 коп. пені, 477 (чотириста сімдесят сім) грн. 95 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 2 465 (дві тисячі чотириста шістдесят п'ять) грн. 71 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 27.01.2014.

Суддя В.В.Сівакова