Рішення

від 17.01.2014 по справі 194/921/13-ц

ТЕРНІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 194/921/13-ц

Провадження № 2/194/10/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2014 року

Тернівський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Ковальчука В.О.

при секретарі Антонюк Т.С.,

представників позивача ОСОБА_1, Губар В.І., Коновалова В.А.,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань названого суду в м. Тернівка цивільну справу за позовом Приватного підприємства фірми «МИМП» до ОСОБА_5 про стягнення безпідставно набутого майна, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, -

В С Т А Н О В И В:

29 квітня 2013 року позивач - Приватного підприємства фірми «МИМП» (надалі ППф «МИМП») звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_5 про стягнення безпідставно набутого майна.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що в грудні 2007 року ППф фірма «МИМП» надало ОСОБА_5 займ (позику) в сумі 54 500 гривень. Вказаний займ надавався частинами відповідно до наступних платіжних доручень: № 289 від 19.12.2007 року на суму 10 000 гривень; № 289 від 20.12.2007року на суму 10 000 гривень; № 293 від 20.12.2007року на суму 10 000 гривень; № 296 від 21.12.2007року на суму 20 000 гривень; № 299 від 24.12.2007 року на суму 4 500 гривень.

Разом з тим, позивач зазначив, що письмовий договір про надання займу між ППф МИМП» та ОСОБА_5 не укладався, тому дата повернення вищезазначеної суми займу у розмірі 54 500 гривень врегульована не була.

Також зазначив, що 12 грудня 2012 року ППф «МИМП», у відповідності до п.2 ст. 530 ЦК України, звернулося до ОСОБА_5 з вимогою про повернення грошових коштів в сумі 54 500 гривень, у семиденний строк з наданням реквізитів для переводу коштів, яку відповідач отримав 15 грудня 2012 року, відповідно до поштового відправлення.

Окрім того, позивач зазначив, що на час звернення з позовом до суду відповідач зазначені кошті не повернув, та після семиденного строку з дня отримання вимоги про повернення займу продовжує неправомірно зберігати у себе кошті, які належать ППф «МИМП».

Разом з тим, зазначив, що факт набуття майна відповідачем, а саме грошових коштів в сумі 54 500 гривень, за рахунок позивача підтверджується вищевказаними платіжними дорученнями.

Також, зазначив, що відповідач безпідставно утримує у себе майно позивача, тому відповідно до положень ст..ст. 1212,1213 ЦК України зобов'язаний повернути безпідставно набуте майно в натурі.

В зв'язку з вказаними в позовній заяві обставинами, позивач просить стягнути з відповідача на користь ППф «МИМП» безпідставно набуте майно - грошові кошти у сумі 54 500 гривень.

В подальшому позивачем були збільшені позовні вимоги, посилаючись на те, що відповідно до постанов про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5 від 14 серпня 2012 року та 02 грудня 2012 року, в яких зазначено, що позивач станом на 13 жовтня 2011 року виявив, що ОСОБА_8 має заборгованість перед ППф «МИМП» в сумі 26446 грн., а ОСОБА_6 - 17614 грн., якими безпідставно заволодів відповідач, а також відповідач безпідставно заволодів пилососом «Керхер», вартістю 1800 грн., який належить ППф «МИМП».

В зв'язку з вказаними в уточненій позовній заяві обставинами, позивач просить стягнути з ОСОБА_5 на користь ППф «МИМП» безпідставно набуте майно - грошові кошти у сумі 54 500 гривень; грошові кошти в сумі 44 060 гривень; грошові кошти у сумі 1 800 гривень та судові витрати.

Представник позивача Губар В.І. в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та в обгрунтування позовних вимог навів доводи, аналогічно тим, що зазначені в позові.

Разом з тим Губар В.І. пояснив, що 54000 гривень ОСОБА_5 отримав за договором позики, якого уклали в усній формі, але підтвердженням виконання договору є платіжні доручення про перерахування коштів з зазначенням призначення платежу, як "позика".

Також, Губар В.І. пояснив, що 44600 гривень ОСОБА_5 незаконно отримав, як орендну плату підприємству від ОСОБА_7 та ОСОБА_6, що зазначено в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 14 серпня 2012 року, витягами з книги доходів "МИМП", а заволодіння пилесосом "Керхер" в постанові провідмову в порушенні кримінальної справи від 2 грудня 2011 року.

Представники позивача ОСОБА_1 та Коновалов В.А. також підтримали позов та дали пояснення, навівши аналогічні доводи.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не прибув та довірив ОСОБА_4 предствляти його інтереси в судовому засіданні.

Окрім того, ОСОБА_5 надав суду письмові заперечення відповідно до змісту яких, просить суд відмовити в задоволенні позову з наступних підстав. Позивач - ППф «МИМП» не надав до суду доказів існування у нього права власності на майно, а саме кошти. Вони включають до свого складу виробничі запаси (сировина, матеріали, паливо, тара й ін.), залишки незавершеного виробництва й витрати майбутніх періодів. Спожиті в процесі виробництва обігові фонди вступають у сферу обігу вже в товарній формі ( у вигляді готової продукції на складі й у відвантаженні), яка потім - у міру реалізації готової продукції - переходить у грошову ( кошти в розрахунках, кошти в касі підприємства й на його рахунках у банку), на час видання розпорядження банку документів стосовно яких підприємство заявляє вимоги на суму 54500 грн., отриманих за ствердженням позивача за платіжними дорученнями № 289 від 19.12.2007 р. на суму 10000 грн.; № 289 від 20.12.2007 р. на суму 10000 грн.; № 293 від 20.12.2007 р. на суму 10000 грн.; №296 від 21.12.2007 р. 20000 грн.; №299 від 24.12.2007 р. 4500 грн. Письмовий договір в передбачений законом порядку не укладався, тому кошти він отримував і їх розмір, термін повернення не визначались, оскільки взагалі не передбачалось повернення позики. Відповідач вважає, що необхідність застосування в даному спорі норми 1212 ЦК України є безпідставними, оскільки неспроможними є доводи позивача про необхідність застосування в даному спорі норми статті 1212 ЦК України, оскільки спірні правовідносини випливають із трудового права, тому слід в позовної заяві посилатися на норми трудового законодавства ст. 239 КЗпП України і позовні вимоги про повернення безпідставно перерахованих коштів задоволенню не підлягають тому що ця допомога надавалася відповідачу на безвідплатної підставі. Згідно до ст.1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, надані фізичній особі як засіб для існування, якщо їх виплата проведена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Відсутність аудиторського висновку або контрольно-ревізійного висновку є тому підтвердженням. Крім того, зазначив, що відповідно до ст. 1215 ЦКУ не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Він працював на даному підприємстві на посаді заступника директора ППф «МИМП» з 2007 року до листопада 2011 року, та власником частки статутного фонду розміром 50 %. Таким чином, нормами закону не передбачено повернення працівником підприємству зайво виплачених коштів. Також, пропущено строк позовної давності відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України. Крім того, між позивачем та відповідачем не виникли жодні зобов'язальні правовідносини щодо безпідставного набуття грошових коштів, за яких він як засновник (учасник) підприємства, який має частку в статутному фонді цього підприємства і отримав від юридичної особи грошові кошти, пред'явлення ОСОБА_1 як директором підприємства вимог до щодо стягнення з нього коштів у розмірі 54 500 грн., 44060 грн. і 1800 грн. - є безпідставними та необґрунтованими. Пилосос «Керхер» - є його власністю і не має відношення взагалі до платіжних доручень посилання позивача на постанови правоохоронних органів ні є предметом позову і тому не мають ніякого відношення до вимог про повернення безпідставно набутого майна.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти позову, та суду пояснив, що спірні кошти в сумі 54 500 грн. відповідач ОСОБА_5 отримав від ППф «МИМП» в якості заробітної плати, оскільки він також є власником даного підприємства та працював на посаді заступника директора з 2007 року по 2011 рік.

Треті особи ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в суд не прибули, хоча повідомлялись про явку до суду належним чином, подали в суд заяви з проханням розглянути справу вїх відсутності.

Суд, вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд, встановив наступні обставини та відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що власниками приватного підприємства фірми «МИМП» є ОСОБА_1 та ОСОБА_5, що підтверджується статутом приватного підприємства фірми «МИМП» (а.с. 21-32).

З витягу Державної реєстраційної служби України, станом на 08 квітня 2013 року, встановлено, що засновниками приватного підприємства фірми «МИМП» в рівних частках є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с. 19-20).

Відповідно до протоколу зборів власників від 31 березня 2006 року, встановлено, що директором ППф «МИМП» обраний ОСОБА_1 (а.с. 18).

З наказу від 31 березня 2006 року, встановлено, що ОСОБА_1 приступив до своїх обов'язків директора ППф «МИМП»з 31 червня 2006 року. (а.с.17).

Відповідно до платіжного доручення № 289 від 19 грудня 2007 року, встановлено, що ППф «МИМП» було переведено ОСОБА_1 та ОСОБА_5 грошові кошти відповідно до договору позики, кожному по 10 000 грн. (а.с. 10).

Згідно платіжного доручення № 289 від 20 грудня 2007 року, встановлено що ППф «МИМП» було переведено ОСОБА_1 та ОСОБА_5 грошові кошти відповідно до договору позики, кожному по 10 000 грн. (а.с. 11).

Відповідно до платіжного доручення № 293 від 20 грудня 2007 року, встановлено, що ППф «МИМП» було переведено ОСОБА_1 та ОСОБА_5 грошові кошти відповідно до договору позики, кожному по 10 000 грн. (а.с. 12).

Згідно платіжного доручення № 296 від 21 грудня 2007 року, встановлено, що ППф «МИМП» було переведено ОСОБА_5 грошові кошти відповідно до договору позики, 20 000 грн. (а.с. 13).

Відповідно до платіжного доручення № 299 від 24 грудня 2007 року, встановлено, що ППф «МИМП» було переведено ОСОБА_1 та ОСОБА_5 грошові кошти відповідно до договору позики, кожному по 4 500 грн. (а.с. 14).

З вимоги від 12 грудня 2012 року, встановлено, що директор ППф «МИМП» звертався до ОСОБА_5 з проханням повернення наданого займу в сумі 54 500 грн. (а.с. 15).

З копії поштового повідомлення, встановлено, що ОСОБА_5 отримав дану вимогу 15 грудня 2012 року, про що свідчить його підпис (а.с. 16).

Таким чином, суд встановив, що ОСОБА_5 отримав грошові коти як позику в розмірі 54500 гривень.

Відповідач не надав суду доказів отримання цих коштів в рахунок заробітної плати та її розрахунку.

Разом з тим, суд з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 14 серпня 2012 року, встановив, що ОСОБА_8 та ОСОБА_6 в період з березня по жовтень 2011 року передали загальну суму коштів в сумі 44060 грн. заступнику директора ППф «МИМП» ОСОБА_5(а.с. 57).

З книги доходів ППф «МИМП» суд встановив, що відповідач ОСОБА_5 отримав загальну суму 44060 грн., що здавали в касу ОСОБА_8 та ОСОБА_6 (а.с.73-87).

З постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 02 грудня 2011 року, суд встановив, що пилосос «Керхер» належить ППф «МИМП» (а.с. 58).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідач не надав суду доказів, щодо достатніх підстав для набуття та утримання зазначеного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

З врахуванням аналізу доказів по справі, суд встановив, що сторони не дотримались вимог щодо письмової форми договору, що передбачена ст.207 ЦК України, а тому відповідно до ч.4 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України такий правочин є недійсним.

Згідно ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), за недійсним правочином, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст.1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

З врахуванням зазначеного, суд вважає, що позивач вірно застосував зазначені норми матеріального права.

Разом з тим, суд вважає, що посилання представника відповідача ОСОБА_4 що правовідносини грунтуються відповідно до ст.127 КЗпПУ, що передбачає обмеження відрахувань із заробітної плати, до ст.233 КЗпПУ, закінчення строку звернення до суду щодо трудового спору, ст.257 КЗпПУ, яка виключена законодавцем, безпіставні, оскільки правовідносини, які склались між сторонами щодо предмету спору по даній справі не грунтуються на трудових спорах.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.88 ЦПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ч.4 ст.203, ч.1 ст.215,ст.ст.1212-1213,1047 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємства фірми «МИМП» до ОСОБА_5 про стягнення безпідставно набутого майна, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства фірми «МИМП», р/р 26007401317405 в АТ «ОТП-банк» МФО 300528, код ЄДРПОУ 31217086, грошові кошти в повернення позики у сумі 54 500 (п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот) гривень 00 коп., грошові кошти в повернення безпідставно набутого майна в сумі 44 060 (сорок чотири тисячі шістдесят) гривень 00 коп. та 1 800 (одна тисяча вісімсот) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства фірми «МИМП», р/р 26007401317405 в АТ «ОТП-банк» МФО 300528, код ЄДРПОУ 31217086, судовий збір в сумі 1005 (одна тисяча п'ять) гривень 00 копійок, пов'язаний з оплатою при подачі позовної заяви.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський міський суд на протязі десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.О.Ковальчук