Ухвала

від 28.04.2014 по справі 194/921/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2714/14 Справа № 194/921/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Ковальчук В. О. Доповідач - Прозорова М.Л. Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2014 року м. Дніпропетровськ

28 квітня 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного

суду Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Прозорової М.Л.,

суддів: Каратаєвої Л.О., Козлова С.П.,

при секретарі: Панченко Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 17 січня 2014 року по цивільній справі за позовом приватного підприємства фірми "МИМП" до ОСОБА_2 (треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4) про стягнення безпідставно набутого майна, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 17 січня 2014 року та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог приватного підприємства фірми "МИМП" про стягнення безпідставно набутого майна (а.с. 154-162).

Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 17 січня 2014 року задоволені позовні вимоги приватного підприємства фірми "МИМП" до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутого майна.

Суд стягнув з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства фірми «МИМП», р/р 26007401317405 в АТ «ОТП-банк» МФО 300528, код ЄДРПОУ 31217086, грошові кошти в повернення позики у сумі 54 500 грн., грошові кошти в повернення безпідставно набутого майна в сумі 44 060 грн. та 1 800 грн.

Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ПП фірми «МИМП» судовий збір в сумі 1005 грн., пов'язаний з оплатою при подачі позовної заяви (а.с. 146-150)

Як на підстави апеляційній скарги, ОСОБА_2 посилається на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи (а.с.5 154-162).

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що власниками приватного підприємства фірми «МИМП» є ОСОБА_5 та ОСОБА_2, що підтверджується статутом приватного підприємства фірми «МИМП» (а.с. 21-32).

З витягу Державної реєстраційної служби України, станом на 08 квітня 2013 року, встановлено, що засновниками приватного підприємства фірми «МИМП» в рівних частках є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с. 19-20).

Відповідно до протоколу зборів власників від 31.03.2006 року, встановлено, що директором ППф «МИМП» обраний ОСОБА_5 (а.с. 18).

З наказу від 31.03.2006 року, встановлено, що ОСОБА_5 приступив до своїх обов'язків директора ППф «МИМП»з 31.06.2006 року. (а.с.17).

Відповідно до платіжного доручення № 289 від 19.12.2007 року ППф «МИМП» було переведено ОСОБА_5 та ОСОБА_2 грошові кошти відповідно до договору позики, кожному по 10 000 грн., згідно платіжного доручення № 289 від 20.12. 2007 року - по 10 000 грн., відповідно до платіжного доручення № 293 від 20 грудня 2007 року - по 10 000 грн., відповідно до платіжного доручення № 299 від 24 грудня 2007 року - по 4 500 грн., згідно платіжного доручення № 296 від 21 грудня 2007 року переведено ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 20 000 грн. (а.с. 10,11,12,13,14).

У грудні 2012 року директор ППф «МИМП» звертався до ОСОБА_2 з проханням повернення наданого займу в сумі 54 500 грн. (а.с. 15,16).

Відповідач не надав суду доказів отримання цих коштів в рахунок заробітної плати та її розрахунку.

В суді представник відповідача пояснив, що ОСОБА_2 вказані гроші отримав, але не повертає, оскільки договір позики не складений і що взагалі йому не відомо у зв'язку з чим ці гроші йому перераховані.

За таких обставин, в силу діючого законодавства, а саме: ст.1212 ЦК України, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства фірми «МИМП» безпідставно набути 54500 грн.

Задовольняючі позовні вимоги про повернення безпідставно набутого майна в сумі 44060 грн., суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в період з березня по жовтень 2011 року передали загальну суму коштів в сумі 44060 грн. заступнику директора ППф «МИМП» ОСОБА_2

Дані обставини підтверджуються постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 14 серпня 2012 .(а.с. 57).

З книги доходів ППф «МИМП» ОСОБА_2 отримав загальну суму 44060 грн., що здавали в касу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.73-87).

В суді апеляційній інстанції представник відповідача пояснив, що ніяких квитанції у відповідача немає, оскільки він передавав гроші в касу підприємства без оформлення.

Таким чином доказів про повернення вказаних коштів в касу підприємства, ОСОБА_2 суду не надав.

З постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 02 грудня 2011 року, вбачається, що пилосос «Керхер», вартістю 1800 грн. належить ППф «МИМП» (а.с. 58).

В суді апеляційній інстанції представник відповідача пояснив, що ОСОБА_2 вважає, що пилосос належить йому, так як він його відремонтував, але не надав суду належних доказів щодо достатніх підстав для набуття та утримання зазначеного майна.

За таких обставин, в силу діючого законодавства, а саме: ст.1212 ЦК України, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства фірми «МИМП» безпідставно набути грошові кошти в повернення безпідставно набутого майна в сумі 44 060 грн. та 1 800 грн.

Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що не була проведена бухгалтерська експертиза, не можуть бути прийняти до уваги, оскільки таке клопотання ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції сторонами не заявлялося.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.

Наведені в апеляційній скарзі інші доводи не спростовують висновків місцевого суду, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 303 , 307 , 308 , 315 , 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 17 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ .

Судді: