Рішення

від 22.01.2014 по справі 910/22439/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22439/13 22.01.14 р.

За позовом Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області

«Броваритепловодоенергія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма ГФ»

про стягнення 278 971,98 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

при секретарі судового засідання Левітасі Я.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача: Коваленко О.М. за довіреністю № 01-12 від 03.01.2014 р.;

від відповідача: Станков О.В. за дорученням № 02 від 08.01.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ГФ" про стягнення 278 971,98 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті наданих позивачем послуг за Договором № 526 від 01.01.2008 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.11.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 05.12.2013 р.

В судовому засіданні 05.12.2013 р. оголошувалась перерва до 19.12.2013 р.

19.12.2013 р. від відповідача через відділ діловодства суду надійшла заява про розстрочку боргу.

В судовому засіданні 19.12.2013 р. представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представники сторін в судовому засіданні 19.12.2013 р. подали клопотання про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою суду від 19.12.2013 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів.

В судовому засіданні 19.12.2013 р. оголошувалась перерва до 22.01.2014 р.

22.01.2014 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 22.01.2014 р. позов підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав та просив задовольнити заяву про розстрочку виконання рішення суду.

У судовому засіданні 22.01.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

01.01.2008 р. між Комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія» (надалі - позивач, тепло генеруюча організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма ГФ» (надалі - відповідач, Споживач) було укладено Договір № 526 про надання послуг з теплопостачання (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, за цим Договором «Теплогенеруюча організація» бере на себе зобов'язання постачати «Споживачеві» теплову енергію, а «Споживач» зобов'язується проводити розрахунки за послуги з теплопостачання за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим Договором.

Згідно з п. п. 7.1.-7.3. Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за послуги з теплопостачання здійснюється грошовими коштами до 18 числа місяця, що передує місяцю надання послуг з теплопостачання в розмірі 100 % від запланованої вартості надання послуг з теплопостачання на наступний місяць. Планова вартість обсягу споживання теплової енергії при наявності приладів обліку визначається згідно табл. № 1 до даного договору за затвердженими тарифами; планова вартість послуг з теплопостачання визначається згідно загальної опалювальної площі, що зазначена в додатку № 1 до даного договору за затвердженими тарифами; планова вартість послуг з підігріву води визначається за затвердженими тарифами: без засобів обліку - по розрахунку згідно додатку № 1 до даного договору; при наявності засобів обліку - по середньомісячній витраті за попередні два розрахункові місяці.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано послуги відповідно до умов Договору, що підтверджується відповідними Актами про надання послуг, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідач своїх зобов'язання за Договором належним чином та у встановлені строки не виконував, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем за період з 01.10.2010 р. по 01.11.2013 р. у розмірі 278 971,98 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач позовні вимоги визнав та росив суд розстрочити сплату заборгованості за Договором на 3 роки.

В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на те, що з 2008 року місцевим бюджетом припинено фінансування будівництва, яке здійснює відповідач, та у якому надаються послуги з теплопостачання, у зв'язку з чим у відповідача відсутні кошти для оплати наданих за Договором послуг.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Враховуючи те, що розстрочка виконання рішення суду порушить права позивача на отримання коштів за надані послуги та те, що відповідачем не доведено наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом, суд відмовляє у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма ГФ» (04071, м. Київ, вул. Почайнинська, 57/59; код ЄДРПОУ 21624638) на користь Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського, 3-А; код ЄДРПОУ 13711949) 278 971 (двісті сімдесят вісім тисяч дев'ятсот сімдесят одну) грн. 98 коп. заборгованості та 5 579 (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 44 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 25.01.2014 р.

Суддя Н.І. Зеленіна